17 лютого 2026 рокусправа № 380/9664/25
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач-2), в якому просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 02.04.2025 № 134850014475;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 , до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачених пунктами «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», про що прийняти відповідне рішення, наступний період:
- з 01.10.1987 по 04.09.1998 - викладач по класу загального фортепіано і концертмейстер в Новороздільській школі мистецтв (п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
- з 06.09.2000 по 01.02.2013 - викладач по класу загального фортепіано і концертмейстер в Новороздільській школі мистецтв (п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
- з 01.02.2013 по 02.09.2015 - викладач, концертмейстер початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу в Новороздільській школі мистецтв (п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
- з 02.09.2015 по 13.03.2025 - (день призначення пенсії по віку) - викладач, концертмейстер початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу в Новороздільській дитячій школі мистецтв імені Олега Рудницького (п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, як це передбачено пунктом 7-1 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог вказала, що Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області призначило їй пенсію за віком на підставі поданих усіх необхідних документів у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 13.03.2025р. Зазначила, що звернулась із заявою від 26.03.2025 до Управління про призначення та виплату грошової допомоги в розмірі 10 пенсій при призначенні пенсії за віком згідно з пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та за результатом розгляду отримала рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 02.04.2025 № 134850014475 про відмову в перерахунку в якому зазначено, що період працевлаштування на посаді викладача в музичній школі, який дає право на пенсію за вислугу років не передбачена Постановою № 909. Позивачка вважає, що має законне право на призначення і виплату грошової допомоги згідно із п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки страховий стаж на посадах передбачених пунктами «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» становить понад 30 років і до моменту призначення пенсії по віку жодних виплат вона не отримувала.
Ухвалою суду від 19.05.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 10.12.2025 витребувано додаткові докази у справі.
Від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив.
В обґрунтування такого зазначив, що згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 позивачка працювала: з 01.10.1987 по 04.09.1998 - викладачем по класу загального фортепіано і концертмейстерство (запис № 6-7) Новороздільської школи мистецтв; з 06.09.2000 по 31.01.2013 - викладачем по класу загального фортепіано і концертмейстером (запис № 10) Новороздільської школи мистецтв; 01.02.2013 - викладачем, концертмейстером початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу (запис № 11) Новороздільської школи мистецтв та Новороздільської школи мистецтв ім. Олега Рудницького. Стверджує, що періоди роботи позивачки з 01.10.1987 по 04.09.1998, з 06.09.2000 по 31.01.2013, з 01.02.2013 по 13.03.2025 не підлягають зарахуванню до стажу роботи, що дає право на виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону № 1058, оскільки посади викладача по класу загального фортепіано і концертмейстерство, викладач, концертмейстер не передбачені в Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 “Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років». Тому, оскільки, у позивачки відсутній необхідний 30 річний стаж роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е» “ж» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення» у закладах та установах передбачених переліками, Головним управління Пенсійного фонду України у Рівненській області прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії (виплата грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцевих положень» Закону № 1058. Просив відмовити у задоволенні позову.
Відповідач-2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та відповідно до рішення про призначення пенсії з 13.03.2025 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Розмір пенсії обчислений з урахуванням страхового стажу (повного) 39 років 8 місяців 19 днів.
Відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 позивачка з 01.10.1987 прийнята на посаду викладача загального фортепіано і концертмейстерство. Звільнена із зайнятої посади 04.09.1998 згідно ст. 40 п. 1 КЗпП України.
З 06.09.2000 призначена на посаду викладача по класу фортепіано та концертмейстерство в Новороздільській школі мистецтв.
Згідно із записом № 11 у трудовій книжці з 01.02.2013 замінено найменування назви посади з викладача по класу фортепіано та концертмейстерства на «Викладач, концертмейстер початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу».
Згідно з довідкою № 03.1-5 від 16.02.2026, виданою Новороздільською дитячою школою мистецтв Львівської області позивачка досі працює викладачем по класу фортепіано.
Позивачка 26.03.2025 звернулась до відповідача-1 із заявою про нарахування та виплату грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій на день призначення.
За принципом екстериторіальності заяву розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області. Рішенням № 134850014475 від 02.04.2025 відмовлено позивачці у проведенні перерахунку пенсії. В обґрунтування відмови відповідач-2 зазначив, посада викладача та концертмейстера Переліком № 909 в позашкільних закладах не передбачена, тому відсутній необхідний стаж на відповідних посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позивачка не погодилась з таким рішенням, тому звернулася до суду із цим позовом.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з п. "е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років.
Відповідно до п.7-1 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 23 листопада 2011 року № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (далі - Порядок № 1191).
Згідно з п.2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення № 1788-ХІІ, що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".
Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає права на пенсію за вислугу років, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 (далі - Постанова № 909).
Зазначеним переліком визначено, що в загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах передбачені посади: вчителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Щодо наявності у позивачки необхідного стажу для призначення грошової допомоги у розмірі її десяти місячних пенсій відповідно до Закону № 1058-IV суд зазначає таке.
Відповідно до Пункт 5 Порядку № 1191 передбачає, що грошова допомога надається особам, яким, починаючи з 1 жовтня 2011 року, призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Із системного аналізу наведених вище норм слідує, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується із наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах і вихід на пенсію саме з цих посад у закладах та установах державної і комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.
Переліком № 909 (у редакції, чинній після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1436) установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років - у позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
За приписами статті 28 Закону України від 23.05.1991 № 1060-ХІІ "Про освіту" (далі - Закон № 1060-XII) система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.
Згідно зі статтею 29 Закону № 1060-XII структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту.
Статтею 12 Закону № 1841-III "Про позашкільну освіту" та пункту 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2011 № 433 передбачено, що до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).
Відповідно до статті 21 Закону № 1841-III право на пенсію за вислугою років мають педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
Суд звертає увагу, що на спірні правовідносини поширюється також дія Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963, який відносить посаду "викладач" до педагогічних посад.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 30.01.2019 у справі № 876/5312/17 та від 13.02.2019 у справі № 233/4308/17 дійшла висновку, що викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років, в тому числі музичних шкіл та шкіл мистецтв.
Отже, стаж роботи викладачем в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не була передбачена затвердженим Переліком № 909.
Така правова позиція також висловлена у постанові Верховного Суду від 05.06.2024 у справі 300/2555/22.
Порядок підтвердження стажу регламентовано у статті 62 Закону № 1788-XII, яка визначає, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Відповідно до п.1-3 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, якщо документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у випадках, якщо в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, із аналізу наведених правових норм слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Однак, якщо у трудовій книжці немає необхідних записів або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.
Суд встановив, що згідно із копією трудової книжки серії НОМЕР_2 позивачка працювала з 01.10.1987 по 04.09.1998 - викладачем по класу загального фортепіано і концертмейстерство (запис № 6-7) Новороздільської школи мистецтв; з 06.09.2000 по 31.01.2013 - викладачем по класу загального фортепіано і концертмейстером (запис № 10) Новороздільської школи мистецтв; 01.02.2013 - викладачем, концертмейстером початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу (запис № 11) Новороздільської школи мистецтв та Новороздільської школи мистецтв ім. Олега Рудницького та згідно довідки від 16.02.2026 № 03.1-5 працює досі.
Тому, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що стаж роботи викладачем в дитячій музичній школі слід зарахувати до пільгового стажу осіб у розумінні пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не була передбачена затвердженим Переліком № 909.
Відповідно доводи відповідача, про те що у позивачки відсутній пільговий стаж у розумінні пункту «е»-«ж» статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суд відхиляє, як необґрунтовані.
Суд вважає, що відповідач під час прийняття рішення про відмову позивачці в призначенні пенсії не зарахувавши спірні періоди роботи, діяв протиправно, а тому, рішення ГУ ПФ України в Рівненській області від 02.04.2025 № 134850014475 підлягає скасуванню.
Суд також наголошує, що при повторному розгляді заяви позивачки відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивачки, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.
Таким чином, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 02.04.2025 № 134850014475 та зобов'язання зарахувати позивачці до стажу роботи спірний період є такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача-1 нарахувати та виплати позивачці грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає таке.
За змістом п.7-1 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Як слідує з матеріалів справи, позивачка на день досягнення пенсійного віку працювала в установі комунальної форми власності на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" -"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і має достатній страховий стаж (для жінок більше 30 років) на такій посаді, а також до цього не отримувала будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком, тому суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій станом на день призначення, підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Тому, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки, рішенням у справі встановлено порушення прав позивачки відповідачем-2, то судові витрати слід стягнути на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.
Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 02.04.2025 № 134850014475.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області в зарахувати ОСОБА_1 , до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачених пунктами «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи: - з 01.10.1987 по 04.09.1998 - викладач по класу загального фортепіано і концертмейстер в Новороздільській школі мистецтв (п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
- з 06.09.2000 по 01.02.2013 - викладач по класу загального фортепіано і концертмейстер в Новороздільській школі мистецтв (п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
- з 01.02.2013 по 02.09.2015 - викладач, концертмейстер початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу в Новороздільській школі мистецтв (п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
- з 02.09.2015 по 13.03.2025 - викладач, концертмейстер початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу в Новороздільській дитячій школі мистецтв імені Олега Рудницького (п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, як це передбачено пунктом 7-1 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
5. Стягнути на користь Островської за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп сплаченого судового збору.
Позивачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м. Львів вул. Митрополита Андрея 10; код ЄДРПОУ 13814885)
Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028 м. Рівне вул. Борисенка Олександра 7; код ЄДРПОУ 21084076)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.П. Качур