17 лютого 2026 р. № 400/12455/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
треті особиАкціонерне товариство "Миколаївобленерго", вул. Громадянська, 40,м. Миколаїв,54017,
провизнання протиправною та скасування постанови від 04.06.2025 року № 14001-24585671-2025-1; зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач), третя особа - Акціонерне товариство "Миколаївобленерго", в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати постанову Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області за №14001-24585671-2025-1 від 04.06.2025 за заявою від 22.05.2025 про відмову у призначенні та виплаті ОСОБА_1 , як члену сім'ї загиблого ОСОБА_2 , одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури внаслідок військової агресії російської федерації проти України, передбаченої Законом №2980-ІХ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, передбачену ст.2 Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії російської федерації проти України» від 20.03.2023р. №2980-ІХ та виплатити різницю між сумою, визначеною вказаним Законом, та фактично отриманою сумою, визначеною на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» віл 23.09.1999 №1105-ХІУ.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання трудових обов'язків загинув чоловік позивачки ОСОБА_2 . Актом спеціального розслідування групового нещасного випадку по формі Н-1/П , затвердженим 06.03.2023, нещасний випадок визнано пов'язаним з виробництвом. Чоловік позивачки працював на посаді водія автотранспортних засобів АТ «Миколаївобленерго» і загинув внаслідок мінно-вибухової травми під час відновлення електропостачання в Снігурівському районі Миколаївської області. Відповідачем відмовлено позивачці, як члену сім'ї загиблого, у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки АТ «Миколаївобленерго» не віднесено до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури. Позивачка з відмовою не погоджується з тих підстав, що АТ «Миколаївобленерго» є оператором критичної інфраструктури, а не об'єктом критичної інфраструктури. При цьому, ключовим критерієм для віднесення того чи іншого об'єкту до числа об'єктів критичної інфраструктури є виконання таким об'єктом функцій із забезпечення життєво важливих національних інтересів. Позивач звертає увагу на те, що АТ «Миколаївобленерго» здійснює розподіл електричної енергії КВЕД 35.13 «Розподілення електричної енергії» для всіх суб'єктів промисловості, соціальної сфери та населення Миколаївської області. Враховуючи діяльність АТ «Миколаївобленерго», позивач вважає, що є підстави для висновку, що вказане підприємство віднесено до об'єктів критичної інфраструктури, що дає їй право на призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом №2980-IX.
Ухвалою від 25.11.2025 суд відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановив строки для подання сторонами заяв по суті, витребував у Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України відомості щодо того, чи включено до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури, оператором якого є АТ "Миколаївобленерго", Вознесенський район електричних мереж АТ "Миколаївобленерго" та Центральний район електричних мереж АТ "Миколаївобленерго".
Вимоги ухвали в частині надання витребуваних доказів Адміністрацією державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України виконано, інформація надійшла до суду 15.12.2025.
Відповідач проти позову заперечив. У відзиві, який надійшов до суду 28.11.2025, відповідач мотивував свою відмову у призначені позивачці одноразової допомоги тим , що на запити до Адміністрації державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України надійшла інформація щодо відсутності у Реєстрі об'єктів критичної інфраструктури відомостей по акціонерному товариству “Миколаївобленерго». Відтак, на думку відповідача, на теперішній час відсутні підстави для перегляду рішення про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури.
Третя особа у поясненнях зазначила, що АТ «Миколаївобленерго» подані відповідні документи до Міністерства енергетики України, як секторального органу у сфері захисту критичної інфраструктури та відповідального за паливно-енергетичний сектор критичної інфраструктури, щодо включення до секторального Переліку об'єктів критичної інфраструктури паливноенергетичного сектору критичної інфраструктури об'єкта критичної інфраструктури, оператором якого є АТ «Миколаївобленерго» - Центрального району електричних мереж АТ «Миколаївобленерго», зона обслуговування якого поширюється, зокрема, на Снігурівську міську територіальну громаду Баштанського району Миколаївської області, в якому був у відрядженні ОСОБА_2 . Листом від 24.10.2025 № 1.6/14-1162-ДСК Міністерство енергетики України повідомило АТ «Миколаївобленерго» про присвоєння унікального реєстрового номера та внесення до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури відомостей про об'єкт критичної інфраструктури «Центральний район електричних мереж» оператора АТ «Миколаївобленерго».
Позивачка скористалася правом на подання відповіді на відзив, в якій зауважила, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 за №83 «Про затвердження об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави» був затверджений перелік об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Згідно вказаної постанови АТ «Миколаївобленерго» було включено в перелік об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Відтак, з огляду на вказане, станом на 09.02.2023р. АТ «Миколаївобленерго» відповідно до Постанови КМУ №1109 відносилося до переліку об'єктів критичної інфраструктури, адже страховий випадок з чоловіком позивачки стався до введення в дію Реєстру об'єктів критичної інфраструктури, а відтак відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення мала бути врахована норма частиною 4 статті 6 Закону №2980-ІХ, чого безпідставно зроблено не було.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
В матеріалах справи є акт спеціального розслідування групового нещасного випадку по формі Н-1/П від 03.03.2023, складений АТ «Миколаївобленерго» за результатами розслідування.
В акті зазначено, що з 30.01.2023 бригада групи повітряних високовольтних ліній філії Вознесенського району, серед яких ОСОБА_2 , прибула у відрядження до філії Снігурівського району для виконання робіт з відновлення лінії електропередач ПЛ 35 кВ «Любомирівка- Миколаївка».
09.02.2023 о 15 год 40 хв бригадний автомобіль під управління ОСОБА_2 здійснив наїзд переднім колесом на вибухонебезпечний предмет, внаслідок чого працівники, що знаходились в автомобілі, отримали травми різного ступеня тяжкості.
За висновками акту від 03.03.2023 нещасний випадок стався на польовій дорозі біля опори № 80 лінії електропередачі ПЛ 35 кВ «Любомирівка- Миколаївка».
Водій ОСОБА_2 отримав мінно-вибухову травму, був доправлений до лікарні і 09.02.2023 від отриманих травм помер.
За висновками акту форми Н-1/П від 03.03.202 нещасний випадок з ОСОБА_2 стався під час виконання трудових обов'язків.
Позивачка є дружиною загиблого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 .
Позивачка отримала страхову виплату в розмірі 286000,00 грн 22.06.2023 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999р. №1105-XIV.
З пояснення третьої особи суд встановив, що філія Снігурівського району, до якої був направлений у відрядження чоловік позивачки, наразі є відокремленим структурним підрозділом - Центральний район електричних мереж АТ «Миколаївобленерго, зона обслуговування якого поширюється, зокрема на Снігурівську міську територіальну громаду Баштанського району Миколаївської області.
Відповідно до листа Адміністрації державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України № 07/01/02-6285ДСП від 08.12.2025, станом на 05.12.2025 в реєстрі містяться відомості щодо об'єкта критичної інфраструктури «Центральний район електричних мереж» оператора критичної інфраструктури АТ «Миколаївобленерго».
22.05.2025, позивачка звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду з заявою про призначення їй одноразової допомоги за Законом України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії російської федерації проти України».
Постановою Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області за №14001-24585671-2025-1 від 04.06.2025 в призначенні вказаної одноразової грошової допомоги їй відмовлено, в зв'язку з тим, що АТ «Миколаївобленерго» не внесено до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури (підстава - лист Адміністрації Держспецзв'язку від 03.06.2025р. за №07/01/01-5631/2025).
Вважаючи вказану постанову протиправною, ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом своїх прав та просила визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (рішення відповідача) в призначенні їй одноразової допомоги та зобов'язати нарахувати вказану допомогу та виплатити різницю між сумою, визначеною вказаним Законом, та фактично отриманою нею сумою, визначеною на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999р. №1105-XIV.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Законом України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії російської федерації проти України» від 20 березня 2023 року №2980-IX (набрав чинності 01.05.2023 року), який спрямований на підтримку деяких категорій осіб, які стали особами з інвалідністю у зв'язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов'язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов'язків у період військової агресії російської федерації проти України в районах проведення воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, передбачено право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю.
Так, відповідно до ст.1 Закону №2980-IX право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю мають особи з числа працівників об'єктів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, які стали особами з інвалідністю у зв'язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов'язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов'язків у період військової агресії російської федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам.
У разі загибелі (смерті) осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у зв'язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов'язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов'язків у період військової агресії російської федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров'ю призначається і виплачується членам їхніх сімей.
До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у частині першій цієї статті, належать, зокрема, один із подружжя, який пережив загиблу (померлу) особу.
Пунктом 4 частини першої статті 2 Закону №2980-IX передбачено, що одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров'ю, на яку має право особа згідно із цим Законом, встановлюється у таких розмірах: у разі загибелі (смерті) - 1 мільйон гривень.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону №2980-IX одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров'ю призначається і виплачується за рішенням органу, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Частинами 4, 5 статті 3 Закону №2980-IX передбачено, що якщо особа одночасно має право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги, одноразової страхової виплати або одноразової компенсації за шкоду життю та здоров'ю, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється виключно в порядку та розмірах, визначених цим Законом.
Особи, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю встановлюється Кабінетом Міністрів України. (ч.6 ст.3 Закону №2980-IX).
Статтею 4 Закону №2980-IX передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю особі, а у разі її загибелі (смерті) - членам її сім'ї, не здійснюються:
1) якщо загибель (смерть), поранення, каліцтво, контузія, захворювання, які призвели до інвалідності, є наслідком: вчинення особою кримінального або адміністративного правопорушення; алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення до самогубства, встановленого судом);
2) у разі подання завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю.
Одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров'ю не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Закону право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи за рішенням суду, яке набрало законної сили.
У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов'язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії російської федерації проти України, передбаченої Законом №2980-IX, визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії російської федерації проти України, затверджений постановою КМУ від 27.12.2023 року №1396.
Відповідно до п.2 Порядку №1396 (в редакції, чинній на дату звернення позивача до відповідача із заявою про призначення ОГД) особи, які відповідно до статті 1 Закону мають право на отримання одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю (далі - отримувачі), подають до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - уповноважений орган) заяву про призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії російської федерації проти України (далі - заява), за формою згідно з додатком.
Одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров'ю виплачується в розмірах, визначених частиною першою статті 2 Закону. (п.3 Порядку №1396)
Пунктом 4 Порядку №1396 передбачено, що уповноважений орган обчислює розмір одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю з урахуванням інформації про надання отримувачам одноразової грошової допомоги, одноразової страхової виплати, одноразової компенсації за шкоду життю та здоров'ю, завдану їм внаслідок військової агресії російської федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, що зберігається у відповідних державних електронних інформаційних реєстрах, системах або базах даних органів, що надають адміністративні, соціальні та інші публічні послуги, провадять іншу управлінську діяльність та державне регулювання.
Згідно п.8 Порядку №1396 отримувачі, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, передбаченої Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.
Перелік документів, які подають для призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, визначено пунктом 10 Порядку №1396.
Відповідно до п.11 Порядку №1396 після отримання заяви з документами працівник уповноваженого органу здійснює заходи з ідентифікації отримувача шляхом отримання з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 10 цього Порядку, перевіряє зміст і належне оформлення документів, відповідність викладених у них відомостей про отримувача, сканує документи, які надано в оригіналі, та повертає їх отримувачу.
Для підтвердження факту віднесення об'єкта інфраструктури, на якому служить/працює (служила/працювала) особа, зазначена у частині першій статті 1 Закону, до об'єкта критичної інфраструктури працівник уповноваженого органу надсилає до уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури письмовий запит щодо надання інформації про включення об'єкта до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури та набуття ним правового статусу об'єкта критичної інфраструктури.
Відповідь уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури на письмовий запит уповноваженого органу надається протягом 10 робочих днів з дати його надходження.
Повертаючись до обставин справи суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, при розгляді заяви позивачки від 22.05.2025 про призначення одноразової грошової допомоги, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області враховано лист Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 03.06.2025 № 07/01/02-5631/2025 в якому вказано, що інформацію про об'єкт , розташований за фактичною адресою: АДРЕСА_3 , до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури не внесено.
Водночас, відповідно до листа Адміністрації державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України № 07/01/02-6285ДСП від 08.12.2025, станом на 05.12.2025 в реєстрі містяться відомості щодо об'єкта критичної інфраструктури «Центральний район електричних мереж» оператора критичної інфраструктури АТ «Миколаївобленерго».
При цьому, АТ «Миколаївобленерго» в своїх поясненнях повідомило суд, що зона обслуговування Центрального району електричних мереж АТ «Миколаївобленерго», поширюється, зокрема на Снігурівську міську територіальну громаду Баштанського району Миколаївської області, в якій був у відрядженні ОСОБА_2 .
Отже, судом встановлено, що чоловік позивачки отримав травму під час виконання робіт на об'єкті, який згодом було віднесено до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури.
При цьому суд враховує, що початок функціонування Реєстру об'єктів критичної інфраструктури відбувся після настання нещасного випадку з ОСОБА_2 .
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2023 року №415 затверджено Порядок ведення Реєстру об'єктів критичної інфраструктури, включення таких об'єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього, який визначає процедури формування і ведення Реєстру об'єктів критичної інфраструктури (далі - Реєстр), включення об'єктів критичної інфраструктури до Реєстру, внесення до нього інформації про об'єкти критичної інфраструктури та їх виключення, доступу та надання інформації з Реєстру.
Суд звертає увагу, що п.1 ч.7 ст.6 Закону №2980-IX визначено Кабінету Міністрів України затвердити перелік об'єктів критичної інфраструктури, на працівників яких поширюється дія цього Закону.
Поряд з цим, в силу ч.4 ст.6 Закону №2980-IX, до завершення формування реєстру об'єктів критичної інфраструктури відповідно до Закону України «Про критичну інфраструктуру» перелік об'єктів критичної інфраструктури, на працівників яких поширюється дія цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.
Правові та організаційні засади створення та функціювання національної системи захисту критичної інфраструктури і є складовою законодавства у сфері національної безпеки закріплені Законом України від 16.11.2021 року №1882-IX «Про критичну інфраструктуру» (далі - Закон №1882-IX).
За ст. 1 Закону №1882-IX об'єкти критичної інфраструктури - об'єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам; оператор критичної інфраструктури - юридична особа будь-якої форми власності та/або фізична особа - підприємець, що на правах власності, оренди або на інших законних підставах здійснює управління об'єктом критичної інфраструктури та відповідає за його поточне функціонування; сектор критичної інфраструктури - сукупність об'єктів критичної інфраструктури, які належать до одного сектору (галузі) економіки та/або мають спільну функціональну спрямованість; секторальний орган у сфері захисту критичної інфраструктури - державний орган, визначений законодавством відповідальним за забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури в окремому секторі критичної інфраструктури.
Згідно ч.1 ст. 8 Закону №1882-IX віднесення об'єктів до критичної інфраструктури здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону №1882-IX віднесення об'єктів до критичної інфраструктури здійснюється за сукупністю критеріїв, що визначають їх соціальну, політичну, економічну, екологічну значущість для забезпечення оборони країни, безпеки громадян, суспільства, держави і правопорядку, зокрема для реалізації життєво важливих функцій та надання життєво важливих послуг, свідчать про існування загроз для них, можливість виникнення кризових ситуацій через несанкціоноване втручання в їх функціонування, припинення функціонування, людський фактор чи природні лиха, тривалість робіт для усунення таких наслідків до повного відновлення штатного режиму.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону №1882-IX для організації ефективного забезпечення безпеки і стійкості критичної інфраструктури з урахуванням специфіки забезпечення окремих життєво важливих функцій та/або послуг визначаються сектори критичної інфраструктури.
Пунктом 2 частини четвертої статті 9 Закону №1882-IX передбачено, що до життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, належать, зокрема, енергозабезпечення (у тому числі постачання теплової енергії).
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 року № 1109 було затверджено Порядок віднесення об'єктів до критичної інфраструктури та Перелік секторів критичної інфраструктури.
Відповідно до постанови КМУ № 1109 від 09.10.2020 року до переліку секторів критичної інфраструктури віднесено паливно-енергетичний сектор, зокрема, електроенергетика (виробництво електричної енергії, забезпечення функціонування ринку електричної енергії, організація купівлі-продажу електричної енергії на ринку, управління системами передачі та енергопостачання, розподіл електричної енергії, експлуатація гідротехнічних споруд). Секторальний орган у сфері захисту критичної інфраструктури Міненерго.
Таким чином, саме виконання функцій із забезпечення життєво важливих національних інтересів є ключовим критерієм для віднесення того чи іншого об'єкту до числа об'єктів критичної інфраструктури.
Як вбачається зі змісту акту спеціального розслідування групового нещасного випадку від 03.03.2023, АТ «Миколаївобленерго» здійснює розподіл електричної енергії КВЕД 35.13 «Розподілення електричної енергії».
Враховуючи діяльність АТ «Миколаївобленерго» можна дійти висновку, що вказане підприємство віднесено до об'єктів критичної інфраструктури, що дає позивачці право на призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом №2980-IX.
Окрім цього, ще постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 за №83 «Про затвердження об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави» (далі - Постанова №83) був затверджений перелік об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.
Згідно вказаної постанови АТ «Миколаївобленерго» було включено в перелік об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (код згідно з ЄДРПОУ 23399393 АТ “Миколаївобленерго)
Відтак, суд погоджується з позивачкою, що станом на 09.02.2023р. АТ «Миколаївобленерго» відповідно до Постанови КМУ №1109 відносилося до переліку об'єктів критичної інфраструктури, адже страховий випадок з чоловіком позивачки стався до введення в дію Реєстру об'єктів критичної інфраструктури, а відтак відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення мала бути врахована норма частиною 4 статті 6 Закону №2980-ІХ, чого безпідставно зроблено не було.
З огляду на викладене, суд уважає обґрунтованими вимоги позивача про визнання рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури внаслідок військової агресії російської федерації проти України ОСОБА_1 як члену сім'ї загиблого ОСОБА_2 від 04.06.2025, протиправним та таким, що належать до скасування.
Стосовно позовних вимог зобов'язального характеру, то суд звертає увагу на таке.
Згідно пункту 2 частини 2 статті 6 Закону №2980-IX встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, передбаченої цим Законом, мають також особи, визначені частиною третьою статті 1 цього Закону, у разі загибелі (смерті) осіб, визначених частиною другою статті 1 цього Закону, у період з 24 лютого 2022 року до набрання чинності цим Законом.
Згідно п. 4 Порядку № 1396, отримувачі, яким у період з 24 лютого 2022 року до набрання чинності Законом призначено та виплачено одноразову грошову допомогу, одноразову страхову виплату або одноразову компенсацію за шкоду життю та здоров'ю, завдану їм внаслідок військової агресії російської федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 р. воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, відповідно до інших нормативно-правових актів у розмірі меншому, ніж передбачено Законом, за рахунок коштів державного бюджету виплачується різниця між сумою, визначеною Законом, та фактично отриманою сумою.
За заявою позивачки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області винесено постанову від 14.06.2023 року за № 14001-24585671-2023-1 про призначення одноразової грошової допомоги сім'ї загиблого у розмірі 268000,00 грн на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999р. №1105-XIV, яка була виплачена позивачці 22.06.2023.
З огляду на викладене, суд вважає належним та ефективним визначений позивачкою спосіб захисту порушеного права, а саме шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, передбачену ст.2 Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії російської федерації проти України» від 20.03.2023р. №2980-ІХ. та виплатити різницю між сумою, визначеною вказаним Законом, та фактично отриманою мною сумою, визначеною на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» віл 23.09.1999 №1105-ХІУ.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд робить висновок, що позовні вимоги позивача належать до задоволення.
Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, сплачений позивачкою судовий збір в розмірі 1211,20 грн підлягає стягненню за рахунок відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 ЄДРПОУ 13844159) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати постанову Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області за №14001-24585671-2025-1 від 04.06.2025 про відмову у призначенні та виплаті ОСОБА_1 , як члену сім'ї загиблого ОСОБА_2 , одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури внаслідок військової агресії російської федерації проти України, передбаченої Законом України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії російської федерації проти України».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, передбачену ст.2 Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії російської федерації проти України» та виплатити різницю між сумою, визначеною вказаним Законом, та фактично отриманою ОСОБА_1 сумою, визначеною на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп) грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Л.Л. Дерев'янко