03 лютого 2026 року м. Чернігів Справа № 620/12630/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
за участі секретаря - Шашери М.О.,
представника позивача - Повразюка Р.В.,
представника відповідача - Лисиці О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮСТАР ДИСТРИБЮШЕН» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «НЬЮСТАР ДИСТРИБЮШЕН» (далі - ТОВ «НЬЮСТАР ДИСТРИБЮШЕН», позивач, товариство) 21.11.2025 звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - ГУДПС у Чернігівській області, відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.11.2025 №19788/ж10/25-01-07-00 про застосування штрафних санкцій у вигляді пені у розмірі 2 502 468,64 грн.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності носить протиправний характер, крім того, винесення оскаржуваного ППР завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам позивача.
Ухвалою судді від 10.12.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-денний термін з дня вручення копії ухвали суду для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 18.12.2025 призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено перше підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 23.12.2025 клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
Від відповідача надійшов відзив на позов, у якому зазначено, що в порушення частини 3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та з урахуванням пункту 14 прим. 2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактом №264 від 26.04.2023 порушено 180-денний термін розрахунків за операцією на суму 23 100,00 євро на 472 календарних дні (з 08.11.2023 по 21.02.2025) та за операцією на суму 43 182,72 доларів США на 623 календарних дні (з 17.01.2024 по 30.09.2025). Отже, з урахування викладеного, спірне податкове повідомлення-рішення винесене з дотриманням вимог чинного законодавства.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ТОВ «НЬЮСТАР ДИСТРИБЮШЕН» зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис.
На підставі наказу від 02.09.2025 №1806-п відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст.79, пп. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, посадовими особами ГУДПС у Чернігівській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «НЬЮСТАР ДИСТРИБЮШЕН» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 26.04.2023 по 30.09.2025 з метою дотримання вимог валютного законодавства по контракту №264 від 26.04.2023.
Під час перевірки податковий орган встановив, що між ТОВ «НЬЮСТАР ДИСТРИБЮШЕН» та нерезидентом ARTrade Artur Wiazek (HURECZKO 177, 37-705 PRZEMYSL, Polska) укладено контракт від 26.04.2023 №264 щодо придбання непродовольчої продукції в номенклатурі, обсязі і за цінами відповідно до інвойсу. Валюта контракту - євро. Умови поставки визначаються в інвойсі згідно Міжнародних правил інтерпретації термінів “Інкотермс-2010». Загальна сума контракту складає 200 000,00 євро.
Згідно із контрактом оплата за продукцію здійснюється на банківські реквізити продавця на умовах повної передоплати, якщо інше не прописано в інвойсі.
До контракту нерезидентом ARTrade Artur Wiazek (Польща) (продавець) в адресу ТОВ «НЬЮСТАР ДИСТРИБЮШЕН» (покупець) були виписані INVOICE (рахунок-фактура), згідно із якими здійснювалось відвантаження товарів, в тому числі:
1. INVOICE №23/05/2023 від 18.05.2023 на суму 23 100,00 євро. Найменування - засіб від комарів (1%) CN3808919000 30 мл- 70 000 шт. Умови поставки: EXW, PL Przemysl;
2. INVOICE №24/05/2023 від 25.05.2023 на суму 43 182,72 доларів США. Найменування - засіб від комарів (змінні пластини для електрофумігаторів) - 3 332 000 шт. Умови поставки: EXW, PL Przemysl.
TOB «НЬЮСТАР ДИСТРИБЮШЕН» на виконання умов контракту №264 від 26.04.2023 перерахувало нерезиденту ARTrade Artur Wiazek (Польща) кошти з валютного рахунку № НОМЕР_1 в Акціонерному банку "Південний", м.Одеса, МФО: 328209 згідно наступних платіжних інструкцій в іноземній валюті:
- № 27 від 12.05.2023 року - 23 100,00 євро, що становить за офіційним курсом НБУ 923 337,03 грн. Граничний термін розрахунків за операцією - 07.11.2023 року;
- № 19 від 21.07.2023 року - 43 182,72 доларів США, що становить за офіційним курсом НБУ 1 579 131,61 грн. Граничний термін розрахунків за операцією - 16.01.2024 року.
29.05.2023 ТОВ «НЬЮСТАР ДИСТРИБЮШЕН» до митного контролю та оформлення шляхом електронного декларування до Київської митниці ВМО №2 митного посту “Західний» були заявлені товари (інсектицидні засоби для боротьби із побутовими шкідниками, а саме: рідина для знищення комарів та пластини змінні для знищення комарів до електрофумігатора), отримані від ARTrade Artur Wiazek (Польща) на виконання умов контракту №264 від 26.04.2023.
Митним органом було прийнято до митного оформлення вищевказані товари та митні декларації:
- ІМ 40 ДЕ № 23UA100110525716U9 від 29.05.2023 на суму 23 100,00 євро, що становить за офіційним курсом НБУ 908 215,77 грн.;
- ІМ 40 ДЕ № 23UA100110525718U7 від 29.05.2023 року на суму 43 182,72 доларів США, що становить за офіційним курсом НБУ 1 579 131,61 грн.
Митним органом проведено митний огляд задекларованих товарів та встановлено, що у вищевказаних митних деклараціях невірно вказана країна походження товарів, а саме Туреччина. Митним органом було встановлено, що країна походження товарів є Республіка Білорусь.
31.05.2023 складено акт митного огляду №23UA100110525716U9, а 09.06.2023 Київською митницею складено Протокол про тимчасове вилучення товарів (інсектицидний засіб для боротьби із побутовими шкідниками (рідина для знищення комарів) у кількості 70 000 флаконів), транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил №0749/10000/23 та картку відмови № UA100110/2023/00680, в результаті чого митну декларацію ІМ 40 ДЕ №23UA100110525716U9 від 29.05.2023 відмовлено/відкликано.
Київською митницею Державної митної служби України було здійснено вилучення товару в порядку ст. 508 та ст. 511 Митного кодексу України та поміщено на склад за адресою: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8-А. Матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності керівника ТОВ «НЬЮСТАР ДИСТРИБІОШЕН» ОСОБА_1 направлено до Солом'янського районного суду м. Київ за ознаками порушення митних правил, передбачених частиною першою ст. 483 Митного кодексу України.
Постановою Солом'янського районного суду м.Києва від 10.11.2023 у справі №760/18011/23 провадження в справі про притягнення громадянки України ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч.1 ст. 483 МК України, закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постановою Київського апеляційного суду від 29.01.2024 у справі №760/18011/23 апеляційну скаргу Київської митниці Державної митної служби України залишено без задоволення, а постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 10.11.2023 залишено без змін.
30.05.2023 Київською митницею складено акт митного огляду №23UA100110525718U7, а 02.06.2023 складено Протокол про тимчасове вилучення товарів (інсектицидний засіб для боротьби із побутовими шкідниками (для знищення комарів) (пластини змінні для знищення комарів до електрофумігатора) у кількості 3 332 000 шт.), транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил №0663/10000/23 та картку відмови №UA100110/2023/00681, в результаті чого митну декларацію ІМ 40 ДЕ № 23UA100110525718U7 від 29.05.2023 відмовлено/відкликано.
Київською митницею Державної митної служби України було здійснено вилучення товару в порядку ст. 508 та ст. 511 Митного кодексу України та поміщено на склад за адресою: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8-А. Матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності керівника ТОВ «НЬЮСТАР ДИСТРИБІОШЕН» ОСОБА_1 направлено до Солом'янського районного суду м. Київ за ознаками порушення митних правил, передбачених частиною першою ст. 472 Митного кодексу України.
Постановою Солом'янського районного суду м.Києва від 13.10.2023 у справі №760/18013/23 громадянку України ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 472 Митного Кодексу України. Піддано громадянку України ОСОБА_1 , керівника ТОВ «НЬЮСТАР ДИСТРИБЮШЕН» адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил у розмірі 1 579 131,61 грн, з конфіскацією в дохід держави безпосередніх предметів порушення митних правил, а саме: «інсектицидний засіб для боротьби із побутовими шкідниками - пластини змінні для знищення комарів до електрофумігатора» у кількості 833 коробів (3332000 шт.), які вилучені відповідно до протоколу про порушення митних правил №0663/10000/23 від 31.05.2023 року, та знаходиться на відповідальному зберіганні на складі Київської митниці Державної митної служби України за адресою: м. Київ, бульвар В. Гавела, 8А.
Постановою Київського апеляційного суду від 02.10.2024 у справі №760/18013/23 постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 13.10.2023 скасовано та закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 472 Митного кодексу України у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Додатковою угодою №1 від 09.04.2024 до контракту №264 від 26.04.2023 сторони погодили додати до пункту 4 контракту підпункт 4.3 і викласти його в наступній редакції: “Повернення товару, що не відповідає за своїми характеристиками (технічними, якісними, кількісними, тощо) характеристикам, погодженим при замовленні товару, здійснюється у 100% обсязі за рахунок покупця на умовах EXW, Київ. Кошти за товар повертаються покупцеві у 100% обсязі на протязі 10 робочих днів з моменту отримання товару. Всі банківські витрати на території країни покупця несе покупець, на території країни продавця- продавець».
Враховуючи вищезазначене, TOB «НЬЮСТАР ДИСТРИБЮШЕН» були повернуті товари (інсектицидні засоби для боротьби із побутовими шкідниками) в адресу ARTrade Artur Wiazek (Польща) у режимі реекспорт згідно наступних митних декларацій:
- ЕК 11 АА №24UA100110100450U7 від 25.04.2024 на суму 23 100,00 євро (інсектицидний засіб для боротьби із побутовими шкідниками (рідина для знищення комарів) у кількості 70 000 флаконів);
-ЕК 11 АА №25UA100110500725U6 від 09.07.2025 на суму 43 182,72 доларів СІЛА (інсектицидний засіб для боротьби із побутовими шкідниками (пластини змінні для знищення комарів до електрофумігатора)) у кількості 3 332 000 шт).
В додатковій угоді №2 від 27.01.2025 до контракту №264 від 26.04.2023, сторони погодили додати до пункту 3 контракту підпункт 3.4 і викладено його в наступній редакції: “Повернення коштів по попередніх оплатах може бути здійснено третьою стороною, за умови, що це погоджено між продавцем і покупцем».
В межах контракту №264 від 26.04.2023 із врахуванням додаткової угоди №2 від 27.01.2025 до контракту, на розрахунковий рахунок ТОВ «НЬЮСТАР ДИСТРИБЮІПЕН» № НОМЕР_1 в Акціонерний банк "Південний" м.Одеса, МФО: 328209) третьою стороною SMART LINK SALES INC були повернуті кошти в сумі 23 100,00 євро, що становить за офіційним курсом НБУ 1 006 030,40 грн згідно платіжного документа №10093290 від 21.02.2025.
Станом на 30.09.2025 розрахунки по контракту №264 від 26.04.2023, укладеному з нерезидентом ARTrade Artur Wiazek (Польща), не завершені, обліковується дебіторська заборгованість в сумі 43 182,72 доларів США (1 579 131,61 грн) за операцією від 21.07.2023, граничний строк розрахунків за операцією 16.01.2024.
При порівнянні інформації, отриманої при опрацюванні ITC "Податковий блок", ЄАІС «Державна митна служба України» та митними деклараціями, наданими ТОВ «НЬЮСТАР ДИСТРИБЮШЕН» до перевірки, розбіжностей не встановлено.
За результатами перевірки складено акт від 16.10.2025 №18523/Ж5/25-01-07-06-01 (а.с. 72-75), у якому відображене вищезазначене, та у висновках якого зазначено про порушення товариством податкового законодавства, а саме: частини 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», пункту 14 прим. 2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків за контрактом №б№264 від 26.04.2023, укладеним з нерезидентом ARTrade Artur Wiazek (Польща) за операцією на суму 23 100 євро на 472 календарних дні (з 08.11.2023 по 21.02.2025) та за операцією на суму 43 182,72 доларів США на 623 календарних дні (з 17.01.2024 по 30.09.2025); прострочена дебіторська заборгованість 43 182,72 доларів США за контрактом №264 від 26.04.2023, укладеному з нерезидентом ARTrade Artur Wiazek (Польща).
Позивач подав заперечення на вказаний акт перевірки (а.с. 80-81), які визнано відповідачем недостатньо обґрунтованими (а.с. 82-86).
11.11.2025 ГУДПС у Чернігівській області винесло податкове повідомлення-рішення №19788/ж10/25-01-07-00, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та ШС за порушення вимог валютного законодавства в сумі 2 502 468,64 грн. (а.с. 27).
Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 11.11.2025 №19788/ж10/25-01-07-00 протиправним, ТОВ «НЬЮСТАР ДИСТРИБЮШЕН» звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує такі джерела права.
Відповідно до положень підпункту 19-1.1.4. пункту 19-1.1.статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.
Відповідно до статті 1 Закону України від 16.04.1991 №959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - Закон №959-ХІІ) господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару.
Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ визначає Закон України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон №2473-VIII, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин). Цей закон також встановлює відповідальність за порушення валютного законодавства.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №2473-VIII:
валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов'язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов'язаних з цим зобов'язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей;
Валютне регулювання - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб'єктами валютних операцій і уповноваженими установами; валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб'єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.
резиденти: а) фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за межами України; б) фізичні особи - підприємці, зареєстровані згідно із законодавством України; в) юридичні особи та інші суб'єкти господарювання з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України; г) дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності відповідно до законодавства України; ґ) відокремлені підрозділи юридичних осіб, зазначених в підпункті «б» пункту 8 частини першої цієї статті, а саме філії, представництва, відділення або інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи та здійснюють підприємницьку діяльність від імені юридичної особи на території України.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону №2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Приписами статті 4 Закону №2473-VIII передбачено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов'язань за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.
Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом.
Резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.
Нерезиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в українських фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.
Резиденти мають право придбавати валютні цінності за кордоном, здійснювати їх транскордонне переміщення та (або) транскордонний переказ з урахуванням обмежень, визначених цим Законом.
У сфері здійснення валютних операцій нерезиденти мають усі права, надані резидентам.
Положеннями частин третьої, шостої, дев'ятої та десятої статті 11 Закону №2473-VIII установлено, що валютний нагляд відповідно до частини другої цієї статті здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб'єктів таких операцій, крім випадків запобігання агентами валютного нагляду проведенню валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.
Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п'ятою і шостою цієї статті суб'єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об'єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об'єктом таких перевірок, зобов'язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.
У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об'єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.
За змістом частини п'ятої статті 11 Закону №2473-VIII Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина друга статті 13 Закону №2473-VIII).
Згідно з частиною третьою статті 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Статтею 44 Закону України від 20.05.1999 №679-XIV «Про Національний банк України» визначено, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.
Відповідно до пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України (далі - Національний банк) граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - граничні строки розрахунків) та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків встановлений Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року №7 (далі - Інструкція №7).
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції №7 банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:
1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;
2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;
3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.
За змістом пункту 7 розділу ІІ Інструкції №7 банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:
1) оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;
2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов'язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.
Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Інструкції №7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:
1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);
2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції;
3) у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», IM-72 «Безмитна торгівля», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред'явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД);
4) у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - після пред'явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі);
5) у разі імпорту продукції без її увезення на територію України - після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором;
6) у разі заміни кредитора в зобов'язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов'язанні за операцією з експорту товарів.
При цьому, підпунктом 5 пункту 10 розділу ІІІ Інструкції №7 встановлено, що банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності: документів про припинення зобов'язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання.
Відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону №2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Пунктом 14-2 постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (зі змінами, внесеними постановою Національного банку України від 07.07.2022 №142) передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Товариство зазначає, що поставка товарів фактично відбулась 29.05.2023, що підтверджується митними деклараціями, а отже зобов'язання нерезидента з поставки товару виконано.
Крім того, товари, заявлені до митного оформлення за митними деклараціями IM 40 ДЕ №23UA100110525716U9 від 29.05.2023 на суму 23 100,00 євро та ІМ 40 ДЕ №23UA100110525718U7 від 29.05.2023 на суму 43 182,72 доларів США, були вилучені як предмет правопорушення та знаходились під митним контролем щонайменше до набрання законної сили рішеннями суду у справах №760/18013/23 та №760/18011/23.
Зазначеними рішеннями встановлено відсутність складу правопорушення у діях керівника позивача. А отже і відсутня правова підстава, на якій відповідач фактично обґрунтував наявність правопорушення.
За таких обставин, наявні правові підстави для анулювання відповідачем пені, нарахованої спірним податковим повідомленням-рішенням, оскільки у зв'язку з перебуванням товарів під митним контролем на виконання контракту від 26.04.2023 перебіг строків розрахунків за ним зупинився.
Надаючи оцінку наведеній позиції позивача, суд звертає увагу на таке.
Частиною третьою статті 13 Закону №2473-VIII передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Таким чином, відповідно до наведеної норми повинна бути здійснена саме поставка товару у визначені договорами строки.
Судом встановлено, що постановою Солом'янського районного суду м.Києва від 10.11.2023 у справі №760/18011/23 провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч.1 ст. 483 МК України, закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення (а.с.88-91).
Постановою Київського апеляційного суду від 29.01.2024 у справі №760/18011/23 апеляційну скаргу Київської митниці Державної митної служби України залишено без задоволення, а постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 10.11.2023 залишено без змін (а.с.92-97).
Постановою Солом'янського районного суду м.Києва від 13.10.2023 у справі №760/18013/23 громадянку України ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 472 Митного Кодексу України. Піддано громадянку України ОСОБА_1 , керівника ТОВ «НЬЮСТАР ДИСТРИБЮШЕН» адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил у розмірі 1 579 131,61 грн, з конфіскацією в дохід держави безпосередніх предметів порушення митних правил, а саме: «інсектицидний засіб для боротьби із побутовими шкідниками - пластини змінні для знищення комарів до електрофумігатора» у кількості 833 коробів (3332000 шт.), які вилучені відповідно до протоколу про порушення митних правил №0663/10000/23 від 31.05.2023 року, та знаходиться на відповідальному зберіганні на складі Київської митниці Державної митної служби України за адресою: м. Київ, бульвар В. Гавела, 8А (а.с.98-101).
Постановою Київського апеляційного суду від 02.10.2024 у справі №760/18013/23 постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 13.10.2023 скасовано та закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 472 Митного кодексу України у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення (а.с.102-104).
Зазначеними рішеннями встановлено, що 29.05.2023 товар доставлено до Київської митниці, заявлений до митного контролю та оформлення шляхом електронного декларування. Також товар був оглянутий та вилучений як предмет правопорушення та знаходився під митним контролем на митному складі. А позивач не міг здійснити повний розрахунок відповідно до умов контракту раніше набрання рішеннями законної сили.
Отже зазначеними рішеннями підтверджено, що товар був поставлений на митну територію України.
В подальшому була укладена додатка угода №2 від 27.01.2025 до контракту №264 від 26.04.2023,у якій сторони погодили, що повернення коштів по попередніх оплатах може бути здійснено третьою стороною, за умови, що це погоджено між продавцем і покупцем. В межах контракту №264 із врахуванням додаткової угоди на розрахунковий рахунок ТОВ «НЬЮСТАР ДИСТРИБЮІПЕН» третьою стороною SMART LINK SALES INC були повернуті кошти в сумі 23 100,00 євро, що становить за офіційним курсом НБУ 1 006 030,40 грн згідно платіжного документа №10093290 від 21.02.2025.
Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України одним із способів припинення зобов'язань у цивільному праві є зарахування, при якому погашаються зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Згідно із частиною 3 статті 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Не допускається зарахування вимог, щодо яких за заявою другої сторони належить застосувати строк позовної давності і строк цей минув, а також в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, зарахування зустрічних однорідних вимог контрагентів є одним із законних засобів врегулювання сторонами своїх взаємних зобов'язань.
Зарахування є односторонньою операцією, для якої достатньо заяви однієї сторони.
Проте, воно може здійснюватися за згодою обох сторін - у разі підписання ними угоди про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що випадки, у яких суб'єктам господарювання забороняється припиняти зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, мають бути визначені виключно в законах України.
При цьому, суд завертає увагу на те, що жодних обмежень на використання такого способу розрахунку за зовнішньоекономічними операціями законами України (у тому числі Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність») не передбачено.
Суд зауважує, що Положення актів Національного банку України не регулюють підприємницьку діяльність суб'єктів господарювання, не встановлюють форми розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, не містять прямої заборони припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних вимог та, як підзаконні акти, не можуть обмежувати дію норм Законів України, якими передбачено вільний вибір сторонами форми розрахунків.
Таким чином, законами України передбачено право на застосування такої форми розрахунків як зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог.
Відповідно до статті 3 Закону №2473-VIII у разі якщо норма цього Закону чи нормативно-правового акту Національного банку України, виданого на підставі цього Закону, або норми інших нормативно-правових актів Національного банку України допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків резидентів та нерезидентів у сфері здійснення валютних операцій або повноважень органів валютного нагляду, така норма трактується в інтересах резидентів та нерезидентів.
Тобто, суперечності щодо можливості завершення здійснення банками валютного нагляду на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, наявні в пункті 14-6 постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18 та підпункт 5 пункту 10 розділу III постанови Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №7 повинні трактуватися на користь позивача.
Крім того, суд вважає, що обмеження щодо зняття експортних операцій з валютного контролю, запроваджені пунктом 14-6 Постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», адресовані виключно уповноваженим банкам, не означають та не встановлюють заборону суб'єктам господарювання припиняти зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог.
На переконання суду, резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України, а тому перебування таких операцій на валютному контролі саме по собі не спричиняє наслідку у вигляді застосування штрафних санкцій (пені).
У разі припинення зобов'язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, встановлений для розрахунків у іноземній валюті, підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки) відсутні, незалежно від підстав виникнення зустрічних однорідних вимог та складу учасників зарахування зустрічних однорідних вимог.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі № 1340/3649/18, від 07 лютого 2023 року у справі № 813/1342/16, від 29 липня 2021 року у справі № 817/1200/15.
Відповідачем вказані вище обставини безпідставно не враховані, що призвело до неправомірного нарахування пені.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: - на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; - з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; - обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); - безсторонньо (неупереджено); - добросовісно; - розсудливо; - з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; - пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); - з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; - своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскільки судом встановлено, що 29.05.2023 товар фактично поставлений на митну територію України, а затримка митного оформлення не вважається недопоставкою і Закон №2473-VIII не передбачає відповідальності за перебування товару під митним контролем, а пеня нараховується у разі недопоставки товару у встановлений строк, суд приходить до висновку, що відповідач діяв необґрунтовано, без урахування вимог Закону №№2473-VIII та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд, згідно зі ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вказаних обставин суд зазначає, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень, на якого законом покладено тягар доведення обґрунтованості винесеного рішення, у разі його судового оскарження, не надано належних доказів правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує таке.
Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 та від 11 липня 2013 року №6-рп/2013.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина третя вказаної статті).
Таким чином, послуги зі складання позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг є різновидом правової допомоги, витрати на яку включаються до складу судових витрат.
За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин 7, 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Також, за змістом частини дев'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмету спору.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані суду: договір про надання правничої допомоги від 18.11.2025; акт прийому наданих послуг до договору №34-ПС, платіжна інструкція. Сума гонорару становить 10 000,00 грн (а.с. 105-107).
Разом з тим, проаналізувавши предмет та підстави позову, суд зазначає, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу не є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), та ціною позову, отже, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області коштів в сумі 8 000,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи також підтверджується понесення позивачем витрат на сплату судового збору в сумі 24 224,00 грн. За наведених обставин, за рахунок відповідача на користь позивача мають бути стягнуті судові витрати в загальній сумі 32 224,00 грн. (8 000,00+24 224,00).
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮСТАР ДИСТРИБЮШЕН» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 11.11.2025 №19788/ж10/25-01-07-00 про застосування штрафних санкцій у вигляді пені у розмірі 2 502 468,64 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮСТАР ДИСТРИБЮШЕН» судові витрати в сумі 32 224 (тридцять дві тисячі двісті двадцять чотири) грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 16 лютого 2026 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НЬЮСТАР ДИСТРИБЮШЕН» (код ЄДРПОУ, 2-й провулок Рахматуліна, буд. 4/2, м. Чернігів, 14020).
Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ ВП 44094124, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000).
Суддя С.В. Бородавкіна