23.12.10р.Справа № 8/221-10
За позовом Військового прокурора Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі Установи "28 Управління начальника робіт" (м. Євпаторія)
до Закритого акціонерного товариства "Трест "Кривбасшахтопроходка" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області)
про стягнення заборгованості за договором субпідряду № 168/20 від 16.09.2009р. у загальному розмірі 195 329,32 грн.
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
Прокурор: Маньковський К.Л.
від позивача: не з'явився
від відповідача: Бондаренко О.В. - нач.юр.відділу (дов. № 2 від 28.01.10р.)
Військовий прокурор Євпаторійського гарнізону звернувся до господарського суду із позовом в інтересах держави в особі Установи "28 Управління начальника робіт" (далі-позивач) до Закритого акціонерного товариства "Трест "Кривбасшахтопроходка" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором субпідряду № 168/20 від 16.09.2009р. у загальному розмірі 195 329,32 грн.
Сума позову складається з наступних сум: 161 013,62 грн. - основний борг, 14 813,22 грн. - інфляційні втрати, 3 758,45 грн. - 3% річних та 15 744,03 грн. - пеня.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором субпідряду № 168/20 від 16.09.2009р. в частині своєчасної та повної оплати виконаних будівельних робіт.
Відповідач відзиву на позов не надав.
Позивач у судове засідання не з'явився, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується направленням ухвал суду на юридичну адресу позивача.
Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року", відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
За таких обставин, господарський суд вважає, що позивач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
Від позивача та відповідача 14.12.10р. надійшла сумісна заява про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі.
Прокурор надіслав факсом лист, а також його представник наполягав на задоволенні вказаного листа, в якому прокурор наполягав на задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат - 14 813,22 грн., 3% річних - 3 758,45 грн. та пені - 15 744,03 грн., а всього 34 315,70 грн.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника відповідача та прокурора, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Відповідно до ст. 121 Конституції України, ст. 361 Закону України "Про прокуратуру", на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99 визначено, що "інтереси держави" є оціночним поняттям і тому прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Окрім того, поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. В системі Збройних Сил України таким органом виступає Міністерство оборони України.
Так, згідно ст. 10 Закону України "Про оборону України", ст. 10 Закону України "Про Збройні Сили України" і "Положення про Міністерство оборони України", затвердженого Указом Президента України від 21.08.1997 року № 888/97, Міністерство оборони України, що здійснює безпосереднє керівництво Збройними Силами України, є центральним органом виконавчої влади і військового управління.
Збройні Сили України будуються на принципах централізованого управління, тобто підпорядкованості зверху до низу відповідно до їхньої організаційної структури (з'єднання, об'єднання, військові частини, установи і т. ін.).
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном. Таким чином, структурними підрозділами Міністерства оборони України є військові установи, в тому числі і Установа "28 Управління начальника робіт".
Відповідно до п. 1.1, 2.1. Положення про Установу "28 Управління начальника робіт", затвердженого наказом Міністра оборони України від 15.10.2008 р. № 506, Установа "28 Управління начальника робіт" - це державна госпрозрахункова установа, яка заснована на державній власності та належить до сфери управління Міністерства оборони України. Метою діяльності Установи є виконання програми житлового і військового будівництва для Міністерства оборони України, здійснення капітального і поточного ремонтів казармено-житлового фонду та комунальних споруд, капітального будівництва житла та інших пусконалагоджувальних робіт на замовлення Міністерства оборони України, Збройних Сил та інших замовників.
Військовою прокуратурою Євпаторійського гарнізону проведена перевірка повноти і своєчасності розрахунків за виконані Установою "28 Управління начальника робіт" будівельні роботи.
Під час перевірки встановлено, що між відповідачем (Генеральним підрядником) та позивачем (Субпідрядником), на виконання та на підставі Договору генерального підряду в капітальному будівництві № 24/2009 від 24.03.2009 р., укладеного Генпідрядником з Державним підприємством "Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд", був укладений договір субпідряду № 168/20 від 16.09.2009 р. по будівництву на об'єкті Державного підприємства "Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд".
Відповідно до п. 1.1 договору, Субпідрядник бере на себе зобов'язання в межах договірної ціни виконати власними силами роботи по реконструкції надшахтної будівлі "РЕ-6" та підіймальної установки на об'єкті Державного підприємства "Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд" відповідно до проектно-кошторисної документації, а Генпідрядник у встановленому порядку передає Субпідряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, обладнання та матеріали, передача яких покладена на Генпідрядника, приймає та оплачує виконані Субпідрядником за даним договором роботи.
Відповідно до п. 2.1. договору, договірна ціна вартості робіт, доручених для виконання субпідряднику, складає 383 000 грн., в т.ч. ПДВ 63 833,33 грн.
Згідно з п. 3.1. договору, Субпідрядник виконує повний обсяг робіт згідно проекту та графіку виконання робіт, в якому визначені початок та завершення виконання робіт.
Пунктом 4.2. договору встановлено, що генпідрядник здійснює щомісяця проміжні платежі за фактично виконані роботи на підставі акту (форма КБ-2в) та довідки (форма КБ-3), засвідченої підписами уповноважених представників сторін.
Відповідно до п. 4.4. договору, оплата виконаних робіт здійснюється протягом 15 банківських днів з моменту підписання (погодження) Генпідрядником документів, визначених пунктами 4.2. - 4.3., які є підставою для оплати.
Позивач виконав свої договірні зобов'язання, виконавши роботи на суму 166 830,84 грн.. що підтверджується підписаними актами виконаних робіт форма КБ-2в і довідками про вартість виконаних робіт форми КБ-3 та виставив відповідачу рахунки.
Проте, Генпідрядник не повністю розрахувався з Субпідрядником за виконані будівельні роботи, а саме: по рахунку № 105 від 28.12.2009 року, у зв'язку з чим за Генпідрядником утворилась заборгованість по оплаті виконаних будівельних робіт за договором субпідряду № 168/20 від 16.09.2009р. у сумі 161 013, 62 грн.
14.07.2010 року на адресу відповідача була надіслана претензія з вимогою про погашення існуючої заборгованості, однак вказана претензія була залишена відповідачем без задоволення.
Отже, матеріалами справи встановлено порушення відповідачем умов договору в частині своєчасної оплати виконаних робіт на суму 161 013, 62 грн.
Крім того, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, прокурор просив стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення та три проценти річних від простроченої суми у розмірі, а також пеню на підставі 16.4. договору.
В процесі розгляду справи, а саме: 14.12.10р., від позивача та відповідача надійшла сумісна заява про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі.
Згідно ч. 4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.
Господарським судом при вивченні тексту мирової угоди встановлено, що у п. 1.4. сторони узгодили, що відповідач відмовляється від вимог в частині стягнення: інфляційних нарахувань у сумі 14 813,22 грн., 3% річних у сумі 3 758,45 грн., пені у сумі 15 744,03 грн. В той час, як вищевказані вимоги пред'явлені до відповідача, а не останнім.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.
В той же час, прокурор надіслав факсом лист, а також його представник наполягав на задоволенні вказаного листа у судовому засіданні, в якому прокурор наполягав на задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат - 14 813,22 грн., 3% річних - 3 758,45 грн. та пені - 15 744,03 грн., а всього 34 315,70 грн.
Відповідно до ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди. Відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.
Враховуючи вищевикладене, а також з огляду на те, що матеріалами справи встановлено порушення відповідачем умов договору в частині своєчасної оплати виконаних робіт на суму 161 013, 62 грн., господарський суд вважає за необхідне відмовити позивачу та відповідачу у задоволенні заяви про затвердження мирової угоди, та задовольнити вимоги прокурора щодо стягнення інфляційних втрат - 14 813,22 грн., 3% річних - 3 758,45 грн. та пені - 15 744,03 грн., а всього 34 315,70 грн.
В частині вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 161 013, 62 грн. господарський суд вважає за необхідне припинити провадження у справі, у зв'язку з його оплатою відповідачем, на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Приймаючи рішення господарський суд виходив також з наступного.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно ст.ст. 837, 854, 853 Цивільного кодексу України, за договором пiдряду одна сторона (пiдрядник) зобов'язується на свiй ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договiр пiдряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речi або на виконання iншої роботи з переданням її результату замовниковi. Якщо договором пiдряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапiв, замовник зобов'язаний сплатити пiдрядниковi обумовлену цiну пiсля остаточної здачi роботи за умови, що роботу виконано належним чином i в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану пiдрядником вiдповiдно до договору пiдряду, оглянути її i в разi виявлення допущених у роботi вiдступiв вiд умов договору або iнших недоліків негайно заявити про них пiдрядниковi. Якщо замовник не зробить такої заяви, вiн втрачає право у подальшому посилатися на цi вiдступи вiд умов договору або недолiки у виконанiй роботi.
Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно зі ст. 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучати до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Крім того, згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Умовами п. 16.4. договору субпідряду №168/20 від 16.09.2009р. передбачено, що у випадку несвоєчасного виконання Генпідрядником своїх зобов'язань за договором, Генпідрядник сплачує Субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплачених Субпідряднику по договору коштів чи вартості невиконаних ним за договором зобов'язань за кожний календарний день прострочення виконання Генпідрядником своїх зобов'язань із врахуванням змін розмірів облікових ставок за даними НБУ у період, за який нараховується пеня, а також сплачує Субпідряднику збитки від інфляції та три відсотки річних та відшкодовує завдані внаслідок цього субпідряднику збитки понад сплати пені у повному обсязі з дня отримання коштів.
Крім того, за ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.
За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.
На підставі вищевикладених норм, а також п. 16.4. договору, прокурором була нарахована пеня у розмірі 15 744,03 грн., розрахунок якої перевірений господарським судом.
При викладених обставинах вимогу прокурора щодо стягнення пені у розмірі 15 744,03 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевказаної норми закону, прокурором були нараховані інфляційні втрати у розмірі 14 813,22 грн., а також 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 3 758,45 грн.
Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних господарським судом перевірений та відповідає вимогам чинного законодавства.
При викладених обставинах вимоги прокурора щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 14 813,22 грн. та 3 758,45 грн. відповідно слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Викладене є підставою для часткового задоволення позову. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача у повному обсязі, оскільки основний борг був ним погашений після звернення прокурора з позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 599, 611, 612, 625, 837, 838, 853, 854, 875 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 29, 49, ч. 4 ст. 78, п. 1-1 ст. 80, п. 7 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Припинити провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 161 013,62 грн.
В решті позов задовольнити.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Трест "Кривбасшахтопроходка" (50002, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, 124-а; код ЄДРПОУ 33355963):
- на користь Установи "28 Управління начальника робіт" (97404, м. Євпаторія, вул.Казаса, 15; код ЄДРПОУ 24967480) - 14 813,22 грн. інфляційних втрат, 3 758,45 грн. 3% річних, 15 744,03 грн. - пені.
- в доход державного бюджету в особі Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; р/рахунок 31118095700005 в відділенні банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 24246786; КБК 22090200) - 1 953 грн. 29 коп. витрат на держмито;
- в доход державного бюджету в особі Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; р/рахунок 31211259700005 в відділенні банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, ЄДРПОУ 24246786, ККД 22050000) - 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя І.Ю. Дубінін