Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 лютого 2026 року Справа №200/409/26
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника позивача про постановлення окремої ухвали,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому (з урахуванням уточненого позову) просить суд:
визнати протиправними дії Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з 23.07.2025;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 23.07.2025.
Ухвалою суду від 21.01.2026 позовна заява залишалась без руху, у встановлений судом строк недоліки усунуто шляхом надання уточненої позовної заяви.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази у відповідача, яких, на думку суду, не вистачало для всебічного та об'єктивного розгляду справи.
Відповідачем заявлено клопотання про витребування у представника позивача доказів відсутності факту смерті позивача, про визнання обов'язковою особистої участі позивача у судовому засіданні для надання пояснень за адміністративним позовом в режимі відеоконференції та про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.02.2026 у задоволенні клопотань представника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про витребування у представника позивача доказів відсутності факту смерті позивача, про визнання обов'язковою особистої участі позивача у судовому засіданні для надання пояснень за адміністративним позовом в режимі відеоконференції та про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено.
Представником позивача заявлено клопотання, де вона просить суд винести окрему ухвалу відносно відповідача за зловживання правами та затягування процесу, за введення суду в оману, яке обґрунтоване, тим, що на думку представника позивача, відповідач своїми діями зловживає правами, так у справі є відмітки про неотримання пенсії від рф ще від 16.09.2025, а відповідач вказує що їх не має, відеоідентифікацію не приймає програма, а відповідач вказує про потребу її проходження, натомість відповідач вказує про смерть позивача, хоча у позивача є навіть рахунок у банку для отримання пенсії та він неодноразово звертався до відповідача.
Дослідивши матеріали справи та доводи заявленого клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 249 КАС України у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Згідно ч. 4 ст. 249 КАС України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Відповідно до ч. 5 ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Відповідно до ч. 9 ст. 249 КАС України окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
При цьому, суд акцентує увагу на тому, що окрема ухвала - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників.
Необхідність її винесення зумовлена завданнями адміністративного судочинства - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.
Суд має право, а не зобов'язаний постановити окрему ухвалу. Проте, враховуючи особливий статус суду в системі органів, що забезпечують правовий порядок, суд зобов'язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону.
Підставою для окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час саме судового розгляду конкретної справи встановлено певне правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити (службова недбалість, зловживання владою тощо).
Так, у своєму клопотанні позивач просить суд винести окрему ухвалу за зловживання правами та затягування процесу.
З метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства судом може бути застосовано до відповідної особи засоби процесуального примусу, передбачені главою 9 КАС України.
Так, відповідно до ст. 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень;
4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.
Таким чином, з огляду на викладене, судом не встановлено підстав для постановлення окремої ухвали за зловживання правами та затягування процесу.
Суд наголошує на тому, що за зловживання процесуальними правами передбачена інша процедура вжиття відповідних заходів до порушника, аніж винесення окремої ухвали.
Щодо доводів представника позивача про введення суду в оману суд зазначає, що будь яких мотивованих доказів на обґрунтування таких міркувань представником позивача суду не було надано, а посилання на ь доводи відповідача, викладені у відзиві та клопотаннях, є особистою думкою.
Суд зазначає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).
Беручи до уваги той факт, що матеріали справи не містять будь-яких доказів вчинення відповідачем порушень закону, суд не вбачає підстав для ухвалення судового рішення у порядку ст. 249 КАС України.
Керуючись ст.ст. 149, 248, 249, 256, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання представника позивача про постановлення окремої ухвали - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Буряк