Справа № 157/933/25
Провадження №2/157/65/26
12 лютого 2026 року місто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Антонюк О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Солошик Д.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Мазурика П.А.,
представника відповідачки - адвоката Федчика С.В.,
представника органу опіки та піклування - Кузьмич О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки і піклування виконавчого комітету Прилісненської сільської ради, про визначення місця проживання дитини,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним. В обґрунтування вимог зазначає, що від шлюбу з ОСОБА_2 є син ОСОБА_4 . Після розірвання шлюбу син залишився проживати разом з відповідачкою. На підставі рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 07 червня 2021 року по справі №157/454/21 з нього на користь ОСОБА_2 стягують аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1 700 гривень. ОСОБА_2 на початку 2023 року уклала контракт через ІНФОРМАЦІЯ_2 та проходить військову службу за контрактом в одній з військових частин. З травня 2023 року малолітній ОСОБА_3 проживає без реєстрації разом з ним та повністю перебуває на його утриманні. На цей час відповідачка вже більше року постійно перебуває за своїм місцем проживання і періодично вимагає щоб син проживав разом з нею, хоча син категорично проти проживання з матір'ю за її місцем реєстрації. Ним створено належні умови для проживання сина, він має бажання займатися його вихованням, піклуватися про його фізичний та духовний розвиток, дбати про його матеріальне забезпечення та забезпечує необхідним харчуванням та медичним доглядом і лікуванням. Його колишня дружина не проживає разом з ним та сином у с. Старі Червища, не приймає участі у вихованні останнього, має проблеми з психічним станом та перебуває на обліку у лікаря-психіатра КНП «Камінь-Каширська ЦРЛ». Син ходить в школу у с. Старі Червища і спілкується з відповідачкою лише тоді, коли він про це попросить у нього, однак з власної ініціативи син практично цього не робить.
Ухвалою судді від 23 травня 2025 року у справі відкрито провадження, постановлено розглядати справу у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 17 жовтня 2025 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою суду від 11 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Федчика С.В. про закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Федчик С.В. 12 лютого 2026 року подав до суду клопотання, у якому просить зупинити провадження у справі до припинення перебування відповідачки ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. В обґрунтування клопотання зазначає, що аналіз п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України свідчить саме про обов'язок суду зупинити провадження у справі незалежно від того, чи подано її учасником, який перебуває у складі Збройних Сил України, клопотання про розгляд справи без його участі (чи без такого). Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 24.02.2022 №2102ІХ, із 05:30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який продовжується по даний час. Відповідно до довідки № 5265 від 27 листопада 2025 року, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , військового квитка серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у вказаній вище військовій частині. Згідно з довідкою № 995 від 07 лютого 2026 року ОСОБА_2 брала безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в період із 01 грудня 2025 року по 09 січня 2026 року, та з 17 січня 2026 року по дату видачі довідки. Зупинення вказаної цивільної справи забезпечить процесуальні права ОСОБА_2 , оскільки внаслідок зайнятості у відсічі збройної агресії російської федерації проти України вона не має змоги належним чином підготуватися до захисту своїх прав та інтересів, взяти участь в судових засіданнях тощо.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, його представник - адвокат Мазурик П.А. у судовому засіданні заперечив щодо зупинення провадження у справі, мотивуючи тим, що у цій справі інтереси неповнолітньої дитини мають першочергове значення, а тому справу належить розглянути по суті.
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, її представник - адвокат Федчик С.В. у судовому засіданні підтримав клопотання про зупинення провадження у справі з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити.
Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Прилісненської сільської ради Кузьмич О.М. у судовому засіданні не заперечила проти зупинення провадження у справі, мотивуючи тим, що на сьогоднішній день дитина сторін проживає з батьком, адже мати перебуває на військовій службі, права дитини жодним чином не порушуються, спір між сторонами відсутній.
Заслухавши доводи представника відповідачки, думку представника позивача та представника органу опіки та піклування, суд дійшов висновку, клопотання про закриття провадження у справі належить задовольнити, зважаючи на таке.
Згідно із копією військового квитка серії НОМЕР_2 , виданого 30 листопада 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_3 та копією довідки за підписом командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 № 5265 від 27 листопада 2025 року солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частинні НОМЕР_1 .
З копії довідки за підписом командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 № 995 від 07 лютого 2026 року солдат ОСОБА_2 брала участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій області, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах і період здійснення визначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України у період з 01.12.2026 по 09.01.2026, з 17.01.2026 по дату видачі довідки.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно з правовим висновком, наведеним у постанові Верховного Суду 12.11.2025 року у справі № 754/947/22, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі за участю військовослужбовців. Під час дії воєнного стану суди мають виходити з того, що Збройні Сили України та інші військові формування автоматично вважаються переведеними на воєнний стан. Тому для застосування п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України (а також аналогічних норм ГПК і КАС) не потрібно додаткових підтверджень цього факту. Належним доказом для зупинення провадження є документи, що підтверджують перебування особи на військовій службі (військовий квиток, наказ командира тощо).
Враховуючи, що відповідачка перебуває у складі Збройних Сил України та з об'єктивних поважних причин не має можливості брати участь у розгляді справи, суд дійшов висновку, що клопотання про зупинення провадження у справі належить задовольнити.
Щодо наявності у матеріалах справи заяви про визнання позову, яка була подана відповідачкою ще до заявленого клопотання про зупинення проваджену у справі, то таке визнання позову підлягає перевірці в ході розгляду справи на предмет того, чи не порушує воно права та інтереси інших осіб та чи не суперечить закону.
Крім того, для прийняття визнання позову суд, згідно з вимогами ч. 2 ст. 206 ЦПК України, до ухвалення судового рішення у зв'язку з визнанням позову відповідачем повинен роз'яснити останньому наслідки такої процесуальної дій, що у цьому конкретному випадку, за відсутності відповідачки, на цей час є неможливим.
Окрім того, у судовому засіданні в ході з'ясування у відповідачки питання щодо визнання нею позову, остання пояснила, що подаючи вказану заяву, фактично у такий спосіб висловила свою згоду на проживання дитини з батьком лише на період проходження нею військової служби.
Керуючись ст. ст. 240, 251, 253, 260, 261 ЦПК України, суд
постановив:
Клопотання представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Федчика Сергія Васильовича про зупинення провадження у справі задовольнити.
Провадження у цивільній справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки і піклування виконавчого комітету Прилісненської сільської ради, про визначення місця проживання дитини, зупинити до припинення перебування відповідачки ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: https://km.vl.court.gov.ua/sud0304/gromadyanam/csz.
Дата складення повного судового рішення - 16 лютого 2026 року.
Головуючий: О.В. Антонюк