Справа № 500/7048/25
16 лютого 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Протрактор" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Протрактор" (далі - Товариство, ТОВ "Протрактор", позивач) звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості від 27.11.2025 № UA403070/2025/000383/1 разом із рішенням, яке оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Тернопільської митниці Державної митної служби України № UA403070/2025/000648.
Позов обґрунтовано тим, що з метою митного оформлення ввезеного на територію України товару (тракторів колісних EUROFENG 554LUX у кількості 32 шт. за ціною 3140,00 дол. США за 1 шт.) уповноваженим представником Товариства подано відповідачу електронну митну декларацію (далі - МД) від 24.11.2025 №25UA403070010731U0 з вартістю товару за ціною договору з усіма необхідними документами на підтвердження заявленої митної вартості. Митна вартість, визначена декларантом за ціною договору (контракту) у розмірі 100480,00 дол. США.
Під час здійснення митного контролю за МД № 25UA403070010731U0 митницею були встановлені, начебто наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. Митний орган вважав, що митна вартість не може бути визнана, бо оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 08.08.2025 № WWPRT2025. Згідно з Правилами Інкотермс 2010 умови поставки СРТ передбачають оплату витрат на перевезення товару до названого місця призначення продавцем, проте згідно виписки із загальної калькуляції від виробника товару від 01.09.2025 № б/н у вартість товарів не включено витрати на транспортування. Згідно з поданою декларацією країна відправлення: Китай, однак до митного оформлення коносамент не подано. Зазначене вище може свідчити про неповноту включення витрат, пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України. А ще комерційна пропозиція № б/н від 25.08.2025 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки СРТ-Тернопіль, що обмежує конкурентність.
Позивач з рішенням Тернопільської митниці не погоджується та вважає його протиправним, так як декларантом було надано усі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України (далі - МК України), які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом, яка відповідає вартості, вказаній у рахунку-фактурі (інвойсі).
На підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом митному органу були надані документи, визначені частиною другою статті 53 МК України, серед іншого: контракт з додатками; інвойс (рахунок - фактура); пакувальний лист; прайс-лист; комерційна пропозиція; виписка із загальної калькуляції; накладні; сертифікат про походження товару; митна декларація країни виробника; листи-пояснення; сертифікат; декларація про відповідність; технічні паспорти і технічні характеристики на мінітрактори, що імпортувалися. Також на момент митного оформлення був наданий платіжний документ про оплату імпортованого товару.
Митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З аналізу наданих для митного оформлення документів убачається, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товари - сільськогосподарську техніку, а рішення про корегування митної вартості не містить посилань на конкретні розбіжності щодо митної вартості товару.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суддею одноособово.
У строк, встановлений судом, надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги заперечує. Окремо зауважує, що позивачем неправильно обчислено судовий збір за подання позовної заяви з двома позовними вимогами: майнового та немайнового характеру (визнання протиправним та скасування рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000383/1 від 27.11.2025 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2025/000648). Судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що підлягав сплаті позивачем, має обчислюватися у розмірі 20 231,25 гривень (1 348 749,73 (ціна позову) х 1,5%) за майнову вимогу та 3 028, 00 гривень за немайнову, а всього 23 259,25. Позивач сплатив 20 231,25 гривень.
Щодо заперечень по суті позову, то наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує, що 24.11.2025 уповноваженою особою позивача було подано до митного оформлення МД №25UA403070010731U0, за якою до митного оформлення заявлені трактори колісні. До митного оформлення подано ряд документів. Під час їх опрацювання та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (далі - АСМО «Інспектор») було згенеровано відповідні форми митного контролю. Також АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур із зазначенням про можливе заниження митної вартості товарів.
Митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами якої виявлено невідповідності, через що витребовувалися додаткові документи. У митного органу виникли сумніви щодо заявленої митної вартості товару, у зв'язку з чим розпочато процедуру консультацій, за результатами якої не підтверджено заявлену декларантом митну вартість товару, через що прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови. У графі 33 рішення зазначено причини, через які заявлена декларантом митна вартість не могла бути визнаною, описано послідовність застосування методів визначення митної вартості. Сумніви стосуються того, що умови поставки визначені сторонами CPT передбачають оплату витрат на перевезення товару до названого місця призначення продавцем, проте згідно виписки із загальної калькуляції від виробника товару від 01.09.2025 №б/н у вартість товарів не включено витрати на транспортування; коносамент не подано, що може свідчити про неповноту включення витрат, пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України; комерційна пропозиція № б/н від 25.08.2025 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки CPT Тернопіль, що обмежує конкурентність.
Представник відповідача вказує, що оскаржувані рішення і картка прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та обґрунтовано, просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Ухвалою суду від 01.01.2026 залишено без задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні.
Розгляд справи здійснювався відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України.
Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ТОВ "Протрактор" (код ЄДРПОУ 45710341) зареєстроване як юридична особа 10.03.2025, за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності є оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням.
Між ТОВ «Протрактор» (покупець) та компанія WEIFANG WODONG MACHINERY CO., LTD (Китай, продавець) 08.08.2025 укладено міжнародний контракт купівлі-продажу товарів № WWPRT2025, за умовами якого сторони домовились про продаж товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у додатках до контракту, які є невід'ємною частиною контракту.
На виконання цього зовнішньоекономічного контракту згідно із рахунком-фактурою (інвойс) №2025-21 від 01.09.2025 позивачем на митну територію України ввезено товар.
24.11.2025 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення Чубаров С.Б., подано до митного оформлення МД типу ІМ40АА №25UA403070010731U0, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступний товар: трактор колісний EUROFENG 554LUX - 32 шт. В комплекті з зіп. Максимальна потужність двигуна складає - 36,80 кВт. Тип двигуна: чотирьохциліндровий, 4-х тактний. Тип палива - дизельне. Технічний стан - новий. Робочий об'єм циліндрів - 3170 см3. Календарний та модельний рік випуску 2025. Використовуються для сільськогосподарських робіт. Не містять у своєму складі передавачі або передавачі та приймачі. Поставляються у частково демонтованому стані для зручності транспортування, в комплекті з інструментом та приладдям (зіп) для збірки та обслуговування. Торговельна марка: EUROFENG. Bиpoбник: WEIFANG WODONG MACHINERY CO.,LTD. Країна виробництва: CN.
До митної декларації відповідно до графи 44 МД подані наступні документи: сертифікат якості від виробника товару б/н від 04.09.2025; пакувальний лист №2025-21 від 04.09.2025; рахунок-фактура (інвойс) №2025-21 від 01.09.2025; накладні ЦІМ №2151613885 від 11.11.2025, №2151614081 від 11.11.2025, №2151614099 від 11.11.2025, №2151614123 від 11.11.2025; супровідні документи T1 № 25PL322080NSXPPEK2 від 06.11.2025; T1 № 25PL322080NSXPPFK1 від 06.11.2025; T1 № 25PL322080NSXPPIK9 від 06.11.2025; T1 № 25PL322080NSXQQZK3 від 06.11.2025; декларація про походження товару №2025-21 від 01.09.2025; комерційна пропозиція товaрoвирoбника б/н від 25.08.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару - платіжна інструкція в іноземній валюті № 1 від 30.10.2025; прейскурант (прайс-лист) виробника товару - прайс-лист від виробника товару б/н від 11.08.2025; розрахунок ціни (калькуляція) - виписка із заг. кал-ції товaрoвирoбника б/н від 01.09.2025; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - специфікація № 2025 21 від 01.09.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №WWPRT2025 від 08.08.2025; декларація про відповідність від 06.11.2025; заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю від 24.11.2025; електронний сертифікат про непреференційне походження товару, факт видачі та/ або зміст якого митний орган може перевірити на вебсайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат №25C320120033/01058 від 10.11.2025; інші некласифіковані документи: лист № 1-21 від 11.11.2025, технічні паспорта від виробника товару б/н від 04.09.2025, технічні характеристики від виробника товару б/н від 04.09.2025, фото табличок від 04.09.2025; копія митної декларації країни відправлення № 431020250000214893 від 05.09.2025.
Митна вартість визначена декларантом за ціною договору (контракту) у розмірі 100480,00 дол. США, що становить 4 247 008,26 грн за офіційним курсом встановленим НБУ на день подання митної декларації. Митна вартість не містить інших складових витрат.
Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, АСМО «Інспектор» згенеровано форми митного контролю: « 000 Інформаційне повідомлення»; « 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; «106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів». Також, АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур.
Далі Тернопільською митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів такого змісту: «Згідно зі статтею 21 МК України розпочинається процедура консультації. Відповідно до поданої декларації країна відправлення Китай, однак до митного оформлення коносамент не подано. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат, пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України. Окрім цього не подано митну декларацію країни відправлення, що не дозволяє впевнитися в достовірності заявлених відомостей щодо умов поставки та вартості товару, які впливають на формування митної вартості товару. У зв'язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а саме фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось), прошу відповідно до частини другої статті 53 МК України надати документи: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до частини третьої статті 53 МК України прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару».
Уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додатково надано інші некласифіковані документи такі як: листи № 1 від 26.11.2025, № 1-1 від 26.11.2025, № 2 від 26.11.2025. Листом №2025-21 від 27.11.2025 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що до митного оформлення подані усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість згідно з вимогами статті 53 МК України.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою Тернопільської митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 27.11.2025 № UA403070/2025/000383/1, у графі 33 якого зазначено про те, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару у зв'язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. Митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.
Ще в оскаржуваному рішенні Тернопільська митниця зазначила, що за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин.
Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 08.08.2025 № WWPRT2025. Згідно з Правилами Інкотермс 2010 умови поставки CPT передбачають оплату витрат на перевезення товару до названого місця призначення продавцем, проте згідно виписки із загальної калькуляції від виробника товару від 01.09.2025 №б/н у вартість товарів не включено витрати на транспортування. Згідно з поданою декларацією країна відправлення Китай, однак до митного оформлення коносамент не подано. Зазначене може свідчити про неповноту включення витрат, пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України. Комерційна пропозиція № б/н від 25.08.2025 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки CPT Тернопіль, що обмежує конкурентність.
На підставі цього відповідач виснував, що наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.
В оскаржуваному рішенні зазначено, що, враховуючи наведену інформацію, заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. За результатом проведеної консультації з декларантом відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МК України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно зі статтею 64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості взято інформацію щодо вартості товару №1 за ЕМД від 12.08.2025 № 25UA100340315688U2 на рівні 8125,95 дол.США/шт (3,55 дол.США/кг), товар - трактори для сільськогосподарських робіт в частково розібраному стані для зручності транспортування: Трактор KATA КЕ504 з комплектом ЗІП та тех. документацією - 1 шт., двигун XINCHAI, потужністю 36.8кВт/50к.с, V дв. = 3170 см3. Герметична кабіна, задні та передні груза, рік випуску - 2025р. Торговельна марка: KATA. Виробник: Shandong Shantuo Kaitai Agricul Tural Equipment Co., Ltd. Країна виробництва: CN, умови поставки FOB.
Митну вартість скориговано з урахуванням: митної вартості товарів, ввезених на митну територію України у наближений до митного оформлення час, опису товару, країни виробництва, митне оформлення якого ґрунтується на раніше визнаній митними органами митній вартості товарів.
Відповідно до розділу VIIІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, в зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості Тернопільською митницею оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2025/000648.
У картці відмови №UA403070/2025/000648 роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме: «Подати нову митну декларацію на підставі рішення про коригування митної вартості №UA403070/2025/000383/1 від 27.11.2025 та з врахуванням правок, що зазначені у причині відмови та строків, передбачених ст. 263 МК України».
27.11.2025 уповноваженою особою позивача подано до митного оформлення МД № 25UA403070010896U0, за якою товар випущено у вільний обіг під гарантійне зобов'язання шляхом сплати до Державного бюджету України обов'язкових платежів згідно з митною вартістю товару визначеною відповідно до рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000383/1 від 27.11.2025.
У подальшому, не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митних декларацій за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Насамперед суд зауважує на безпідставність позиції представника відповідача про недоплату позивачем судового збору з посиланням на те, що предметом оскарження є дві вимоги одна майнового характеру (скасування рішення про коригування митної вартості), інша - немайнова (скасування картки відмови), кожна з яких має бути оплачена судовим збором.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 27.08.2024 у справі №120/15468/23, розрахунок судового збору у випадку оскарження рішення про коригування митної вартості разом з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення має здійснюватися виходячи лише з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями. Суд не повинен додатково визначати судовий збір за оскарження картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення як немайнову вимогу.
Отож, Товариством правильно обчислено судовий збір у розмірі однієї майнової позовної вимоги та повінстю сплачено при зверненні до суду з цим позовом.
Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб'єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У пункті 2 частини п'ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.
Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.
Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Підтверджуючими документами про вартість товару є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).
Суд перевірив правильність обчислення митної вартості та встановив, що декларантом позивача подані до Тернопільської митниці документи на підтвердження заявленої митної вартості відповідно до переліку, який визначений у частині другій статті 53 МК України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №WWPRT2025 від 08.08.2025; доповнення до нього специфікація № 2025- 21 від 01.09.2025; рахунок-фактура (інвойс) №2025-21 від 01.09.2025; накладні ЦІМ №2151613885 від 11.11.2025; №2151614081 від 11.11.2025; №2151614099 від 11.11.2025; №2151614123 від 11.11.2025; пакувальний лист №2025-21 від 04.09.2025; супровідні документи T1 № 25PL322080NSXPPEK2 від 06.11.2025; T1 № 25PL322080NSXPPFK1 від 06.11.2025; T1 № 25PL322080NSXPPIK9 від 06.11.2025; T1 № 25PL322080NSXQQZK3 від 06.11.2025; декларація про походження товару №2025-21 від 01.09.2025; платіжна інструкція в іноземній валюті № 1 від 30.10.2025; копія митної декларації країни відправлення № 431020250000214893 від 05.09.2025.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №WWPRT2025 від 08.08.2025 визначає загальний предмет та загальні умови поставки, умови оплати, строк дії контракту та основні зобов'язання продавця та покупця тощо. Конкретна поставка товару деталізована у специфікації № 2025 -21 від 01.09.2025.
Згідно з цим контрактом та специфікацією № 2025-21 від 01.09.2025 до нього Товариством придбало у компанії WEIFANG WODONG MACHINERY CO., LTD наступні товари: трактори колісні EUROFENG 554LUX (в комплекті з зіп) у кількості 32 шт. за сукупною ціною 100480,00 дол. США (314000 дол. США за 1 шт.), всього придбано товару на 100480,00 дол. США.
За умовами контракту № WWPRT2025 від 08.08.2025, специфікації № 2025-21 від 01.09.2025 та комерційного інвойсу № 2025-21 від 01.09.2025 продавцем товар постачається на умовах СРТ - Тернопіль, Україна.
Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від №2025-21 від 01.09.2025 загальна вартість товару 100480,00 дол. США, що становить 4247008,26 грн за офіційним курсом встановленим НБУ на день подання митної декларації. Ціна товару вказана в інвойсі відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД від 27.11.2025 №25UA403070010731U0 (графа 22).
Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунку-фактурі. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД від 27.11.2025 №25UA403070010731U0 фактурна вартість оцінюваного товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) № 2025-21 від 01.09.2025, у специфікації № 2025- 21 від 01.09.2025. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни за поставлені товари подані декларантом позивача документи не містять. Також декларант позивача подав до митного органу платіжний документ № 1 про оплату від 30.10.2025 (SWIFT переказ) на суму 100480,00 дол. США.
Отож, заявлена декларантом вартість товару за ціною договору підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Стосовно інших складових, які включаються до митної вартості товару за ціною договору, то до митної вартості у спірному випадку не додано (не включено) інших складових.
Повертаючись до підстав, які митний орган вказує в оскаржуваному рішенні, то сумніви відповідача щодо заявленої митної вартості товару зводяться до такого:
1) згідно з Правилами Інкотермс 2010 умови поставки CPT передбачають оплату витрат на перевезення товару до названого місця призначення продавцем, проте згідно з випискою із загальної калькуляції від виробника товару від 01.09.2025 №б/н у вартість товарів не включено витрати на транспортування;
2) згідно з поданою декларацією країна відправлення Китай, однак до митного оформлення коносамент не подано, що може свідчити про неповноту включення витрат, пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України;
3) комерційна пропозиція № б/н від 25.08.2025 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки CPT Тернопіль, що обмежує конкурентність.
Надаючи оцінку таким підставам суд зазначає, що відповідач сам же погоджується з тим, що вартість витрат на транспортування за умовами поставки CPT несе продавець, відтак такі включаються у ціну (вартість) товару. Відсутність таких витрат на транспортування у загальній калькуляції від виробника товару від 01.09.2025 №б/н не є достатньої підставою вважати, що такі витрати міг нести позивач як покупець і тому має збільшити митну вартість товару. Умови договору, специфікації щодо спірної поставки чіткі та зрозумілі і однозначно вказують на доставку товару продавцем до визначеного місця. З огляду на це відсутність коносаменту також не впливати на складові митної вартості.
Так, відповідно до положень Правил Інкотермс-2010 умови поставки CPT (фрахт/перевезення оплачено до (... назва місця призначення)) означають, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Отже, всі витрати на доставку товару здійснюються за рахунок продавця на умовах доставки продавцем товару названому перевізнику.
Так як транспортні витрати несе продавець товару, Товариство не понесло додаткових транспортних витрат, а сумніви митного органу в цій частині є необгрунтованими. Не зазначення окремим рядком таких витрат виробником товару у загальній калькуляції, не свідчить про заниження митної вартості товару покупцем. А окрім того, виписка із загальної калькуляції від 01.09.2025 №б/н містить вартість «інших невиробничих витрат».
Стосовно того, що комерційна пропозиція № б/н від 25.08.2025 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки CPT Тернопіль, що обмежує конкурентність, то суд зауважує на такому.
Комерційна пропозиція - це опис переваг та вигод від потенційної співпраці. Це документ в електронному або паперовому вигляді, який описує продукт чи послугу, що надає компанія, а також висвітлює переваги від спільної роботи. Головна ціль комерційної пропозиції - розписати очікуваний від взаємодії результат таким чином, щоб після ознайомлення було зрозуміло, чому варто працювати саме з цією компанією. Чинним законодавством не встановлено будь-яких обов'язкових вимог щодо форми та змісту комерційної пропозиції, які можуть оформлюватись продавцем у довільній формі та на власний розсуд.
Комерційна пропозиція є лише пропозицією щодо вартості товару, а конкретна його ціна визначається сторонами та обумовлюється в умовах договору, рахунку-інвойсі. Комерційна пропозиція у сукупності з іншими доказами у справі, є додатковим доказом правильності визначення митної вартості товару за ціною договору, так як в ній зазначена ціна, на підставі якої було запропоновано позивачу придбати відповідний товар.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 20.02.2025 у справі №160/33340/23.
Також інформація, яка міститься у комерційній пропозиції, які подавалися до митного оформлення у спірному випаду, є документами продавця, відповідно, Товариство позбавлене можливості впливати на його зміст та зазначення будь-якої інформації.
Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів. Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
У постанові від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17 Верховний Суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.
Також суд зазначає, що при розгляді справи не встановив у документах, які подані декларантом до митного оформлення, ознак підробки документів чи відсутності у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант позивача надав митному органу належні та допустимі, достатні докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п'ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.
Сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
При цьому митний орган належно не обґрунтував свої рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару, а так само встановивши пов'язаність продавця та покупця не довів, що такі обставини вплинули на ціну оцінюваних товарів.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 27.11.2025 № UA403070/2025/000383/1 та оформлена на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації № UA403070/2025/000648 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то їх слід визнати протиправними та скасувати, а позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, враховуючи, що суд задовольняє позов повністю, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 20231,25 грн, перерахований до бюджету згідно з платіжною інструкцією №69 від 09.12.2025.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Протрактор" (вулиця Руська, 50/5, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001, код ЄДРПОУ 45710341) до Тернопільської митниці (як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (вулиця Текстильна, 38, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46020, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості від 27.11.2025 № UA403070/2025/000383/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2025/000648.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Протрактор" судові витрати по сплаті судового збору у сумі 20 231,25 грн (двадцять тисяч двісті тридцять одна грн 25 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено та підписано 16 лютого 2026 року.
Суддя Чепенюк О.В.