Справа № 583/5958/25
2/583/296/26
17 лютого 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Савєльєвої А.І.,
з участю секретаря судового засідання Доценко Т.Г.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в місті Охтирка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», представник позивача Жабченко Тетяна Миколаївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» через свого представника Жабченко Т.М. звернулося до суду із зазначеним позовом, згідно з яким просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 2025493920 від 20.08.2019 (продукт РОS) у розмірі 7360,16 грн, а також стягнути судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Вимоги за позовом вмотивовані тим, що 20.08.2019 між ОСОБА_1 та АТ «ОТП БАНК» укладено кредитний договір № 2025493920, відповідно до умов якого відповідач отримав споживчий кредит. Всупереч умовам договору відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 7360,16 грн, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5440,05 грн, заборгованості по відсотках у розмірі 1,01 грн, заборгованості по комісії в розмірі 1919,10 грн. 20.08.2021 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено договір факторингу №20/08/21, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за вищезазначеним кредитним договором, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
02.01.2026 ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області Савєльєвої А.І. відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідачеві відповідно до ч. 1 ст. 278 ЦПК України запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, в позовній заяві просив розглянути справу без його участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не надавав, правом на подання відзиву не скористався.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 20.08.2019 між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2028281580 (а.с. 8-10).
Відповідно до розділу 1 даного кредитного договору банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на наступних умовах: загальний розмір кредиту 6397,00 грн, з них: 6047,00 грн - на придбання Товару у продавця ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД КБ ТМ», 350,00 грн на сплату додаткових послуг банку, а саме послуга «СМС+Довідка». Дата остаточного повернення кредиту 20.08.2021, строк, на який надається кредит визначено графіком платежів. Протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом використовується фіксована процентна ставка у розмірі 0,01%.
Згідно з умовами договору, надання Банком та отримання позичальником кредиту вважається дата підписання позичальником кредитного договору. Кредит надається шляхом перерахування за дорученням позичальника коштів на поточний рахунок Продавця 1 на придбання товару у разі отримання кредиту також і на оплату послуг у продавця та/або на оплату комісійної винагороди за видачу кредиту, кредит надається також шляхом перерахування банком відповідної частини кредиту на поточний рахунок продавця пocлyг та/або утримання банком комісійної винагороди за видачу кредиту (п. 1.4 договору).
Відповідно до п. 1.5 кредитного договору Позичальник заявляє, гарантує та підтверджує, що: 1) банк надав позичальнику в письмовій формі та в повному об'ємі інформацію передбачену законодавством, що захищає права споживачів фінансових послуг; 2) позичальник/клієнт перед укладенням кредитного договору/заяви-анкети ознайомлено з інформацією, визначеною паспортом споживчого кредиту, необхідною для отримання Кредиту/Кредитної лінії із порівнянням різних пропозицій Банку з метою прийняття обґрунтованого рішення щодо укладення кредитного договору/договору; З) позичальник/клієнт отримав кредит/кредитну лінію на сприятливих для нього умовах; 4) банк надав позичальнику/клієнту підписаний зі сторони банку оригінальний примірник кредитного договору/заяви - анкети зі всіма невід'ємними частинами та всіма додатками до Кредитного договору (зокрема, але не виключно, графік платежів з розрахунком загальної вартості кредиту), тарифи банку та іншу документацію, на розсуд банку, яка необхідна позичальнику/клієнту для користування банківськими послугами отримав; 5) з договором, з правилами кредитування, зокрема з положеннями щодо відповідальності позичальника/клієнта, та Тарифами Банку, які є невід'ємною частиною кредитного договору/договору та які розміщені на Офіційному сайті Банку www.otpbank.com.ua, ознайомлений і згоден, а також зобов'язується їх належно та неухильно виконувати; 6) послуги банку пов'язані із видачею кредиту отримав у повному обсязі. Зауваження щодо якості та обсягу пoслyг, у тому числі пoслуг, наданих банком та оплати комісійної винагороди за видачу кредиту відсутні.
До укладення кредитного договору № 2025493920 20.08.2019 ОСОБА_1 підписано також Паспорт споживчого кредиту, у якому йому була надана інформація щодо умов кредитування (а.с. 9).
Згідно з видатковою накладною № ЧОКТ1-0010 від 20.08.2019 ОСОБА_1 придбав товар в ТОВ «Комфі Трейд» (а.с. 14 зворот).
З виписки по особовим рахункам вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами та вносив кошти на погашення заборгованості, тобто своїми діями підтвердив свою згоду з умовами укладеного договору, що ним не спростовується.
Згідно з вимогами ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В ч. 1 ст. 1054 ЦК України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з вимогами ст. 6, ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
В ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
За приписами ч. 1 ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
За приписами ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
В ст. 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
В постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 2-2035/11 (провадження № 61-2449св18) викладено висновок про те, що тлумачення статті 516, частини другої статті517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок зроблено і Верховним Судом у справі № 761/1543/20, провадження № 61 - 10389св21 від 23.02.2022, справа № 639/86/17, провадження № 61-5039 св21 від 19.01.2022, справа № 554/8549/15-ц, провадження № 61-18460св20 від 14.07.2021.
20.08.2021 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладений Договір факторингу №20/08/21, відповідно до якого АТ «ОТП БАНК» передає, а ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» приймає право грошової вимоги, що належить АТ «ОТП БАНК», і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між АТ «ОТП БАНК» і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості. За цим договором ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» одержує право (замість АТ «ОТП БАНК») вимагати від боржників належного виконання всіх зобов'язань за кредитними договорами (а.с. 16-20).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №20/08/21 від 20.08.2021 ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором у розмірі 7360,16 грн, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5440,05 грн, заборгованості по відсотках у розмірі 1,01 грн, заборгованості по комісії в розмірі 1919,10 грн.
Розмір заборгованості та розрахунок заборгованості відповідачем не спростовані.
Щодо стягнення заборгованості за комісією суд зазначає наступне.
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування», який набув чинності 10 червня 2017 року.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника(за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Водночас, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Зважаючи на викладене, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частиною 1 та частиною 2 статті11, частиною 5 статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 461/2857/20.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі з подібними правовідносинами № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22) зроблено висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Судом встановлено, що умови укладеного між сторонами кредитного договору, не передбачають положень про порядок нарахування комісії за обслуговування кредиту, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику ОСОБА_1 та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.
Отже, враховуючи, що умови кредитного договору не містять положень про нарахування комісії за користування кредитом, банк не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні Кредитного договору № 2025493920 від 20.08.2019, комісією в розмірі 1919,10 грн стягненню не підлягає.
Отже, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення суми заборгованості за Кредитним договором № 2025493920 від 20.08.2019 у загальному розмірі 5441,06 грн, з яких: 5440,05 грн - заборгованість по тілу кредиту; 1,01 грн - заборгованість по відсотках.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії витрат на професійну правничу допомогу.
При вирішення суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (становлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Таким чином, суд дійшов висновку про співмірність заявленого позивачем розміру судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.
У зв'язку з частковим задоволенням позову (на 73,9%) з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2217,00 грн (3000,00 грн х 73,9 %) в рахунок відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.
Крім того, при подачі позовної заяви до суду позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
У зв'язку із частковим задоволенням позову (на 73,9%) з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1790,15 грн (2422,40 грн х 73,9 %) в рахунок відшкодування сплаченого при зверненні з позовом судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 207, 517, 526, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», представник позивача Жабченко Тетяна Миколаївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 2025493920 від 20.08.2019 (продукт РОS) у розмірі 5441,06 грн (п'ять тисяч чотириста сорок одна гривня 06 копійок).
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» судовий збір в розмірі 1790,15 грн (одна тисяча сімсот дев'яносто гривень 15 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2217,00 грн (дві тисячі двісті сімнадцять гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 43453613, адреса місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя А.І.Савєльєва