Єдиний унікальний номер 205/448/26
Номер провадження 3/205/329/26
Справа № 205/448/26
Провадження № 3/205/329/26
12 лютого 2026 року м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Федотова В.М., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності, яка надійшла із Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: на запит суду не надано, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
14.01.2026 року до Новокодацького районного суду міста Дніпра із Управління патрульної поліції у Дніпропетровській надійшли адміністративні протоколи відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, згідно протоколу серії ЕПР1 № 540119 від 13.12.2025 року встановлено, що 13.12.2025 року о 22:00 годин у м. Дніпро по вул. Набережній Заводській, 96, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Фіат Добло», д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування, чим порушив п. 2.1а ПДР. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Він же, згідно протоколу серії ЕПР1 № 540151 від 13.12.2025 року, 13.12.2025 року о 22:00 годин у м. Дніпро по вул. Набережній Заводській, 96, керував транспортним засобом «Фіат Добло», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Таким чином, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 15.01.2026 року вищевказані матеріали було об'єднано в одне провадження.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату та час слухання справи, знаючи про наявність відносно нього зазначених адміністративних протоколів, що підтверджується його підписом у таких протоколах, у судове засідання не з'явився, причин поважності своєї неявки суду не надав, тому суд, вважаючи його причини неявки не поважними, розглядає справу за його відсутності на підставі наявних у справі матеріалів.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вжити якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Суддя звертає увагу, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний Веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.
Слід зазначити, що ОСОБА_1 не звертався до суду із заявою про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення та наміру особисто надати пояснення або докази стосовно обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення.
Судом вжито всіх заходів із метою забезпечення дотримання процесуальних гарантій ОСОБА_1 та права ефективно будувати свій захист задля справедливого та прозорого розгляду питання щодо наявності підстав для його притягнення до адміністративної відповідальності та постановлення справедливого судового рішення, однак ОСОБА_1 скористався наданими йому правами на власний розсуд.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.1а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, а його вина у вчиненні вказаних правопорушень доведена протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 540119 від 13.12.2025 року, ЕПР1 № 540151 від 13.12.2025 року, рапортами співробітників поліції, постановою ЕНА/3391697 від 01.11.2024 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а також дослідженим у судовому засіданні відеозаписом з нагрудного відео реєстратору інспектора Управління патрульної поліції, на якому зафіксовано факт відмови 13.12.2025 року ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Суддя зазначає, що наданий відеозапис є об'єктивним доказом у справі, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи та на якому зафіксовано достовірну, повну та переконливу фіксацію відповідних подій, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно із ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої зі більш серйозне правопорушень з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь яке з вчинених правопорушень.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Визначаючи міру адміністративного стягнення, яку необхідно призначити правопорушнику, суддя виходить із того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, у минулому притягався до адміністративної відповідальності за аналогічні правопорушення, при цьому, повинен був усвідомлювати всю відповідальність та настання можливих наслідків та дій, що є не тільки обставиною, що обтяжує відповідальність, а є умисно вчиненим правопорушенням, оскільки сідаючи за керування транспортним засобом водій повинен усвідомлювати всю відповідальність та настання можливих наслідків та дій, загрозу яку він може нести не тільки собі, а й усім учасникам дорожнього руху, тому суддя вважає доцільним та достатнім для виховання особи, а також для запобігання вчинення нових правопорушень, застосувати до правопорушника адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки доказів того, що вказаний транспортний засіб перебуває у власності правопорушника матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 401, 126, 130, 251, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: на запит суду не надано, визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити правопорушнику, що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, до може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.
У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Суддя: Федотова Вікторія Миколаївна