Справа № 569/24792/25
Провадження № 2-о/202/111/2026
17 лютого 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Марченко Н.Ю., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини батьком (заінтересована особа ОСОБА_2 , Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради),
У листопаді 2025 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області в порядку окремого провадження з заявою, в якій просить встановити факт самостійного виховання та утримання ним малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 18 листопада 2025 року зазначену заяву передано за підсудністю до Індустріального районного суду міста Дніпра.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суд керується тим, що згідно з частиною 7 статті 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Отже окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, перелік яких визначений у частині другій статті 293 ЦПК України, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом (частина третя статті 293 ЦПК України).
За змістом частини 2 статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Таким чином, у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Тобто визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту непов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22 (провадження № 14-132цс23), факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не підлягає з'ясуванню в порядку окремого провадження та може бути встановлений судом як одна з обставин, що становить предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов'язків з виховання дитини.
Велика Палата Верховного Суду виснувала, що в цій справі наявний спір про право, зокрема спір щодо участі одного з батьків у вихованні дитини та/або ухилення від участі у вихованні, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження з обов'язковим залученням органу опіки та піклування.
Доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов'язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов'язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов'язків (у тому числі умисного) та, безумовно, впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.
Такий факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі на підставі укладеного між ними договору або на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.
Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов'язків щодо виховання дитини, а визначена ч. 1 ст. 15 СК України невідчужуваність сімейних обов'язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов'язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що становить предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов'язків з виховання дитини.
З урахуванням закріпленого в сімейному законодавстві принципу невідчужуваності сімейних обов'язків, неможливості відмови від них, у тому числі від обов'язків виховання дитини, питання, заявлене батьком у цій справі, не може з'ясовуватися безвідносно до дій другого з батьків та може вирішуватись у межах спору про право між батьками дитини в позовному провадженні.
Частиною 4 статті 315 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Суд вважає, що подана ОСОБА_1 заява про встановлення факту, який має юридичне значення, не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні, оскільки у справі існує спір про право щодо участі одного з батьків у вихованні й утриманні дитини.
Крім того, суд звертає увагу що згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 11 листопада 2025 року у справі № 569/24159/25, ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 05 лютого 2026 року у справі № 569/23544/25 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті окремого провадження за аналогічними заявами.
11 лютого 2026 року ОСОБА_1 поданий до Ріненського міського суду Рівненської області відповідний позов про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини (справа № 569/3314/26).
Враховуючи вищенаведене, у відкритті провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись ст. 186, 315 ЦПК України, суд
У відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини батьком (заінтересована особа ОСОБА_2 , Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради) відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду у п'ятнадцятиденний строк з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Наталія Марченко