17 лютого 2026 рокусправа № 380/23641/25
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне підприємство «Інфоресурс», про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства освіти і науки України (далі - відповідач), Державного підприємства «Інфоресурс» (далі - третя особа), в якому просить:
- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України (ЄДРПОУ: 38621185), які полягають у внесенні відомостей в Єдину державну електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) послідовності здобуття освіти, визначеної ст. 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 Закону України «Про освіту» - вказано «Ні, порушує»;
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України (ЄДРПОУ 38621185) внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) послідовності здобуття освіти, визначеної ст. 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у Довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) вказано, що ОСОБА_1 порушує послідовність навчання, визначену частиною 2 статті 10 Закону України “Про освіту». Позивач не згідний з цим, оскільки маючи диплом «фахового молодшого бакалавра» поступив до ЛНУВМ та біотехнологій імені С.З. Гжицького для здобуття рівня освіти «бакалавр», що є вищим ніж попередньо здобутий. Позивач вказує, що навчався за освітньо-квалікаційним рівнем «бакалавр» у 2014-2019 роках у Національному лісотехнічному університеті України, однак відрахований до завершення навчання, диплом не отримав. Тому, інформацію вказану в довідці вважає такою, що не відповідає дійсності та порушує його право на освіту та отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Ухвалою суду від 08.12.2025 провадження у справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне підприємство «ІНФОРЕСУРС».
Відповідач проти позову заперечив повністю з підстав викладених у відзиві. Зазначив, що після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного рівня вищої освіти, особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на відповідному рівні вищої освіти. Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, вміння, навички, компетентності на тому самому рівні вищої освіти. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття вищої освіти в непослідовному порядку. Натомість, документ про вищу освіту свідчить не лише про здобуття вищої освіти певного рівня, але й про присудження особі відповідної освітньої кваліфікації та набуття права на здобуття освіти на наступному рівні вищої освіти. Таким чином, у разі повторного вступу для здобуття освіти за тим самим освітнім ступенем, здобуття вищої освіти відбуватиметься в непослідовному порядку.
Згідно з інформацією, яка міститься в ЄДЕБО, ОСОБА_1 01.09.2014 зарахований для здобуття освітнього ступеня спеціаліста до Національного фармацевтичного університету, однак відрахований з цього закладу освіти 31.08.2015 за порушення навчальної дисципліни та Правил внутрішнього розпорядку. 01.09.2014 зарахований для здобуття освітнього ступеня кваліфікованого робітника до Закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Львівський професійний коледж моделювання і ресторанної справи». Завершив навчання у 2016 році. 01.09.2014 зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра до Національного лісотехнічного університету України та відрахований з цього закладу освіти 15.03.2019 за невиконання вимог навчального плану. 15.09.2023 зарахований для здобуття освітнього ступеня фахового молодшого бакалавра до Відокремленого структурного підрозділу «Львівський фаховий коледж харчових технологій та бізнесу Національного університету харчових технлогій». Завершив навчання 30.06.2025. 11.08.2025 повторно зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра до Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького.
Отже, ОСОБА_1 вважається таким, що здобуває освіту в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій відповідно до вимог законодавства на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує», що відповідає дійсності.
Просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Третя особа - ДП «Інфоресурс», письмових пояснень до суду не подала; про розгляд справи повідомлена належним чином; клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавала.
Суд всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.
У 2012 році ОСОБА_1 отримав свідоцтво про базову загальну середню освіту серії НОМЕР_2 , видане навчально-виховним комплексом «Школа І ступеня - гімназія “Гроно»» м. Львова.
У 2014 році позивач здобув повну загальну середню освіту та отримав атестат серії НОМЕР_3 , виданий тим самим навчально-виховним комплексом «Школа І ступеня - гімназія “Гроно»» м. Львова.
У 2014 році ОСОБА_1 зарахований до Національного фармацевтичного університету для здобуття освітнього ступеня «спеціаліст» за спеціальністю 7.12020101 «Фармація». Однак 31.08.2015 року позивач відрахований з університету, диплом не отримував.
У 2014 році ОСОБА_1 зараховано до Міжрегіонального центру професійно технічної освіти художнього моделювання і дизайну м. Львова (денна форма навчання) на бюджетній основі, за спеціальністю 5123 «Офіціант, 5123 Бармен, 4222 Адміністратор (господар) залу». У 2016 році успішно завершив навчання та отримав диплом кваліфікованого робітника серії НОМЕР_4 .
У 2014 році позивач зарахований до Національного лісотехнічного університету України (заочна форма навчання) за спеціальністю 6.090103 «Лісове і садово-паркове господарство». 15.03.2019 року відрахований із цього закладу освіти до завершення навчання.
У 2023 році ОСОБА_1 зараховано на денну форму навчання до Відокремленого структурного підрозділу “Львівський фаховий коледж харчових технологій та бізнесу Національного університету харчових технологій» за спеціальністю 242 “Туризм і рекреація» (фінансування за кошти фізичних та юридичних осіб). 30.06.2025 року отримав диплом фахового молодшого бакалавра серії НОМЕР_5 .
У 2025 році позивач зарахований на денну форму навчання до Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького для здобуття освітнього ступеня «бакалавр» за спеціальністю J3 “Туризм і рекреація»
У Довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО №713499, сформованій 02.09.2025, у графі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту»» вказано «Ні, порушує».
Вважаючи, що така довідка порушує права на освіту та як наслідок право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Вирішуючи справу суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Предметом цього спору є зазначена в Довідці з ЄДЕБО інформація про порушення позивачем послідовності здобуття освіти.
Спірні правовідносини врегульовано Конституцією України, Законом України «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932-XII, Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII, Законом України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VIII, Законом України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 №1556-VII, Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 № 2145-VIII (далі - Закон № 2145), рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Згідно з частини 4 статті 5 Закону № 2145, бакалавр це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти. Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.
Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України "Про вищу освіту", магістр це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо наукової програми 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов'язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Відповідно до частин 1, 2 статті 3 Закону України Про професійну (професійно-технічну) освіту професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар'єрного зростання впродовж життя.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України Про професійну (професійно-технічну) освіту кожний ступінь навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти має теоретичну і практичну завершеність і підтверджується присвоєнням випускникам (учням) освітньо-кваліфікаційних рівнів "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст" згідно з набутими професійними знаннями, уміннями і навичками.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» випускнику закладу професійної (професійно-технічної) освіти, якому присвоєно освітньо-кваліфікаційний рівень "кваліфікований робітник", видається диплом, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
Суд встановив, що станом на день звернення до суду у позивача наявна (здобута) повна загальна середня освіта. Після її здобуття позивач навчався у різних навчальних закладах професійної та вищої освіти.
Оскільки позивач не завершив навчання за освітнім рівнем «бакалавр», його вступ для здобуття освіти за рівнем «бакалавр», за наявності лише раніше здобутої повної загальної середньої освіти та освітніх рівнів «кваліфікований робітник» і «фаховий молодший бакалавр», які є нижчими за рівнем, не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту".
За вказаних умов, процес здобуття позивачем освіти є послідовним у розумінні пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та частини 2 статті 10 Закону України "Про освіту". Проте Міністерство освіти і науки України в порушення чинного законодавства України не забезпечило належного функціонування системи ЄДЕБО, що призвело до неможливості позивачем отримати відстрочку від призову на період навчання.
Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України "Про освіту" у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система Єдина державна електронна база з питань освіти.
Згідно з частиною 5 статті 74 Закону України "Про освіту" визначено: "держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових".
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази: - здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; - відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; - забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; - проводить навчання для роботи з Електронною базою; - здійснює інші заходи, передбачені законом.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 74 Закону України "Про освіту", положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 5 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, що затверджене МОН України від 08.06.2018 № 620, власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором державне підприємство "Інфоресурс", що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО. Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Положення про ЄДЕБО, інформація вноситься до ЄДЕБО за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення ЄДЕБО або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується уповноваженими суб'єктами, узгодженого з технічним адміністратором ЄДЕБО.
Відповідно до пункту 1 розділу ІV Положення про ЄДЕБО, розпорядник ЄДЕБО: 1) вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; 2) здійснює контроль за забезпеченням захисту інформації в ЄДЕБО згідно із законодавством; 3) використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; 4) вносить до ЄДЕБО інформацію щодо: - ліцензування (рішення про видачу, анулювання ліцензій на провадження освітньої діяльності, звуження, розширення освітньої діяльності) суб'єктів освітньої діяльності відповідно до ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - результатів перевірок, ініційованих розпорядником ЄДЕБО, щодо дотримання суб'єктами освітньої діяльності - ліцензіатами ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - акредитації спеціальностей, напрямів підготовки у закладах освіти, освітньо професійних програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів освітньо кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст", а також освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти (до затвердження положення про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти); - іншу інформацію, визначену законодавством; 5) забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п'ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису; 6) встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО; 7) визначає: - перелік інформації, доступ до якої надається уповноваженим суб'єктам; - вартість послуг з організації та підтримання доступу до ЄДЕБО, а також інших послуг, пов'язаних з ЄДЕБО та її реєстрами, що надаються технічним адміністратором ЄДЕБО.
Отже, відповідно до вищевказаних приписів Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, саме відповідач є відповідальною особою за організаційне забезпечення ЄДЕБО та встановлення вимог апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО.
Враховуючи наведене, суд вважає, що дії відповідача, пов'язані із відображенням у довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО інформації про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, є протиправними.
Крім того, відповідач вчинив бездіяльність стосовно до позивача в частині не внесення до бази ЄДЕБО змін щодо факту послідовного навчання.
При цьому, відповідач не забезпечив належних дій щодо організації системи ЄДЕБО та щодо встановлення таких вимог до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО, за яких встановлення послідовності навчання відбувалося б виключно на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та частини 2 статті 10 Закону України "Про освіту".
Суд звертає увагу, що позивачем належним чином доведено факти послідовного навчання (здобуття освіти), а також порушення відповідачем чинного законодавства України в частині неналежного функціонування системи ЄДЕБО та неправильного відображення відомостей у Довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає протиправними дії Міністерства освіти і науки України пов'язані із вжиттям організаційних заходів щодо забезпечення функціонування ЄДЕБО, за яких у Довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 713499 від 02.09.2025 відображалися відомості про порушення позивачем послідовності навчання, а також бездіяльність Міністерства освіти і науки України щодо невнесення змін до системи ЄДЕБО щодо позивача в частині послідовності навчання.
Отже, з урахуванням того, що спірна довідка не є індивідуальним актом, в розумінні КАС України, позовні вимоги слід задовольнити шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо внесення відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» та зобов'язання відповідача внести до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомості про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту" позивачем.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд вважає, що за для повного захисту прав позивача необхідно зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до ЄДЕБО, за яких у Довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо позивача у колонці "На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття світи не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту"" відображалося значення "Так, не порушує".
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Таким чином суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх повного задоволення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
У силу приписів статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту».
3. Зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомості про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту" ОСОБА_1 .
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки 1211 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп. сплаченого судового збору.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Міністерство освіти і науки України (01135 просп. Берестейський 10 м. Київ Київська область; ЄДРПОУ 38621185).
Третя особа: Державне підприємство «Інфоресурс» (03057 вул. Довженка, 3 м. Київ Київська область; ЄДРПОУ 37533381).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Качур Р.П.