13 лютого 2026 року м. Житомир справа № 240/32003/23
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 28.01.2025 у справі №240/32003/23 позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати пенсії у розмірі, передбаченому статтею 54 Закону України №796-XII, та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком з 05.07.2023 з урахуванням раніше виплачених сум та надалі виплачувати її у визначеному розмірі.
На виконання зазначеного рішення позивачу видано виконавчий лист, який пред'явлено до виконання, та 02.04.2025 відкрито виконавче провадження №77662958.
Позивач звернулась до суду із заявою про встановлення судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, посилаючись на те, що при обчисленні пенсії з 01.01.2026 відповідач застосував прожитковий мінімум, встановлений на 2025 рік, у зв'язку з чим, на думку заявника, судове рішення виконується неправильно.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало заперечення, в яких зазначило, що рішення суду виконано добровільно, здійснено перерахунок пенсії з 05.07.2023 та проводиться її виплата у визначеному розмірі.
Вирішуючи у письмовому провадженні, подану позивачем заяву, та надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Абзацом 1 ст. 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Зі змісту статті 370 КАС України слідує, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
В свою чергу, судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт також є формою забезпечення виконання судових рішень.
За змістом частини 2 статті 381-1 КАС України суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Отже, у КАС України передбачені три види судового контролю: надання правової оцінки рішенням, діям або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в процесі виконання рішення суду (стаття 287); зобов'язання судом, який ухвалив судове рішення, суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (стаття 382); надання правової оцінки рішенням, діям або бездіяльності, вчиненим суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383).
Встановлення судового контролю шляхом зобов'язання подати звіт є заходом превентивного впливу, спрямованим на отримання судом інформації про стан виконання рішення, і не передбачає перевірки правильності здійснення розрахунків чи оцінки правомірності дій суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається із заяви, позивач не заперечує факт здійснення відповідачем перерахунку пенсії та її виплати, однак вважає неправильним порядок визначення розміру пенсії після 01.01.2026.
Отже, доводи заявника фактично зводяться до незгоди з діями відповідача щодо виконання судового рішення, а не до доведення факту його невиконання.
Суд враховує, що виконавче провадження щодо виконання постанови Верховного Суду відкрито та перебуває на стадії виконання, що свідчить про вжиття заходів примусового виконання у порядку Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, із матеріалів справи вбачається, що позивач володіє інформацією про хід виконання судового рішення, зокрема про здійснений перерахунок та розмір виплат.
Подання звіту про виконання судового рішення за своєю суттю є поданням інформації про його виконання, однак встановлення судового контролю не передбачає обов'язку суду перевіряти правильність виконання рішення або надавати оцінку правомірності дій відповідача.
Оцінка рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, вчинених на виконання судового рішення, здійснюється судом у порядку статті 383 КАС України.
Судовий контроль за виконанням судового рішення є додатковим процесуальним механізмом забезпечення його виконання та застосовується за наявності обґрунтованих даних про невиконання або ухилення суб'єкта владних повноважень від виконання рішення суду.
У даному випадку таких обставин судом не встановлено. Таким чином, відповідачем вжито заходів щодо виконання судового рішення, а підстави для встановлення судового контролю відсутні.
Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. ст. 14, 241, 248, 256, 370, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі №240/32003/23 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Р.М.Шимонович