17 лютого 2026 року м. Київ №320/45007/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві , Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.08.2024 №930010825435 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 09.08.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 09.08.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу у 2014 році призначено пенсію за віком на пільгових умовах (список № 2). У зв'язку з досягненням пенсійного віку позивач у 2024 році звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на загальних умовах із застосуванням показників середньої заробітної плати в Україні за 2021-2023 роки. Позивачу було відмовлено у застосуванні нових показників при розрахунку пенсії за віком на загальних умовах. Тому позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Судом відкрито провадження у справі 21.10.2024.
Відповідачі надіслали відзиви на позовну заяву, у якому просили у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач є громадянином України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону № 2262.
З 2014 позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 за нормами Закону України ''Про пенсійне забезпечення'' від 05.11.1991 № 1788-ІV (надалі - Закон № 1788-ІV).
09.08.2024 році позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на загальних умовах за нормами Закону № 1058-IV.
За результатами розгляду заяви позивача другим відповідачем прийнято рішення від 16.08.2024 № 930010825435 про відмову позивачу у такому перерахунку пенсії.
09.08.2024 позивач звернулась до першого відповідача із заявою про здійснення розрахунку пенсії за віком на загальних умовах відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показників середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки.
Перший відповідач листом від 16.08.2024 повідомив позивача, що пенсія за віком йому призначена у відповідності до вимог чинного законодавства.
Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
основним питанням у даній справі є питання про те, чи наявне у позивача, якому призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно Закону № 1788-ХІІ, право на нове призначення пенсії за віком, після досягнення пенсійного віку, на загальних підставах із новим обчисленням відповідно до приписів ст.40 Закону № 1058-IV. Суд зазначає, що ні. Такого права позивач не має.
Відповідно до норми п.1 ч.1 ст.9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначається така пенсійна виплата, як пенсія за віком.
За приписами ч.2 ст.40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно ч.3 ст.45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Згідно з п.13 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України, її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення.
Отже, приписом ч.3 ст.45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Закону № 1058-IV.
У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Як встановлено судом, позивач з 2014 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 за нормами Закону № 1788-ХІІ.
Суд звертає увагу, що ст.13 ЗУ ''Про пенсійне забезпечення'' для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку. Пільгова пенсія за віком, призначена з урахуванням положень Закону № 1788-ХІІ призначається та виплачується в порядку та на умовах, що визначені Законом № 1058-IV.
Тому особи, які отримують пільгову пенсію за віком, не мають права на повторне призначення того самого виду пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують новому зверненню за призначенням пенсії, оскільки вид пенсії не змінюється.
Отже, суд дійшов висновку, що показник середньої заробітної плати при обчисленні пенсії за віком на загальних умовах має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пільгової пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 07.05.2025 у справі № 200/5633/23, від 14.05.2025 у справі № 160/5919/24, від 07.08.2025 у справі № 160/17075/24 та від 12.08.2025 у справі № 520/10530/24 (залишено без змін постанову Другого апеляційного адміністративного суду).
Таким чином, рішення другого відповідача від 16.08.2024 щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, в повній мірі відповідає критеріям правомірності, які встановлені ч.2 ст.2 КАС України. Тому суд відмовляє позивачу у задоволенні позову.
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн покладаються на позивача.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.