16 лютого 2026 року Чернігів Справа № 620/13051/25
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Комунального некомерційного підприємства «Городнянська міська лікарня» Городнянської міської ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування висновку,
Комунальне некомерційне підприємство «Городнянська міська лікарня» Городнянської міської ради звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області від 19.11.2025 року за результатами моніторингу процедури закупівлі UA-2025-10-16-000528-a щодо Комунального некомерційного підприємства «Городнянська міська лікарня» Городнянської міської ради.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з боку позивача як замовника та учасника було відсутнє порушення вимог та принципів публічних закупівель, сторони діяли на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 77. Виконавцем не здійснювалися роботи що відносяться до робіт підвищеної небезпеки до моменту реєстрації декларації. Також вказує, що після укладення договору, сторони, керуючись принципами економії бюджетних коштів, добровільно внесли зміни, згідно підпункту 5 пункту 19 Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, Додатковою угодою від 25.11.2025 року №2 до договору №514 від 07.11.2025 року, зменшивши ціну шляхом коригування відсотка покриття ризиків до 1,5%, зменшивши при цьому загальну суму договору на 15137,94 гривень. Також наголошує, що Держаудитслужбою не врахований факт, що підрядник вже виконує зобов'язання, про що КНП «Городнянська міська лікарня» повідомляла на запит Держаудитслужби і про що зазначається також у висновку моніторингу. Додати акти приймання передачі (на що наголошує у висновку Держаудитслужба) Замовник не міг, оскільки виконана частина вже завершених ремонтних робіт приймалася саме 19.11.2025 року, коли Держаудитслужба вже опублікувала висновок.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що за результатами моніторингу закупівлі ID:UA-2025-10-16-000528-а Управлінням складено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 19.11.2025, де зафіксовано порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, а саме за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» з урахуванням вимог Особливостей встановлено порушення вимог абзацу другого підпункту другого пункту 44 Особливостей та пункту 5.31 «Визначення коштів на покриття ризиків, пов'язаних з виконанням будівельних робіт» Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 (не відхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону). У складі тендерної пропозиції ТОВ «ВТФ «АВЕ САН», зокрема у наданій декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства відсутні роботи з нанесення лакофарбових покрить, ґрунтовок та шпакльовок на основі нітрофарб, полімерних композицій (поліхлорвінілових, епоксидних тощо), чим не дотримано вимоги додатку № 4 до тендерної документації Замовника. Вважає, що вимога щодо наявності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та/або декларації відповідності матеріально - технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці на роботи з нанесення лакофарбових покрить, ґрунтовок та шпакльовок на основі нітрофарб, полімерних композицій (поліхлорвінілових, епоксидних тощо) за самостійним рішенням Замовника була включена до вимог, які відносяться до технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі. Вказане пояснення Замовника щодо відсутності робіт, що відносяться до робіт підвищеної небезпеки до моменту реєстрації декларації, а тому, як наслідок, відсутність відповідного документу в учасника торгів на момент подання тендерних пропозицій є невиконанням вимог тендерної документації Замовника, які були встановлені цим Замовником на підставі положень статей 22 та 23 Закону.
У відповіді на відзив позивач наполягає на задоволенні позову з підстав аналогічних, викладеним у позовній заяві.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Комунальне некомерційне підприємство «Городнянська міська лікарня» Городнянської міської ради провело закупівлю: «Поточний ремонт частини приміщень неврологічного відділення під розміщення терапевтичного відділення з педіатричними ліжками КНП «Городнянська міська лікарня» (І черга) за кодом ДК 021:2015: 45450000-6- Інші завершальні будівельні роботи» за ідентифікатором в електронній системі закупівель Prozorro UA-2025-10-16-000528-a.
За результатами закупівлі було укладено договір від 07.11.2025 №514 із Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «АВЕ САН»".
04.11.2025 згідно з наказом №72-3 було розпочато моніторинг закупівлі UA-2025-10-16-000528-a Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області.
За результатами моніторингу закупівлі UA-2025-10-16-000528-а Управлінням складено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 19.11.2025, де зафіксовано порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, а саме за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» з урахуванням вимог Особливостей встановлено порушення вимог абзацу другого підпункту другого пункту 44 Особливостей та пункту 5.31 «Визначення коштів на покриття ризиків, пов'язаних з виконанням будівельних робіт» Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 (не відхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону).
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, вказаним висновком Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області зобов'язало позивача вжити заходів щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов'язань за договором з дотриманням положень Цивільного кодексу України та норм чинного законодавства, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення.
Вважаючи вказаний висновок протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-XII).
Відповідно до статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон № 922-VIII.
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
У статті 1 Закону № 922-VIII визначено основні терміни, відповідно до пункту 14 частини першої якої моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель врегульований статті 8 Закону №922-VIII, частиною першою якої визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Згідно із пунктом 2 частини другої статті 8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності, зокрема інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Частиною третьою статті 8 Закону № 922-VIII визначено, що повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Відповідно до частини п'ятої статті 5 Закону № 922-VIII протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
Частинами шостою статті 8 Закону № 922-VIII визначено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Відомості, які зазначають висновку наведені у частині сьомій статті 8 Закону № 922-VIII. Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (частина дев'ятнадцята статті 8 Закону № 922-VIII).
Наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення» затверджено форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі; та порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - Порядок № 522).
Згідно із частиною десятою статті 8 Закону № 922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Так, відповідач в оспорюваному висновку від 19.11.2025, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, та керуючись статтями 5 та 10 Закону № 2939-XII, статтею 8 Закону № 922-VIII, зобов'язав позивача вжити заходів щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов'язань за договором з дотриманням положень Цивільного кодексу України та норм чинного законодавства, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку.
Виходячи із структури та змісту частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII та Порядку № 552 саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.
Із приписів Закону № 922-VIII вбачається, що на відповідача покладений обов'язок зазначити варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо розірвання договору, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.
Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан.
У стаття 31 Закону № 922-VIII наведені умови, за яких замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель.
Тобто, у разі недотримання учасником процедури закупівлі вимог, визначених замовником у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922-VIII повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.
Таким чином, у разі встановлення органом фінансового контролю порушення за результатами моніторингу процедури закупівлі, а саме: невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону, є співмірним та пропорційним до зобов'язання про усунення порушень у сфері публічних закупівель, шляхом застосування замовником такого правового наслідку, як припинення зобов'язань за договором.
Так, відповідно до частини першої статті 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно із частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захист цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою статті 203 цього Кодексу.
Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.
Як вбачається зі змісту оспорюваного висновку, відповідач конкретизував, які саме заходи повинен вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною, зокрема у постанові Верховного Суду від 27.12.2023 у справі № 280/5835/22.
Тому, суд відхиляє доводи позивача про те, що встановлення у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі вимоги вчинення дій щодо розірвання укладеного договору не віднесено до повноважень органу державного фінансового контролю та порушує принцип обґрунтованості та пропорційності.
Водночас щодо суті порушень законодавства, наведених у оскаржуваному висновку, то суд зазначає таке.
Кабінет Міністрів України постановою від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» затвердив Особливості № 1178, які встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі» (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Пунктом 28 цих Особливостей визначено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону № 922-VIII з урахуванням цих особливостей.
Замовник в тендерній документації обов'язково зазначає інформацію про прийняття чи неприйняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів.
Якщо замовник зазначає в тендерній документації про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, він повинен зазначити про прийнятний відсоток перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеної замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів.
Якщо замовник не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення, або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації, то замовник відхиляє таку тендерну пропозицію відповідно до абзацу четвертого підпункту 2 пункту 44 цих особливостей.
У тендерній документації відомості, наведені у пункті 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах шостому - восьмому цього пункту.
У тендерній документації зазначаються:
один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону № 922-VIII з урахуванням положень цих особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством;
підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або переможця, визначених пунктом 47 цих особливостей, у разі, коли така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами.
Для об'єднання учасників як учасника процедури закупівлі замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників об'єднання установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, визначеним пунктом 47 цих особливостей.
Тендерна документація повинна містити перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, та перелік документів та/або інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі. Зазначені переліки оформляються як окремі додатки до тендерної документації.
Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком станом на дату розкриття тендерних пропозицій.
Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують нижню межу ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі.
Так, відповідно до частини першої статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
Відомості, які зазначаються у тендерній документації наведені у частині другій статті 22 Закону № 922-VIII, серед яких, зокрема:
інструкція з підготовки тендерних пропозицій (пункт 1) ;
один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним (пункт 2);
інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону (пункт 3);
інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби) (пункт 4).
Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина третя статті 22 Закону № 922-VIII).
Частинами четвертою та п'ятою статті 22 Закону № 922-VIII визначено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги".
У свою чергу, статтею 17 Закону № 922-VIII визначено підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі, частиною п'ятою якої визначено, що замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.
При цьому, у стаття 31 Закону № 922-VIII наведені умови, за яких замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, зокрема якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.
Подібні за змістом мотиви відхилення тендерних пропозицій містяться в положеннях підпункту 2 пункту 44 Особливостей № 1178, згідно із якими замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей.
Відповідно до обставин даної справи, в розділі ІІ оскаржуваного висновку вказано наступне: "Відповідно до пункту 4 додатку № 4 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі - технічні вимоги до предмета закупівлі» до тендерної документації Замовником визначено, що учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати «...дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та/або декларацію відповідності матеріально - технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці на роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра, зварювальні роботи, нанесення лакофарбових покрить, ґрунтовок та шпакльовок на основі нітрофарб, полімерних композицій (поліхлорвінілових, епоксидних тощо); зварювальні, газополум'яні, а також наплавочні роботи, що виконуються із застосуванням відкритого полум'я...». Проте, у складі тендерної пропозиції ТОВ «ВТФ «АВЕ САН», зокрема у наданій декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства (файл «Декларація відповідності матеріально-технічної бази.pdf.p7s») відсутні роботи з нанесення лакофарбових покрить, ґрунтовок та шпакльовок на основі нітрофарб, полімерних композицій (поліхлорвінілових, епоксидних тощо), чим не дотримано вимоги додатку № 4 до тендерної документації Замовника"
Так суд зазначає, що відповідно до пункту 4.4 додатку 4 до тендерної документації - Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та технічна специфікація до предмета закупівлі, Учасник у складі тендерної пропозиції також надає, зокрема, дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та/або декларацію відповідності матеріально -технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці на роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра, зварювальні роботи, нанесення лакофарбових покрить, ґрунтовок та шпакльовок на основі нітрофарб, полімерних композицій (поліхлорвінілових, епоксидних тощо); ); зварювальні, газополум'яні, а також наплавочні роботи, що виконуються із застосуванням відкритого полум'я.
У складі тендерної пропозиції ТОВ "ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА "АВЕ САН" було подано декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці від 07.09.2020. Проте вказана декларація не містить відомостей щодо робіт з нанесення лакофарбових покрить, ґрунтовок та шпакльовок на основі нітрофарб, полімерних композицій (поліхлорвінілових, епоксидних тощо).
При цьому, Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА "АВЕСАН"", після укладення договору від 07.11.2025 року №514, перед початком робіт, що відносяться до робіт підвищеної небезпеки зареєструвало 12.11.2025 Декларацію № ЕДК014621/0906-25 в Державній службі України з питань праці із зазначенням підстави виконання - Договір підряду №514 від 07.11.2025 та визначенням типу робіт, зокрема, Роботи підвищеної небезпеки - Нанесення лакофарбових покрить, ґрунтовок та шпакльовок на основі нітрофарб, полімерних композицій (поліхлорвінілових, епоксидних тощо).
Порядок та умови видачі дозвільних документів у сфері охорони праці на території України регламентуються Законом України «Про охорону праці», Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» № 77 від 03 лютого 2021 року.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про охорону праці» порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідний порядок був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки» № 1107 від 26 жовтня 2011 року (далі -Порядок).
Відповідно до пункту 21 Порядку виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у групі Б переліку видів робіт підвищеної небезпеки (додаток 2), експлуатація (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, зазначених у групі Б переліку, машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 77, здійснюються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці за формою згідно з додатком 8.
Декларація подається роботодавцем не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки. Документи повертаються протягом п'яти робочих днів без розгляду у разі незаповнення полів, зазначення робіт підвищеної небезпеки та машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, які не включено до групи Б переліку видів робіт підвищеної небезпеки (додаток 2) та групи Б переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 77.
Декларація подається роботодавцем або уповноваженою ним особою, надсилається поштою до адміністратора центру надання адміністративних послуг у паперовій формі або в електронній формі через Портал електронних сервісів Мінекономіки, Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через Портал електронних сервісів Мінекономіки, інтегровану з ним інформаційну систему Держпраці.
Територіальний орган Держпраці здійснює реєстрацію декларацій на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня їх отримання.
Відмова в реєстрації декларації не допускається.
У разі зміни відомостей або виявлення суб'єктом господарювання помилки в поданій декларації суб'єкт господарювання в порядку, встановленому цим пунктом для подання декларації, подає оновлену декларацію протягом семи робочих днів з дня настання таких змін або з дня подання декларації в разі виявлення помилки.
Суд звертає увагу, що нанесення лакофарбових покрить, ґрунтовок та шпакльовок на основі нітрофарб, полімерних композицій (поліхлорвінілових, епоксидних тощо) включено до групи Б переліку видів робіт підвищеної небезпеки і здійснюються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.
Таким чином, суд дійшов висновку, що попереднє отримання дозволу для виконання робіт, визначених в групі Б переліку видів робіт підвищеної небезпеки чинним законодавством не передбачене, а подання декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці подається роботодавцем не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку виконання таких робіт.
Таким чином, суд дійшов висновку, що тендерна пропозиція відповідала умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, оскільки ТОВ "ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА "АВЕСАН"" у складі тендерної пропозиції ТОВ "ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА "АВЕ САН" було подано декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці від 07.09.2020, а подання декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці щодо нанесення лакофарбових покрить, ґрунтовок та шпакльовок на основі нітрофарб, полімерних композицій (поліхлорвінілових, епоксидних тощо) може бути здійснене тільки після укладання відповідного договору до початку здійснення робіт.
Відтак, оскаржуваний висновок в цій частині є необґрунтованим.
Щодо порушенням вимог додатку № 4 до тендерної документації та не дотриманням вимог Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, то суд зазначає таке.
Відповідно до додатку № 4 «Технічне завдання по об'єкту закупівлі Поточний ремонт частини приміщень неврологічного відділення під розміщення терапевтичного відділення з педіатричними ліжками КНП «Городнянська міська лікарня» (І черга)» до тендерної документації Замовником передбачено, що: «…1. Учасники процедури закупівлі повинні надати в складі тендерної пропозиції наступні документи: 1.1. Кошторисну документацію, яка має бути розроблена в програмному комплексі та включати: договірну ціну з пояснювальною запискою, локальний кошторис, відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат та адміністративних витрат, які розроблені у порядку та за формами, встановленими «Настановою з визначення вартості будівництва», затвердженою наказом Міністерства розвитку громад на території України від 01.11.2021 №281. Вид договірної ціни - тверда
При визначенні ціни пропозиції або її складових визначається ціна з урахуванням ПДВ. Якщо учасник не є платником ПДВ, зазначаються інші обов'язкові податки та збори згідно з чинним законодавством України.
Учасник при розрахунку ціни тендерної пропозиції (договірної ціни) не має права включати в ціну тендерної пропозиції будь-які витрати, понесені ним у процесі підготовки тендерної пропозиції.
Ціна, за яку учасник згоден виконати замовлення, розраховується виходячи з обсягів послуг на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для надання послуг по об'єкту замовлення та поточних цін на них.
Порядок визначення вартості договірної ціни проводиться згідно положень «Настанови з визначення вартості будівництва», затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 “Про затвердження кошторисних норм України у будівництві».
1.2. Вся кошторисна документація повинна бути виконана за допомогою ліцензійного програмного кошторисного комплексу АВК-4. При складанні кошторисної документації необхідно забезпечити комплекс технічних, економічних та організаційних заходів, ефективного контролю на всіх стадіях надання Послуг. Для цього необхідно передбачити надання всіх видів послуг та виконання робіт в суворій відповідності з діючими Настановами, ДБН, ГОСТ, СНіП, ТУ, НПБ, ППБ, СанПіН з високою якістю, із врахуванням специфіки роботи (режимний об'єкт) установи Замовника.
До тендерної пропозиції надається кошторисний розрахунок, за підписом уповноваженої особи учасника.
В складі кошторисної документації учасником надається: дефектний акт; договірна ціна (тверда); локальний кошторис; підсумкова відомість ресурсів до локального кошторису;- розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису.
Якщо тендерна пропозиція учасника містить не всі складові послуг або зміну обсягів чи складу послуг у порівнянні з дефектним актом, ця пропозиція вважається такою, що не відповідає вимогам до предмету закупівлі.
Учасником ТОВ "ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА "АВЕСАН"" у тендерній пропозиції надано Договірну ціну, в якій зазначено суму коштів на покриття ризиків всього 33,63988 тис. грн, що становить 1,87%.
Відповідно до пункту 1.1. Настанови визначення вартості будівництва затверджені Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 01 листопада 2021 року № 281 Ця Настанова визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування (далі будівництво). Ця Настанова є обов'язковою для визначення вартості будівництва об'єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі державні кошти). Застосування цієї Настанови при будівництві об'єктів із залученням інших джерел фінансування обумовлюється договором.
Відповідно до Настанови визначення вартості будівництва, Настановою з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво, що затверджених Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 01 листопада 2021 року № 28, взаєморозрахунки за обсяги виконаних робіт проводяться за період, встановлений в договорі (щомісячно, за етап тощо).
Пунктом 4.40 розділу IV Настанови визначено, що кошти на покриття ризиків всіх учасників будівництва призначені на відшкодування: 1) збільшення об'ємів робіт, спричиненого виконанням додаткових робіт та витрат, характер і методи виконання яких не можуть бути точно визначені під час проектування та уточнюються в процесі будівництва та виникнення додаткових витрат; 2) збільшення вартості об'єкта будівництва, спричиненого зміною будівельних норм та нормативних документів.
Відповідно до пункту 5.31 розділу V Настанови у ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні) враховуються кошти на покриття ризиків, пов'язаних з виконанням робіт, що пропонуються, розмір яких залежить від сукупності цілого ряду факторів, у тому числі: 1) стадії проектування; 2) виду будівництва; 3) технічної та технологічної складності об'єкта будівництва, складності виконання будівельних робіт; 4) тривалості будівництва; 5) способів фінансування будівництва; 6) виду договірної ціни, що пропонується за умовами конкурсних торгів. Зазначені кошти враховуються у розмірі, визначеному на підставі обґрунтовувальних розрахунків підрядника, виходячи з перелічених факторів. При цьому: а) за твердої договірної ціни в розмірі до 1,5%; б) за динамічної договірної ціни не враховується. Розмір цих коштів залежить від повноти інформації про об'єкт замовлення та способи виконання робіт, що зменшує небезпеку непередбачених ситуацій на будівельному майданчику при виконанні робіт.
Таким чином, з аналізу вказаної норми, слідує, що у ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні) враховуються кошти на покриття ризиків, пов'язаних з виконанням робіт, що пропонуються, розмір яких залежить від сукупності цілого ряду факторів, у тому числі виду договірної ціни, що пропонується за умовами конкурсних торгів, повноти інформації про об'єкт замовлення тощо, тобто положення Настанови у цій частині носять інформативний характер.
Розрахунок на покриття ризиків оформлюється у складі зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва. Цей документ є невід'ємною частиною проектної документації і містить загальну вартість будівництва, включаючи витрати на можливі ризики.
Положення тендерної документації замовника чітко визначають, що при здійсненні розрахунку вартості робіт, які виконуватимуться учасником, підлягають урахуванню вимоги Кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва".
В свою чергу, матеріалами справи підтверджено, що учасником процедури закупівлі ТОВ «ВТФ «АВЕ САН» до твердої договірної ціни включено кошти на покриття ризиків, у сумі 33 63988 тис. грн, що становить 1,87%, що суперечить приписам п. 5.31 Настанови №281, дотримання якої передбачено тендерною документацією позивача.
Підпунктом 2 пункту 44 Особливостей визначено, що Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих Особливостей.
Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача про те, що позивач мав відхилити пропозицію ТОВ «ВТФ «АВЕ САН», однак цього не зробив, що є порушенням приписів абз. 2 пп. 2 п. 44 Особливостей №1178.
В свою чергу, укладення 25.11.2025 додаткової угоди №2 до договору №514 від 07.11.2025, відповідно до якої приведено договірну ціну у відповідність до вимог пункту 5.31 Настанови, не змінює факту допущення позивачем описаних вище вимог чинного законодавства.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що оспорюваний у цій справі висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівський області за результатами моніторингу процедури закупівлі від 19.11.2025 ID: UA-2025-10-16-000528-а є обґрунтованим.
Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
Суд враховує також положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Комунального некомерційного підприємства «Городнянська міська лікарня» Городнянської міської ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування висновку відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Комунальне некомерційне підприємство «Городнянська міська лікарня» Городнянської міської ради (вул. Чернігівська, 26, м. Городня, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 15100, код ЄДРПОУ 02006225 ).
Відповідач: Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області (вул. Єлецька, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40919597).
Повний текст рішення складено 16.02.2026.
Суддя Олена ЛУКАШОВА