Справа № 500/6202/25
16 лютого 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Грицюка Р.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (ЄДРПОУ 44790232), що полягала у:
- непоновленні в установлені законом строки розгляду заяви позивача № 20250701-109041 (реєстраційний № в РПЗМ: ЗВ-01.07.2025-213193) про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна;
- порушенні 30-денного строку розгляду такої заяви, передбаченого Законом України №2923-ІХ;
- неприйнятті за результатами розгляду мотивованого рішення про надання компенсації або відмову в її наданні;
- зобов'язати відповідача поновити розгляд заяви позивача № 20250701-109041 (реєстраційний № в РПЗМ: ЗВ-01.07.2025-213193) та протягом 5 робочих днів з дня набрання рішенням суду законної сили прийняти мотивоване рішення за результатами розгляду заяви відповідно до Закону № 2923-ІХ, Порядку № 600 та Порядку № 381, з урахуванням правової оцінки суду;
- стягнути на користь позивача моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 02.07.2025 через застосунок “ДІЯ» подав заяву № 20250701-109041 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: ЗВ-01.07.2025-213193) про надання компенсації за знищене майно за адресою: м. Покровськ, вулиця Свободи, будинок 172. Проте 24.07.2025 через застосунок “ДІЯ» позивач отримав повідомлення про те, що відповідачем прийнято рішення розгляд вищезазначеної заяви про надання компенсації за знищене майно зупинити. Підставою для зупинення розгляду заяви Комісія відповідача зазначила “проведення обстеження будинку є неможливим з міркувань безпеки». Вважає, що в діях відповідача наявна протиправна бездіяльність, яка виразилася у порушенні строків встановлених законодавством для розгляду заяв про надання компенсації за знищене майно, а також не поновлення розгляду заяви з причин усунення причин, що слугували її зупиненню.
Ухвалою суду від 03.11.2025 позовну заяву було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення. Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк, встановлений судом.
Ухвалою суду від 10.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позов.
Представником Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області через систему "Електронний суд" надіслано відзив на позов разом з доданими до нього документами, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що абзацом 2 п.15 Постанови №600 передбачено право Комісії, окрім підстав передбачених ст.7 Закону №2923, зупинити розгляд заяви щодо знищених об'єктів нерухомого майна, якщо проведення обстеження об'єкта є неможливим з міркувань безпеки. Повідомляє, що позивач подавав заяву в електронній формі засобами Єдиного державного веб порталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), то відповідне повідомлення надійшло йому у вказаний додаток. Враховуючи зазначене та норми чинного законодавства, зупинено розгляд заяви у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, на підставі абз. 2 п.15 Порядку надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 №600, у зв'язку з неможливістю проведення обстеження об'єкта з міркувань безпеки. Вказане в сукупності, на думку відповідача, свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим просить суд відмовити в їх задоволенні.
Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначає, що бездіяльність відповідача, яка проявилася у тривалому неприйнятті рішення, пропущенні строку, встановленого законом для розгляду такої заяви, безпідставному зупиненні розгляду заяви позивача при наявності всіх необхідних документів, а також у неодноразовому поверненні звіту з формальних причин та не прийняття рішення в наданні компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна майже 5 місяців є протиправною і порушує гарантоване законом право позивача на отримання компенсації за знищене майно в розумні строки, що надавало можливість придбання нового житла на більш вигідних умовах в серпні 2025 року.
Ухвалою суду від 02.12.2025 залучено до участі у справі Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, утворену при Покровській міській військовій адміністрації Покровського району Донецької області у якості другого відповідача, постановлено розгляд справи №500/6202/25 проводити спочатку.
Покровською міською військовою адміністрацією Покровського району Донецької області подано до суду відзив на позовну заяву, з якої слідує, що станом на 20.11.2025 згідно інформації про зміну статусів заяви витягу з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, статус заяви заявника ОСОБА_1 - сформовано сертифікат, дата зміни статусу - 20.11.2025, реєстраційний номер документа в РПЗМ, що є підставою для встановлення статусу - ДР-18.11.2025-347481. Позивач подавав заяву в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), тому відповідне повідомлення надійшло йому у вказаний додаток.
Також зазначає, що оскільки сертифікат уже сформовано, тому предмет спору відсутній, порушення прав позивача не існує, рішення суду про зобов'язання «вчинити дії» буде неможливо виконати, оскільки вони вже виконані уповноваженим органом. Продовження розгляду справи після фактичного отримання позивачем результату адміністративної процедури (сформований сертифікат) не має правового сенсу та не відповідає меті адміністративного судочинства. Тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_1 до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії в повному обсязі.
Ухвалою суду від 16.02.2026 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог суд на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України закрив провадження у частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (ЄДРПОУ 44790232), що полягала у неприйнятті за результатами розгляду мотивованого рішення про надання компенсації або відмову в її наданні; зобов'язання відповідача поновити розгляд заяви позивача №20250701-109041 (реєстраційний № в РПЗМ: ЗВ-01.07.2025-213193) та протягом 5 робочих днів з дня набрання рішенням суду законної сили прийняти мотивоване рішення за результатами розгляду заяви відповідно до Закону № 2923-ІХ, Порядку № 600 та Порядку № 381 із урахуванням правової оцінки суду. У решті позовних вимог продовжено розгляд справи.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті, суд встановив наступні обставини.
З матеріалів справи встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, а саме будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у власності ОСОБА_1 . Проте внаслідок воєнних дій, а саме ракетного обстрілу, зазначене майно було зруйновано. У результаті чого житловий будинок непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, а ступінь та характер наявних пошкоджень несучих та огороджувальних конструкцій свідчить про небезпеку його аварійного обвалення.
Позивач звернувся до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області із заявою від 17.06.2025, в якій просив розглянути додані документи та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства України. На вказану заяву була отримана відповідь від 24.06.2025 № Д-357-1.1, згідно з якою позивачу рекомендовано подати заяву на порталі “ДІЯ» для отримання житлового сертифікату як компенсації за знищене житло.
За результатами обстеження об'єкта, а саме будинку 172, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 було внесено до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, що підтверджується витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер документу: TO01:5121-8937-1272-5113) щодо документа 08/05/2025-ТО від 10.06.2025, виданого ФОП ОСОБА_2 , сертифікований експерт - Пирогов Андрій Володимирович (АЕ 007721, АТ 010801, АТ 006887, АЕ 004734), внесено Звіт про обстеження об'єкта у зв'язку з пошкодженням внаслідок позапроектних впливів (пожежі, стихійного лиха, аварії, воєнних дій або терористичних актів), з якого слідує - “Об'єкт обстеження житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , пошкоджено/зруйновано/внаслідок воєнних дій. Технічний стан будівельних конструкцій-аварійний “4» категорія пошкоджень - ІІІ/об'єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратили свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об'єкта (зруйновані об'єкти)».
02.07.2025 позивачем через застосунок “ДІЯ» подана заява №20250701-109041 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: ЗВ-01.07.2025-213193) про надання компенсації за знищене майно за адресою: АДРЕСА_1 .
24.07.2025 через застосунок “ДІЯ» позивач отримав повідомлення про те, що відповідачем прийнято рішення розгляд вищезазначеної заяви про надання компенсації за знищене майно зупинити. Підставою для зупинення розгляду заяви Комісія відповідача зазначила “проведення обстеження будинку є неможливим з міркувань безпеки».
27.07.2025 позивач звернувся до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області із заявою про поновлення розгляду заяви №20250701-109041 (реєстраційний номер заяви в РПЗМ: ЗВ-01.07.2025-213193) про надання компенсації за знищене майно та повторно надав звіт за результатом технічного обстеження житлового будинку № 08/05/2025-ТО (ТО01:5121-8937-1272- 5113), розроблений 10.06.2025 ФОП ОСОБА_2 та сертифікованим експертом Пироговим А.В.
11.08.2025 відповідач на цю заяву позивача надав відповідь №Д-585-1.1 наступного змісту: “…що розгляд зазначеної заяви був зупинениу у зв'язку з відсутністю акту комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації, складеного відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року №473 (зі змінами). Враховуючи особливості проведення дистанційного обстеження знищених об'єктів нерухомого майна окремих категорій, що розташовані на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 року № 815, у подальшому, з урахуванням черговості розгляду заяв на отримання компенсації за знищене майно, будуть вжиті заходи щодо проведення дистанційного обстеження житлового будинку за вказаною адресою» .
14 серпня 2025 року відповідачем надано відповідь № Д-916-1.4, згідно з якою повідомлено: “На засіданні Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі - Комісія), було розглянуто та перевірено подані документи. У ході перевірки виявлено зауваження до звіту № 08/05/2025-ТО від 10.06.2025, у зв'язку з чим прийнято рішення поінформувати заявника про зазначені зауваження. У разі повторного подання до Комісії звіту № 08/05/2025-ТО від 10.06.2025 з урахуванням виправлених зауважень заява № ЗВ-01.07.2025- 213193 буде розглянута повторно».
Враховуючи викладені Комісією зауваження до Звіту, позивач звернувся із запитом про надання витягу з протоколу засідання Комісії від 11.08.2025, а також інформації про склад та освіту її членів. 01 вересня 2025 року, за вхідним № 01-37-4015, позивач отримав відповідь, у якій наведено перелік членів Комісії та відомості про їх освіту.
Як убачається з витягу з протоколу засідання Комісії від 11.08.2025, на засіданні розглядався звіт технічного обстеження № 08/05/2025-ТО від 10.06.2025. Для участі в розгляді залучено члена Комісії - інженера виробничо-технічного відділу КП “Покровськтепломережа» Ізотова Єгора Олександровича, який надав усні пояснення щодо виявлених зауважень до зазначеного звіту. У результаті проведеного засідання вирішено відкласти поновлення розгляду заяв щодо надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна ЗВ-01.07.2025-213193 ОСОБА_1 до усунення зауважень.
27.08.2025 після виправлення зауважень Комісії позивачем повторно направлено оновлений (виправлений) звіт № 08/05/2025-ТО за результатом технічного обстеження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження ТО01:5121-8937-1272-5113 в редакції від 27.08.2025 з проханням поновити розгляд заяви про компенсацію за знищене майно та прийняти рішення.
04.09.2025 за №Д - 1343-1.1 відповідачем надано відповідь згідно з якою повідомлено: “На засіданні Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі - Комісія), розглянуто та перевірено повторно документи. У ході перевірки виявлено, що не всі зауваження до звіту №08/05/2025-ТО від 10.06.2025 виправлено, тому прийнято рішення поінформувати заявника щодо виявлених зауважень. У разі повторного подання до Комісії технічного звіту № 08/05/2025-ТО від 10.06.2025 з урахуванням виправлених зауважень заява № ЗВ-01.07.2025- 213193 буде розглянута повторно».
08.09.2025 позивач звернувся до ФОП ОСОБА_2 з проханням розглянути та виправити зауваження Покровської військової адміністрації, викладені у листі від 04.09.2025. 11.09.2025 за № 09/25-20 ФОП ОСОБА_2 надано пояснення щодо викладених зауважень до Звіту. Після виправлення викладеного Комісією переліку зауважень та надання експертом пояснень, 23.09.2025, позивачем направлено заяву з додатком виправленого Звіту, витягу з Реєстру будівельної діяльності, лист ФОП ОСОБА_2 від 11.09.2025, копії документів по газопостачанню.
01.10.2025 за №Д-1675-1.1 відповідачем повідомлено, що на засіданні Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі - Комісія) повторно розглянуто та перевірено документи. У ході перевірки виявлено недоліки у звіті № 08/05/2025-ТО віл 10.06.2025, реєстраційний номер документа: ТО01:5121-8937-1272-5113 “Технічне обстеження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ». У зв'язку з цим прийнято рішення поінформувати про виявлені зауваження. Після повторного подання технічного звіту з урахуванням, зауважень заява буде розглянута повторно. В результаті перевірки технічного звіту за адресою м. Покровськ, вул. Свободи, буд. №172 Комісією сформовано - “зауваження 1. Арк. 19 Арк. 19 - додати в таблицю % пошкодження елемента та будівлі в цілому, як вимагає сама таблиця, яка використана, або в таблицю на арк. 26. Враховуючи, що стіни на фото присутні, не зрозуміло як без розрахунків та відсотка руйнувань їм надали 4 категорію аварійності.
З матеріалів справи, а саме з витягу з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України встановлено наступне. Відповідно до інформації про зміну статусів зазначено 01.07.2025 - отримано заяву, 24.07.2025 - розгляд зупинено (проведення обстеження об'єкта є неможливим з міркувань безпеки), 19.11.2025 - очікує доопрацювання (у зв'язку з наданням повного пакета документів, передбачених статтею 4 Закону), 19.11.2025 - в обробці, 20.11.2025 - на розгляді Комісії, погоджено Комісією, передано на затвердження, сформовано сертифікат, зазначено, що ОСОБА_1 нарахована сума компенсації власнику - 1231738,20 грн.
Позивач вважаючи вказане рішення протиправним звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України" від 23.02.2023 № 2923-IX (далі Закон № 2923) визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України.
Підпунктом “а» пункту 1 частини першої статті 2 Закону № 2923-ІХ встановлено, що отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об'єкти нерухомого майна (далі отримувачі компенсації) є фізичні особи громадяни України, які є власниками пошкоджених/знищених об'єктів нерухомого майна.
Відповідно до підпункту “а» пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 2923-ІХ знищені об'єкти нерухомого майна об'єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним: квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки.
При реалізації положень цього Закону не допускається застосування привілеїв чи обмежень до осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови або іншими ознаками.
Отримувачами компенсації не можуть бути:
1) особи, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України “Про санкції»;
2) особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I “Злочини проти основ національної безпеки України» Особливої частини Кримінального кодексу України;
3) спадкоємці щодо пошкоджених/знищених об'єктів нерухомого майна, які належали за життя спадкодавцям, визначеним пунктами 1 і 2 цієї частини (частини друга і третя статті 2 Закону № 2923-ІХ).
Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 2923-ІХ заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна подається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна на відповідній території. Така заява подається під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об'єкт нерухомого майна.
Заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна подається щодо кожного знищеного об'єкта нерухомого майна окремо.
Частиною 7 статті 4 Закону № 2923-ІХ встановлено, що до заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна додаються:
1) щодо знищеного об'єкта нерухомого майна, визначеного підпунктом "а" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону, у разі якщо отримувачем компенсації є власник об'єкта нерухомого майна, - копія документа, що підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна (крім випадків, якщо право власності на відповідний об'єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);
2) щодо знищеного об'єкта будівництва, визначеного підпунктом "б" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону, у разі якщо отримувачем компенсації є замовник будівництва, - копія документа, що підтверджує право на виконання будівельних робіт (за наявності), у разі якщо в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відсутні відомості про право на виконання будівельних робіт;
3) щодо знищеного об'єкта будівництва, визначеного підпунктами "б" і "в" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону, у разі якщо отримувачем компенсації є особа, відмінна від замовника будівництва:
а) копія договору або іншого документа, що підтверджує придбання неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості, та документ, що відповідно до законодавства підтверджує сплату грошових коштів за такий об'єкт, - у разі подання заяви особами, визначеними підпунктом "в" пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону;
б) копія договору або іншого документа, що підтверджує інвестування/фінансування будівництва об'єкта, та документ, що відповідно до законодавства підтверджує сплату грошових коштів за такий об'єкт, - у разі подання заяви особами, визначеними підпунктом "г" пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону;
4) щодо знищеного об'єкта нерухомого майна членів житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили об'єкт нерухомого майна, визначений пунктом 4 частини першої статті 1 цього Закону, але не оформили право власності на нього, - копія документа, що підтверджує, що громадянин України є членом житлово-будівельного (житлового) кооперативу та викупив такий об'єкт, сплативши за нього повну вартість;
5) копія свідоцтва про право на спадщину щодо компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна - у разі подання заяви спадкоємцем особи, визначеної підпунктами "а"-"ґ" пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону;
6) копія документа (документів), що підтверджує (підтверджують) пріоритетне право на отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, - у разі наявності пріоритетного права на отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна;
7) документи (у тому числі матеріали фото- і відеофіксації) об'єкта нерухомого майна до/після знищення (за наявності).
Документи, визначені цією частиною, засвідчуються особистим підписом заявника або його електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
У разі подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна у паперовій формі заявник пред'являє адміністратору центру надання адміністративних послуг, посадовій особі органу соціального захисту населення або нотаріусу оригінали документів, що додаються до такої заяви (за наявності).
Заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна може бути подана за відсутності документів, визначених частиною сьомою цієї статті, внаслідок їх втрати або у зв'язку з необхідністю встановлення фактів, що мають юридичне значення. У такому разі отримувач компенсації подає такі документи додатково або звертається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації з проханням сприяти в отриманні відповідних документів.
Заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна може бути подана спадкоємцем особи, визначеної підпунктами "а"-"ґ" пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону, до отримання свідоцтва про право на спадщину щодо компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна. У такому разі свідоцтво про право на спадщину щодо компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна подається додатково після його отримання.
У разі подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна за відсутності документів, визначених частиною сьомою цієї статті, обмеження щодо строку подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна не поширюється на подання документів, передбачених частиною сьомою цієї статті.
Якщо заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна подається особисто, заявник пред'являє документ, що посвідчує його особу відповідно до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".
У разі подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна представником отримувача компенсації до заяви додається документ, що засвідчує його повноваження.
У разі якщо документи та/або інформація, визначені частиною сьомою цієї статті, містяться в інформаційно-комунікаційних системах державної та комунальної форм власності, такі документи та/або інформація не подаються, а в заяві про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна зазначаються відомості з таких документів та/або інформації, необхідні для надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
З аналізу вказаних норм слідує, що на заявника закон не покладає обов'язку надання звіту за результатами технічного обстеження пошкодженого або зруйнованого майна.
У такому разі документи та/або інформація, необхідні для надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, отримуються Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації самостійно, без участі отримувача компенсації, на підставі відомостей, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, шляхом направлення запитів до осіб, уповноважених на надання відповідних документів та/або інформації, або доступу Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації до відповідних інформаційно-комунікаційних систем, або в автоматичному режимі шляхом електронної інформаційної взаємодії інформаційно-комунікаційних систем у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Вимагання отримання заявником самостійно таких документів та/або інформації від державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, інших осіб забороняється.
Частиною сімнадцятою статті 4 Закону № 2923-ІХ встановлено, що заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна направляється на розгляд Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна на відповідній території, автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна.
Частиною першою статті 6 Закону № 2923-ІХ визначено, що розгляд заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації включає:
1) встановлення наявності/відсутності підстав для отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна;
2) встановлення наявності/відсутності пріоритетного права на отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна;
3) збирання документів та/або інформації, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації, шляхом:
а) доступу до відповідних інформаційно-комунікаційних систем державної та комунальної форм власності та отримання документів та/або інформації з них;
б) витребовування від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності документів та/або інформації (у тому числі з метою поновлення втрачених документів, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна) (за необхідності);
в) витребовування від отримувача компенсації оригіналів документів, визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону, для засвідчення вірності поданих копій, у разі якщо такі документи (відомості з таких документів) відсутні в осіб, визначених підпунктом "б" цього пункту, та в інформаційно-комунікаційних системах державної та комунальної форм власності.
Вимоги абзацу першого цього підпункту не поширюються на випадки, якщо вірність копій документів, які додаються до заяви, засвідчено адміністратором центру надання адміністративних послуг, посадовою особою органу соціального захисту населення, нотаріусом, яким прийнято заяву про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
Копії документів, визначені частиною сьомою статті 4 цього Закону, можуть бути нотаріально засвідчені та завантажені нотаріусом до Реєстру пошкодженого та знищеного майна або до іншої інформаційно-комунікаційної системи державної форми власності, що взаємодіє з Реєстром пошкодженого та знищеного майна. На електронні копії таких документів, що завантажуються до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, нотаріус накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. У такому разі оригінал відповідного документа не вимагається.
Вимагання надання (отримання) документів (відомостей з таких документів), визначених абзацом першим цього підпункту, отримувачем компенсації самостійно забороняється;
4) забезпечення проведення обстеження об'єкта (крім випадків його проведення до розгляду заяви);
5) прийняття рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна;
Згідно з абзацом першим частини третьої статті 6 Закону № 2923-ІХ строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня подання заяви.
Рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна підлягає затвердженню рішенням виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту протягом п'яти календарних днів з дня прийняття Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації такого рішення (абзац перший частини сьомої статті 6 Закону № 2923-ІХ).
Отже, за результатами розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації приймається рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
Іншого Законом № 2923-ІХ не передбачено.
Відповідно до частини шостої статті 6 Закону № 2923-ІХ підставами для відмови у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна є:
1) подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до цього Закону або не має повноважень для подання заяви;
2) виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна;
3) подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна після спливу строку, визначеного частиною першою статті 4 цього Закону.
Таким чином, громадяни України, які є власниками пошкодженого/знищеного будинку, який розташований в Україні та став непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним, мають право на отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
Виключні підстави для відмови в наданні такої компенсації закріплені в частині шостій статті 6 Закону № 2923-ІХ.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2923-ІХ визначено лише дві підстави для зупинення розгляду заяв про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна:
1) неподання або подання не в повному обсязі документів (відомостей), визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону;
2) наявність у Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації документально підтверджених відомостей про те, що отримувачу компенсації або його спадкоємцю вручено підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини Кримінального кодексу України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 № 600 затверджено Порядок надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна (далі Порядок № 600, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин). Порядок прийнято відповідно до статті 8 Закону № 2923 та визначає механізм надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна та її використання відповідно до вказаного Закону.
Пунктом 15 Порядку № 600 визначено, що розгляд заяви здійснюється Комісією відповідно до статей 6, 7, частин четвертої - шостої статті 8 Закону.
Для підтвердження факту знищення об'єкта нерухомого майна Комісія перевіряє наявність в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна таких відомостей:
акт комісійного обстеження, проведеного відповідно до пункту 8-1 Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року № 473;
та/або звіт з технічного обстеження, проведеного відповідно до пункту 9 зазначеного Порядку;
або акт дистанційного обстеження, проведеного відповідно до особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об'єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 року № 815.
Отже, Комісія перевіряє наявність в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна звіту технічного обстеження. У разі відсутності таких відомостей в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна Комісія вживає заходів до проведення обстеження відповідно до законодавства шляхом звернення до уповноваженого органу або самостійно, якщо вона виконує функції Комісії відповідно до зазначеного Порядку та особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об'єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій (далі-Особливості), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 року № 815.
Згідно з абзацом першим частини третьої статті 6 Закону № 2923-ІХ строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня подання заяви.
З матеріалів справи, а саме з витягу з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України встановлено наступне.
Відповідно до інформації про зміну статусів зазначено: 01.07.2025 - отримано заяву, 24.07.2025 - розгляд зупинено (проведення обстеження об'єкта є неможливим з міркувань безпеки), 19.11.2025 - очікує доопрацювання (у зв'язку з наданням повного пакета документів, передбачених статтею 4 Закону), 19.11.2025 - в обробці, 20.11.2025 - на розгляді Комісії, погоджено Комісією, передано на затвердження, сформовано сертифікат, зазначено, що ОСОБА_1 нарахована сума компенсації власнику - 1231738,20 грн.
Відтак, суд зазначає, що розгляд спірної заяви позивача № 20250701-109041 від 01.07.2025 із урахуванням строку зупинення її розгляду з 24.07.2025 по 19.11.2025 не перевищує 30 календарних днів (з 01.07.2025 по 24.07.2025 і з 19.11.2025 по 20.11.2025), а тому суд не встановив порушень вимог закону у частині порушення тридцятиденного строку розгляду зазначеної заяви відповідач і у задоволенні такої позовної вимоги відмовляє.
Суд також відзначає, що рішення відповідача від 24.07.2025 про зупинення розгляду заяви позивача № 20250701-109041 від 01.07.2025 позивачем у межах цієї справи не оскаржується, а тому не є предметом судової перевірки. З огляду на таке, суд не надає оцінки рішенню відповідача щодо зупинення 24.07.2025 строку розгляду спірної заяви.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо непоновлення у встановленні законом строки розгляду заяви позивача № 20250701-109041 суд зазначає таке.
Відповідно до статті 7 Закону № 2923-ІХ підставою для зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації є:
1) неподання або подання не в повному обсязі документів (відомостей), визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону;
2) наявність у Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації документально підтверджених відомостей про те, що отримувачу компенсації або його спадкоємцю вручено підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини Кримінального кодексу України.
Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації у строк, встановлений для розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна та невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття такого рішення, повідомляє про це заявника у спосіб, у який було подано заяву.
Рішення має містити вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
Розгляд заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна поновлюється на підставі рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації про відновлення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна у разі усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду такої заяви. Зазначене рішення приймається протягом п'яти робочих днів з дня отримання Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації відомостей про усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна.
Перебіг строку розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна продовжується з моменту усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви, з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Зі змісту зазначеної норми закону слідує, що поновлення строку розгляду заяви пов'язується із усуненням обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду такої заяви, а не настанням "встановлених законом строків" для поновлення розгляду заяви, як про це помилково зазначає позивач.
Комісія розглядає подані заяви із урахуванням принципів безсторонності, розсудливості і пропорційності із дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для інтересу особи і цілями, на досягнення яких спрямований адміністративний акт, з метою відновлення прав особи і забезпечення публічного інтересу шляхом забезпечення повноти і достовірності поданих документів. Відтак, такі повноваження належать до дискреції відповідача.
Суд зазначає, що протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки цього органу, яка полягає у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, але фактично не були здійснені.
У цій справі відповідач не оскаржує відмов відповідача у поновленні розгляду спірної заяви позивача № 20250701-109041, водночас просить суд визнати протиправною бездіяльність щодо неповлення у "встановленлені законом строки" розгляду заяви позивача, при цьому на наводячи відповідних положень вимог закону, якими передбачено такі строки поновлення розгляду зупиненої заяви, не встановив таких і суд, виходячи із аналізу наведеного вище законодавства.
Суд відзначає, що фективність позовної вимоги має оцінюватися з огляду на обставини справи залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача. Відповідачем підтверджено розгляд заяви позивача № 20250701-109041 (реєстраційний № в РПЗМ: ЗВ-01.07.2025-213193) про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна та прийняття за наслідками такого розгляду рішення про надання компенсації за знищене майно, а також розраховано суму компенсації власнику такого майна, про що свідчить долучений до відзиву витяг з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (а.с. 100). Отже суд не встановив підстав для задоволення цієї позовної вимоги і у такій також відмовляє.
Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.
Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, в розглядуваному випадку, позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, наразі спір з приводу вказаних обставин відсутній.
Щодо стягнення на користь позивача 10000,00 грн моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Приписами статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування
Відповідно до частини першої статті 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством
Право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, встановлене Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:
1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;
3) в інших випадках, встановлених законом.
Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень, сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17.
Зокрема, суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (пункт 49).
Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (пункт 52).
Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого (пункт 56).
Відсутність наслідків у вигляді розладів здоров'я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.
У розвиток цих положень у постанові від 27.11.2019 у справі № 750/6330/17 Верховний Суд звернув увагу на те, що виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір (пункт 51).
У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв'язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам (пункт 53).
З огляду на характер правовідносин між людиною і державою (в особі органу державної влади чи органу місцевого самоврядування), з метою забезпечення реального та ефективного захисту прав людини, у справах адміністративного судочинства саме на суб'єкта владних повноважень-відповідача покладається тягар спростування факту заподіяння моральної шкоди та доведення неадекватності (нерозумність, несправедливість) її розміру, визначеного позивачем (пункт 54).
Поняття “моральна шкода» є оціночним, комплексним і таким, що потребує дослідження в кожному окремому випадку.
Тобто, наявність підстав для відшкодування моральної шкоди та заявлений розмір на відшкодування такої шкоди є предметом доказування у справах про її стягнення.
В суду не виникає сумнівів, що позивач міг відчувати певний психологічний дискомфорт під час розгляду його заяви відповідачем, але позивачем у позовній заяві не обґрунтовано наявності підстав для відшкодування моральної шкоди, не зазначено, в чому саме полягала така моральна шкода, зокрема - у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, тощо, не обґрунтовано її розмір. Будь-яких доказів з цього приводу позивач не надав і суд не встановив. З огляду на наведене, позовна вимога в частині стягнення моральної шкоди не належить до задоволення.
Щодо питання стягнення на користь позивача 15 000,00 грн витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Верховний Суд неодноразово висловлював правові позиції щодо застосування статей 139, 143 КАС України. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, у питанні доведеності оплати витрат на правову допомогу, сформувала наступні висновки:
“…склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.».
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 07.07.2023 у справі № 340/2823/21 дійшов наступних висновків:
“Частина сьома статті 139, частини третя, четверта статті 143 КАС України містять приписи, які дозволяють стороні надати суду докази, які підтверджують витрати на правничу допомогу, протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи, але за умови, що ця сторона зробить про це відповідну заяву до закінчення судових дебатів. Вказівка у частині сьомій статті 139, частині третій статті 143 КАС України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останнім етапом - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.
Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п'яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу. Коли йдеться про розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу, то ініціювати це питання має сторона, яка понесла ті витрати, й для цього треба щонайменше заявити/повідомити суду касаційної інстанції про необхідність їх розподілу за наслідками розгляду справи. Власне з цим - з об'єктивованою формою вираження наміру сторони щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу ще до завершення розгляду справи (чи то в порядку письмового провадження, чи в судовому засіданні) - пов'язується можливість як потім подати протягом п'яти днів докази на підтвердження цих витрат, так і ухвалення на цій підставі додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України».
В ухвалах та постанові від 25.07.2023 у справі №340/4492/22, від 08.01.2024 у справі №580/3758/19, від 23.01.2024 у справі №380/12348/22 Верховний Суд дійшов висновку що, за загальним правилом, усі докази понесених судових витрат мають бути надані сторонами до закінчення розгляду справи. Однак, у випадку, якщо сторона з певних причин не може надати такі документи, ця сторона повинна зробити відповідну заяву до закінчення розгляду справи і надати відповідні докази протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами). Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов'язується ухвалення додаткового судового рішення в цій частині. Зазначення ж у прохальній частині касаційної скарги узагальненої вимоги про стягнення судових витрат за результатами касаційного розгляду не може розцінюватися як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат (в тому числі на правову допомогу), адже за такого викладу прохальної частини без наведення жодних мотивів та обґрунтувань суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат представником позивача не надано до суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених витрат на правничу допомогу, що в свою чергу позбавляє суд можливості перевірити їх обґрунтованість, доцільність та співмірність. Суд також звертає увагу на те, що представник просить лише стягнути витрати на правничу допомогу, однак матеріали справи не містять жодних доказів про розмір заявлених витрат та відсутня заява про те, що представником протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення по справі будуть подані докази про розмір витрат на правничу допомогу. Отже, на переконання суду, заявлені витрати на правничу допомогу документально не підтверджені та не доведені у встановленому законом порядку, тому підстави для стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу відсутні.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Зважаючи на те, що суд не встановив підстави для визнання дій відповідача неправомірними, у задоволенні позову слід відмовити.
З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, суд не встановив підстав для здійснення розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Покровської міської військової адміністрації, Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України Покровської міської військової адміністрації відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 16 лютого 2026 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Покровська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області (місцезнаходження: пл. Незалежності, 11, м. Покровськ, Покровський р-н, Донецька обл., 85302, код ЄДРПОУ 44790232).
- Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України (місцезнаходження: вул. Незалежності, 11, м. Покровськ, Донецька область, 85302, код ЄДРПОУ 44790232).
Головуючий суддя Грицюк Р.П.