17 лютого 2026 року Справа № 480/928/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/928/25
за позовом ОСОБА_1
до Державної установи "Центр пробації"
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної установи "Центр пробації", в якій просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Центр пробації» щодо не проведення повного розрахунку при звільненні, а саме невиплату в день звільнення додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, за період з 24.02.2022 року до 07.07.2022 року у розмірі 30 000 гривень щомісячно.
2. Зобов'язати Державну установу «Центр пробації» нарахувати і виплатити додаткову щомісячну винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, за період з 24.02.2022 року до 07.07.2022 року у розмірі 30 000 гривень щомісячно.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив службу в Роменському районному секторі № 3 філії Державної установи “Центр пробації» в Сумській області.
Зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України № 168 було передбачено право позивача на отримання додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн у період з 24.02.2022 по 31.12.2022, як особі рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “єПідтримка».
Вказану додаткову винагороду за жоден місяць служби (починаючи з 24.02.2022) позивачу нараховано та виплачено не було, відповідні накази про виплату додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн не видавалися.
На переконання позивача, враховуючи приписи статті 58 Конституції України, якими встановлений принцип незворотності нормативно-правових актів у часі, у період з 24.02.2022 по 31.12.2022 відповідач зобов'язаний був виплачувати додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, у фіксованому розмірі в сумі 30000,00 грн щомісячно.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями даний позов розподілено судді Осіповій О.О.
Ухвалою суду від 07.02.2025 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.
Також відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих дктів України щодо впорядкування питань, пов'язаних із військовополоненими в особливий період» прийнятим 24.03.2022 було внесено зміни, зокрема в статтю 12 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», в якій зазначено, що воєнізовані формування - підрозділи, які відповідно до закону діють у складі органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, призначені для їх охорони та запобігання і припинення дій, що дезорганізують роботу виправних установ.
Під час дії воєнного стану в Україні воєнізовані формування можуть брати участь у відсічі збройної агресії проти України та охороні органів виконання покарань.
Спільно із Збройними Силами України, органами військового управління, з'єднаннями та іншими підпорядкованими складовими сил оборони держави воєнізовані формування можуть брати участь в охороні та переміщенні військовополонених, захоплених внаслідок ведення воєнних (бойових) дій у зв'язку з відсіччю збройної агресії проти України.
Отже, Уряд, включаючи у Постанову № 168 право на отримання додаткової винагороди особами рядового і начальницького складу Державної кримінально виконавчої служби, одночасно мав на меті покращення матеріального стану осіб рядового та начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які беруть участь у відсічі збройної агресії проти України та охороні органів виконання покарань.
Позивач не брав безпосередню участь у бойових діях, не забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії, не ніс службу (чергування, наряди тощо). Сам факт проходження служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби в установах, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка" не є достатнім для виплати вказаної додаткової винагороди, оскільки зазначені суми є додатковою виплатою, що потребує виконання додаткових умов.
Відповідач зауважив, що жодного наказу директора Центру пробації про залучення позивача для захисту безпеки населення та інтересів держави України на території його проходження служби в уповноваженому органі пробації на час воєнного стану, відповідно до Указу Президента України бід 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», не видавалось.
Персонал пробації виконує завдання та функції, визначені Законом України «Про пробацію» та не несе службу у розумінні нормативно-правових актів, що регулюють проходження служби в Державній кримінально-виконавчій системи України.
Віповідач зауважив, що до матеріалів адміністративної справи позивачем не надано жодного наказу директора Центру пробації щодо несення служби, жодного графіку наряду чергування, жодної облікової форми часу несення служби в уповноваженому органі з питань пробації.
Крім цього, позивачем не надано доказів залучення його до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів.
Також зазначив, що додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ № 168, була тимчасовою виплатою, виключно пов'язаною з воєнним станом, та обмежена у часі до 01.09.2022 (Постанова № 1146).
Крім цього, позивач наполягає про нарахування та виплату йому додаткової винагороди 30 000 грн, передбаченої Постановою № 168 за період з 24.02.2022 по 07.07.2022.
Проте Роменський районний сектор № 3 філії Державної установи «Центр пробації» в Сумській області розташований в м. Ромни, яке входить до Роменської міської територіальної громади, Роменського району, Сумської області і наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)» (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 р. за № 453/37789 (далі - Наказ № 75), Роменську міську територіальну громаду (Роменський районний сектор № 3) не включено до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (зі змінами) (далі - Перелік) визначено, таким що втратив чинність Наказ № 75 Роменську міську територіальну громаду (Роменський районний сектор № 3) з 25.02.2022 по 14.03.2022 було включено до тимчасово окупованих російською федерацією територій України, а з 15.03.2022 не включено до територій активних бойових дій та до тимчасово окупованих російською федерацією територій України зазначеного Переліку.
Враховуючи зазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 54-69).
03.03.2025 відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі.
Позивач у відповіді на відзив заперечував проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, просив задовольнити позовні вимоги (а.с. 114-116)
У зв'язку зі звільненням ОСОБА_2 з посади судді Сумського окружного адміністративного суду на підставі Указу Президента України № 958/2025 від 13.12.2025 та наказу голови Сумського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 за № 5-ОС та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу розподілено судді Прилипчуку О.А.
Ухвалою суду від 14.01.2026 прийнято справу № 480/928/25 до свого провадження, розгляд справи продовжено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою суду від 27.01.2026 у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по справі № 480/928/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Центр пробації" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Ухвалою суду від 27.01.2026 у задоволенні клопотання Державної установи "Центр пробації" про зупинення провадження у справі №480/928/25 відмовлено.
Ухвалою суду від 27.01.2026 у задоволенні клопотання представника Державної установи "Центр пробації" про залучення до участі у справі №480/928/25 Міністерства юстиції України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору відмовлено.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що у спірний період ОСОБА_1 проходив службу в органах кримінально-виконавчої служби.
Відповідно до витягу з наказу Державної установи "Центр пробації" №731/к від 26.12.2022 ОСОБА_1 , інспектора Роменського районного сектору № 3 філії Державної установи "Центр пробації" в Сумській області звільнено зі служби (у зв'язку з скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) з 31.12.2022 (а.с. 10).
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 27.12.2024, в якій просив нарахувати і виплатити йому додаткову щомісячну винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, за період з 24.02.2022 року до 07.07.2022 року у розмірі 30 000 гривень щомісячно (а.с. 11).
Листом № 7/К-1/11/Ян-25 від 10.01.2025 відповідачем відмовлено у такій виплаті у зв'язку з відсутністю підстав (а.с. 12).
Вважаючи, протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у повному розмірі, а саме у розмірі 30000,00 грн. щомісячно, у період з 24.02.2022 по 07.07.2022, останній звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч. 1 ст. 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ).
Частиною 1 ст. 6 Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 № 2713-IV (далі - Закон № 2713-IV) встановлено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
Згідно із ч. 1 ст. 14 Закону № 2713-IV до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).
Частиною 5 ст. 23 Закону №2713-IV обумовлено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України “Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
У частині 1 ст. 2 Закону України “Про пробацію» від 05.02.2015 № 160-VIII (далі- Закон № 160-VIII) визначено, що пробація - це система наглядових та соціально-виховних заходів, що застосовуються за рішенням суду та відповідно до закону до засуджених, виконання певних видів кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого; орган пробації - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері пробації; персонал органу пробації - працівники, які відповідно до повноважень, визначених цим Законом та іншими законами України, виконують завдання пробації.
Частиною 1 ст. 19 Закону № 160-VIII передбачено, що права, обов'язки, відповідальність, правовий та соціальний захист персоналу органу пробації визначаються Законом України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та цим Законом.
Наказом Міністерства юстиції України від 08.12.2020 № 4242/5 затверджено Положення про Державну установу “Центр пробації» (далі - Положення), відповідно до пункту 1 якого Центр пробації є неприбутковою державною установою, створеною для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України з питань пробації і безпосереднього спрямування та координації діяльності уповноважених органів з питань пробації, що належить до сфери управління Мін'юсту.
Пунктом 6 Положення передбачено, що у структурі Центру пробації функціонують відокремлені структурні підрозділи (далі - Філії), до складу яких входять уповноважені органи з питань пробації. Філії не є юридичними особами та здійснюють частину делегованих функцій Центру пробації відповідно до мети (цілей), завдань та функцій.
Згідно з пунктом 7 Положення до складу Центру пробації входять працівники, які працюють за трудовим договором, та особи начальницького складу, що були переведені з Державної кримінально-виконавчої служби України.
Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 28 березня 2018 року № 925/5 (далі - Порядок № 925/5).
Пунктом 3 розділу І Порядку № 925/5 визначено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Абзацом першим пункту 4 розділу І Порядку № 925/5 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу, які займають штатні посади в Департаменті з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональних управліннях з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, органах пробації, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, воєнізованих формуваннях, навчальних закладах та закладах охорони здоров'я, на підприємствах установ виконання покарань, інших підприємствах, в установах і організаціях, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
У зв'язку з військовою агресією росії проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на всій території України введений воєнний стан.
Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 “Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, оголошено про проведення загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 “Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 “Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Згідно із пунктом 5 Постанови № 168 вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350 до пункту 1 Постанови №168 внесено зміни шляхом доповнення абзацу першого після слів “та поліцейським» словами “а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “єПідтримка»».
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204-р затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка" згідно з додатком, у якому значиться Сумська область.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 в абзаці першому пункту 1 Постанови № 168 слова і цифри “додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами “додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».
Як зазначено у постановах Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350 і від 07.07.2022 № 793, ці постанови набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24 лютого 2022 року.
У решті зміст пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 в частині, що стосується виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, на час виникнення спірних правовідносин (з 24 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року) не змінювався.
Разом з цим, суд також враховує, що постановою Кабінету Міністрів України № 754 від 01.07.2022, до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 були внесені зміни, відповідно до яких в абзаці першому пункту 1 слова “які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка» замінено словами “які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)».
Також, після слова “щомісячно» доповнити словами “(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)».
Пунктом 2 постанови КМУ № 754 від 01.07.2022, установлено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.06.2022.
Отже, зміст вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що право на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, в розмірі 30000,00 грн. щомісячно, у період з 24.02.2022 по 01.06.2022, окрім інших, мали особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несли службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надавалася допомога в рамках Програми “єПідтримка».
Після 01.06.2022, право на отримання згаданої винагороди, окрім інших, мали лише ті особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несли службу в межах територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Вказані вище висновки щодо правозастосування викладені в постановах Верховного Суду від 08.08.2024 у справі № 160/12981/22, від 25.07.2024 у справі №400/1895/23, від 21.03.2024 у справі № 160/12980/22, які в силу ч. 5 ст. 242 КАС України є обов'язковими для врахування при розгляді даної справи.
Як встановлено судом, у спірний період (з 24.02.2022 по 07.07.2022) позивач перебував на посаді інспектора Роменського районного сектору №3 філії Державної установи “Центр пробації» в Сумській області, отже позивач мав право на виплату додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн на місяць, втім вказану додаткову винагороду позивачу нараховано та виплачено не було.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач, нездійснивши нарахування і виплату позивачу додаткової винагороди у період з 24.02.2022 по 07.07.2022 в розмірі 30000,00 грн щомісячно діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку доводам ДУ "Центр пробації" про те, що право на отримання додаткової винагороди мають лише ті особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які саме несуть службу в органах та установах зазначеної Служби, суд зазначає, що у цьому випадку поняття "несення служби", яке зазначено у пункті 1 Постанови № 168, тотожні поняттю "проходження служби", оскільки законодавством визначено, що особи рядового і начальницького складу, які мають спеціальні звання проходять службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, немає ніяких підстав вважати, що вони службу не несуть.
При цьому, положення пункту 1 Постанови № 168 не містять застережень щодо призначення додаткової допомоги виключно особам, які беруть участь в оперативних заходах, несуть варту, в тому числі в нічний час, несуть службу у наряді тощо.
Тобто, Постанова № 168 (у редакції постанови від 22 березня 2022 року) не ставить у залежність отримання додаткової винагороди від залучення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби від виконання завдань та заходів, спрямованих на забезпечення безпеки в умовах воєнного стану, як про це вказує відповідач.
У постанові від 02.11.2023 у справі № 160/11851/22, де позивач - підполковник внутрішньої служби, який обіймав посаду начальника Чечелівського районного відділу філії ДУ “Центр пробації» у Дніпропетровській області - оскаржував бездіяльність ДУ “Центр пробації» щодо ненарахування і невиплати йому винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови №168, Верховний Суд надав оцінку схожим доводам ДУ “Центр пробації», який вважав, що право на отримання додаткової винагороди, відповідно до Постанови №168, мають лише ті особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (зокрема і ДУ “Центр пробації»), які саме “несуть службу» в органах та установах зазначеної Служби.
Відповідаючи на такі аргументи, Верховний Суд зазначив, що у цьому випадку поняття “несення служби», яке зазначено у пункті 1 Постанови № 168, тотожні поняттю “проходження служби». Оскільки законодавством визначено, що особи рядового і начальницького складу, які мають спеціальні звання, проходять службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, немає ніяких підстав вважати, що вони службу не несуть. При цьому, Суд зауважив, що положення пункту 1 Постанови № 168 не містять застережень щодо призначення додаткової допомоги виключно особам, які беруть участь в оперативних заходах, несуть варту, в тому числі в нічний час, несуть службу у наряді тощо. Отже, Постанова №168 (у редакції Постанови КМУ від 22.03.2022 №350) не ставить у залежність отримання додаткової винагороди від залучення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України від виконання завдань та заходів, спрямованих на забезпечення безпеки в умовах воєнного стану, як про це вказує відповідач.
У справі № 160/12980/22 Верховний Суд відхилив аргументи ДУ “Центр пробації» щодо відмінності терміну “несення служби» від “проходження служби», які були обґрунтовані посиланням на пункт 5 глави 13 розділу ІІІ Порядку №925/5, оскільки розділ ІІІ під назвою “Компенсаційні виплати» містить лише 2 глави, в яких відсутнє поняття “несення служби».
Верховний Суд зазначив, що таке визначення наведене лише в підпункті 5 пункту 13 “Порядок преміювання осіб рядового і начальницького складу» розділу ІІ “Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу» Порядку № 925/5 і стосується саме преміювання. Аналіз змісту указаної норми свідчить про вузьке використання цього поняття лише в аспекті виконання службових обов'язків особами рядового і начальницького складу в нічний час, що жодним чином не стосується предмету спору у справі, що розглядається.
У справі № 200/297/23 Верховний Суд констатував безпідставність доводів ДУ “Центр пробації» про те, що за відсутності відповідних наказів командирів (начальників), на підставі яких здійснюється виплата додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168, відсутні і підстави для нарахування та виплати такої винагороди, позаяк, вказане свідчить лише про допущення протиправної бездіяльності, а не про відсутність права у позивача на таку винагороду.
Таким чином, доводи відповідача про те, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників), а отже за відсутності таких підстав для нарахування та виплати такої винагороди відсутні, свідчить лише про допущення протиправної бездіяльності, а не про відсутність права у позивача на таку винагороду.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач, нездійснивши нарахування і виплату позивачу додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. на місяць діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.
Обираючи належний спосіб захисту прав позивача суд враховує, що позивач заявлені позовні вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити додаткову щомісячну винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, за період з 24.02.2022 року по 01.06.2022 року у розмірі 30000 гривень щомісячно.
Разом з тим, у зв'язку із внесенням змін постановою Кабінету Міністрів України № 754 від 01.07.2022, до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, з 01.06.2022 року право на отримання щомісячної додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн. мали лише ті особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несли службу в межах територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Проте, відповідно до наказів Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Роменська територіальна громада у період з 01.06.2022 не входила до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
За наведених обставин, підстави для нарахування позивачу додаткової винагороди, встановленої Постановою КМУ № 168, за період з 01.06.2022 по 07.07.2022 відсутні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обгрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати на користь позивача додаткової винагороди за період з 24.02.2022 до 31.05.2022 у розмірі 30000,00 грн. щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди за період з 24.02.2022 до 31.05.2022 у розмірі 30000,00 грн. щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", з урахуванням раніше виплачених сум.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат пов'язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи "Центр пробації" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Центр пробації» щодо щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за період з 24.02.2022 року до 31.05.2022 року у розмірі 30 000 гривень щомісячно.
Зобов'язати Державну установу «Центр пробації» (вул. Юрія Іллєнка, 81, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 41847154) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткову щомісячну винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за період з 24.02.2022 до 31.05.2022 у розмірі 30000,00 грн. щомісячно, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Прилипчук