про залишення позову без розгляду
17 лютого 2026 року м. Київ № 140/7233/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у перетинанні державного кордону України від 17.06.2025 громадянину Арабської Республіки Єгипет ОСОБА_1 , в'їзд в Україну строком на три роки.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 передано адміністративну справу №140/7233/25 на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
31.07.2025 матеріали адміністративної справи №140/7233/25 надійшли на адресу Київського окружного адміністративного суду та за результатами автоматизованого розподілу були передані судді Дудіну С.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 повернуто Волинському окружному адміністративному суду адміністративну справу №140/7233/25 для доопрацювання.
02.09.2025 на адресу суду надійшли матеріали адміністративної справи №140/7233/25.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати оригінал платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн.;
- надати уточнену позовну заяву (два примірники), з урахуванням вказаних судом зауважень.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, мотивоване невідповідністю долученого до матеріалів справи ордеру положенням законодавства.
Розглянувши означене клопотання, суд зазначає таке.
За змістом абзацу другого частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Згідно з частинами сьомою, восьмою, десятою статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини восьмої статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Частиною четвертою статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Згідно із частиною другою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Пунктом 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 (далі по тексту також - Положення) передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Приписами пункту 12 Положення імперативно визначено, що ордер містить наступні реквізити, зокрема, 12.9. Дату видачі ордера; 12.10. Підпис адвоката (власноручний або електронний) який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); 12.11. Підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»); 12.12. Підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням. Під час дії воєнного стану на території України, реквізити, передбачені цим підпунктом можуть оформлятись у відповідності до п. 10 цього Положення.
Як встановлено судом, позовну заяву підписано та подано адвокатом Корнієнко Наталією Юріївною.
На підтвердження повноважень до позовної заяви адвокатом додано ордер на надання правничої допомоги серії ВІ №1303395 на надання правової допомоги позивачеві.
Втім, зі змісту ордеру слідує, що він не містить власноручного підпису адвоката Корнієнко Н.Ю. у графі «Адвокат», що свідчить про відсутність у нього обов'язкових реквізитів, визначених Положенням, та виключає, в цьому випадку, можливість посилання на ордер як на документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
Суд зазначає, що поданий представником позивача ордер не є сформованим електронним ордером через модуль у підсистемі «Електронний суд» у встановленій адміністратором формі, а є додатком до позовної заяви, а тому має містити обов'язкові реквізити, визначені Положенням.
Суд зауважує, що ордер, згенерований через «Особистий кабінет адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України, має містити обов'язкові реквізити, визначені Положенням. У випадку автоматичного не заповнення при генерації деяких реквізитів, такі заповнюються адвокатом самостійно.
Накладення адвокатом електронного цифрового підпису на копію ордера не свідчить про дотримання вимог щодо його змісту, в розумінні Положення, а лише засвідчує правовий статус електронної копії документа.
Поданий представником позивача ордер сформований в особистому кабінеті адвоката. Водночас в особистому кабінеті генерується лише бланк ордера, затвердженої типової форми, однак графа «Адвокат» заповнюється самостійно шляхом накладення власноручного підпису, та зазначається дата видачі ордеру.
З огляду на те, що в ордері відсутній такий обов'язковий реквізит, як підпис адвоката, який видав ордер, та беручи до уваги наведені вище норми, суд дійшов висновку, що наданий представником позивача документ не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів позивача у суді, зокрема, і повноважень на підписання позовної заяви від його імені.
Також суд звертає увагу, що питання належності підтвердження представництва учасником справи адвокатом шляхом подання до суду копії ордеру через систему «Електронний суд» без графічного проставлення підпису в графі ордеру «Адвокат» було предметом дослідження Верховним Судом у постановах від 15.03.2024 у справі №380/16075/22, від 29.02.2024 у справі № 466/76/22, від 07.12.2023 у справі №466/862/22, від 07.02.2023 у справі №466/487/22, від 22.12.2022 у справі №450/569/22.
Так, у наведених справах Верховний Суд погодився із судом апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, до якої адвокатом на підтвердження повноважень було додано копію ордеру на надання правничої допомоги, яка не містила власноручного підпису адвоката, оскільки ним не було дотримано форми документа, що підтверджує його право на здійснення представництва інтересів особи, зокрема його підписання, як того вимагають норми Закону №5076-VI та Положення.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Крім того, суд повідомляє, що відповідно до частини четвертої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача та залишення без розгляду позовної заяви, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання відповідача про залишення позову без розгляду задовольнити.
Позов залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали суду надіслати сторонам (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Дудін С.О.