про залишення позовної заяви без руху
16 лютого 2026 рокум. Ужгород№ 260/653/26
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М., розглянувши матеріали позовної заяви Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,-
Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ Білинця В'ячеслава Олександровича про накладення штрафу від 19.04.2024 у розмірі 5100,00 грн у виконавчому провадженні № 71021272.
Відповідно до ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, в тому числі, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.161 КАС України.
Частиною 1 ст.122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Відповідно до п.1 ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем оскаржено до суду постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу від 19.06.2024 року.
Водночас, з даним позовом до суду позивач звернувся лише 10.02.2026 року.
В тексті позовної заяви представником позивача заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду та зазначено, що 30 грудня 2025 року на адресу департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради надійшла постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ про накладення штрафу від 19.06.2024 у виконавчому провадженні №71021272.
Суд зазначає, що законодавець пов'язує початок обчислення строку з не з тим, коли особа суб'єктивно з'ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона об'єктивно повинна була дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність, що мають вплив на неї, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше.
Також, суд звертає увагу позивача на те, що дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Слід також зазначити, що дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі.
Суд зазначає, що позивач у позовній заяві вказує, що 11 листопада 2025 року на адресу Департаменту надійшла постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ про накладення штрафу від 06.11.2025 року у виконавчому провадженні №71021272 у подвійному розмірі 10200 грн. за невиконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/4214/22.
З тексту позовної заяви вбачається, що позивач обізнаний про те, що у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ відкрито виконавче провадження №71021272 з виконання виконавчого листа по справі №260/4214/22 та 16.02.2023 року отримав постанову про відкриття виконавчого провадження із зазначенням ідентифікатора доступу до електронної виконавчої справи.
Відтак, суд зазначає, що позивач після отримання листа від 11.11.2025 року мав можливість ознайомитися із оскаржуваною постановою про накладення штрафу від 19.06.2024 року.
Крім того, суд зазначає, що позивач долучив до позовної заяви платіжну інструкцію №1705 від 23 грудня 2025 року про сплату судового збору за позовну заяву про скасування постанови про накладення штрафу, що додатково підтверджує той факт, що станом на 23 грудня 2025 року позивачу було відомо про існування постанови про накладення штрафу від 19.06.2024 року.
Суд також враховує, що позивач 06.01.2026 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з аналогічними позовними вимогами та ухвалою суду від 21 січня 2026 року у справі №260/55/26 повернуто позовну заяву Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.
Позивачем 22.01.2026 отримано вказану ухвалу від 21 січня 2026 року у справі №260/55/26, що вбачається з КП «Діловодство спеціалізованого суду».
При цьому після отримання ухвали суду про повернення позовної заяви позивач звернувся також з пропуском 10-денного строку, а саме: 10.02.2026.
Крім того, ухвала суду від 21 січня 2026 року у справі №260/55/26 позивачем не оскаржена, що вказує на згоду позивача з винесеним судовим рішенням.
З огляду на вказані обставини, суд вважає доводи позивача щодо поважності пропуску строку звернення до суду, викладені у позовній заяві, необґрунтованими, а тому відмовляє позивачу у поновленні строку звернення до суду з підстав наведених у позовній заяві.
Таким чином, позивачу необхідно подати до суду нову заяву про поновлення пропущеного строку звернення та викласти інші мотиви поважності пропуску строку звернення до суду та надати докази щодо зазначеного.
Приписами ч.1 ст.123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI (надалі Закон України № 3674-VI).
Відповідно до статті 3 частини 1 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом майнового характеру про визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу, загальна сума майнових вимог складає 5100,00 грн.
Так, згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3328,00 грн.
Відтак, сума судового збору, яка підлягає до сплати за подання даного адміністративного позову майнового характеру (ціна позову - 5100,00 грн.) становить 3328,00 грн.
При цьому, згідно ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Позивачем долучено до матеріалів справи платіжну інструкцію №1705 від 23 грудня 2025 року про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. Тобто позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 240 грн.
Таким чином, суддя встановив, що судовий збір за подання позовної заяви у цій справі не сплачено у повному обсязі.
Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, шляхом надання заяви на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити:
- доказ доплати судового збору у розмірі 240 грн;
- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
На підставі наведеного та керуючись ст.169, 171, 248 КАС України, суддя, -
Позовну заяву Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищезазначених недоліків.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Луцович