Ухвала від 17.02.2026 по справі 640/9996/22

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про зміну способу і порядку виконання судового рішення

17 лютого 2026 рокум. ДніпроСправа № 640/9996/22

Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Секірська А.Г., розглянувши у письмовому провадженні заяву адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про зміну порядку виконання судового рішення у справі № 640/9996/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 26 січня 2026 року надійшла заява адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про зміну порядку виконання судового рішення у справі № 640/9996/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування вказаної заяви заявником зазначено, що рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі № 640/9996/22 набрало законної сили 18.04.2025, а тому з цієї дати воно є обов'язковим для відповідача і підлягає виконанню ним на всій території України.

Разом з тим, з дати набрання законної сили по теперішній час відповідачем рішення суду не було виконано в повному обсязі.

Згідно з випискою боргу відповідача на виконання рішення суду було розраховано суму доплати за період з 01.12.2019 по 31.10.2025, яка складає 449116,19 грн, проте вона не було виплачена.

Отже, станом на дату звернення позивача до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 по справі № 640/9996/22 відповідачем не виконано та позивачу не виплачено доплати до пенсії в сумі 449116,19 грн.

Відповідно до листа ГУ ПФУ у листопаді 2025 року позивачу було перераховано лише 187,35 грн в рахунок погашення нарахованої доплати по справі № 640/9996/22. Таким чином, невиплаченою залишається нарахована відкладена заборгованість у розмірі 448928,84 грн.

На підставі викладеного позивач просив змінити спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 року у справі № 640/9996/22 із зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» від 28.01.2022 № 4443 про новий розмір його грошового забезпечення станом на 19.11.2019 у відповідності до вимог у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з виплатою різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 по день проведення перерахунку, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 448928,84 грн.

Ухвалою суду від 27.01.2026 заяву адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про зміну порядку виконання судового рішення у справі № 640/9996/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії призначено до розгляду у письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи) на 06 лютого 2026 року. Запропоновано боржнику (Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві) у строк до 05 лютого 2026 року подати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» відзив на заяву про зміну способу виконання судового рішення у справі № 640/9996/22.

Ухвалою суду від 06.02.2026 Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надати до суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (особистий кабінет в системі «Електронний суд») у строк до 16.02.2026 включно: докази виплати ОСОБА_1 у жовтні 2025 року, листопаді 2025 року та грудні 2025 року боргу по 187,35 грн; у разі виплати частини боргу протягом січня - лютого 2026 року, докази такої виплати; довідку про розмір заборгованості з пенсійних виплат, нарахованих ОСОБА_1 на виконання судового рішення у справі №640/9996/22 станом на 16.02.2026, відкладено розгляд заяви адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 640/9996/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії на 16 лютого 2026 року.

04.02.206 від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшли письмові пояснення щодо заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення, в яких боржник зазначає наступне.

Відповідно до рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі № 640/9996/22 Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , в порядку, встановленому судовим рішенням.

Виплату заборгованості за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі № 640/9996/22 з 01.12.2019 по 31.10.2025, в сумі 449116,19 грн. буде здійснено в межах бюджетних асигнувань виділених на цю мету з урахуванням Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Таким чином, виплати здійснює Головне управління винятково за рахунок коштів Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.

Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Таким чином виплату заборгованості з недоплаченої пенсії позивачу не здійснено з огляду на відсутність фінансування з Державного бюджету України на відповідні цілі.

Фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості за рішеннями суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Зазначені кошти входять до складу запланованих асигнувань з державного бюджету по бюджетній програмі за КПКВК 2506080 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду".

Головним розпорядником коштів державного бюджету, що виділяються на забезпечення виплат за зазначеною бюджетною програмою, є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України (далі - Фонд) - відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 (далі - Постанова №821) затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень Відповідно до пунктів 5-8 постанови №821:

виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Згідно електронної пенсійної справи ОСОБА_1 в Переліку підсистеми ПВП ДКГ обліковується заборгованість нарахована на виконання рішення суду у справі 640/9996/22 в сумі 449116,19 грн та підлягають виплаті в порядку постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

Із загальної суми боргу, що становить 449116,19 грн у жовтні 2025, листопаді 2025 та грудні 2025 року здійснено виплату боргу в сумі по 187,35 грн.

Таким чином, залишок невиплачених коштів нарахованих на виконання судових рішень та які підлягають виплаті в порядку постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, становить 448554,14 грн.

Як наслідок, проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.

Отже, у Головного управління відсутня можливість самостійно формувати бюджет та виділяти кошти із державного бюджету на фінансування пенсій. Як наслідок, покладені судом зобов'язання на відповідача можуть бути виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві, після надходження відповідних коштів з Державного бюджету України в порядку черговості.

Звертає увагу суду, що облік фінансових зобов'язань, що виникають внаслідок нарахування коштів на виконання судових рішень, здійснюється органами Пенсійного фонду України в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах) та на їх підставі - в автоматизованій базі даних у підсистемі “Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (далі - ІКІС ПФ).

Пенсійний фонд України автоматичним способом узагальнює обліковану інформацію про суму заборгованості та щомісячно інформує про фінансову потребу Міністерство соціальної політики України, яке є головним розпорядником коштів бюджетної програми за КПКВК 2506080 “Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду».

Головним управлінням внесено до автоматизованої бази даних у підсистемі “Реєстр судових рішень» ІКІС ПФ відомості про зобов'язання з виплати заборгованості ОСОБА_1 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі №640/9996/22 з 01.12.2019 по 31.10.2025, в сумі 449116,19 грн.

З цього можна зробити висновок, що з моменту внесення Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві до автоматизованої бази даних у підсистемі “Реєстр судових рішень» ІКІС ПФ відомостей про нараховану суму заборгованості ОСОБА_1 . Пенсійний фонд України був проінформований про таке зобов'язання.

З 01.04.2021 функції з фінансування виплати пенсій покладені на Пенсійний фонд України.

Тобто рішення суду в частині доплати до пенсії боржником фактично виконується в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Оскільки Головним управлінням вжито всіх заходів в межах повноважень щодо виконання судового рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі №640/9996/22, відповідач просив прийняти відзив.

17.02.2026 відповідачем виконано вимоги ухвали суду від 06.02.2026, у зв'язку з чим заява про зміну способу виконання судового рішення розглядається 17.02.2026.

Відповідачем надано докази виплати ОСОБА_1 у жовтні 2025 року, листопаді 2025 року та грудні 2025 року боргу по 187,35 грн, та пояснення, згідно із якими виплати частини боргу протягом січня - лютого 2026 року не проводилися у звязку з тим,кошти на фінансування видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, передбачаються у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» і визначаються в межах граничних обсягів видатків державного бюджету за цією програмою з урахуванням джерел фінансування, включених до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік».

Механізм фінансування видатків на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду визначено пунктом 25 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік». Виділені бюджетні асигнування виплачуються територіальними органами у виділених обсягах та у відповідності до діючого Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821 (далі - Порядок №821).

Інші бюджетні асигнування, які б можна було використати на погашення боргового зобов'язання за Рішенням суду, без порушення норм Бюджетного кодексу України та бюджетного законодавства, у Головного управління відсутні. Бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05 лютого 2026 року №127, але станом на 16.02.2026 не доведений до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

На підтвердження актуальної суми заборгованості з пенсійних виплат, нарахованих ОСОБА_1 на виконання судового рішення у справі №640/9996/22 станом на 16.02.2026 надано скрін автоматизованої бази даних у підсистемі “Реєстр судових рішень» ІКІС ПФУ.

Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання рішення у справі, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.

Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.

Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.

Рішенням від 18.03.2025 по справі № 640/9996/22, яке набрало законної сили 18.04.2025 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не здійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» від 28.01.2022 № 4443, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» від 28.01.2022 № 4443 про новий розмір його грошового забезпечення станом на 19.11.2019 у відповідності до вимог у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з виплатою різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 по день проведення перерахунку.

На виконання вказаного рішення, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві у жовтні 2025 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та здійснено нарахування коштів за період з 01.12.2019 по 31.10.2025 в сумі 449116,19 грн.

Також Головним управлінням внесено до автоматизованої бази даних у підсистемі “Реєстр судових рішень» ІКІС ПФ відомості про зобов'язання з виплати заборгованості ОСОБА_1 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі №640/9996/22 з 01.12.2019 по 31.10.2025 в сумі 449116,19 грн

У жовтні, листопаді та грудні 2025 року позивачу перераховано по 187,35 грн в рахунок погашення нарахованої доплати по справі № 640/9996/22, залишок заборгованості станом на теперішній час становить 448 554,14 грн, на підтвердження чого надано витяги зі Списку № 1 (в 10026) на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів в АТ «Ощадбанк» філія - Головне управління по м. Києву та Київській обл за період з 01.10.2025 по 31.10.2025, з 01.11.2025 по 30.11.2025, з 01.12.2025 по 31.12.2025, скрін автоматизованої бази даних у підсистемі “Реєстр судових рішень» ІКІС ПФУ.

Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 №902 (далі - Порядок №902), визначено механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Забезпечення виконання рішень суду», для забезпечення виконання рішень суду, прийнятих національними судами, боржником за якими є Мінсоцполітики, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних і Київської міської держадміністрацій, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім м. Києва) рад, центри з нарахування та здійснення соціальних виплат.

Відповідно до частини першої статті Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Абзацом першим частини першої статті 378 КАС України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною третьою статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.

Так, рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі № 640/9996/22 на відповідача покладено обов'язок не лише здійснити перерахунок пенсії, а й виплатити позивачу різницю між нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії за визначений судом період.

Разом з тим, судом установлено, що, незважаючи на здійснення відповідачем перерахунку пенсії та нарахування суми заборгованості у розмірі 449 116,19 грн, рішення суду в частині виплати належних позивачу коштів фактично не виконано. Протягом значного часу після набрання рішенням законної сили (понад дев'ять місяців) позивачу виплачено лише незначну частину заборгованості, що не може вважатися належним та повним виконанням судового рішення.

Станом на теперішній час невиплаченою залишається нарахована заборгованість у розмірі 448 554,14 грн, а не 448928,84 грн, як зазначає у заяві представник позивача.

Посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань, необхідність дотримання Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 821, а також на черговість фінансування судових рішень, не спростовують факту тривалого невиконання судового рішення, а лише свідчать про наявність обставин, які істотно ускладнюють його виконання у спосіб, визначений первісним рішенням суду.

Водночас суд звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 378 КАС України саме такі обставини - істотне ускладнення або фактична неможливість виконання судового рішення - є підставою для зміни способу і порядку його виконання.

Крім того, положення частини сьомої статті 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та усталена практика Верховного Суду виходять з того, що невиконання протягом двох місяців судового рішення щодо пенсійних виплат є самостійною та достатньою підставою для зміни способу його виконання шляхом стягнення відповідної суми коштів.

Стадія виконання судового рішення є невід'ємною складовою судового процесу та завершальною стадією розгляду справи, а отже, на цій стадії підлягають застосуванню загальні принципи адміністративного судочинства, зокрема принципи верховенства права, обов'язковості судових рішень, ефективного судового захисту та забезпечення реального поновлення порушеного права. Зміна способу та порядку виконання судового рішення спрямована не на надання переваг окремому стягувачу, а на усунення перешкод для реального виконання судового рішення, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання для боржника.

Таким чином, судом встановлено, що наявні підстави для заміни способу і порядку виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року у справі № 640/9996/22 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії з 01.12.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 448 554,14 грн.

Відповідно суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про зміну порядку виконання судового рішення, оскільки залишок заборгованості становить 448 554,14 грн, а не 448928,84 грн, як зазначає у заяві представник позивача

Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про зміну порядку виконання судового рішення у справі № 640/9996/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року у справі № 640/9996/22 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» від 28.01.2022 № 4443 про новий розмір його грошового забезпечення станом на 19.11.2019 у відповідності до вимог у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з виплатою різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 по день проведення перерахунку

на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії з 01.12.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 448 554,14 грн (чотириста сорок вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири гривні 14 коп.).

У задоволенні решти заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Cуддя А.Г. Секірська

Попередній документ
134137757
Наступний документ
134137759
Інформація про рішення:
№ рішення: 134137758
№ справи: 640/9996/22
Дата рішення: 17.02.2026
Дата публікації: 19.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Луганський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Інші процесуальні питання
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (17.02.2026)
Дата надходження: 26.01.2026
Предмет позову: про зміну способу і порядку виконання судового рішення