21.12.10р.
Справа № 7/75-09
За позовом Корпорації "Науково-виробнича інвестиційна група "Інтерпайп", м. Дніпропетровськ
до Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області
про стягнення 13 625 895, 07 грн.
Суддя Коваль Л.А.
Представники:
від позивача: представник Шмалько Ю.О. довіреність б/н від 12.05.2010р.;
від відповідача: не з'явився.
Корпорація "Науково-виробнича інвестиційна група "Інтерпайп" (м. Дніпропетровськ) звернулася до господарського суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (м. Нікополь Дніпропетровської області) про стягнення з останнього на свою користь вартості передплати за продукцію у сумі 13 625 895, 07 грн.
Позовні вимоги мотивовані обставинами недопоставки відповідачем позивачу феросиликомарганцю за укладеним між позивачем та відповідачем контрактом № 058578/1062 від 31.03.2006р. на суму здійсненої позивачем попередньої оплати. За доводами позивача, в якості передплати ним перераховано відповідачу 74 891 785, 15 грн., відповідач здійснив поставку продукції частково, а саме на суму 61 265 890, 08 грн. Вартість недопоставки становить 13 625 895, 07 грн. В обґрунтування наявності права вимагати повернення сплаченої за продукцію грошової суми (суми попередньої оплати), на яку поставка не відбулася, позивач послався на ч. 1 ст. 670, ч. 2 ст. 693 ЦК України. Позивач також зазначає, що 18.03.2009р. він звернувся до відповідача з вимогою повернути передплату у сумі 13 625 895, 07 грн. Однак кошти у спірній сумі відповідач не повернув.
Відповідач проти позову заперечує. Відповідач вважає, що ч. 1 ст. 670 та ч. 2 ст. 693 ЦК України застосовуються лише при наявності порушення договору, в сукупності з вимогами Цивільного кодексу України щодо правових наслідків порушення зобов'язань, а також з урахуванням вимог щодо моменту виконання обов'язку продавця передати товар. Між тим, відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Не виконання позивачем обов'язку щодо 100% передплати продукції, що передбачено умовами договору, унеможливило виконання відповідачем свого обов'язку з поставки продукції та обумовило зупинення виконання цього обов'язку. Також, за умовами договору поставка здійснюється на умовах FCA Нікополь, відповідно, відповідач повинен був завантажити продукцію у залізничні вагони та передати її на залізничній станції Нікополь позивачу. Пункт призначення та вантажоотримувач визначаються у відповідності з наданою покупцем рознарядкою. Між тим, позивач не надав відповідачу передбачених умовами договору рознарядок на здійснення завантаження продукції та оформлення на неї всіх товаросупровідних документів, не вчинив дій, направлених на отримання продукції згідно умов Інкотермс 2000 на залізничній станції Нікополь, що і спричинило недопоставку. За наведеного, відповідач вважає, що недопоставка продукції відбулася не з його вини, а тому відсутнє прострочення боржника та порушення умов договору щодо поставки. Отже, враховуючи фактичні обставини справи, як вважає відповідач, наведені позивачем положення Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані до правовідносин між сторонами. Окрім того, відповідач вбачає неможливість застосування до спірних правовідносин ч. 1 ст. 670 ЦК України і у зв'язку з тим, що вимога покупця щодо повернення суми передплати може мати місце лише у разі відмови від вже поставленого товару. Дана норма не передбачає стягнення частини суми передплати при відсутності відмови від товару. Позивач же від переданої продукції не відмовлявся і не вимагав повернення її оплати. Не може, за доводами відповідача, застосовуватися до спірних правовідносин і ч. 2 ст. 693 ЦК України, оскільки вона не передбачає часткової поставки товару та часткового повернення передплати. Відповідач вважає, що позивач має право лише на отримання продукції при виконанні ним всіх умов контракту, а не на отримання грошових коштів.
У судове засідання, призначене для розгляду справи після поновлення провадження у справі на 21.12.2010р., відповідач явку повноважного представника не забезпечив, про поважність причин неявки суд не повідомив.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи.
Враховуючи встановлений ч. 1 ст. 69 ГПК України строк вирішення спору, який щодо даної справи обчислюється з урахуванням ст. 52 ГПК України, а також відсутність клопотань сторін про продовження строку розгляду спору, процесуальна можливість відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача відсутня.
У судовому засіданні 14.05.2009р. оголошено перерву на 20.05.2009р., у судовому засіданні 20.05.2009р. оголошено перерву на 28.05.2009р.
Ухвалою господарського суду від 27.05.2009р. провадження у справі зупинено.
Ухвалою господарського суду від 07.10.2010р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено у судове засідання на 18.10.2010р.
Ухвалою господарського суду від 07.10.2010р. провадження у справі зупинено.
Ухвалою господарського суду від 13.12.2010р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено у судове засідання на 21.12.2010р.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: автоматизованої системи "Документообіг господарських судів". Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер HR106JS60421065138.
У судовому засіданні 21.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, господарський суд, -
31.03.2006р. Відкрите акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (м. Нікополь Дніпропетровської області) (постачальник) та Корпорація "Науково-виробнича інвестиційна група "Інтерпайп" (м. Дніпропетровськ) (покупець) уклали контракт № 058578/1062 (далі - Контракт), відповідно до умов якого (розділ І) постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товари на умовах, у кількості та строки, зазначені в специфікаціях до Контракту, що є його невід'ємною частиною.
Контракт вступає в силу з дати його підписання і діє по 31.12.2006р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 8.5. Контракту).
Погоджена сторонами Специфікація № 1 до Контракту передбачає найменування товару, що підлягає поставці -феросиликомарганець (код ТН ВЭД 7202 300000) МнС17 ДСТУ 3548-97, його якість, упаковку, кількість -21 500 бт сплавів (-10% max), ціну на умовах FCA (ФСА) м. Нікополь: 2 591 грн. за одну базову тону, без ПДВ, строки поставки -з 01.04.2006р. по 31.12.2006р., загальну вартість по Специфікації та загальну вартість по Контракту -55 706 500, 00 грн. (без ПДВ).
За умовами Контракту (п. 3.5.) покупець здійснює оплату товару, що підлягає поставці, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника на умовах 100 % передплати.
На виконання умов Контракту щодо оплати товару позивач перерахував відповідачу 74 891 785, 15 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями:
- № 1456 від 31.03.2006р. на суму 2 000 000, 00 грн.;
- № 1473 від 03.04.2006р. на суму 4 251 307, 40 грн.;
- № 1476 від 03.04.2006р. на суму 8 674 161, 19 грн.;
- № 1543 від 06.04.2006р. на суму 9 369 836, 94 грн.;
- № 1590 від 07.04.2006р. на суму 5 000 000, 00 грн.;
- № 1623 від 10.04.2006р. на суму 3 000 000, 00 грн.;
- № 1663 від 12.04.2006р. на суму 2 980 015, 15 грн.;
- № 1693 від 13.04.2006р. на суму 2 000 000, 00 грн.;
- № 1718 від 14.04.2006р. на суму 3 000 000, 00 грн.;
- № 1788 від 19.04.2006р. на суму 1 371 779, 04 грн.;
- № 1834 від 21.04.2006р. на суму 702 003, 96 грн.;
- № 1835 від 21.04.2006р. на суму 1 620 009, 14 грн.;
- № 1841 від 21.04.2006р. на суму 2 010 162, 24 грн.;
- № 1951 від 28.04.2006р. на суму 11 000 000, 00 грн.;
- № 2027 від 05.05.2006р. на суму 17 121 692, 09 грн.;
- № 2364 від 25.05.2006р. на суму 790 818, 00 грн.
Ці обставини відповідач не заперечує.
Відповідно до п.п. 2.1., 2.4. Контракту поставка товару здійснюється на умовах FCA (ФСА) Нікополь (Інкотермс 2000). За необхідності постачальник забезпечує доставку товару до погодженого місця з наступною компенсацією транспортних витрат покупцем. Пункт призначення: у відповідності з наданою покупцем рознарядкою. Вантажоодержувач: у відповідності з наданою покупцем рознарядкою. Всі умови, не обумовлені текстом Контракту, будуть прийматися у відповідності з умовами "Інкотермс-2000".
Строки поставки товару передбачаються в додатках та/або специфікаціях до Контракту (п. 2.6. Контракту), а з урахуванням умов погодженої Специфікації № 1 строк поставки товару з 01.04.2006р. по 31.12.2006р.
Відповідно до п. 3.2. Контракту відвантаження здійснюється по мірі надходження передплати на рахунок постачальника. Відвантаження товару здійснюється на суму передплати, зарахованої на рахунок постачальника, протягом 10 календарних днів з моменту її надходження.
Датою поставки та моментом переходу права власності на товар вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі товару (п. 2.3. Контракту).
Протягом квітня -травня 2006 року відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 61 265 890, 08 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи погодженими позивачем та відповідачем актами прийому-передачі товару, рахунками-фактурами (а.с. 32 -130, т.1; а.с. 26 -144 т. 2).
Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань по поставці товару на суму отриманої відповідачем попередньої оплати, недопоставку товару на суму 13 625 895, 07 грн., що і є причиною спору.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).
Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Враховуючи положення п. 3.2. Контракту, Специфікації № 1, а також те, що передплата у сумі 74 891 785, 15 грн. перерахована відповідачу станом на 25.05.2006р., строк поставки товару за Контрактом на суму здійсненої попередньої оплати є таким, що настав.
Доказів поставки товару на всю суму здійсненої попередньої оплати відповідач не надав, доводи позивача щодо непоставки товару на суму 13 625 895, 07 грн. не спростував.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, яка застосовується до спірних правовідносин з огляду на ч. 2 ст. 712 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення йому суми попередньої оплати.
Також, ч. 1 ст. 670 ЦК України передбачає, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Оскільки у строк, передбачений Контрактом, поставка товару на всю суму передплати не відбулася, 18.03.2009р., вих. 223, позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення попередньої оплати у сумі 13 625 895, 07 грн.
Відповідач передплату у спірній сумі не повернув, у зв'язку з чим позивач скористався наданим йому законом правом вимагати повернення суми попередньої оплати, на яку відповідач товар не поставив, звернувшись до суду.
Доказів повернення попередньої оплати у спірній сумі -13 625 895, 07 грн. на час вирішення спору відповідач також не надав.
При вирішенні спору суд враховує також ті обставини, що 25.08.2010р. позивач направив відповідачу рознарядку на відвантаження товару, просив провести відвантаження товару, обумовленого Контрактом, на суму 13 625 895, 07 грн. на станцію Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці, код станції 450605, вантажоотримувач ВАТ "Інтерпайн Нижньодніпровський трубопрокатний завод", код вантажоотримувача 3137, за ціною згідно Специфікації № 1, яка становить за одну базову тону 2 591, 00 грн. без ПДВ, транспортні витрати -відповідно до умов Контракту.
Відповідач за отриманою від позивача рознарядкою товар з дотриманням як умов Контракту, так і ч. 2 ст. 530 ЦК України, не поставив. Протилежне відповідачем не доведено.
13.09.2010р. (дата фіскального чеку "Укрпошти") позивач направив відповідачу вимогу (дебет ноту) (вих. № 321 від 09.09.2010р.) про повернення попередньої оплати.
У вимозі (дебет ноті) позивач послався на обставини не поставки відповідачем товару на суму отриманої від позивача передплати -13 625 895, 07 грн. у строк, встановлений Контрактом, на додаткове направлення відповідачу 25.08.2010р. рознарядки з реквізитами вантажоотримувача. Позивач, керуючись ст.ст. 670, 693 ЦК України та п. 3.7. Контракту, повідомив відповідача про відмову від непоставленого товару, висунув вимогу про повернення попередньої оплати у сумі 13 625 895, 07 грн.
Відповідно до п. 3.7. Контракту, у разі не поставки або часткової поставки товару продавець (відповідач) зобов'язується повернути грошові кошти, отримані у виді передплати, протягом 5 банківських днів з дати рахунку/дебет ноти.
Доказів в підтвердження обставин повернення позивачу коштів у спірній сумі відповідач не надав.
За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми передплати за товар, який відповідач не поставив, - 13 625 895, 07 грн.
Суд відхиляє доводи відповідача щодо унеможливлення виконання ним обов'язку з поставки товару та наявності підстав для зупинення виконання через обставини не виконання позивачем обов'язку щодо 100% передплати товару. Такі доводи не ґрунтуються на умовах укладеного Контракту. Як зазначалося вище, п. 3.2. Контракту передбачає відвантаження товару по мірі надходження передплати, а не внесення її 100%; відвантаження товару на суму передплати, що зарахована на рахунок постачальника, та у певний термін (10 календарних днів) з моменту її зарахування.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що недопоставка виникла не з вини відповідача, а внаслідок прострочення позивача та порушення ним умов Контракту, а саме через не надання позивачем відповідачу рознарядок на здійснення завантаження товару та оформлення на нього всіх товаросупровідних документів, не вчинення дій, направлених на отримання товару згідно умов Інкотермс 2000 на залізничній станції Нікополь. Як ч. 1 ст. 670 ЦК України, так і ч. 2 ст. 693 ЦК України не ставлять передбачені ними правові наслідки передачі продавцем покупцеві меншої кількості товару, ніж це встановлено договором, не передачі товару покупцю у встановлений строк, за умови отримання продавцем суми попередньої оплати товару, в залежність від тих чи інших причин, у зв'язку з якими ці обставини настали, та вини в цьому продавця чи покупця. За наведеними правовими нормами визначальним є сам факт не поставки (не передачі) товару у необхідній кількості у встановлений строк, що у спірних правовідносинах мало місце. Наведені правові норми за їх характером не є санкціями. Суд також враховує, що ні позивач, ні відповідач не надали доказів того, що складалися письмові рознарядки позивача щодо поставленого товару. Відсутність таких рознарядок не перешкодила відповідачу виконати зобов'язання по поставці на частину суми отриманої передплати.
Суд відхиляє посилання відповідача про неправомірність застосування до спірних правовідносин ч. 1 ст. 670 ЦК України у зв'язку з тим, що вимога покупця щодо повернення суми передплати може мати місце лише у разі відмови від вже поставленого товару, а також ч. 2 ст. 693 ЦК України, оскільки вона не передбачає часткової поставки товару та часткового повернення передплати. Доводи відповідача спростовуються змістом положень наведених статей Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, ідентифікаційний код 00186520) на користь Корпорації "Науково-виробнича інвестиційна група "Інтерпайп" (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Пісаржевського, 1-а, ідентифікаційний код 23941834) передплату за продукцію у сумі 13 625 895 (тринадцять мільйонів шістсот двадцять п'ять тисяч вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 07 коп., витрати на оплату державного мита у сумі 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять ) грн. 00 коп.,
про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.А. Коваль
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 24.12.2010р.