про відмову у розстроченні виконання судового рішення
17 лютого 2026 року м. Суми Справа № 480/5133/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І., за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М., розглянув клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ''Мотордеталь-Конотоп'' від 09.01.2026 про розстрочення виконання судового рішення у справі № 480/5133/25.
Суть питання, з якого постановляється ухвала суду.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2025 в адмністративній справі № 480/5133/25 вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотордеталь-Конотоп" (надалі - боржник) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (надалі - стягувач) заборгованість із відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1, 2 за травень 2025 року на загальну суму 593850,04 грн.
До суду надішло клопотання боржника від 09.01.2026 про розстрочення виконання судового рішення. Клопотання призначено судом до розгляду. До суду від боржника надійшли доповнення від 26.01.2026 до клопотання про розстрочення виконання судового рішення, які суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи. Також боржник подав до суду доповнення від 04.02.2026 до клопотання, а стягувач - пояснення у справі.
17.02.2026 сторони подали клопотання про розгляд питання щодо розстрочення виконання рішення суд без їх участі.
Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з огляду на таке.
Мотиви, з яких суд дійшов відповідних висновків.
По-перше, щодо правових норм.
Згідно з статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до норм частин 3 та 4 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
На переконання суду, вирішуючи питання розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати в сукупності матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи, забезпечуючи баланс публічного і приватного інтересів. У свою чергу, підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути лише конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Всі ці обставини повинні бути доведені саме заявником. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
По-друге, щодо фактів пошкодження майна.
Суд звертає увагу боржника, що сам факт введення в Україні воєнного стану не є автоматичною підставою для розстрочки виконання рішення та не звільняє його від обов'язку своєчасно виконати рішення суду.
Боржником не доведено суду, яким конкретно чином пошкодження його майна, в тому числі внаслідок військової агресії ускладнює можливість виконання рішення суду. Самих лише фактів у даному випадку недостатньо.
По-третє, щодо фінансового стану заявника.
Суд зазначає, що боржник, як суб'єкт господарювання здійснює господарську діяльність на власний ризик. Тому саме заявник, як суб'єкт господарювання, відповідає за ефективність своїх рішень, наміри і послідовність дій для вирішення складних фінансових ситуацій.
Боржник не виконав обов'язку щодо сплати заборгованості із відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списками № 1 та 2 за травень 2025 року. Проте ним частково погашається заборгованість за вересень 2025 року та жовтень 2025 року, що визнається ним у клопотанні та доповненнях до нього і зазначається як аргумент того, що боржник намагається виконувати зобов'язання перед державою.
На переконання суду, зазначене свідчить про те, що боржник частково мав фінансову можливість сплачувати борги, проте не виконав свої зобов'язання щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за травень 2025 року, а вибірково сплачував борги перед Пенсійним фондом України за періоди після травня 2025 року. Боржником не доведено перед судом правомірності та ефективності послідовності саме таких дій.
Є нелогічним стверджувати про неможливість сплачувати за зобов'язання, які виникли раніше і в той же час виконувати зобов'язання, які виникли пізніше і зазначати це, як підтвердження правомірності намірів. Суд звертає увагу, що цілком логічно сплачувати борги в порядку їх виникнення, чого у даному випадку не здійснено боржником. Зазначена поведінка боржника не свідчить про наявність об'єктивної неможливості виконання рішення суду у встановлений строк.
По-четверте, щодо балансу інтересів.
Стягнуті за рішенням суду кошти заборгованості спрямовані на доставку пільгових пенсій колишніх працівників підприємства боржника, які працювали у нього на роботах з особливо шкідливими (шкідливими) і особливо важкими (важкими) умовами праці, які передбачені списками № 1 та 2.
На переконання суду, держава, в особі стягувача, не повинна нести негативні наслідки від неможливості сплати боржником коштів на відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій колишнім працівникам боржника. Не буде дотриманням балансу інтересів поставити під сумнів можливість доставки пільгових пенсій, та, без належних обґрунтувань, відстрочувати або розстрочувати рішення суду суб'єкту господарювання, для можливості ним ефективно досягати мети господарської діяльності. Крім того, суд звертає увагу, що боржником не доведено, що відсутність розстрочки виконання рішення у даній справі конкретно вплине на можливість виплачувати заробітну плату працівникам підприємства.
По-п'яте, висновки.
Отже, судом встановлено, що боржник не довів прямого зв'язку між війною і збитковістю підприємства та неможливістю виконати рішення суду. Боржник не довів належними доказами, що існують обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим. Таким чином, позиція боржника є необґрунтованою.
Тому суд дійшов висновку про відмову у задоволення клопотання боржника про відстрочення виконання рішення суду.
Керуючись статтями 248, 256, 295, 378 КАС України, суд
1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ''Мотордеталь-Конотоп'' від 09.01.2026 про розстрочення виконання судового рішення Сумського окружного адмінстративного суду від 26.12.2025 в адмністративній справі № 480/5133/25 - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя А.І. Сидорук