17 лютого 2026 року м. Житомир справа № 240/25139/25
категорія 111030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Романченка Є.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТІС.КОМ» до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТІС.КОМ» звернулось до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 09.05.2025 року №3840/06-30-04-01, яким анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Артіс.ком»;
- зобов'язати Державну податкову службу України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Артіс.ком» з 09.05.2025 року шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість із збереженням індивідуального податкового номеру ТОВ «Артіс.ком»;
- зобов'язати Державну податкову службу України поновити облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки ТОВ «Артіс.ком» в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні до прийняття рішення від 09.05.2025 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, при здачі декларації за серпень 2025 року позивачу стало відомо про анулювання ще в травні 2025року діючого свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Артіс.Ком», яке відбулося без будь якого повідомлення на адресу позивача.
Вважає, очевидним те, що таке рішення прийнято без дотримання вимог пункту 184.2 статті 184 Податкового кодексу України щодо обов'язкового інформування платника та надання йому можливості подати свої пояснення чи заперечення.
Наголошує, що протягом року з квітня 2024 року по травень 2025 року в єдиному реєстрі податкових накладних на ТОВ «Артіс.Ком» були зареєстровані податкові накладні, які свідчать про придбання Товариством послуг здійснених з метою формування податкового кредиту.
Також, станом на дату анулювання та станом на сьогодні у ТОВ «Артіс.Ком» наявний невикористаний податковий кредит з ПДВ в сумі 224787,25 грн, сформований за фактично здійсненими господарськими операціями.
Анулювання статусу платника ПДВ позбавляє підприємство можливості використати зазначений податковий кредит, що суперечить принципам податкової рівності, справедливості та стабільності, визначеним статтею 4 Податкового кодексу України, а також порушує майнові права ТОВ «Артіс.Ком» та створює перешкоди для подальшої господарської діяльності.
Ухвалою суду 10.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено, зобов'язано Головне управління ДПС у Житомирській області надати суду належним чином засвідчену копію рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ від 09.05.2025.
Головне управління ДПС у Житомирській області, у строк та в порядку, визначеному ст.152, ч.1 ст.261 Кодексом адміністративного судочинства України далі -КАС України) подало відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого вказано, що ТОВ «Артіс.Ком» подало контролюючому органу декларацій з ПДВ за квітень-грудень 2024 року та січень - березень 2025 року, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового кредиту.
До відзиву надано витребуване судом рішення від 09.05.2025.
Державна податкова служба України у строк, визначений ч.5 ст.162, ч.1 ст.261 КАС України та встановлений ухвалою суду подала відзив на адміністративний позов. По змісту відзиву просять у задоволенні позову відмовити, вказують на відсутність підстав для скасування рішення Головного управління ДПС у Житомирській області.
Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1ст.263КАС України.
У відповідності до частини 4статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частиною 5статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТІС.КОМ» перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Житомирській області за податковим номером ЄДРПОУ 43494555. З 01.03.2020 зареєстрований платником ПДВ з індивідуальним податковим номером платника ПДВ 434945506255.
Згідно з повідомленням JI409801 від 09.05.2025 реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТІС.КОМ», як платника ПДВ анульовано за рішенням контролюючого органу від 09.05.2025 №3840/06-30-04-01.
Зі змісту спірного рішення судом встановлено, що анулювання статусу платника ПДВ відбулось у зв'язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТІС.КОМ» подає декларації з ПДВ за квітень-грудень 2024 року, січень - березень 2025 року, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
На спростування підстав анулювання позивач вказує, що протягом року з квітня 2024 року по травень 2025 року в єдиному реєстрі податкових накладних на ТОВ «Артіс.Ком» були зареєстровані податкові накладні, які свідчать про придбання Товариством послуг здійснених з метою формування податкового кредиту.
На підтвердження вказаних обставин до матеріалів справи надано податкові накладні з квітня 2024 року по квітень 2025 року та квитанції про їх реєстрацію.
У відповідь на лист позивача щодо поновлення реєстрації платника ПДВ, відповідач листом від 12.10.2025 №29128/0/06-30-04-0113 повідомив, що підставою для скасування анулювання є відповідні рішення суду, або рішення контролюючого органу.
У відповідь на адвокатський запит представника позивача листом від 31.10.2025 №30147/6/06-30-04-01-13 відповідач відмовив у направленні спірного рішення у вигляді скан-копії. Запропоновано прибути особисто для отримання копії рішення.
У зв'язку з вказаним, позивач звертаючись з позовом про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, зі змістом такого рішення не був ознайомлений.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд застосовує наступні норми права.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі -ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.п. 49.2, 49.4 ст. 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Пунктом 49.18 ст. 49 ПК України передбачено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Відповідно до п. 180.1 ст. 180 ПК України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є: 1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено; 4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи; 5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном. Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми цього підпункту не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону; 6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, підприємство можливості використати зазначений податковий кредит, що суперечить принципам податкової рівності, справедливості та стабільності, визначеним статтею 4 Податкового кодексу України, а також порушує майнові права ТОВ «Артіс.Ком» та створює перешкоди для подальшої господарської діяльності.
Процедура анулювання реєстрації платника податку на додану вартість регулюється розділом V Податкового кодексу України та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130.
Згідно із пунктом 184.1 статті 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:
а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов'язань у випадках, визначених цим розділом;
б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку у випадках, визначених цим розділом;
в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість;
г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту;
ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;
д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута;
е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;
є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;
з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4,5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.
Пунктом 184.2 статті 184 ПК України визначено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б»-«з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Постановою КМУ від 14.11.2014 № 1130 затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі - Положення № 1130), яким визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації / анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.
Підпунктом «г» п. 5.1. Положення № 1130 встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо: особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Відповідно до пункту 5.2 Положення № 1130 при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт «г» пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що:
не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця;
включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.
Анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру.
Пунктом 5.5 Положення №1130 визначено, що анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти «б» - «з» пункту 5.1 цього розділу).
Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.
Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема: довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).
Відповідно до пункту 5.6 Положення № 1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.
За змістом п. 5.10 Положення № 1130 рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду. Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за ініціативою контролюючого органу, є, зокрема, рішення суду, яке набрало законної сили, про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.
Контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.
Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою № 6-РПДВ. Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником (заступником керівника або уповноваженою особою) контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов'язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.
Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ вважається днем прийняття такого рішення. Рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у день підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ за формою № 6-РЖ. Номер рішення відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі.
Один примірник рішення зберігається в контролюючому органі, який прийняв рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Документи чи копії документів, на підставі яких контролюючий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації, мають бути додані до цього примірника рішення.
Аналіз наведених норм права у їх сукупності дає можливість дійти висновку, що обов'язковою умовою для прийняття контролюючим органом рішення щодо анулювання реєстрації платника податків є не здійснення платником податків господарської діяльності щодо укладання правочинів, які оподатковуються ПДВ, що тягне за собою не подання відповідних декларацій або їх подання з нульовими відомостями.
У той же час, слід врахувати, що конструкція підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України передбачає наявність пасивної поведінки суб'єкта господарювання щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 380/8687/20.
Тобто, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі п.п. «г» п.184.1 ст.184 ПК України можливе за умов неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.
Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 05.11.2018 у справі № 820/2294/16, від 16.04.2020 у справі № 826/876/17.
Як зазначено вище, підставою для прийняття рішення від 09.05.2025 №3840/06-30-04-01 про анулювання реєстрації позивача, як платника ПДВ контролюючий орган зазначив п.п. "г" п. 184.1 ст. 184 ПК України, а саме платник подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду за квітень-грудень 2024 року, січень-березень 2025 року з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Листом від 14.05.2025 року №14383/6/06-30-04-01-13 ГУ ДПС у Житомирській області повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТІС.КОМ» про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідно до п.п. «г» п. 184.1 ст.184 ПК України, однак 29.05.2025 року даний лист повернувся адресату в зв'язку «неправильно зазначена (відсутня адреса)».
Отже, копію рішення позивач не отримав.
У свою чергу, позивач посилається на фактичне здійснення господарської діяльності та придбання/продаж послуг/товарів з метою формування податкового зобов'язання та кредиту, до матеріалів справи долучено первинну документацію по господарським операціям з контрагентами та відповідні докази надання податкових накладних, виписаних на ім'я позивача.
Так, позивачем до матеріалів справи надано копії податкових накладних, що складені у спірний період: від 30.04.2024 №3091482/1 на суму 371,76 грн в т ч. ПДВ 61,96 грн; від 31.05.2024 №1538776/1 на суму 447,06 в т ч. ПДВ 74,51 грн; від 30.06.2024 №319671/1 на суму 447,06 в т ч. ПДВ 74,51 грн; від 31.07.2024 №42482/1 на суму 13,94 в т ч. ПДВ 2,32 грн; від 31.07.2024 №4283/1 на суму 1605,65 грн в т ч. ПДВ 267,61 грн; від 31.08.2024 №3481714/1 на суму 548,88 грн в т ч. ПДВ 91,48 грн; від 30.09.2024 №749219/1 на суму 672,94 грн в т ч. ПДВ 112,16 грн; від 31.10.2024 №2345833/1 на суму 447,06 грн в т ч. ПДВ 74,51 грн; від 30.11.2024 №2261410/1 на суму 1044,71 грн в т ч. ПДВ 174,118 грн; від 31.12.2024 №2420619/1 на суму 447,06 в т ч. ПДВ 74,51 грн; від 31.12.2024 №2420618/1 на суму 106,52 грн в т ч. ПДВ 17,75 грн; від 31.01.2025 №458985/1 на суму 397,76 грн в т ч. ПДВ 66,294 грн; від 31.01.2025 №458984/1 на суму 247,09 грн в т ч. ПДВ 41,18 грн; від 28.02.2025 №3557177/1 на суму 269,21 грн в т ч. ПДВ 44,868 грн; від 28.02.2025 №831687/1 на суму 201,38 грн в т ч. ПДВ 33,56 грн; від 31.03.2025 №5080844/1 на суму 143,50 в т ч. ПДВ 23,92 грн; від 30.04.2025 №3433642/1 на суму 387,30 грн в т ч. ПДВ 64,55 грн; від 30.04.2025 №3433641/1 на суму 33,91 грн в т ч. ПДВ 5,65 грн.
Зазначені податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН в період з квітня 2024 року по дату анулювання реєстрації платника ПДВ, що підтверджується наданими до матеріалів справи квитанціями про реєстрації.
Наведені обставини не спростовуються доводами відповідача та наданими до матеріалів справи доказами.
У відповідності до п 198.6. ст 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Отже, аналіз наведеної вище норми ПК України свідчить про те, що оскільки в ЄРПН зареєстровано податкові накладні контрагентів позивача то за платником податку залишилось право сформувати податковий кредит/зобов'язання протягом часу, наведеного у вказаній вище нормі закону.
При цьому, п. 50.1 ст. 50 ПКУ визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
З огляду на наведене, станом на день прийняття оскаржуваного рішення, контролюючим органом протиправно не враховано, що ще не сплинув строк, протягом якого платник податку має право включити сплачені в ціні товару кошти до податкового кредиту і відобразити у податкових деклараціях суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТІС.КОМ» на підставі п. 50.1 ст. 50 ПК України надіслав відповідачу уточнюючий розрахунок до податкової декларації, однак у його прийнятті відмовлено, оскільки щодо платника прийнято рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ.
З урахуванням встановлених обставин справи та доказів, що спростовують твердження відповідачів про відсутність у позивача, в період з 01.04.2024 до 31.03.2025, операцій з постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, суд дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність анулювання за Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТІС.КОМ» реєстрації платника ПДВ.
Відтак, рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 09.05.2025 року №3840/06-30-04-01, яким анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Артіс.ком» суд визнає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо вимог позивача, зобов'язати Державну податкову службу України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Артіс.ком» з 09.05.2025 року шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість із збереженням індивідуального податкового номеру; поновити облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні до прийняття спірного рішення, слід зазначити наступне.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Відповідно до норм пункту 5.10. Положення № 1130 рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.05.2019 у справі № 826/11485/15.
Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності такого рішення актам законодавства, а також у разі скасування судових рішень чи записів у Єдиному державному реєстрі, на підставі яких було прийняте рішення про анулювання реєстрації.
Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.
З аналізу наведених правових норм слідує, що внесення відповідних змін до реєстру платників податку на додану вартість є компетенцією Державної податкової служби України, що здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Тобто, контролюючий орган законодавчими приписами зобов'язаний до вчинення таких дій як внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, на підставі рішення суду про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.
А тому, позовна вимога поновити реєстрацію платника податку на додану вартість з дати анулювання шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість з збереженням індивідуального податкового номера є належним способом правового захисту та підлягає задоволенню.
Разом з тим, механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складання податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (далі - Порядок № 569).
Пунктом 3 Порядку № 569 визначено, що періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДПС та Казначейством. Згідно з пунктом 5 цього Порядку, електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДПС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку. Казначейство відповідно до вимог ст. 69 ПК України надсилає ДПС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДПС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.
Відновлення показників в обліковій картці на рахунку платника податку у системі електронного адміністрування ПДВ, а також надання висновків та документів, які необхідні для повернення коштів, на новостворений рахунок платника податків в системі електронного адміністрування ПДВ належить до повноважень ДПС України.
При цьому, такі повноваження контролюючого органу здійснюються у певній послідовності після дослідження питання стосовно правомірності процедури включення до облікових карток певної інформації щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та операцій, які проводяться з коштами передоплати.
Згідно із п. 200-1.3 статті 201-1 ПК України у разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, загальна сума податку за складеними платником податковими накладними такого платника підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене).
Аналіз наведених вище приписів ПК України та Порядку № 569 свідчить про те, що відновлення показників в обліковій картці на рахунку платника податку у системі електронного адміністрування ПДВ (в тому числі реєстраційного ліміту) належить до повноважень Державної податкової служби України. При цьому, такі повноваження контролюючого органу здійснюються у певній послідовності після дослідження питання стосовно правомірності процедури включення до облікових карток певної інформації щодо стану розрахунків платника за податками, зборами.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.07.2020 у справі № 520/5627/19, від 21.07.2020 у справі № 820/1053/16.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язати поновити його облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні до прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
При цьому суд зауважує, що зобов'язуючи Державну податкову службу України поновити облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні до прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, суд не переймає на себе дискреційні повноваження ДПС, оскільки дискреційність повноважень передбачає можливість діяти на власний розсуд, у той же час, як у випадку скасування на підставі рішення суду анулювання реєстрації платником ПДВ Державна податкова служба України безальтернативно протягом трьох робочих днів зобов'язана відновити в СЕА ПДВ облікові дані та записи рахунків інтегрованої картки, реєстраційного ліміту (сум податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН) та здійснити перерахунок.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Однак, відповідачі як суб'єкти владних повноважень, не надали суду доказів на підтвердження правомірності рішення.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та доказів, наданих позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
З урахуванням вимог частини першої статті 139 КАС України, сплачений при зверненні до суду судовий збір належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів по 1514, 00 грн з кожного.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТІС.КОМ» (просп. Миру, 37,м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл.,10004. РНОКПП/ЄДРПОУ: 43494555) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44096781), Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8,м. Київ,04053. РНОКПП/ЄДРПОУ: 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 09.05.2025 року №3840/06-30-04-01, яким анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТІС.КОМ».
Зобов'язати Державну податкову службу України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТІС.КОМ» з 09.05.2025 року шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість із збереженням індивідуального податкового номеру.
Зобов'язати Державну податкову службу України поновити облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТІС.КОМ» в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні до прийняття рішення від 09.05.2025 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТІС.КОМ» 1514,00 грн сплаченого судового збору.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТІС.КОМ» 1514,00 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Ю. Романченко
17.02.26