Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 лютого 2026 року Справа №200/4866/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши в порядку письмового провадження звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року по адміністративній справі №200/4866/25, -
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року по справі №200/4866/25 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення комісії, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано протокол комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період №15/9 від 25.06.2025 року в частині відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 20.06.2025 р. про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 4 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.4 ч.1 ст.23 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу".
Рішення набрало законної сили 08 жовтня 2025 року.
Ухвалою суду від 05 листопада 2025 року внесено виправлення у третьому абзаці резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року та викладено його у наступній редакції:
«Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 20.06.2025 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 4 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Ухвалою суду від 27 листопада 2025 року заяву ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали по адміністративній справі №200/4866/25 - задоволено частково.
Визнано протиправним протокол засідання комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 № 15/23 від 29.10.2025 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що прийнято на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/4866/25 від 08.09.2025.
15 січня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року по адміністративній справі №200/4866/25.
Ухвалою суду від 16 січня 2026 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року по адміністративній справі №200/4866/25 - задоволено частково.
Застосовано судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року по справі №200/4866/25 шляхом зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року по справі №200/4866/25 у місячний строк з дня отримання копії цієї ухвали.
11 лютого 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 надано до суду звіт про виконання судового рішення, у якому, зокрема, зазначено, що 29.10.2025 р. комісією повторно була розглянута заява ОСОБА_1 від 25.06.2025 та прийняте рішення про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Окрім того, зазначає, що комісія при прийнятті рішення про відмову ОСОБА_1 керувалася рішеннями Донецького окружного адміністративного суду по аналогічним справам 200/5519/25 та 200/6548/25 в яких при подачі аналогічних заяв про надання відстрочки ОСОБА_3 надав неповний перелік документів для надання йому відстрочки та суд як і комісія дійшли висновку про правильність прийняття свого рішення.
13 лютого 2026 року до суду від ОСОБА_1 надійшли заперечення стосовно звіту про виконання судового рішення.
Відповідно до наданих заперечень, ОСОБА_1 зокрема зазначає, що в звіті не вказано номер протоколу та не додано до додатків рішення на яке посилається Відповідач у звіті. Крім того, до теперішнього часу Відповідач не виконав Ухвалу від 27.11.2025. Просить суд відмовити ІНФОРМАЦІЯ_3 в затвердженні звіту на виконання рішення суду поданому 12.02.2026р. та встановити новий строк на подання звіту на виконання Рішення по справі в 10 діб та накласти штраф на керівника ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму, половину з яких стягнути на користь ОСОБА_1 , а половину на користь Державного бюджету України.
Суддя Галатіна О.О. з 09 лютого 2026 по 13 лютого 2026 перебувала на курсах підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України.
Вирішуючи питання про прийняття звіту про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною другою статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Нормами частини третьої зазначеної статті передбачено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Судом встановлено, що на виконання рішення суду комісією повторно була розглянута заява ОСОБА_1 від 25.06.2025 та прийняте рішення про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Отже, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року по адміністративній справі №200/4866/25 повторно розглянута заява ОСОБА_1 від 25.06.2025, проте, в частині зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 від 25.06.2025, рішення суду, що набуло законної сили, залишається невиконаним.
Крім того, ухвалою суду від 27 листопада 2025 року визнано протиправним протокол засідання комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 № 15/23 від 29.10.2025 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що прийнято на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/4866/25 від 08.09.2025.
У рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП «Фея» та інші проти України (якими встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції) звернута увага на те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення; виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою, є головною стадією правосуддя. Це повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 6 цієї Конвенції, ст. 129-1 Конституції України, ст. ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі № 611/26/17, від 07.02.2022 у справі № 200/3958/19-а.
З матеріалів справи вбачається, що рішення суду в адміністративній справі №200/4866/25 в частині зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 від 25.06.2025, є невиконаним.
Отже, за наслідками розгляду поданого ІНФОРМАЦІЯ_2 звіту, зважаючи на обов'язковість виконання судового рішення, суд дійшов висновку щодо відмови у його прийнятті.
Поряд із цим, частиною 1, 2 ст. 382 КАС України визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень, яким в даному випадку є відповідач, про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до звіту, з метою виконання рішення суду повторно розглянута заява ОСОБА_1 від 25.06.2025.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування відносно керівника ІНФОРМАЦІЯ_4 штрафу у зв'язку з не виконанням рішення.
Отже, зважаючи на встановлення судом невиконання судового рішення в частині зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.4 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 від 25.06.2025 , як складову права на судовий захист, суд доходить висновку про необхідність встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення суду від 08 вересня 2025 року по адміністративній справі №200/4866/25.
Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Відмовити в прийнятті звіту ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року по адміністративній справі №200/4866/25.
Звільнити керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 від сплати штрафу.
Встановити новий строк для подання ІНФОРМАЦІЯ_2 до Донецького окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року по справі №200/4866/25 у місячний строк з дня отримання копії цієї ухвали із одночасним наданням до суду доказів виконання вказаного рішення суду.
Попередити керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 про можливість накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наслідками розгляду звіту або у разі неподання звіту про виконання рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справа була розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Інформацію щодо роботи суду можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://adm.dn.court.gov.ua.
Суддя О.О. Галатіна