Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про зміну способу виконання рішення суду
17 лютого 2026 року Справа №640/8612/22
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голошивець І.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача - адвоката Єрьоміної В.А. про зміну способу та порядку виконання рішення у справі №640/8612/22, за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
На підставі п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону № 3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/8612/22 передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Голошивець І.О.
Відповідно до ч.2 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.03.2025 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - прийнято до свого провадження. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №640/8612/22 від 26.05.2025 року було вирішено: адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ: 42098368) щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 21.01.2022 року №2 виданої Головним управлінням урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ: 42098368) здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на підставі виданої Головним управлінням урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України довідки від 21.01.2022 року №2 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії із врахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №640/8612/22 від 26.05.2025 року учасниками справи не оскаржувалось та набрало законної сили - 26.06.2025 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.09.2025 року виправлено описку в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 26.05.2025 у справі №640/8612/22. Ухвалено вважати вірним в описовій та резолютивній частинах рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.05.2025 року у справі №640/8612/22 зазначений ідентифікаційний номер ОСОБА_1 - « НОМЕР_2 », замість не вірно зазначеного - « НОМЕР_1 ».
У лютому 2026 року представником позивача на адресу суду була надіслана заява, в якій вона просила - змінити спосіб і порядок виконання рішення із зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ: 42098368) здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на підставі виданої Головним управлінням урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України довідки від 21.01.2022 року №2 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії із врахуванням раніше виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 225856,86 грн.
Дана заява представника позивача була вмотивована наступним: - «Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.05.2025 року у справі № 640/8612/22 набрало законної сили 26.06.2025 року, а тому з цієї дати воно є обов'язковим для відповідача і підлягає виконанню ним на всій території України. Разом з тим, з дати набрання законної сили по теперішній час, відповідачем рішення суду не було виконано в повному обсязі. Звертаю увагу, що згідно з випискою боргу відповідача (копія додається) на виконання рішення суду було лише розраховано суму доплати за період з 01.04.2019 року по 30.11.2025 року, яка складає 225856,86 грн, проте вона не було виплачена.».
В якості доказів не виконання рішення суду представником позивача було надано копію листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 03.01.2026 року, наступного змісту: - «На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.05.2025 по справі№640/8612/22, Головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 в межах резолютивної частини та нараховано кошти за період з 01.04.2019 по 30.11.2025 в сумі 225856,86 грн. […]. Щодо порядку виплати нарахованих відповідно до рішення суду коштів в межах своєї компетенції інформуємо. Відповідно до статті 8 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі-3акон№ 2262) виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за нормами Закону № 2262, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Виплата заборгованості за рахунок коштів Державного бюджету України, обчисленої на виконання судових рішень, здійснюється органами Пенсійного фонду України, визначеними судом боржниками, в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 (далі Порядок № 821). Кошти, нараховані на виконання рішення суду, підлягають виплаті в межах затверджених бюджетних призначень, згідно з Порядком № 821. Бюджетом Пенсійного фонду України на 2025 рік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2025 №1152 «Деякі питання бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік», видатки за рахунок коштів загальнообов'язкового державного пенсійного страхування: на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду, передбачені у сумі 250 млн грн, на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень-у сумі 250 млн грн; за рахунок коштів Державного бюджету України: на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду, передбачені в сумі 250 млн грн, на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень в сумі 250 млн грн. В плані доходів та видатків Головного управління кошти на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень на 2025 рік (вересень-грудень 2025) визначені в розмірі 12636,4 тис. грн (зі змінами) Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» (далі - Постанова № 649) було затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, яким визначався механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких стягувачу нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою, або рішення суду про стягнення коштів. На виконання пункту 3 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду правлінням Пенсійного фонду України було прийнято постанову від 26 вересня 2018 року № 20-1 «Про затвердження Порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2018 року за № 1189/32641 (далі - Постанова № 20-1). Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 у справі № 640/5248/19 (зі змінами, внесеними постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020), визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 Постанови № 649. З урахуванням зазначеного постановою правління Пенсійного фонду України від 23.03.2021 № 13-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.04.2021 за № 464/36086, визнано такою, що втратила чинність, Постанову №20-1. У зв'язку з цим не діють норми щодо надання витягу стягувачу з передбаченого Постановою № 20-1 реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.».
Відповідач по справі - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві було повідомлено про надходження даної заяви належним чином, що підтверджується наявною реєстрацією кабінету «Електронний суд», про що свідчить відповідна відмітка - «доставлено» та зазначена дата - 06.02.2025 року та наявність в матеріалах справи квитанції про надіслання представником заявника даної заяви до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС.
Станом на час винесення відповідної ухвали від відповідача будь-яких заяв та заперечень на адресу суду не надходило.
Приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Приписами ч.1 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Варто зауважити, що приписами ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Слід констатувати той факт, що у відповідача, який отримав копію заяви про встановлення або зміну способу та порядку виконання рішення по справі №640/8612/22 - 06.02.2026 року, було вдосталь часу для надання на адресу суду своїх заперечень із відповідними доказами на підтвердження своєї позиції по справі, але враховуючи відсутність взагалі будь-яких заяв по суті, суд вирішив розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами та доказами.
Згідно з рекомендаціями Ради суддів України від 02.03.2022, в умовах воєнного стану режим роботи кожного суду визначається окремо. Рекомендовано судам за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Враховуючи активні бойові дії на території Донецької області та з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю і безпеці учасників справи, режим роботи суду встановлений наступним чином:
- прийом вхідної кореспонденції та процесуальних документів здійснюється судом в підсистемі «Електронний суд» або через офіційну електронну адресу суду;
- розгляд справ у судових засіданнях за участю сторін не здійснюється до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів, суддів та працівників апарату суду.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку, що розгляд заяви представника позивача про встановлення зміни способу та порядку виконання рішення суду по справі №640/8612/22 провести у порядку письмового провадження без виклику учасників справи за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши документи, надані на підтвердження обставин, викладених у заяві, матеріали адміністративної справи, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до приписів ч.2 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Приписами ч.3 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ст.124, ч.3 ст.129-1 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, а обов'язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.
Обов'язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін. Якщо органи влади відмовляються виконувати чи затримують виконання судових рішень, гарантії статті 6, якими користується особа на час судової стадії розгляду, втрачають зміст.
Судові рішення, що набрали законної сили, а також ті, що підлягають негайному виконанню, є обов'язковими для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягають виконанню на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судові рішення, що набрали законної сили, а також ті, що підлягають негайному виконанню, є обов'язковими для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягають виконанню на всій території України.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів. Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
Суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки Суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі №420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі №200/3958/19-а.
Частиною 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
З аналізу положень ч.3 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України суд робить висновок, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом.
З огляду на вказані норми Конституції України, які є нормами прямої дії, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили, при цьому підставою для застосування правил статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Як зазначалось вище, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року, яке набрало законної сили 26 червня 2025 року - було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі виданої Головним управлінням урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України довідки від 21.01.2022 року №2 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії із врахуванням раніше виплачених сум.
Разом з тим, з листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 03.01.2026 року вбачається, що на виконання даного судового рішення, Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2019 року, та нарахована сума доплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.04.2019 по 30.11.2025 року складає - 225856,86 грн., та на час звернення до суду ця сума заборгованості з пенсійних виплат належних та не виплачених позивачу складає - 225 856,86 грн.
При цьому, Головне управління зазначає, виплата нарахованої доплати пенсії за період з 01.04.2019 по 30.11.2025 року в сумі 225 856,86 грн. буде здійснена в межах бюджетних асигнувань виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України.
Суд зазначає, що відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Оскільки Головне управління Пенсійного фонду України здійснює виплати винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, то фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України буде можливим за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до положень п.2 ч.3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції змін, внесених Законом України від 21.11.2024 р. № 4094-ІХ, невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Оскільки судове рішення стосується перерахунку пенсійних виплат, яке не виконується більше двох місяців з дати набрання ним законної сили, то вказане є безумовною підставою для зміни способу виконання рішення суду в частині: «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ: 42098368) здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на підставі виданої Головним управлінням урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України довідки від 21.01.2022 року №2 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії із врахуванням раніше виплачених сум.» на «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ: 42098368) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) заборгованості з пенсії з 01.04.2019 року по 30.11.2025 року в сумі 225 856 (двісті двадцять п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят шість) гривень 86 коп.».
Відповідно до частини 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи відсутність належних доказів виконання відповідачем судового рішення на час розгляду заяви, суд вважає, що наявні підстави для задоволення заяви позивача щодо зміни способу та порядку виконання рішення суду в частині зобов'язання здійснити виплату перерахованої пенсії.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 294, 295, 297, 378 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Заяву представника позивача про зміну способу та порядку виконання рішення по справі №640/8612/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Змінити спосіб виконання рішення суду по справі №640/8612/22 в частині: - «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ: 42098368) здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на підставі виданої Головним управлінням урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України довідки від 21.01.2022 року №2 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії із врахуванням раніше виплачених сум.» на «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ: 42098368) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) заборгованості з пенсії з 01.04.2019 року по 30.11.2025 року в сумі 225 856 (двісті двадцять п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят шість) гривень 86 коп.».
Повний текст ухвали складений та підписаний 17 лютого 2026 року.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя І.О. Голошивець