Справа № 201/2212/25
Провадження № 2/201/446/2026
про закриття провадження по справі
03 лютого 2026 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання Моренко Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
21 лютого 2025 року ТОВ «Споживчий центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою суду від 09 квітня 2025 року відкрито провадження та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
03 грудня 2025 року до суду надійшла заява від представника позивача - Павленко Д.О. про закриття провадження у справі у зв'язку з її відмовою позивача від позовної заяви та повернення 50 % судового збору.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та поданої заяви про закриття провадження по справі, суд дійшов наступного висновку з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Нормативне визначення принципу диспозитивності надає сторонам право вільно розпоряджатися предметом спору і процесу, зокрема, позивач має право відмовитися від позову. Це право закріплено в ч. 2 ст. 49, ч. 1 ст. 206 ЦПК України і може бути реалізовано на будь-якій стадії судового процесу.
Відмова позивача від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу.
Причини відмови від позову, з урахуванням принципу диспозитивності, не повинні оцінюватися судом.
Відповідно до частини 3 ст. 206 ЦПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Виходячи з вимог п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Дослідивши заяву про відмову від позову та матеріали справи, суд вважає за необхідне прийняти відмову від позову та на підставі ст. 255 ЦПК України закрити провадження у справі, оскільки позивач, відповідно до положень ст.ст. 49, 255 ЦПК України відмовилася від позову, підстави для неприйняття такої відмови судом не встановлені і відмова від позову не суперечить вимогам чинного законодавства і не порушує права сторін, наслідки відмови від позову позивачу зрозумілі.
На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі за вищевказаним позовом, у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Що стосується повернення сплаченого при зверненні до суду судового збору слід вказати наступне.
Так, відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною другою статті 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Правові засади справляння судового збору, зокрема порядок його повернення, визначені Законом України «Про судовий збір».
Згідно з пунктом 5 частини першої та частиною другою статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду, зокрема, у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Оскільки суд закриває провадження у справі за відмовою позивача від позовних вимог судовий збір не повертається позивачу.
Враховуючи вищевикладене суд приймає відмову позивача від позову та закриває провадження у справі. Вимога позивача щодо повернення судового збору не підлягає задоволенню.
Щодо заяви представник відповідача - адвоката Чуб В.С. про відшкодування витрат на правничу допомогу, то відповідно до ч. 5 т. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Підстав для констатування факту необгрунтованості дій позивачки у зв'язку із зверненням до суду із заявою про закриття провадження не встановлено і відповідачем не доведено.
За встановлених фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника відповідача про розподіл судових витрат на правову допомогу.
На підставі вищевикладеного, Керуючись ст.ст. 141-142, 206, 255, 260-261, 353-354 ЦПК України, суд,
Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити у зв'язку із відмовою позивача від позову.
У поверненні позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судового збору, сплаченого при зверненні до суду - відмовити.
У задоволенні заяви представника відповідача - адвоката Чуб Вероніки Сергіївни про розподіл судових витрат на правову допомогу - відмовити.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими ж самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала підписана суддею 03 лютого 2026 року.
Суддя О.С. Наумова