17 лютого 2026 року м. Київ №320/48371/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жукової Є.О., суддів Діски А.Б., Кочанової П.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІНВЕСТ-ТАНДЕМ»
доНаціональної комісії з цінних паперів та фондового ринку
провизнання протиправною та скасування постанови, розпорядження,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІНВЕСТ-ТАНДЕМ» (позивач/ ТОВ «КУА «ІНВЕСТ-ТАНДЕМ») 18 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (відповідач/ НКЦПФР/ Комісія), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати прийняту відносно Товариства з обмеженою відповідальністю “«Компанія з управління активами «ІНВЕСТ-ТАНДЕМ» (код ЄДРПОУ 43616858) постанову від 04 вересня 2025 року №14/14/2949/С03 Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про застосування заходів впливу контрольного характеру;
- визнати протиправним та скасувати прийняте відносно Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами «ІНВЕСТ-ТАНДЕМ» (код ЄДРПОУ 43616858) розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про усунення порушення профільного законодавства від 04 вересня 2025 року № 14/14/2948/С07.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2025 позовну заяву №320/48371/25 розподілено судді Жуковій Є.О.
Відповідно до частини 1 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, крім випадку, встановленого частиною четвертою статті 22 цього Кодексу, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.
Згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 30.09.2025 визначено склад колегії суддів у справі №320/48371/25: Жукова Є.О. - головуючий суддя, судді: Діска А.Б., Кочанова П.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 відкрито провадження у справі №320/48371/25. Суд ухвалив розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження колегією суддів: головуючого судді Жукової Є.О., суддів Діски А.Б., Кочанової П.В., призначити справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
Судове засідання, призначене на 29 жовтня 2025 року о 10 годині 00 хвилині відкладено у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (перебування на лікарняному) судді Діски А.Б., яка входить до складу колегії суддів.
У судовому засіданні 19 листопада 2025 року суд, порадившись на місці, ухвалив закрити підготовче провадження у справи та перейти до судового розгляду справи по суті. У судовому засіданні учасниками справи заявлені клопотання про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
Враховуючи клопотання сторін, відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд на місці ухвалив продовжувати розгляд справи у письмовому провадженні.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на протиправність оскаржуваної постанови та розпорядження з таких підстав.
ТОВ «КУА «ІНВЕСТ-ТАНДЕМ» виконало всі вимоги Розпорядження НКЦПФР від 18.02.2025 № 10/10/610/С06 у повному обсязі.
Позивач наголошує на неправомірності покладання на позивача відповідальності за професійні висновки суб'єкта оціночної діяльності. Стаття 72 Закону про ІСІ прямо забороняє КУА виступати оцінювачем майна ІСІ і втручатися в методику чи результати оцінки; за зміст і належність звіту відповідає саме оцінювач відповідно до Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» і Національних стандартів оцінки. Функція КУА є організаційною: забезпечити замовлення виправленого/оновленого звіту у сертифікованого оцінювача, ініціювати переоцінку, відобразити її результати у звітності та подати матеріали до Комісії. Повноважень на рецензування або ревізію методології звітів КУА не має; її обов'язок - належно відреагувати на рецензію ФДМУ (замовити виправлення чи новий звіт у сертифікованого оцінювача), провести переоцінку, коректно відобразити наслідки у звітних даних і подати їх регулятору. Усі зазначені дії позивачем виконано в повному обсязі.
Позивач підкреслює, що після надсилання Комісією проєкта Акту, ТОВ «КУА «ІНВЕСТ-ТАНДЕМ» скористалося правом на подання заперечень і направило до НКЦПФР письмові заперечення вих. № 15/07/2025-1ІТ від 15.07.2025 року, які були зареєстровані регулятором за вх. № 20/01-10/16686 від 21.07.2025. До заперечень КУА додано комплект підтвердних матеріалів.
За висновками позивача, подання оновлених звітів суб'єкта оціночної діяльності та реєстрація зазначених заперечень із повним масивом доказів підтверджують, що на дату ухвалення спірної постанови у НКЦПФР вже були всі необхідні матеріали для встановлення факту виконання Розпорядження і об'єктивної перевірки оновлених звітів. Ігнорування цієї інформації та відсутність її індивідуалізованого аналізу у Постанові свідчать про ухвалення рішення без належного дослідження доказів, що є самостійною підставою для скасування.
За посиланнями позивача, оскаржувана Постанова прийнята поза межами вимог ч. 3 ст. 36, ч. 22, 23, 26 ст. 37 Закону № 448/96-ВР і принципів законності, обґрунтованості та пропорційності (ст. 2, 242 КАС України). На дату прийняття Постанови Комісія мала перед собою належні та допустимі докази матеріального виконання розпорядження від 18.02.2025 № 10/10/610/С06: оновлені звіти суб'єкта оціночної діяльності, здійснену переоцінку і бухгалтерські довідки, електронні підтвердження подання матеріалів. Проте Комісія не здійснила індивідуалізованого аналізу саме оновлених звітів по кожному активу й не співвіднесла кожне зауваження рецензій ФДМУ з відповідною правкою в новому звіті; натомість обмежилась загальною тезою про «аналогічність зауважень».
Також позивач зазначає, Розпорядження НКЦПФР від 04.09.2025 № 14/14/2948/С07 є протиправним за своїм змістом: у ньому КУА зобов'язано «провести переоцінку … на дату оцінки, зазначену у попередніх звітах», тобто ретроактивно. Для спірних звітів такою датою є 31.12.2023. Отже, Відповідач фактично вимагає здійснити повторне вимірювання справедливої вартості «заднім числом» - через 21 місяць після відповідної дати оцінки та вже після прийняття первісного розпорядження від 18.02.2025 № 10/10/610/С06. Такий припис порушує принципи правової визначеності та пропорційності, покладає неможливий до виконання обов'язок і, відповідно до змісту ст. ст. 614, 617 ЦК України (відсутність вини у неможливості виконання), не може породжувати відповідальності КУА. Відтак, на думку позивача, і з огляду на акцесорний характер, і з огляду на власну незаконність змісту, Розпорядження підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Позивач наголошує, що склад правопорушення станом на 04.09.2025 не доведено, оскільки Комісія не спростувала факту усунення причин первинних зауважень шляхом подання оновлених звітів і проведеної переоцінки, не навела мотивів неврахування наданих доказів та не здійснила оцінки пропорційності застосованих заходів впливу. За цих умов публічне попередження і припис “припинити протиправне діяння», як реакція на виконане позивачем Розпорядження від 18.02.2025 року №10/10/1610/C06, без аргументації, які саме дії або бездіяльність позивача свідчать про невиконання вищезазначеного розпорядження, є необгрунтованими, надмірними та не відповідають меті регулювання (ст. 2 КАС України; ст. 49 у взаємозв'язку зі ст. 37 Закону № 448/96-ВР).
Додатково зазначає, що рішення НКЦПФР від 01.11.2024 № 16/21/1357/К03 передбачає механізм, що у разі негативної рецензії ФДМУ Комісія надсилає розпорядження про переоцінку; виконання розпорядження з поданням оновлених звітів і відображенням переоцінки у звітності має оцінюватися Комісією з урахуванням нового стану документів, а не лише колишніх зауважень. Відсутність такої оцінки унеможливлює висновок про триваюче порушення.
16 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку надійшов відзив на позов (зареєстровано 24.10.2025).
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав їх необґрунтованості.
Відповідач зазначає, ТОВ «КУА «ІНВЕСТ-ТАНДЕМ» при повторному здійсненні переоцінки корпоративних прав не було враховано зауваження Фонду державного майна України, що були викладені в рецензіях. Таким чином, ТОВ «КУА «ІНВЕСТ-ТАНДЕМ» не виконало розпорядження щодо проведення переоцінки активу (-ів) до справедливої вартості від 18.02.2025.
Відповідач зазначає, Рецензії ФДМУ, які вказують на невідповідність звітів вимогам законодавства з оцінки є беззаперечним доказом того, що звіти були неякісними і не могли бути використані ТОВ «КУА «ІНВЕСТ-ТАНДЕМ» для визначення справедливої вартості вищезазначених корпоративних прав. Рецензування звіту з оцінки є єдиним законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки. Таким чином, законодавством визначений чіткий порядок спростування та оспорювання результатів оцінки майна, а саме шляхом проведення рецензування звіту про оцінку. Отже, ТОВ «КУА «ІНВЕСТ-ТАНДЕМ» не виконало розпорядження щодо проведення переоцінки активу (-ів) до справедливої вартості від 18.02.2025.
Рішення про застосування заходу впливу прийнято Комісією з урахуванням характеру порушення, його наслідків. Вибір заходу у вигляді публічного попередження є обґрунтованим, пропорційним та відповідає меті державного нагляду-запобігання повторним порушенням. Отже, оскаржувана Постанова прийнята в межах наданих Комісії повноважень, на підставі та у спосіб визначені законом, із дотриманням принципів законності, обґрунтованості, неупередженості та пропорційності.
При цьому відповідач наголошує, саме Рецензії ФДМУ, вказують на невідповідність звітів вимогам законодавства з оцінки та є беззаперечним доказом того, що звіти були неякісними і не могли бути використані ТОВ «КУА «ІНВЕСТ-ТАНДЕМ» для визначення справедливої вартості вищезазначених корпоративних прав. Звіт про оцінку є лише одним з джерел інформації для бухгалтерського обліку, на підставі якого формується фінансова звітність. КУА, як суб'єкт, що складає та подає фінансову звітність до Комісії, несе безпосередню відповідальність за всі дані, що в ній містяться, за її достовірність та повноту.
Відповідно до абзацу другого пункту 3 розділу I Положення про порядок складання та розкриття інформації компаніями з управління активами та особами, що здійснюють управління активами недержавних пенсійних фондів, та подання відповідних документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого рішенням Комісії від 02.10.2012 №1343, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.10.2012 р. за № 1764/22076 (далі-Дані). Дані повинні містити всі визначені цим Положенням довідки. Усі довідки Даних мають бути заповнені, містити достовірну та повну інформацію. Затягування в часі унеможливлює своєчасне коригування КУА вартості чистих активів ІСІ, серед іншого, при проведенні операцій, враховуючи, що ця вартість може зачіпати інтереси інвесторів.
За посиланнями відповідача, твердження про відсутність складу правопорушення є безпідставними, оскільки матеріалами справи підтверджено фактичне невиконання позивачем вимог профільного законодавства у встановлений строк.
Розпорядження Комісії від 04.09.2025 прийнято у зв'язку з невиконанням позивачем попереднього розпорядження (від 18.02.2025) у встановлений строк, що підтверджується фактичними обставинами справи. Тому, твердження позивача про «ретроспективний характер» припису або його прийняття «через 21 місяць» не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи.
22 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» представником позивача подано відповідь на відзив, в якому зазначає, що доводи відзиву не усувають базового процесуального дефекту спірних індивідуальних актів. Ані акт про виявлення порушення, ані постанова не містять повної та чіткої правової кваліфікації інкримінованих дій із посиланням на конкретні статті, частини та пункти нормативних актів; відсутні узагальнені доводи уповноваженої особи з посиланням на належні й допустимі докази та джерела встановлених обставин; не наведено мотивів і критеріїв вибору заходів впливу (зокрема необхідності публічного попередження та припису «припинити» за відсутності триваючого порушення після подання оновлень). Такий підхід суперечить вимогам ч. 3 ст. 36, чч. 22, 23, 26 ст. 37, ст. 49 Закону № 448/96-ВР та стандартам ст. 2 і 242 КАС України.
За висновками позивача, аргументи відзиву не спростовують того, що відповідач не виконав покладений на нього ч. 2 ст. 77 КАС України обов'язок доведення правомірності обраної інтенсивності втручання. Матеріали справи підтверджують: по-перше, переоцінку проведено; по-друге, її наслідки відображено у бухгалтерських документах і звітності; по-третє, факт виконання Розпорядження Відповідач фактично визнав у відзиві. Водночас не наведено жодних даних про наявні чи потенційні збитки інвесторів, системні ризики або інші обставини, що виправдовували б застосування публічного попередження та припису «припинити» триваюче порушення. За відсутності доказів триваючого порушення і ризиків для учасників ринку таке рішення не відповідає принципу пропорційності (ст. 2, 242 КАС України).
23 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» Комісією подані заперечення на відповідь на відзив.
У поданих запереченнях відповідач зазначає, згідно з ч. 3 ст. 72 Закону України «Про інститути спільного інвестування», оцінювач майна інституту спільного інвестування проводить його оцінку відповідно до договору, що укладається між оцінювачем та компанією з управління активами. Вимоги до договору про надання послуг з оцінки вартості нерухомого майна інституту спільного інвестування затверджуються Комісією. Це означає, що саме КУА несе відповідальність за повноту, обґрунтованість та відповідність законодавству поданих документів, у тому числі - звітів оцінювача, що є складовою частиною інформації про вартість активів ІСІ.
Отже, як вказує відповідач, навіть якщо оцінювач несе професійну відповідальність за зміст свого звіту, КУА зобов'язана переконатися в його відповідності формальним і змістовним вимогам, адже саме на підставі цього звіту формується вартість чистих активів ІСІ, що напряму впливає на інтереси інвесторів.
Відповідно до Порядку рецензування звітів про оцінку майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 31.10.2011 № 1585/1, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.11.2011 за № 1351/20089, саме ФДМУ уповноважений здійснювати рецензування звітів на предмет відповідності їх вимогам національних стандартів оцінки (НСО).
Комісія, отримуючи звіт про оцінку, користується рецензією ФДМУ як зовнішнім спеціалізованим висновком, не підміняючи функції цього органу та не втручаючись у процес оцінки чи оцінювання змісту звіту. Таким чином, Комісія не проводить рецензії чи оцінку, а лише реалізує свої контрольні функції для забезпечення достовірності інформації, що розкривається на ринку цінних паперів.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 31.07.2020 №428 Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІНВЕСТ-ТАНДЕМ» (код ЄДРПОУ 43616858) видано ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з правління активами інституційних інвесторів.
18 лютого 2025 року Національною комісією з цінних паперів та фонового ринку прийнято розпорядження №10/10/1610/С06, відповідно до якого зобов'язано ТОВ «КУА «ІНВЕСТ-ТАНДЕМ» у термін до « 31» березня 2025 року: здійснити переоцінку до справедливої вартості активу; подати до Комісії оригінали або копії нових Звітів про незалежну оцінку активу.
07 липня 2025 року Національною комісією з цінних паперів та фонового ринку складено проєкт акта №14/14/2591/С03 про вчинення порушення профільного законодавства відносно ТОВ «КУА «ІНВЕСТ-ТАНДЕМ» та прийнято постанову №14/14/2591/С03 про початок фіксації порушення профільного законодавства.
Постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04.08.2025 №14/14/2776/С03 завершено фіксацію порушення профільного законодавства та складено акт про порушення профільного законодавства від 04.08.2025 №14/14/2776/С03.
За висновками акта від 04.08.2025 №14/14/2776/С03 ТОВ «КУА «ІНВЕСТ-ТАНДЕМ» при повторному здійсненні переоцінки корпоративних прав не було враховано зауваження Фонду державного майна України, що були викладені в рецензіях № 99-24-0913, № 99-24-1075, № 99-24-1074, № 99-24-0893. Таким чином, ТОВ «КУА «ІНВЕСТ-ТАНДЕМ» не виконало розпорядження щодо проведення переоцінки активу (-ів) до справедливої вартості від 18.02.2025.
За результатами проведення розгляду справи про порушення профільного законодавства запропоновано застосувати: 1) основний захід впливу контрольного характеру - фінансова санкція (штраф) у розмірі 91 290 (дев'яносто одна тисяча двісті дев'яносто) грн., 00 коп.; 2) додатковий захід впливу контрольного характеру - зобов'язання припинити протиправне діяння (дії або бездіяльність) та утримуватися від такого діяння у майбутньому.
21 серпня 2025 року прийнято постанову про початок проведення розгляду справи про правопорушення (№14/14/2857/С03 від 22.08.2025), відповідно до якої призначено розгляд справи про правопорушення стосовно ТОВ «КУА «ІНВЕСТ-ТАНДЕМ».
04 вересня 2025 року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято постанову про застосування заходів впливу контрольного характеру (№14/14/2949/С03 від 09.09.2025), згідно з якою за вчинення порушень профільного законодавства застосовано стосовно ТОВ «КУА «ІНВЕСТ-ТАНДЕМ» основний захід впливу контрольного характеру у вигляді публічного попередження, додатковий захід впливу контрольного характеру у вигляді зобов'язання припинити протиправне діяння (дії або бездіяльність) та утримуватися від такого діяння у майбутньому.
04 вересня 2025 року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку винесено розпорядження (№14/14/2948/С07 від 09.09.2025), згідно з яким:
1. ТОВ «КУА «ІНВЕСТ-ТАНДЕМ» у строк до 05 грудня 2025 року вжити заходів з метою припинення вищезазначеного порушення шляхом:
1) здійснення переоцінки до справедливої вартості активу:
- майнове право на 10 % - частку в статутному капіталі компанії ТОВ «ОЛІМП ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи - 42920880), яке належить АТ «ДЖОРДЖІЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 43938348);
- майнове право корпоративне право на 10 % - частку в статутному капіталі компанії ТОВ «АРРІБА ТРЕЙДІНГ» (попередня назва - ТОВ «АТОМ ФІНАНС»), (ідентифікаційний код юридичної особи - 43757152), яке належить АТ «ДЕТРОЙТ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 44580367);
- майнове право корпоративне право на 10 % частку в статутному капіталі компанії ТОВ «В АГРО» (ідентифікаційний код юридичної особи - 41635617), яке належить АТ «ГРААЛЬ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 45232696);
- майнове право корпоративне право на 100 % частку в статутному капіталі компанії ТОВ «ДЖЕЙ ЕС УКРАЇНА» (ідентифікаційний код юридичної особи - 37008766), власником якого є АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «МІРОС» (ідентифікаційний код юридичної особи - 44324251), на дату оцінки, яка була зазначена у Звітах. При здійснені переоцінки враховувати зауваження Фонду державного майна України викладені в рецензіях на Звіти;
2) подання до Комісії оригіналів або копій нових Звітів про незалежну оцінку активу:
- майнове право на 10 % - частку в статутному капіталі компанії ТОВ «ОЛІМП ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи - 42920880), яке належить АТ «ДЖОРДЖІЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 43938348);
- майнове право корпоративне право на 10 % - частку в статутному капіталі компанії ТОВ «АРРІБА ТРЕЙДІНГ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 43757152), яке належить АТ «ДЕТРОЙТ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 44580367);
- майнове право корпоративне право на 10 % частку в статутному капіталі компанії ТОВ «В АГРО» (ідентифікаційний код юридичної особи - 41635617), яке належить АТ «ГРААЛЬ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 45232696);
- майнове право корпоративне право на 100 % частку в статутному капіталі компанії ТОВ «ДЖЕЙ ЕС УКРАЇНА» (ідентифікаційний код юридичної особи - 37008766), власником якого є Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «МІРОС» (ідентифікаційний код юридичної особи - 44324251), та у строк до 05 грудня 2025 року письмово проінформувати уповноваженого на розгляд справ та департамент нагляду за ринками капіталу про виконання цього розпорядження.
Позивач, вважаючи постанову про застосування заходів впливу контрольного характеру та розпорядження протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся з даним позовом до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відносини, що виникають у сфері здійснення державного регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків визначаються Законом України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» від 30.10.1996 № 448/96-ВР (надалі - Закон №448/96-ВР, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин).
Цей Закон визначає правові засади здійснення державного регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків та державного контролю за емісією (видачею) і обігом, укладенням та виконанням фінансових інструментів в Україні.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №448/96-ВР державне регулювання та нагляд за діяльністю на ринках капіталу та організованих товарних ринках (далі - державне регулювання та нагляд) здійснюють Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) (далі - Комісія) та інші державні органи у межах повноважень, визначених законом.
Згідно з частиною першою статті 33 Закону №448/96-ВР Комісія проводить інспекції з метою забезпечення дотримання вимог профільного законодавства, виявлення та зменшення ризиків невідповідності діяльності осіб, щодо яких проводяться інспекції, таким вимогам, а також зменшення негативних наслідків реалізації таких ризиків.
Предметом інспекції може бути дотримання вимог профільного законодавства кількома особами, щодо яких проводиться інспекція.
Частинами першою-четвертою статті 36 Закону №448/96-ВР встановлено:
Фіксація кожного факту вчинення порушення профільного законодавства здійснюється уповноваженим на супроводження в порядку, встановленому цією статтею.
Уповноважений на супроводження складає проект акта про вчинення порушення профільного законодавства у разі наявності доказів вчинення порушення профільного законодавства, достатніх для складання такого проекту, в отриманих:
1) документах від структурного підрозділу Комісії, який здійснює нагляд на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
2) матеріалах інспекції;
3) матеріалах розслідування.
Уповноважений на супроводження надсилає зазначений проект акта особі, щодо якої планується скласти акт про вчинення порушення профільного законодавства (далі - акт про правопорушення), для надання коментарів, пропозицій, пояснень та/або заперечень із зазначенням строку для їх надання, який не може становити менше п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання проекту такою особою.
Акт про правопорушення має містити:1) ідентифікаційні дані особи, щодо якої складено акт; 2) посилання на норми законодавства (статті, частини, пункти), порушення вимог яких зафіксовано у діях особи, щодо якої складено акт; 3) узагальнені доводи уповноваженого на супроводження щодо предмета розгляду справи про порушення профільного законодавства; 4) обставини, що підтверджують доводи уповноваженого на супроводження, з посиланням на відповідні докази; 5) пропоновані заходи впливу, яких уповноважений на супроводження вважає за необхідне вжити за результатами проведення розгляду справи про порушення профільного законодавства. У разі якщо уповноважений на супроводження вважає за необхідне застосувати до особи фінансові санкції (штрафи), зазначається конкретний розмір такої санкції в межах, передбачених статтею 50 цього Закону; 6) підпис уповноваженого на супроводження.
Інші вимоги до змісту та оформлення акта про правопорушення встановлюються Комісією.
Уповноважений на супроводження у випадках, встановлених Комісією як колегіальним органом, разом з проєктом акта про правопорушення може направити проєкт угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення профільного законодавства, складений відповідно до вимог статті 38 цього Закону.
Особа, щодо якої планується скласти акт про правопорушення, може відмовитися від пропозиції укладення угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення профільного законодавства (далі - угода про врегулювання) або протягом зазначеного уповноваженим на супроводження строку надати пропозиції щодо зміни тексту проекту такої угоди.
У разі якщо уповноваженим на супроводження не направлено проект угоди про врегулювання, особа, щодо якої планується скласти акт про правопорушення, може самостійно запропонувати укладення такої угоди, проект якої складається та розглядається з урахуванням вимог статті 38 цього Закону.
У разі недосягнення згоди щодо укладення угоди про врегулювання факт її ініціювання і твердження, що були зроблені з метою її досягнення, не можуть розглядатися як відмова від обвинувачення або як визнання своєї винуватості.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону №448/96-ВР метою розгляду справ про порушення профільного законодавства (далі - справи про правопорушення) є:
1) захист осіб, які не вчиняли порушень профільного законодавства, від притягнення до відповідальності;
2) притягнення до відповідальності осіб, які вчинили порушення профільного законодавства;
3) застосування належних правових процедур врегулювання наслідків вчинення порушень профільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 37 Закону №448/96-ВР Комісія за результатами здійснення нагляду, проведення інспекцій або розслідувань на ринках капіталу та організованих товарних ринках має право притягати до відповідальності осіб, винних у порушенні профільного законодавства.
Порядок розгляду справ про порушення профільного законодавства (далі - порядок розгляду) встановлюється Комісією як колегіальним органом.
Уповноважений (уповноважені) на розгляд справ, визначений (визначені) згідно із частиною третьою цієї статті, відповідно до порядку розгляду виносить (виносять) постанову про початок проведення розгляду справи про правопорушення та призначає (призначають) дату розгляду справи про правопорушення (акта про правопорушення або угоди про врегулювання). (частина восьма статті 37 Закону №448/96-ВР).
Згідно з частиною дев'ятою статті 37 Закону №448/96-ВР рішення, які у процесі проведення розгляду справи про правопорушення має право приймати уповноважений на розгляд справ, оформлюються постановами, розпорядженнями та іншими документами відповідно до порядку розгляду.
Згідно з частиною десятою статті 37 Закону №448/96-ВР розгляд справи про правопорушення здійснюється у присутності особи, щодо якої складено акт про правопорушення або з якою укладено угоду про врегулювання, та/або у присутності уповноваженого представника такої особи.
У разі якщо особа, щодо якої складено акт про правопорушення або з якою укладено угоду про врегулювання, та/або її уповноважений представник були належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду справи про правопорушення, але без поважних причин не з'явилися, такий розгляд може бути здійснений уповноваженим (уповноваженими) на розгляд справи за її (його) відсутності. У такому разі уповноважений (уповноважені) на розгляд справи повинен (повинні) мати докази, які підтверджують факт отримання такою особою (її уповноваженим представником) повідомлення про місце, дату та час розгляду справи про правопорушення.
Частиною 11 статті 37 Закону №448/96-ВР встановлено, у процесі проведення розгляду справи про правопорушення уповноважений (уповноважені) на розгляд справ повинен (повинні) надати особі, щодо якої складено акт про правопорушення та не укладено угоду про врегулювання, можливість:
1) надати коментарі, пояснення та/або заперечення щодо акта про правопорушення у строк не менше 10 робочих днів;
2) запропонувати укласти угоду про врегулювання.
У разі якщо після винесення постанови про початок проведення розгляду справи про правопорушення особа, щодо якої складено акт про правопорушення, запропонувала укласти угоду про врегулювання, така пропозиція розглядається уповноваженим на супроводження відповідно до статті 36 цього Закону.
У разі якщо за результатами розгляду пропозиції про укладення угоди про врегулювання таку угоду було укладено після винесення постанови про початок проведення розгляду справи про правопорушення, уповноважений (уповноважені) на розгляд справ зупиняє (зупиняють) розгляд акта про правопорушення та призначає (призначають) дату розгляду угоди про врегулювання.
Під час проведення розгляду справи уповноважений (уповноважені) на розгляд справ зобов'язаний (зобов'язані) всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини можливого вчинення порушення профільного законодавства. Встановлення факту вчинення такого порушення не може здійснюватися на підставі доказів, отриманих з порушенням вимог, встановлених цим Законом.
Усі сумніви щодо доведеності вчинення особою порушення профільного законодавства тлумачаться на користь такої особи. (частина 12 статті 37 Закону №448/96-ВР).
Відповідно до частини 14 статті 37 Закону №448/96-ВР під час проведення розгляду справи про правопорушення уповноважений (уповноважені) на розгляд справ виносить (виносять) постанови:
1) про зупинення проведення розгляду справи про правопорушення;
2) про відновлення проведення розгляду справи про правопорушення;
3) про завершення проведення розгляду справи про правопорушення;
4) про встановлення факту порушення профільного законодавства;
5) про застосування заходів впливу контрольного характеру;
6) про затвердження угоди про врегулювання або про відмову у затвердженні угоди про врегулювання;
7) інші постанови, визначені законодавством.
У разі винесення постанови про затвердження угоди про врегулювання постанови, передбачені пунктами 3-5 цієї частини, не виносяться.
Передбачені цією частиною постанови направляються особі, щодо якої вони винесені, протягом п'яти робочих днів з дня винесення.
Відповідно до частини 22 статті 37 Закону №448/96-ВР постанова про застосування заходів впливу контрольного характеру виноситься у разі встановлення складу порушення профільного законодавства та за умови, що не закінчилися строки давності, визначені частиною двадцять першою цієї статті.
Згідно з частиною 23 статті 37 Закону №448/96-ВР при визначенні заходів впливу контрольного характеру, які підлягають застосуванню за наслідками встановлення вчинення порушення профільного законодавства, уповноважений (уповноважені) на розгляд справ зобов'язаний (зобов'язані) взяти до уваги такі обставини:
1) тяжкість і тривалість порушення;
2) фінансовий стан порушника та прогнозовані наслідки для його фінансового стану, спричинені застосуванням до такого порушника фінансових санкцій (штрафів) за порушення профільного законодавства;
3) вигода (отриманий прибуток або збитки, яких вдалося уникнути), одержана порушником внаслідок вчинення порушення (якщо сума вигоди може бути визначена);
4) збитки третіх осіб, спричинені внаслідок вчинення порушення, якщо сума таких збитків може бути визначена;
5) інші порушення профільного законодавства, вчинені порушником протягом останніх 10 років, що передують дню винесення відповідної постанови;
6) умисність або необережність вчинення порушення;
7) співпраця порушника з Комісією;
8) заходи, вжиті порушником з метою запобігання повторному вчиненню порушення;
9) наслідки вчинення порушення для фінансової системи та/або системи організованих товарних ринків, зокрема виникнення системних ризиків для функціонування ринків капіталу внаслідок вчиненого порушення;
10) обставини, що відповідно до закону обтяжують відповідальність;
11) обставини, що пом'якшують відповідальність;
12) інші обставини, що мають значення для об'єктивного визначення заходів впливу контрольного характеру.
У разі, якщо порушником профільного законодавства є фінансова установа, нагляд за діяльністю якої здійснює Національний банк України, уповноважений (уповноважені) на розгляд справ також повинен (повинні) брати до уваги інформацію, отриману від Національного банку України, щодо діяльності зазначеного суб'єкта, зокрема про його фінансовий стан та прогнозовані для його діяльності наслідки, спричинені застосуванням фінансових санкцій (штрафів) за порушення профільного законодавства.
Відповідно до частини 24 статті 37 Закону №448/96-ВР у разі, якщо станом на дату винесення постанови про встановлення факту порушення профільного законодавства або постанови про застосування заходів впливу контрольного характеру порушення профільного законодавства триває, уповноважений (уповноважені) на розгляд справ одночасно з винесенням відповідної постанови видає (видають) розпорядження про усунення порушення профільного законодавства, в якому зазначаються:
1) заходи, яких особа зобов'язана вжити з метою припинення порушення;
2) строк вжиття заходів, передбачених пунктом 1 цієї частини;
3) порядок звітування про вжиті заходи;
4) наслідки невиконання розпорядження.
Передбачене цією частиною розпорядження направляється особі, щодо якої воно видано, протягом п'яти робочих днів з дня видання.
Частинами 29 -30 статті 37 Закону №448/96-ВР встановлено постанова, винесена відповідно до цієї статті, може бути оскаржена виключно до суду у порядку, встановленому законом.
У разі, якщо винесена відповідно до цієї статті постанова про застосування заходів впливу контрольного характеру, якою передбачено застосування до особи заходу контрольного характеру у вигляді накладення штрафу, протягом одного місяця з дня набрання нею чинності не була самостійно виконана особою, щодо якої застосовано такий захід контрольного характеру, або не була оскаржена у судовому порядку, така постанова набуває статусу виконавчого документа, підлягає оформленню Комісією відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та передається до органів державної виконавчої служби для примусового виконання згідно із законом.
У разі, якщо зазначена постанова протягом одного місяця з дня набрання нею чинності була оскаржена у судовому порядку та адміністративним судом було відкрито провадження у справі про визнання зазначеної постанови протиправною та скасування, така постанова набуває статусу виконавчого документа з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням щодо такої постанови з урахуванням строків, передбачених Законом України "Про виконавче провадження".
27 квітня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання та нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках» № 3585-IX.
Відповідно до частини першої статті 49 Закону №448/96-ВР Комісія відповідно до вимог цього Закону з метою виконання завдань щодо державного регулювання та нагляду, передбачених частиною першою статті 2 цього Закону, у встановленому нею порядку може здійснювати заходи правозастосування, до яких належать коригувальні заходи, заходи раннього втручання та заходи впливу контрольного характеру.
Заходи впливу контрольного характеру здійснюються Комісією за вчинення порушень профільного законодавства з урахуванням обставин, визначених частиною двадцять третьою статті 37 цього Закону. Такими заходами є, зокрема, публічне попередження (пункт 1 частини четвертої статті 49 Закону №448/96-ВР).
За одне правопорушення може бути призначено лише один основний захід впливу контрольного характеру. До основного заходу впливу контрольного характеру може бути приєднано один чи декілька додаткових заходів впливу контрольного характеру, при цьому призначення основного та додаткових заходів впливу контрольного характеру оформлюється однією постановою про застосування заходів впливу контрольного характеру (частина восьма статті 49 Закону №448/96-ВР ).
Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 30.05.2025 № 14/21/2358/К03 затверджено Порядок фіксації факту вчинення порушення профільного законодавства та розгляду справ про порушення профільного законодавства в умовах воєнного стану.
Відповідно до пункту 44 Розділу VII Порядку, за вчинення порушення профільного законодавства за результатом проведення розгляду справи про правопорушення до Порушника застосовуються заходи впливу контрольного характеру, передбачені Законом.
Пунктом 44 Розділу VII Порядку встановлено, при визначенні заходів впливу контрольного характеру, які підлягають застосуванню за наслідками встановлення вчинення порушення профільного законодавства, уповноважений (уповноважені) на розгляд справ зобов'язаний (зобов'язані) взяти до уваги такі обставини:
1) тяжкість і тривалість порушення;
2) фінансовий стан Порушника та прогнозовані наслідки для його фінансового стану, спричинені застосуванням до Порушника фінансових санкцій (штрафів) за порушення профільного законодавства;
3) вигода (отриманий прибуток або збитки, яких вдалося уникнути), одержана Порушником внаслідок вчинення порушення (якщо сума вигоди може бути визначена);
4) збитки третіх осіб, спричинені внаслідок вчинення порушення, якщо сума таких збитків може бути визначена;
5) інші порушення профільного законодавства, вчинені Порушником протягом останніх 10 років, що передують дню винесення відповідної постанови;
6) умисність або необережність вчинення порушення;
7) співпраця Порушника з НКЦПФР;
8) заходи, вжиті Порушником з метою запобігання повторному вчиненню порушення;
9) наслідки вчинення порушення для фінансової системи та/або системи організованих товарних ринків, зокрема виникнення системних ризиків для функціонування ринків капіталу внаслідок вчиненого порушення;
10) обставини, що відповідно до закону обтяжують відповідальність;
11) обставини, що пом'якшують відповідальність;
12) інші обставини, що мають значення для об'єктивного визначення заходів впливу контрольного характеру.
Ключовим питанням у справі, що розглядається, є правомірність прийнятої відносно позивача постанови про застосування заходів впливу контрольного характеру та розпорядження про усунення порушення профільного законодавства.
Відповідно до норм ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням наведеного, під час розгляду даного спору слід встановити, чи мало місце порушення, за яке прийнято відповідачем оскаржуване рішення та чи передбачені за таке порушення наслідки законом та чи є такі пропорційними самому порушенню.
Судом встановлено, відповідно до оскаржуваної постанови, до ТОВ «КУА «ІНВЕТ-ТАНДЕМ» основний захід впливу контрольного характеру у вигляді публічного попередження, додатковий захід впливу контрольного характеру у вигляді зобов'язання припинити протиправне діяння (дії або бездіяльність) та утримуватися від такого діяння у майбутньому з підстави невиконання ТОВ «КУА «ІНВЕТ-ТАНДЕМ» розпорядження щодо проведення переоцінки активу (-ів) до справедливої вартості від 18.02.2025.
Так, відповідно до розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18.02.2025 №10/10/1610/С06 зобов'язано ТОВ «КУА «ІНВЕСТ-ТАНДЕМ» у термін до « 31» березня 2025 року:
1) здійснити переоцінку до справедливої вартості активу:
- майнове право на 10 % - частку в статутному капіталі компанії ТОВ «ОЛІМП ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи 42920880), яке належить АТ «ДЖОРДЖІЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи 43938348) (99-24-0893);
- майнове право корпоративне право на 10 % - частку в статутному капіталі компанії ТОВ «АТОМ ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи 43757152), яке належить АТ «ДЕТРОЙТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 44580367);
- майнове право корпоративне право на 10 % частку в статутному капіталі компанії ТОВ «В АГРО» (ідентифікаційний код юридичної особи - 41635617), яке належить АТ «ГРААЛЬ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 45232696);
- майнове право корпоративне право на 100 % частку в статутному капіталі компанії ТОВ «ДЖЕЙ ЕС УКРАЇНА» (ідентифікаційний код юридичної особи 37008766), власником якого є Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «МІРОС» (ідентифікаційний код юридичної особи - 44324251) на дату оцінки, яка була зазначена у Звітах. При здійснені переоцінки враховувати зауваження Фонду державного майна України викладені в рецензіях на Звіти (додається);
2) подати до Комісії оригінали або копії нових Звітів про незалежну оцінку активу:
- майнове право на 10 % - частку в статутному капіталі компанії ТОВ «ОЛІМП ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи 42920880), яке належить АТ «ДЖОРДЖІЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи 43938348) (99-24-0893);
- майнове право корпоративне право на 10 % - частку в статутному капіталі компанії ТОВ «АТОМ ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи 43757152), яке належить АТ «ДЕТРОЙТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 44580367);
- майнове право корпоративне право на 10 % частку в статутному капіталі компанії ТОВ «В АГРО» (ідентифікаційний код юридичної особи - 41635617), яке належить АТ «ГРААЛЬ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 45232696);
- майнове право корпоративне право на 100 % частку в статутному капіталі компанії ТОВ «ДЖЕЙ ЕС УКРАЇНА» (ідентифікаційний код юридичної особи 37008766), власником якого є Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «МІРОС» (ідентифікаційний код юридичної особи - 44324251) (копії звітів про оцінку майна повинні бути оформлені відповідно до вимог, встановлених Національним стандартом України ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно- розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», затверджених наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01 липня 2020 року № 144 та Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 31 жовтня 2011 року № 1585/1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2011 року за № 1351/20089).
З огляду на матеріали справи, розпорядження від 18.02.2025 №10/10/1610/С06 виносилось у відповідності до вимог пункту 7 рішення Комісії «Щодо проведення учасниками ринків капіталу та організованих товарних ринків переоцінки активів у період дії воєнного стану» від 01.11.2024 № 16/21/1357/К03, оскільки за наслідками рецензування Фонд державного майна України встановив, що Звіти:
- про оцінку майнового права на 10 % - частку в статутному капіталі компанії ТОВ «ОЛІМП ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи - 42920880), яке належить АТ «ДЖОРДЖІЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 43938348) (99-24-0893), дата оцінки: 31.12.2023, складений рецензентом головним спеціалістом ОСОБА_1 ;
- про оцінку майнового права корпоративного права на 10 % - частку в статутному капіталі компанії ТОВ «АТОМ ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи - 43757152), яке належить АТ «ДЕТРОЙТ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 44580367) (99-24-0913), дата оцінки: 31.12.2023, складений рецензентом головним спеціалістом ОСОБА_1 ;
- про оцінку майнового права - корпоративного права на 10 % частку в статутному капіталі компанії ТОВ «В АГРО» (ідентифікаційний код юридичної особи - 41635617), яке належить АТ «ГРААЛЬ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 45232696) (99-24-1075), дата оцінки: 11.12.2023, складений рецензентом заступником начальника Управління - начальником відділу Моругою Т.В.;
- про оцінку майнового права - корпоративного права на 100 % частку в статутному капіталі компанії ТОВ «ДЖЕЙ ЕС УКРАЇНА» (ідентифікаційний код юридичної особи - 37008766), власником якого є АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «МІРОС» (ідентифікаційний код юридичної особи - 44324251) (99-24-1074), дата оцінки: 31.12.2023, складений рецензентом заступником начальника Управління - начальником відділу Моругою Т.В.
Звіти класифікуються за ознаками абзацу четвертого пункту 67 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, як такі, що не повною мірою відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і мають значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але можуть використовуватися з метою, визначеною у звітах, після виправлення зазначених недоліків.
ТОВ «КУА «ІНВЕСТ-ТАНДЕМ» на виконання Розпорядження листом з вих. №01/04/25-1ІТ від 01.04.2025 (вх. 20/01-10/7414 від 01.04.2025) надало:
- звіт про оцінку майнового права корпоративного права на 10% - частку в статутному капіталі компанії ТОВ «АТОМ ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи - 43757152), яке належить АТ «ДЕТРОЙТ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 44580367), виконаний суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «Проектно консалтингова група»;
- звіт про оцінку майнового права корпоративного права на 10%- частку в статутному капіталі компанії ТОВ «В АГРО» (ідентифікаційний код юридичної особи - 41635617), яке належить АТ «ГРААЛЬ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 45232696), виконаний суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «Проектно консалтингова група»;
- звіт про оцінку майнового права корпоративного права на 100% - частку в статутному капіталі компанії ТОВ «ДЖЕЙ ЕС УКРАЇНА» (ідентифікаційний код юридичної особи - 37008766), власником якого є АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «МІРОС» (ідентифікаційний код юридичної особи - 44324251), виконаний суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «Проектно консалтингова група»;
- звіт про оцінку майнового права корпоративного права на 10% - частку в статутному капіталі компанії ТОВ «ОЛІМП-ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи - 42920880), яке належить АТ «ДЖОРДЖІЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 43938348), виконаний суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «Проектно консалтингова група».
Також, згідно з поясненнями позивача, на виконання розпорядження ТОВ «КУА «ІНВЕСТ-ТАНДЕМ» вчинило такі дії, зокрема, організувало засідання Наглядових рад фондів для розгляду можливості заміни оцінювача, який проводив оцінку активів. Наглядові ради аргументовано відмовилися від заміни оцінювача з метою уникнення додаткових витрат, оскільки показники фінансової звітності за період, що закінчився 31.12.2023 р., на теперішній час не є релевантними для порівняння минулих періодів у прийнятті управлінських рішень; звернулося до чинного сертифікованого оцінювача з вимогою усунути недоліки у звітах про оцінку майнових прав, врахувавши зауваження, викладені у Розпорядженні НКЦПФР від 18.02.2025 № 10/10/610/С06 та рецензіях Фонду державного майна України (далі - ФДМУ) № 99-24-0913, 99-24-1075, 99-24-0893, 99-24-1074; здійснило переоцінку активів до справедливої вартості на підставі нових звітів про незалежну оцінку, наданих оцінювачем після врахування зауважень ФДМУ, що зафіксовано у бухгалтерських довідках.
Натомість, у висновках акта про вчинення порушення профільного законодавства та у мотивуванні оскаржуваної постанови Комісія зазначає, ТОВ «КУА «ІНВЕСТ-ТАНДЕМ» не виконало розпорядження щодо проведення переоцінки активу (-ів) до справедливої вартості від 18.02.2025, оскільки ТОВ «КУА «ІНВЕСТ-ТАНДЕМ» при повторному здійсненні переоцінки корпоративних прав не було враховано зауваження Фонду державного майна України, що були викладені в рецензіях:
- № 99-24-0913, оскільки в рецензії № 99-25-0172 містяться ті ж самі зауваження, а саме, методичні підходи, методи та оціночні процедури застосовано з порушенням вимог Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 (далі - Національний стандарт № 1) та Національного стандарту № 3 «Оцінка цілісних майнових комплексів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 №1655 (далі - Національний стандарт № 3), відсутній аналіз існуючого стану використання об'єкта оцінки, відсутній аналіз поточних зобов'язань, відсутня інформація щодо дебіторської заборгованості та поточних зобов'язань (складу, стану тощо), що не дає можливості впевнитись в доцільності застосування коефіцієнтів та правильності переоцінки, припущення на підставі яких проводилася оцінка, недостатньо обґрунтовані та потребують додаткових пояснень, обсягу зібраної та проаналізованої інформації недостатньо для проведення оцінки;
- № 99-24-1075 оскільки в рецензії № 99-25-0252 містяться ті ж самі зауваження, а саме, оціночні процедури, методи та методичний підхід, за допомогою яких отримано висновок про вартість, проведені з порушенням вимог Національного стандарту № 1, Національного стандарту № 3, та інших нормативно-правових актів з оцінки, відсутня оцінка капітальних інвестицій, відсутня інформація щодо дебіторської заборгованості, не наведений аналіз зовнішніх факторів та ринку подібного майна, порушено вимоги Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 145/5/2092, припущення на підставі яких отримано висновок про вартість, потребують додаткового обґрунтування, обсягу зібраної та проаналізованої інформації недостатньо для проведення оцінки.
Зазначено, за результатами рецензування, встановлено нові зауваження від Фонду державного майна України (рецензія № 99-25-0252), які суттєво впливають на достовірність фінансової звітності, а саме, визначення вартості дохідним підходом не відповідає вимогам Національного стандарту № 3 та запропонований у Звіті спосіб застосування трьох сценаріїв та «умовної ваги сценаріїв» не передбачено нормативно- правовими актами з оцінки.
- № 99-24-1074 оскільки в рецензії № 99-25-0224 містяться ті ж самі зауваження, а саме, оціночні процедури, методи та методичний підхід, за допомогою яких отримано висновок про вартість, проведені з порушенням вимог Національного стандарту № 1, Національного стандарту № 3, та інших нормативно-правових актів з оцінки, відсутнє додаткове обґрунтування доцільності застосування поправки на торг, потребує обґрунтування доцільність застосування витратного підходу на ст. 73-77 до оцінки активів, відсутня оцінка нематеріальних активів, припущення на підставі яких отримано висновок про вартість, потребують додаткового обґрунтування, обсягу зібраної та проаналізованої інформації недостатньо для проведення оцінки.
Зазначено, за результатами рецензування, встановлено нові зауваження від Фонду державного майна України (рецензія № 99-25-0224), які суттєво впливають на достовірність фінансової звітності, а саме, визначення вартості дохідним підходом не відповідає вимогам Національного стандарту № 3 та запропонований у Звіті спосіб застосування трьох сценаріїв та «умовної ваги сценаріїв» не передбачено нормативно- правовими актами з оцінки.
- № 99-24-0893 оскільки в рецензії № 99-25-0242 містяться ті ж самі зауваження, а саме, методичні підходи, методи та оціночні процедури застосовано з порушенням вимог Національного стандарту № 1 та Національного стандарту № 3, відсутній аналіз існуючого стану використання об'єкта оцінки, необхідний окремий аналіз, обґрунтування та підтвердження твердження про швидкі терміни повернення дебіторської заборгованості, відсутній аналіз поточних зобов'язань, відсутня інформація та відповідна оцінка, активів, утриманих для продажу та групи вибуття, що обліковуються на балансі, на сторінці 44 під час визначення вартості об'єкта оцінки не врахована дебіторська заборгованість за виданими авансами та присутні описки та/або арифметичні помилки, відсутня інформація щодо дебіторської заборгованості та поточних зобов'язань (складу, стану тощо), що не дає можливості впевнитись в доцільності застосування коефіцієнтів та правильності переоцінки, припущення на підставі яких проводилася оцінка, недостатньо обґрунтовані та потребують додаткових пояснень, обсягу зібраної та проаналізованої інформації недостатньо для проведення оцінки.
Крім того, за результатами рецензування, встановлено нові зауваження від Фонду державного майна України (рецензія № 99-25-0242), які суттєво впливають на достовірність фінансової звітності, а саме, визначення вартості дохідним підходом не відповідає вимогам Національного стандарту № 3 та запропонований у Звіті спосіб застосування трьох сценаріїв та «умовної ваги сценаріїв» не передбачено нормативно-правовими актами з оцінки.
У противагу таких висновків позивач зазначає щодо неправомірності покладання на позивача відповідальності за професійні висновки суб'єкта оціночної діяльності. Зазначає, стаття 72 Закону про ІСІ прямо забороняє КУА виступати оцінювачем майна ІСІ і втручатися в методику чи результати оцінки; за зміст і належність звіту відповідає саме оцінювач відповідно до Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» і Національних стандартів оцінки. Функція КУА є організаційною: забезпечити замовлення виправленого/оновленого звіту у сертифікованого оцінювача, ініціювати переоцінку, відобразити її результати у звітності та подати матеріали до Комісії. Повноважень на рецензування або ревізію методології звітів КУА не має; її обов'язок - належно відреагувати на рецензію ФДМУ (замовити виправлення чи новий звіт у сертифікованого оцінювача), провести переоцінку, коректно відобразити наслідки у звітних даних і подати їх регулятору. Усі зазначені дії позивачем виконано в повному обсязі.
Оцінюючи такі посилання позивача, суд бере до уваги таке.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначаються Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» № 2658-III (Закон № 2658-III).
Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 2658-III оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно зі статтею 4 Закону № 2658-III оціночна діяльність може здійснюватися у таких формах рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Частиною першою та другою статті 12 Закону № 2658-III установлено, звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Відповідно до статті 13 Закону № 2658-III Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).
Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.
Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим.
Якщо письмовим запитом про необхідність проведення рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) встановлюється вимога щодо надання висновку про вартість майна, така вимога задовольняється шляхом проведення оцінки майна. У цьому випадку рецензент здійснює або забезпечує здійснення оцінки майна в порядку, встановленому нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) оцінювачем, який працює в органі державної влади, на запити органів державної влади або у зв'язку з виконанням своїх посадових обов'язків здійснюється в межах повноважень, визначених посадовими інструкціями. Якщо запитом органу державної влади передбачено надання висновку про вартість майна і підготовка зазначеного висновку вимагає проведення незалежної оцінки, органи державної влади забезпечують її проведення у порядку, встановленому цим Законом.
В інших випадках рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на платній основі.
З системного аналізу викладеного висновується, рецензування звіту з оцінки є єдиним законодавчо встановленим способом підтвердження повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
01 листопада 2024 року Національною комісією з цінних папері та фондового ринку прийнято рішення № 16/21/1357/К03 «Щодо проведення учасниками ринків капіталу та організованих товарних ринків переоцінки активів у період дії воєнного стану» метою якого є мінімізації негативного впливу наслідків військової агресії російської федерації проти України, сприяння стабільності ринків капіталу та організованих товарних ринків та запобігання зловживань на ринках капіталу, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
Відповідно до пунктів 3- 7 рішення НКЦПФР від 01.11.2024 № 16/21/1357/К03 суб'єкт оціночної діяльності або оцінювач, що залучається для проведення оцінки, повинен бути включений до Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, ведення якого здійснює Фонд державного майна України.
Результати проведеної оцінки можуть бути підтверджені рецензією суб'єкта оціночної діяльності або оцінювача, що має право на здійснення рецензування або рецензією експертної ради, що спеціально створена саморегулівними організаціями оцінювачів, або рецензією Фонду державного майна України.
Учасники ринків капіталу та організованих товарних ринків надають на запит Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку оригінал Звіту про оцінку майна або його копію, оформлену відповідно до вимог, встановлених Національним стандартом України ДСТУ 4163:2020 "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів", затверджених наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01 липня 2020 року № 144, та Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 31 жовтня 2011 року № 1585/1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2011 року за № 1351/20089.
Звіт про оцінку майна може бути поданий до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в електронному вигляді, з урахуванням вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку направляє такий Звіт до Фонду державного майна України для здійснення рецензування.
Якщо за наслідками рецензування Фонд державного майна України встановив, що Звіт про оцінку майна класифікується за ознаками абзаців четвертого або п'ятого пункту 67 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку вважає інформацію щодо вартості активу у фінансовій звітності та звітних даних (адміністративних даних), що подаються до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку учасниками ринків капіталу та організованих товарних ринків, недостовірною, та:
направляє матеріали про факти виявлених операцій з переоцінки активів за результатами поданої недостовірної інформації, визначеної в абзаці першому цього пункту, разом із негативною рецензією Фонду державного майна України до Державної служби фінансового моніторингу України;
направляє учаснику ринків капіталу та організованих ринків Розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо проведення переоцінки активу(-ів) до справедливої вартості.
Отже рішенням НКЦПФР від 01.11.2024 № 16/21/1357/К03 установлено, що звіти про оцінку майна оформляються відповідно до вимог, встановлених Національним стандартом України ДСТУ 4163:2020 "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів", затверджених наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01 липня 2020 року № 144, та Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 31 жовтня 2011 року № 1585/1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2011 року за № 1351/20089.
У той же час відповідно до п. 4.1 Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв, затвердженого наказом Фонду державного майна України 31.10.2011 № 1585/1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2011 р. за № 1351/20089, відповідно до положень статті 4 Закону рецензування звіту про оцінку майна полягає в його критичному розгляді та наданні висновків щодо його повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна в порядку, визначеному Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Рецензування звіту про оцінку майна рецензентами Фонду державного майна України та його регіональних відділень забезпечується в межах повноважень, визначених Законом, положеннями пунктів 62-67 Національного стандарту № 1, іншими нормативно-правовими актами з оцінки майна та посадовими інструкціями (пункт 4.2 Положення).
Суд акцентує, розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18.02.2025 прийнято саме у відповідності до вимог пункту 7 рішення НКЦПФР від 01.11.2024 № 16/21/1357/К03 з вимогою здійснити переоцінку активів у встановлений строк, з огляду на наслідки рецензування Фондом державного майна України звітів, поданих позивачем.
Вказаним розпорядженням прямо встановлено, копії звітів про оцінку майна повинні бути оформлені відповідно до вимог, встановлених Національним стандартом України ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно- розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», затверджених наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01 липня 2020 року № 144 та Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 31 жовтня 2011 року № 1585/1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2011 року за №1351/20089.
Щодо посилань позивача, що останнім вимоги розпорядження виконані, подані нові звіти, суд звертає увагу, що щодо нових звітів за результатами рецензування, встановлено нові зауваження від Фонду державного майна України, звіти кваліфіковані як такі, що не відповідають вимогам Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, Національного стандарту № 3 «Оцінка цілісних майнових комплексів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 №1655.
Отже нові звіти не відповідають ані вимогам рішення НКЦПФР від 01.11.2024 № 16/21/1357/К03, ані розпорядженню Комісії від 18.02.2025, на виконання яких такі звіти подані.
При цьому, як слушно зазначає відповідач, Комісія, отримуючи звіт про оцінку, користується рецензією ФДМУ як зовнішнім спеціалізованим висновком, не підміняючи функції цього органу та не втручаючись у процес оцінки чи оцінювання змісту звіту.
Таким чином, Комісія не проводить рецензії чи оцінку, а лише реалізує свої контрольні функції для забезпечення достовірності інформації, що розкривається на ринку цінних паперів.
Вказане у сукупності спростовує посилання позивача на відсутність складу правопорушення, оскільки Закон № 448/96-ВР встановлює обов'язок виконання прийнятих Комісією нормативно-правових актів учасниками ринків капіталу та організованих товарних ринків та їх об'єднаннями, наділяє Комісію повноваженнями щодо контролю за виконанням таких нормативно-правових актів Комісії та актів індивідуальної дії та повноваженнями застосування заходів впливу контрольного характеру за порушення вимог таких актів.
Варто зазначити, згідно зі статтею 72 Закону України «Про інститути спільного інвестування» оцінювач майна інституту спільного інвестування - суб'єкт господарювання, який проводить оцінку нерухомого майна під час його придбання або відчуження в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Оцінювач майна інституту спільного інвестування може проводити оцінку інших, ніж нерухоме майно, активів інституту спільного інвестування.
Винагорода оцінювачу майна інституту спільного інвестування виплачується за рахунок активів інституту спільного інвестування в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Комісії та відповідно до договору про оцінку майна інституту спільного інвестування.
Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 06.08.2013 № 1414 затверджено Положення про особливості здійснення діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2013 р. за № 1486/24018 (положення №1414).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Положення Особа, яка здійснює управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами), виконує такі функції: 1) аналізує активи, що належать інституційному інвестору та знаходяться в її управлінні, та активи, у які планується здійснити інвестування; 2) здійснює моніторинг вартості активів, що належать інституційному інвестору та знаходяться в її управлінні; 3) проводить розрахунок ризиків при здійсненні інвестування активів, що належать інституційному інвестору та знаходяться в її управлінні; 4) здійснює розрахунок дохідності та ризикованості інвестиційного портфеля інституційного інвестора; 5) складає та надає до Комісії звітність та іншу інформацію відповідно до законодавства; 6) забезпечує режим конфіденційності щодо планування інвестиційної діяльності інституційного інвестора; 7) забезпечує розкриття інформації відповідно до законодавства.
Відтак на позивача, як суб'єкта, що впроваджує професійну діяльність на фондовому ринку - діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами), покладається відповідальність за подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку інформації щодо Компанії та щодо інститутів спільного інвестування, і така інформація повинна бути повною та достовірною.
Отже позивач хибно ототожнює професійну відповідальність оцінювача за зміст його звіту, з відповідальністю компанії з управління активами у процесі провадження такої діяльності.
Досліджуючи питання пропорційності застосованих заходів впливу контрольного характеру відносно самому порушенню, суд враховує таке.
Відповідно до частини першої статті 49 Закону №448/96-ВР Комісія відповідно до вимог цього Закону з метою виконання завдань щодо державного регулювання та нагляду, передбачених частиною першою статті 2 цього Закону, у встановленому нею порядку може здійснювати заходи правозастосування, до яких належать коригувальні заходи, заходи раннього втручання та заходи впливу контрольного характеру.
Згідно з ч. 4 ст. 49 Закону №448/96-ВР заходи впливу контрольного характеру здійснюються Комісією за вчинення порушень профільного законодавства з урахуванням обставин, визначених частиною двадцять третьою статті 37 цього Закону. Такими заходами, серед іншого, є:
1) публічне попередження;
2) застосування фінансової санкції (штрафу);
3) припинення дії ліцензії на провадження діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках.
У контексті справи, що розглядається, слід зазначити, що одним із завдань Комісії щодо державного регулювання та нагляду полягає у забезпеченні зменшення системних ризиків для функціонування ринків капіталу, нагляд здійснюється Комісією відповідно до Закону №448/96-ВР та інших актів профільного законодавства з метою забезпечення фінансової стійкості окремого професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків і стабільності фінансової системи загалом, виявлення, запобігання та мінімізації потенційних ризиків у діяльності професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків, зокрема ризиків невиконання зобов'язань перед клієнтами та/або інвесторами, та захисту інших їхніх законних інтересів, а також своєчасного реагування на можливі негативні наслідки в діяльності таких професійних учасників.
Відповідно до оскаржуваної постанови про застосування заходів впливу контрольного характеру до ТОВ «КУА «ІНВЕСТ-ТАНДЕМ» застосований основний захід впливу контрольного характеру у вигляді публічного попередження, додатковий захід впливу контрольного характеру у вигляді зобов'язання припинити протиправне діяння (дії або бездіяльність) та утримуватися від такого діяння у майбутньому.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Суд враховує, що відповідачем при застосуванні зазначених заходів впливу контрольного характеру відносно позивача з'ясовані та враховані обставини вчиненого позивачем порушення, які враховані при розгляді справи про правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках, розкриті фактичні підстави застосування таких заходів впливу, що знайшло своє підтвердження і в ході розгляду справи.
Відтак застосований основний захід впливу контрольного характеру у вигляді публічного попередження, додатковий захід впливу контрольного характеру у вигляді зобов'язання припинити протиправне діяння (дії або бездіяльність) та утримуватися від такого діяння у майбутньому у повній мірі є співмірними з установленим порушенням.
Аналіз змісту оспорюваної постанови про застосування заходів впливу контрольного характеру, у взаємозв'язку із нормативним регулюванням спірних правовідносин та обставин справи, дозволяє дійти до висновку, що оскаржувана постанова прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України та законами України, з використанням повноваження відповідно до мети, з якою це повноваження надано, не суперечать вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України
Щодо позовних вимог в частині оскарження розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04.09.2025 (№14/14/2948/С07 від 09.09.2025), суд враховує таке.
Відповідно до частини 24 статті 37 Закону № 448/96-ВР у разі якщо станом на дату винесення постанови про встановлення факту порушення профільного законодавства або постанови про застосування заходів впливу контрольного характеру порушення профільного законодавства триває, уповноважений (уповноважені) на розгляд справ одночасно з винесенням відповідної постанови видає (видають) розпорядження про усунення порушення профільного законодавства, в якому зазначаються:
1) заходи, яких особа зобов'язана вжити з метою припинення порушення;
2) строк вжиття заходів, передбачених пунктом 1 цієї частини;
3) порядок звітування про вжиті заходи;
4) наслідки невиконання розпорядження.
Передбачене цією частиною розпорядження направляється особі, щодо якої воно видано, протягом п'яти робочих днів з дня видання.
У постанові Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04.09.2025 (№14/14/2949/С03 від 09.09.2025) встановлено, що на дату розгляду справи порушення профільного законодавства триває, в зв'язку з чим виникла необхідність у винесенні розпорядження про усунення порушення профільного законодавства.
Відтак розпорядження від 04.09.2025 (№14/14/2948/С07 від 09.09.2025) прийнято правомірно, у межах наданих Комісії повноважень, у зв'язку з виявленням триваючого порушення з боку позивача.
Отже, оцінивши доводи у сукупності, суд вважає вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІНВЕСТ-ТАНДЕМ» необґрунтованими, а тому, у задоволенні позову слід відмовити.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судові витрати підлягають відшкодуванню стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, лише при задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255, 264 КАС України, суд
1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІНВЕСТ-ТАНДЕМ» відмовити повністю.
2. Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Головуючий суддя Жукова Є.О.
Судді Діска А.Б.
Кочанова П.В.