10 лютого 2026 року м. Київ № 320/35339/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Любенко Д.І.,
за участю представників сторін:
від позивача - Акіменко М.О.,
від відповідача - Маслюк А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві
до Державного некомерційного підприємства "Державний університет "Київський авіаційний інститут"
про зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві з позовом до Державного некомерційного підприємства "Державний університет "Київський авіаційний інститут", в якому просить суд застосувати заходи реагування до Державного некомерційного підприємства "Державний університет "Київський авіаційний інститут", розташованого за адресою: місто Київ, проспект Любомира Гузара, 1 у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень семиповерхової будівлі навчального корпусу № 5, шляхом зобов'язання Державного некомерційного підприємства "Державний університ "Київський авіаційний інститут" знеструмити приміщення будівлі та накласти печатки на вхідні двері, окрім виконання робіт, пов'язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, до повного усунення порушень.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 09.06.2025 у семиповерховому навчальному корпусі № 5 Державного некомерційного підприємства "Державний університет "Київський авіаційних інститут" виникла пожежа. За фактом пожежі Головним управлінням складено Акт про пожежу від 09.06.2025 та Висновок про прични виникнення пожежі від 12.06.2025.
Під час розслідування пожежі на об'єкті виявлено ряд порушень, що можуть призвести до шкоди життю та здоров'ю громадян, які перебувають на об'єкті, що, у свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень семиповерхової будівлі навчального корпусу № 5, шляхом зобов'язання Державного некомерційного підприємства "Державний університ "Київський авіаційний інститут".
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2026 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в обгрунтування якого зазначив, що при обранні заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, позивачем як суб'єктом владних повноважень мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами. Відповідач вказує, що станом на дату складання відзиву, відповідачем на об'єкті усунені недоліки, вказані в Висновку: розроблені та вивішені на видимих місцях план схеми евакуації людей на випадок пожежі; проведено технічне обслуговування усіх наявних вогнегасників згідно розділу V п.3.17 ППБУ договір 20.08.2024 р. №294 з ТОВ комерційне підприємство «Редтех» в серпні - вересні місяці 2024р.; звільнено для проходу шляхи евакуації на цокольному та 3 поверсі; придбано пожежні шафи та комплектуючі до них в кількості 90 штук (пожежні рукави, стволи, важіль для відкривання касети) та виконуються монтажні роботи з встановлення шаф та їх комплектуючих. Усунення інших недоліків, визначених у Висновку, які не несуть загрозу життю та здоров'ю людей, Відповідачем включено в план робіт на 2026 рік у зв'язку з об'єктивною перепоною у вигляді передбачених бюджетним законодавством процедур, які передбачають планове фінансування у межах бюджетного періоду -року.
Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що на підтверження виконання частини порушень, відповідач долучив до відзиву фотоматеріали, які на його думку, є належним доказом виконання окремих порушень. При цьому одним із належних доказів усунення порушень є Акт позапланової перевірки, а фотоматерівли є допоміжним засобом документування, яке має бути викананим під час проведення перевірки. Крім того, акта про повне усунення порушень матеріали справи не містять.
В ході судового розгляду представник позивача підтримав доводи позовної заяви та просив її задовольнити. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з такого.
09.06.2025 у семиповерховому навчальному корпусі № 5 Державного некомерійного підприємства "Державний університет "Київський авіаційний інститут", що розташований за адресою: м. Київ, просп. Любомира Гузара, 1, а саме на другому поверсі в комп'ютерному класі № 215, виникла пожежа. Площа пожежі склала 100 м2. Причина пожежі - займання ізоляції електричних проводів в електрошафі, розташованій в кабінету № 215 на другому поверсі навчального корпусу № 5, що містить причинно-наслідковий зв'язок із порушеннями вимог пожежної безпеки, допущених під час улаштування та експлуатації електрошафи, електрообладнання та інших приміщень, а саме: відсутній порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, технологічного та іншого інженерного обладнання, та регламентованими пунтком 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні (далі - ППБУ).
Відповідно до вимог частини 10 статті 80, частини 2 статті 131 Кодексу цивільного захисту України, пунктів 7 та 8 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, розділу V Порядку спільних дій за фактом пожежі Головним управлінням складено Акт про пожежу від 09.06.2025 (далі - Акт) та Висновок про причини виникнення пожежі від 12.06.2025 (далі - Висновок).
Під час розслідування пожежі на об'єкті виявлено порушення, що можутть призвести до шкоди життю та здоров'ю громадян, а саме:
- не надано підтверджуючі документи (технічний звіт) щодо проведення замірів опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (порушення розділу ІV пункту 1.20 «Правил пожежної безпеки в Україні» (далі - ППБУ));
- допускається прокладання електропроводів за підвісними стелями без акта проведення прихованих робіт (порушення розділу IV, пункту 1.12 ППБУ);
- допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами (поряд із електрощитами зберігається горючі матеріали) (порушення розділу IV, пункту 1.18 ППБУ);
- на шляхах евакуації з будівлі влаштовано турнікети (головний вхід через 4 корпус) (порушення розділу III, пункту 2.37 ППБУ);
- допускається зняття пристроїв для самозачинення дверей сходових клітин (1, 2, 3, 4, 5- поверхи) (порушення розділу III, пункту 2.37. ППБУ);
- двері, що відокремлюють сходові клітини від поверхів не виконані суцільними або з армованим склом, що не дає скалок при руйнуванні та з ущільнення в притулах (1, 2, 3, 4, 5 - поверхи) (порушення розділу III, пункту 2.37. ППБУ);
- шляхи евакуації не в повній мірі забезпечені світловими покажчиками "Вихід" (порушення розділу III, пункту 2.31. ППБУ);
- в навчальному корпусі № 5, не відкориговані плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі у зв?язку із постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення із одночасним перебуванням 50 і більше осіб (порушення розділу II, пункту 5 ППБУ);
- пожежний кран-комплект не укомплектований поженим рукавом та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля (порушення розділу V, пункту 2.2, підпункт 2 ППБУ);
- під час експлуатації об?єкту допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об?єкта, внаслідок технічного переоснащення поверхів коридори (шляхи евакуації) недостатньо забезпечені природним освітленням. (порушення розділу II, пункти 21,22, розділу III ППБУ пункт 2.23);
- допускається відкрите прокладання незахищених електропроводів по горючій основі (порушення розділу IV пункту 1.12. абзацу З ППБУ);
- допускається знімання раніше встановлених дверей сходових кліток (6-тий поверх) (порушення розділу III, пункту 2.37 ПБУ);
- допускається куріння межами спеціально відведених місць (виявлено недопалки на цокольному поверсі, ліфтовій шахті та її кабіни) (порушення розділу ІІI, пункту 1.19. ППБУ);
- не проведено технічне обслуговування усіх наявних вогнегасників (порушення розділу V, пункт 3.17, ППБУ);
- не надані підтверджуючі матеріали щодо захисту навчального корпусу № 5 від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (порушення розділу IV пункт 1.21 глави 1 ППБУ);
- навчальний корпус № 5 не обладнано системами протипожежного захисту (системою пожежної сигналізацією, системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням, системою централізованого пожежного спостерігання) відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (порушення розділу V пункт 1.2 глави 1 ППБУ);
- двері на шляхах евакуації із цокольного поверху відчиняються не в напрямку виходу із будівлі (порушення розділу III абзац другий пункту 2.27 ПБУ);
- допускається захаращення шляхів евакуації (на цокольному та 3-му поверсі) матеріальними цінностями (меблями) (порушення розділу ІІІ абзац другий пункту 2.37 ППБУ);
- допускається встановлення на вікнах кабінетах навчального корпусу, де перебувають люди, глухі грати (порушення розділу ІІ ППБУ пункту 2. 16);
- допускається на шляхах евакуації (загальних коридорах) влаштування перегородок (додаткові двері) які перешкоджають вільній евакуації людей (порушення розділу І ППБУ пункту 2. 23);
- під час експлуатації об?єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (порушення розділу І ППБУ пункту 2. 3);
- клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання будинків через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди має бути не меншим, ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди за ознаками Е (показник втрати цілісності) та І (показник втрати теплоізолювальної спроможності) (порушення розділу ІІ ППБУ пункту 2. 4);
- у місцях проходок трубопроводів через протипожежні перешкоди трубопроводи та їхню ізоляцію слід виконувати з негорючих матеріалів, п. 6.20 ДБН В.1.1-7-2016 "Клас вогнестійкості проходок інженерних комунікацій будинку (електричних, кабельних та шинопровідних проходок, водопровідних, каналізаційних труб тощо) через огороджувальні конструкції з нормованим класом вогнестійкості або через протипожежні перешкоди має бути не меншим ніж нормований клас вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди за ознакою ЕІ, крім випадків обумовлених у НД»;
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі-Закон №877).
Частиною першою статті 1 Закону № 877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону № 877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012.
Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).
Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров'ю людей внаслідок порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.
Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 (далі - ППБУ), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об'єкт).
Ці Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Так, відповідно до пункту 9 розділу ІІ ППБУ застосування у будівництві й на виробництві матеріалів та речовин, на які відсутні показники щодо пожежної небезпеки, забороняється.
Пунктом 1.2 глави 1 розділу ІІ ППБУ обумовлено, що на території населених пунктів та об'єктів забороняється влаштовувати звалища горючих відходів.
Також, відповідно до пункту 4.15 глави 4 розділу VІІ ППБУ горючі будівельні відходи необхідно щодня прибирати з місць виконання робіт та з території будівництва у спеціально відведені місця.
При цьому, пунктом 1.6 глави 1 розділу ІV ППБУ обумовлено, що з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.
Місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.
У відповідності до пункту 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд».
Суд зауважує, що пунктом 1.2 глави 1 розділу V ППБУ обумовлено, що будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
Пунктом 6.1 розділу VI ДБН В.2.5-56:2014, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України» від 13.11.2014 №312, визначено, що системи протипожежного захисту поділяються на: а) системи пожежної сигналізації; б) автоматичні системи пожежогасіння; в) автономні системи пожежогасіння локального застосування; г) системи оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей; д) системи протидимного захисту; е) системи централізованого пожежного спостерігання; ж) системи диспетчиризації СПЗ.
Згідно з пунктом 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устатковання при сигналі «пожежа» тощо).
Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації повинні: а) виявляти ознаки пожежі на ранній стадії; б) передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; в) формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі; г) сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу СПС.
Системи пожежної сигналізації не повинні: а) підпадати під несприятливий вплив інших систем незалежно від того, з'єднані вони з ними чи ні; б) виходити з ладу (частково або повністю) через вплив на них вогню або явища, для виявлення якого вони призначені, до того, як вогонь чи це явище було виявлено; в) реагувати на інші явища, не пов'язані з виявленням пожежі (підпункт 7.2.3 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014).
Водночас, підпунктом 4 п. 21 глави 2 розділу V ППБУ обумовлено, що система протипожежного водопроводу зовнішній протипожежний водопровід повинен відповідати таким вимогам: 4) для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу власнику мережі водопостачання або іншій відповідальній особі, визначеній у відповідному договорі згідно з вимогами чинного законодавства необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Випробування водопроводу повинно проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водопроводу.
Також, відповідно до пункту 4.48 глави 4 розділу VІІ ППБУ будинки та споруди, які зводяться та реконструюються, повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння з розрахунку:
на 200 м-2 площі підлоги - один вогнегасник (якщо площа поверху менша за 200 м-2 - два вогнегасники на поверх), бочка з водою, ящик з піском;
на кожні 20 м довжини риштовання (на поверхах) - один вогнегасник (але не менше двох на поверсі), а на кожні 100 м довжини риштовання - бочка з водою;
на 200 м-2 площі покриття з утеплювачем та покрівлями з горючих матеріалів груп горючості Г3, Г4 - один вогнегасник, бочка з водою, ящик з піском;
на кожну люльку агрегату для будівництва градирень - по два вогнегасники;
у місці встановлення теплогенераторів, калориферів - два вогнегасники та ящик з піском на кожен агрегат.
Вказані місця повинні оснащуватись вогнегасниками водяними або водопінними місткістю 10 кг або порошковими місткістю не менше 5 кг згідно з ДСТУ 3675-98 «Пожежна техніка. Вогнегасники переносні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань». Місткість бочок з водою повинна бути не менше 0,2 м-3 кожна, ящиків з піском - не менше 0,1 м-3 кожний, з їх комплектуванням інвентарем (відрами місткістю не менше 0,008 м-3, совковими лопатами).
На території будівництва в місцях розташування тимчасових будівель, складів, майстерень встановлюються пожежні щити (стенди) та бочки з водою.
Суд зауважує, що виявлені в ході проведення первеірки порушення створюють потенційну загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки не виключає можливості повторного виникнення пожежі в приміщенні. У зв'язку з чим, суд вважає, що спірні правовідносини мають набути імперативного характеру шляхом ухвалення судом відповідного рішення про заборону використання приміщень, які не обладнані системою протипожежної безпеки.
Суд зауважує, що Верховний Суд у п. 28 постанови від 10.10.2019 у справі №320/5849/18 зазначив, що наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення.
Аналогічна правова позиція викладена в пунктах 33-35 постанови Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 826/7292/18.
У п. 31 постанови Верховного Суду від 07.10.2019 у справі № 815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров'ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей.
Отже, виявлені Головним управлінням порушення є суттєвими та потребують усунення, оскільки можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій та не дозволять у випадку виникнення пожежі вчасно її ліквідувати, що призведе до стрімкого розвитку та може потенційно загрожувати життю та здоров'ю людей.
Щодо доводів відповідача про часткове уснення виявлених порушень, суд зазначає про таке.
Відповідно до приписів Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки.
Такого акта про повне усунення порушень матеріали справи не містять, при цьому відповідач визнає, що інші порушення будуть усунуті та включені ним в план робіт на 2026 рік. Отже, відповідач має лише намір на їх усунення.
У поставновах Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі № 640/4506/19, від 4 червня 2019 року у справі № 809/443/16, від 9 липня 2020 року у справі №640/18916/18, від 8 грудня 2022 року у справі № 160/3791/22, від 27 червня 2019 року у справі № 814/2356/17, від 7 серпня 2019 року у справі № 810/1820/18 зазначено, що навіть одне з порушень, яке створює загрозу життя та здоров'ю людей є достатнім для застосування до підконтрольного суб'єкта заходів реагування у виді зупинення його роботи.
Отже, доводи відповідача про те, що ним частково усунуто порушення, суд відхиляє, оскільки, повного усунення всіх виявлених порушень відповідачем не здійснено, а порушення, що залишились, є небезпечним для життя і здоров'я людей.
Поняття «загроза життю та/або здоров'ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Заявлені позивачем позовні вимоги відповідають основним засадам дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілям, на досягнення яких вони спрямовані, оскільки заявлені в інтересах людей, що знаходяться (перебувають) на такому об'єкті, для забезпечення безпеки їхнього життя і здоров'я та уникненню можливих несприятливих наслідків.
Щодо доводів відповідача про те, що після часткового усунення ним порушень, відповідачем мала б бути проведена повторна перевірка, суд зазначає про таке.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 Закону № 3063 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки», підставою для проведення позапланової перевірки є подання суб'єктами, визначеними статтею 65 цього Кодексу, письмової заяви про проведення перевірки об'єкта нагляду за їх бажанням.
При цьому, судом встановлено, що відповідачем не було ініційовано проведення позапланової перевірки об'єкта за їх бажанням, після часткового усунення порушень. Обов'язку на проведення позапланової перевірки, після часткового усунення порушень, на контролюючий орган не покладено. Отже, доводи відповідача, про повторне проведення перевірки, судом не приймаються до уваги.
Суд наголошує на тому, що не усунені відповідачем порушення є істотними порушеннями, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров'ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей.
Таким чином, характер суспільної небезпечності встановленого під час перевірки відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров'ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.
На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не усунув порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров'ю людей, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень семиповерхової будівлі навчального корпусу № 5, шляхом зобов'язання Державного некомерційного підприємства "Державний університ "Київський авіаційний інститут" знеструмити приміщення будівлі та накласти печатки на вхідні двері, окрім виконання робіт, пов'язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, до повного усунення порушень.
При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Враховуючи вказане, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки відповідні витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Застосувати заходи реагування до Державного некомерційного підприємства "Державний університет "Київський авіаційний інститут", розташованого за адресою: місто Київ, проспект Любомира Гузара, 1 у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень семиповерхової будівлі навчального корпусу № 5, шляхом зобов'язання Державного некомерційного підприємства "Державний університ "Київський авіаційний інститут" (код ЄДРПОУ: 45853942) знеструмити приміщення будівлі та накласти печатки на вхідні двері, окрім виконання робіт, пов'язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, до повного усунення порушень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 16.02.2026.