Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення заяви без руху
16 лютого 2026 року Справа №200/3947/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Шинкарьової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про зміну способу виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі 200/3947/22,
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.10.2022 у справі № 200/3947/22 позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення певних дій задоволено.
Визнано протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 страхових виплат з 01.03.2017 по 31.01.2022; Зобов'язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по страховим виплатам за період з 01.03.2017 по 31.01.2022.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2022 апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Донецькій області залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.10.2022 у справі № 200/3947/22 залишено без змін.
На адресу суду від представника позивача надійшла заява про зміну способу виконання рішення суду, у якому просить змінити спосіб виконання рішення суду від 11.10.2022 у справі № 200/3947/22 із зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по страховим виплатам за період з 01.03.2017 по 31.01.2022 на стягнення з ГУ ПФУ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості по щомісячним страховим виплатам за період з 01.03.2017 по 31.01.2022 у розмірі 267 701,59 гривень.
Розглянувши подану заяву про зміну способу виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Разом із цим ст. 378 КАС України не врегульовано вимоги щодо форми та змісту заяви про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення та питання щодо залишення без руху вказаних заяв.
У ч.10 ст. 169 КАС України передбачено, що заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
У ч. 2 ст. 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).
У ч.1 ст. 4 Закону № 3674-VІ встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У п.3 ч. 2 ст. 3 Закону № 3674-VІ передбачено, що судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Водночас, п. 6 ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VІ визначено, що за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення справляється судовий збір в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підсумовуючи вищевикладене суд зазначає, що Закон № 3674-VІ містить дві норми, які суперечливо вирішують питання необхідності сплати судового збору за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Вирішуючи дану колізію, суд виходить з того, що п. 6 ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI є спеціальною нормою, яка регулює сплату судового збору при зверненні саме до адміністративних судів.
Як наслідок, правила п. 3 ч. 2 ст. 3 Закону № 3674-VI y такому разі вважаються загальними. Це підтверджується відсутністю у наведеному в ст. 4 Закону № 3674-VІ переліку ставок судового збору окремих ставок збору за подання до місцевих загальних судів та господарських судів заяв про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Відтак до спірних правовідносин слід застосовувати норму, якою передбачена сплата судового збору.
Правовий висновок про необхідність сплати судового збору за подання заяви в порядку ст. 378 КАС України міститься у постанові Верховного Суду від 17.05.2023 по справі № 260/5761/21. Обов'язок сплати заявником судового збору судом наведено вище, однак, матеріали заяви не містять доказів сплати судового збору.
У ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328,00 грн.
Таким чином, під час подання заяви про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення у справі, заявник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 798,72 грн. (3328,00 грн. х 0,3 х 0,8).
При цьому суд зазначає, що рішення Конституційного Суду України від 13.05.2024 № 6-р (II)/2024 не береться судом до уваги, позаяк цим рішенням не вирішувалось питання відповідності Конституції України норм щодо сплати судового збору за подання до адміністративного суду заяв про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення, а натомість визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), ч.2 ст.3, п.п.9 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір“ від 08.07.2011 № 3674-VI зі змінами в тім, що вони уможливлюють справляння судового збору під час подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України.
Отже, наведене рішення Конституційного Суду України від 13.05.2024 № 6-р (II)/2024 стосується виключно питань справляння судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг на ухвали суду, постановлені за результатами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного чи приватного виконавця під час виконання судових рішень, ухвалених відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Відтак, це рішення стосується, по-перше, питання справляння судового збору за оскарження ухвали суду першої інстанції, постановленої за результатами розгляду скарги на дії або бездіяльність посадових осіб органів виконавчої служби (державної або приватного виконавця), по-друге судових рішень, ухвалених відповідно до ЦПК України.
Тому підстав для звільнення заявника від сплати судового збору у даному випадку не вбачається.
Не впливає на правозастосування у даному випадку також і факт набрання чинності Законом України від 31.10.2024 № 4056-IX "Про внесення змін до Закону України "Про судовий збір" у зв'язку з Рішенням Конституційного Суду України від 13.05.2024 № 6-р (II)/2024 щодо забезпечення принципу обов'язковості судового рішення", оскільки цим Законом окремо не впроваджувалось у правове регулювання ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір" звільнення від сплати судового збору за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення, оскільки така норма існувала у ст.3 Закону України "Про судовий збір" і в попередніх редакціях (до внесення змін Законом України від 31.10.2024 № 4056-IX).
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 798,72 грн. сплаченого на наступні реквізити: Отримувач коштів Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37967785; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA308999980313111206084005658; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*;101;_____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява має бути залишена без руху та заявнику встановлюється п'ятиденний строк, з моменту отримання копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 167, 169, 243, 248 КАС України, суд -
Заяву представника позивача про зміну способу виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/3947/22, - залишити без руху.
Заявнику надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- документа про сплату судового збору в розмірі 798,72 грн.
Роз'яснити заявнику, що якщо недоліки заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, заява буде повернута.
Копію ухвали про залишення заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із такою заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Шинкарьова