ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"16" лютого 2026 р. справа № 300/8670/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій,
Адвокат Корольов Дмитро Олександрович (далі, також - представник позивача, адвокат Корольов Д.О.), який діє в інтересах ОСОБА_1 (далі, також - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся в суд з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі, також - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) в якій просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку та дії щодо оголошення у розшук громадянина України ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом оновлення даних та виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку та виключення з розшуку відносно ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомити Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення громадянина України ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Адвокат ОСОБА_2 вказує, що 12.11.2025 позивач дізнався про те, що ним нібито було порушено правила військового обліку, ця інформація відображена в його електронному військово-обліковому документі, а саме міститься червона стрічка з написом "Вас розшукує ТЦК" та "Порушення правил військового обліку", "Причина звернення до Нацполіції - не прибули за повісткою до ТЦК та СП, дата звернення - 09.07.2025". За доводами представника позивача, з метою захисту законних прав та інтересів, позивача та отримання інформації, яке саме адміністративне правопорушення є підставою для перебування позивача в статусі особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, адвокат Корольов Д.О. звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 , з адвокатським запитом вих. №1211-25 від 12.11.2025. Однак, як стверджує представник позивача, станом на момент звернення до суду з адміністративним позовом, в порушення норми Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі, також - Закон №5076-VI) відповідач проігнорував та не надав жодної відповіді на адвокатський запит від 12.11.2025. Адвокат Корольов Д.О. наголошує, що до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі, також - Реєстр, ЄДР) вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку. При цьому, представник позивача зазначає, що відповідачем жодних постанов або протоколів про адміністративне правопорушення відносно позивача складено не було, жодних повісток про розгляд адміністративної справи, в якій було би зазначено дата і місце розгляду справи, як це передбачено приписами статті 277-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі, також - КУпАП), позивач від відповідача не отримував. З огляду на викладене, представник позивача переконаний, що позивач не був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності на підставі частини 3 статті 210 КУпАП за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Адвокат Корольов Д.О. вважає, що оскільки факту притягнення відповідачем до відповідальності позивача не було, то відомості до Реєстру щодо притягнення до відповідальності за порушення правил обліку ОСОБА_1 , внесені безпідставно.
Таким чином, вважаючи протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_6 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку та дії щодо оголошення у розшук громадянина України ОСОБА_1 , позивач, через уповноваженого представника, звернувся до суду з цією позовною заявою.
Одночасно із позовною заявою, представник позивача 29.11.2025 сформував у підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи клопотання про витребування доказів, що зареєстроване в суді 01.12.2025 (а.с.18-26). У коментованому клопотанні адвокат Корольов Д.О. просив суд, витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені копії постанов та протоколів по справі про адміністративне правопорушення за статтею 210 та або статтею 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , які складалися (виносилися) уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.27-29).
Пунктом 2 вищезазначеної ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області (далі, також -третя особа, ГУ НП в Івано-Франківській області).
Пунктом 5 резолютивної частини коментованої ухвали суду витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 всі належним чином засвідчені докази, на підтвердження підстав внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про порушення позивачем правил військового обліку.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 30.12.2025 та зареєстрований у суді 31.12.2025 (а.с.34-48). ІНФОРМАЦІЯ_2 проти позовних вимог заперечує, з огляду на таке.
Мотивуючи свою позицію відповідач зазначив, що засобами Реєстру 19.06.2025 сформовано повістку №4022715, згідно з якою ОСОБА_1 , належало з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_6 29.06.2025 о 09:00 год, зазначена повістка надіслана централізовано засобами поштового зв'язку в порядку визначеному пунктами 30-2, 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі, також - Порядок №560), в редакції, що діяла на момент проведення відповідного оповіщення. Однак, за доводами ІНФОРМАЦІЯ_6 , позивач не виконав вимоги повістки №4022715 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 на 29.06.2025 та не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_6 , про причини неприбуття не повідомив чим порушив приписи статті 22 Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі, також - Закон №3543-XII). Відповідач наголошує, що у зв'язку з неприбуттям до ІНФОРМАЦІЯ_6 , в Реєстрі автоматично з'являється інформація про неприбуття особи за викликом, дані про що автоматично передаються до управління поліції. Таким чином, відповідач стверджує, що ніхто вручну інформацію про неприбуття особи за повісткою в Реєстр не вносить - система робить це самостійно, ніхто вручну не передає цю інформацію до поліції.
Також, ІНФОРМАЦІЯ_2 наголошує, що позивач не враховує приписи пункту 2 частини 1 статті 6 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 16.03.2017 №1951-VIII (далі, також - Закон №1951-VIII), яким передбачено, що до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів. При цьому, в пункті 1 частини 1 статті 8 Закону №1951-VIII зазначено, що до службових даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про виконання військового обов'язку. Враховуючи викладене, відповідач переконаний, що до Реєстру вносяться не лише відомості про притягнення до адміністративної відповідальності, але й службові дані, включаючи відомості про виконання військового обов'язку. ІНФОРМАЦІЯ_2 стверджує, що факт неприбуття військовозобов'язаного до ТЦК та СП за повісткою є не виконанням військового обов'язку, відомості про що вважаються службовими даними, які підлягають внесенню до Реєстру.
З урахуванням зазначеного, ІНФОРМАЦІЯ_2 вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Представник позивача 02.01.2026 сформував в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи відповідь на відзив, що зареєстрований в канцелярії суду 05.01.2026 (а.с.49-56). Адвокат Корольов Д.О. наголошує, що предметом позову у даному випадку є саме протиправність внесення до реєстру "Оберіг" позивача як порушника правил військового обліку, що має самостійні юридичні наслідки. Представник позивача стверджує, що факт неявки за повісткою, навіть за умов належного вручення, не є автоматичною підставою для внесення відомостей до Реєстру як про порушення.
За доводами представника позивача, чинне законодавство не містить жодної норми закону, яка б передбачала, що до службових даних військовозобов'язаний можна вносити дані про порушення правил військового обліку, як про це стверджує відповідач.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності позовну заяву, відзив на позов, відповідь на відзив та докази, наявні в матеріалах цієї адміністративної справи, встановив такі обставини.
Як свідчить витяг з застосунку "Резерв +" сформований 26.11.2025, о 09:10, станом на момент формування такого витягу ОСОБА_1 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.13).
Вищезазначений витяг містить графи: "Порушення прави військового обліку" та "Причина звернення до Нацполіції - Не прибуття за повісткою до ТЦК та СП" (а.с.13).
Також, згідно із знімком екрану "screenshot" застосунку "Резерв +" ОСОБА_1 , оновленого 26.11.2025 о 09:10, останній перебуває у розшуку - "Вас розшукує ТЦК" (а.с.12).
З метою захисту прав ОСОБА_1 ,, адвокат Корольов Д.О. звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із адвокатським запитом від 12.11.2025 №1211-25 (а.с.11-зворотній бік а.с.11), в якому просив:
- повідомити чи було встановлено/виявлено уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 будь-які порушення правил військового обліку зі сторони ОСОБА_1 ;
- повідомити чи складалися (виносилися) уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 будь-які постанови або протоколи по справі про адміністративне правопорушення за статтею 210 та або статтею 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Якщо так, надати копії усіх таких постанов/ протоколів;
- повідомити чи вручалися/надсилалися ОСОБА_1 уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 повістки про розгляд адміністративної справи, в якій було би зазначено дата і місце розгляду справи, як це передбачено приписами статті 277-2 КУпАП. Якщо так, прошу надати копії таких повісток та доказів вручення/направлення;
- повідомити чи надсилалися/направлялися уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 будь-які звернення до органів Національної поліції України про доставлення або розшук відносно ОСОБА_1 за вчинення ним правопорушень, передбачених статтями 210 та 210-1 КУпАП.
Представник позивача стверджує в позовній заяві, що станом на момент звернення до суду відповідач не надав відповідь на вищезазначений адвокатський запит.
В свою чергу, відповідач долучив до відзиву на позовну заяву копію листа ІНФОРМАЦІЯ_6 від 20.11.2025 №11/2131 адресованого адвокату Корольову Д.О., яким повідомлено про те що згідно з системою ЄДРВРП "Оберіг" позивачу було направлено повістку з метою уточнення даних в ІНФОРМАЦІЯ_6 у визначений термін на 09.07.2025. Оскільки громадянин ОСОБА_1 , не прибув у визначений термін, тим самим порушивши правила військового обліку 10.07.2025 автоматично системою ЄДРВРП переданий в розшук за неявку по повістці за статтею 210 КУпАП (а.с.47).
При цьому, відповідач не надав суду жодних доказів, які б свідчили про направлення адвокату Корольову Д.О. вищезазначеного листа.
Вважаючи протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_6 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку та дії щодо оголошення у розшук громадянина України ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами статті 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VІІІ (далі, також - Закон №389-VІІІ) визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Аналогічне визначення воєнного стану міститься і у статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 за №1932-XII (надалі, також - Закон №1932-XII).
Також, статтею 1 Закону №1932-XII передбачено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 "Про введення воєнного стану" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває по теперішній час.
Указом Президента України від 24.02.2022 за №69/2022 "Про загальну мобілізацію", у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі, також - Закон № 3543-XII).
Відповідно до статті 1 Закону №3543-ХІІ мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
За змістом частини 3 статті 22 Закону №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися, зокрема, військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Згідно з пунктом 21 Порядку №560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Пунктом 28 Порядку №560 передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Відповідно до пункту 34 Порядку №560 повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
За правилами пункту 41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Суд зазначає, що порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулюють відносини між ними, визначається Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі, також - Правила №270).
Відповідно до абзацу 2 пункту 16 Правил №270, повістка або у випадках, передбачених законодавством, інший документ про виклик або оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів може бути надіслана рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з позначками "Повістка ТЦК", "Вручити особисто".
Абзацом 3 пункту 101 Правил №270 визначено, що у разі невручення рекомендованого листа з позначками "Судова повістка", "Повістка ТЦК" або реєстрованого поштового відправлення з позначкою "Адміністративна послуга" такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Згідно з абзацами 2 та 4 пункту 82 Правил №270 рекомендовані листи з позначкою "Повістка ТЦК" під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК".
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК", працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Так, відповідач долучив до матеріалів справи копію повістки № 4022715 від 19.06.2025, згідно з якою ОСОБА_1 належить з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення даних 29.06.2025 (а.с.44).
На підтвердження направлення такої повістки позивачу відповідач надав копію Опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення АТ "Укрпошта", згідно з яким відправляється повістка від 19.06.2025 №4022715 (зворотній бік а.с.44).
При цьому, суд звертає увагу, що опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення, не належить до відомостей, передбачених підпунктом 2 пункту 41 Порядку №560, що є належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик.
Відповідач не надав суду будь яких інших доказів, які б свідчили про належне оповіщення ОСОБА_1 , про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 , зокрема передбачених підпунктом 2 пункту 41 Порядку №560.
Таким чином, із аналізу наведеного слідує, що відповідачем не доведено факт оповіщення ОСОБА_1 про необхідність з'явитися до ТЦК та СП, відтак не доведено факт порушення позивачем правил військового обліку .
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами частин восьмої та дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру заносяться та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості про призовників, військовозобов'язаних та резервістів:
1) персональні дані;
2) службові дані.
Таким чином, із аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію бази даних, які до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У свою чергу, пункт 20-1 частини 1 статті 7 Закону №1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Таким чином, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.
За змістом пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, з-поміж іншого: розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, Служби зовнішньої розвідки).
Відповідно до статті 235 КУпАП України територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, суд дійшов висновку, що до повноважень відповідача належить притягнення військовозобов'язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку з прийняттям відповідної постанови, а також внесення відповідачем до Реєстру таких даних про притягнення військовозобов'язаного до адміністративної відповідальності.
Суд звертає увагу, що до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів підлягають внесенню дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил військового обліку.
Доказів притягнення позивача до адміністративної відповідальності в установленому законом порядку за порушення правил військового обліку відповідач не надав.
За даних обставин, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку та зобов'язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення позивачем правил військового обліку позивачем підлягають задоволенню.
Щодо оголошення позивача в розшук, суд керується таким.
Суд вважає за необхідне зазначити, що поняття "розшук", яким оперує представник позивача у позовній заяві, не передбачене та не визначене положеннями Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Згідно із частиною першою статті 27 вказаного Закону, у разі невиконання громадянином обов'язків, передбачених статтею 22 цього Закону, та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право звернутися до органів Національної поліції щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
При цьому суд звертає увагу, що хоча частина 5 статті 24 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає можливість доставлення поліцією осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 та 210-1 КУпАП, така норма регулює лише порядок дій поліції після отримання законного звернення, а не підстави для звернення територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Підстави ж звернення ТЦК та СП до органів поліції прямо та вичерпно визначені частиною першою статті 27 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", відповідно до якої таке звернення можливе лише у разі невиконання громадянином обов'язків, передбачених статтею 22 цього Закону, та вчинення правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП.
Тобто для виникнення повноваження ТЦК звернутися до поліції повинні одночасно існувати дві умови, і жодна інша підстава законом не передбачена.
Водночас склад адміністративного правопорушення, передбачений статтею 210-1 КУпАП, передбачає невиконання громадянином вимоги щодо явки для призову, проходження військової служби, або проходження військово-лікарської комісії тощо. Матеріали справи не містять жодного доказу того, що позивачеві надсилалися чи вручалися документи з такими вимогами. Як зазначено судом вище по тексту судового рішення, відповідач не довів, що позивача було належним чином оповіщено про необхідність прибуття до ТЦК та СП.
Відтак правові підстави для звернення ТЦК до Національної поліції із вимогою здійснення адміністративного затримання були відсутні.
Суд також враховує, що пункт 56 та абзац 17 пункту 79 Порядку №1487, дійсно передбачають можливість формування територіальним центром комплектування та соціальної підтримки електронного звернення до органів поліції у разі виявлення осіб, які ухиляються від виконання військового обов'язку або порушили правила військового обліку та процедуру відкликання відповідного звернення.
Однак зазначені норми Порядку є підзаконними, регулюють лише технічну процедуру формування та передачі звернення та не можуть розширювати або змінювати зміст статті 27 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти виключно в межах повноважень та у спосіб, визначених законом.
Отже, оскільки Закон, як акт вищої юридичної сили, прямо встановлює, що звернення до поліції може мати місце лише у разі наявності ознак правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, застосування пункту 56 можливе лише в межах такої законної підстави.
Суд звертає увагу, що позивач у позовній заяві просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку тадії щодо оголошення у розшук громадянина України ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом оновлення даних та виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку та виключення з розшуку відносно ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомити Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення громадянина України ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому, як вже зазначалося судом вище по тексту судового рішення, поняття "розшук", яким оперує представник позивача у позовній заяві, не передбачене та не визначене положеннями Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а ТЦК та СП не оголошує громадян у розшук та не виключають їх з розшуку.
Згідно із частиною першою статті 27 вказаного Закону, у разі невиконання громадянином обов'язків, передбачених статтею 22 цього Закону, та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право звернутися до органів Національної поліції щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки
Також, суд наголошує, що відповідно до абзацу 17 пункту 79 Порядку №1487, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: повідомляють Національну поліцію про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.
Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи.
В даному випадку, визначаючи належний спосіб захисту і відновлення права, позивач не врахував наступного.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту має забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. А відтак, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дії суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, зважаючи на встановлення у справі не виконання відповідачем при розгляді заяви позивача власних повноважень в належному і повному обсязі, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача буде:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом оновлення даних та виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомити Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення громадянина України ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, з урахуванням зазначеного вище по тексту судового рішення, суд, на підставі наданих доказів та системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіляючи між сторонами судові витрати слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в загальному розмірі 1937,93 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи платіжна інструкція №1.422679231.1 від 28.11.2025 (а.с.1).
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина 1 статті 139 КАС України).
Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини ІНФОРМАЦІЯ_6 , то з останнього підлягають стягненню за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1937,93 грн.
Сторонами не надано доказів понесення будь-яких інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, а відтак, такі не підлягають розподілу на момент ухвалення цього рішення.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ) привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом оновлення даних та виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ).
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ) повідомити Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення громадянина України ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в сумі 1937 (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім) гривень 93 (дев'яносто три) копійки.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ;
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ;
третя особа: Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області, адреса: вул. Академіка Сахарова, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 40108798.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.