Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 лютого 2026 року Справа№200/7364/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії, зобов'язання вчинити певні дії, -
до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов, з урахуванням уточненої позовної заяви, ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
- визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії від 12.09.2025 № 057350008601;
- зобов'язання відповідача призначити пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з моменту звернення (05.09.2025) та зарахувати до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до постанови КМУ від 31 березня 1994 року № 202 періоди роботи: з 07.08.2000 по 30.08.2000, з 31.08.2000 по 20.09.2000, з 21.09.2000 по 31.10.2001, з 01.12.2001 по 21.03.2002, з 11.07.2005 по 27.07.2005, з 11.09.2017 по 07.10.2017, з 08.10.2017 по 16.12.2018,
- зарахувати до стажу роботи на провідних професіях відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи: з 01.11.2001 по 30.11.2001, з 22.03.2002 по 20.06.2002, з 08.07.2002 по 07.04.2005, з 18.04.2005 по 28.05.2005, з 28.07.2005 по 26.07.2006, з 31.07.2006 по 23.10.2006, з 08.11.2006 по 05.09.2008, з 03.11.2008 по 14.01.2010, з 03.02.2010 по 14.12.2010, з 23.12.2010 по 18.10.2011, з 08.11.2011 по 30.11.2011, з 19.12.2011 по 29.01.2014, з 10.02.2014 по 09.02.2015, з 17.12.2018 по 25.01.2021, з 26.01.2021 по 05.03.2021, з 05.04.2021 по 01.04.2022, з 16.06.2022 по 15.08.2022, з 18.08.2022 по 17.10.2022, з 31.10.2022 по 19.09.2024, з 20.09.2024 по 05.09.2025;
- зобов'язання здійснити взаємне зарахування періодів роботи на основних професіях та робіт зі Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку (постанова КМУ від 31 березня 1994 року № 202), відповідно до ч. 6 ст. 56 ЗУ “Про пенсійне забезпечення», ч.5 ст. 114 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з розрахунку, що кожен повний рік стажу роботи на провідних професіях підлягає зарахуванню, як 1 рік 3 місяці до стажу робіт зі Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має достатній пільговий стаж для призначення пенсії відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте відповідач відмовив у призначенні пенсії. Позивач вказав, що відповідачем визначено пільговий стажу як 24 роки 8 місяців 6 днів, з яких 17 років 4 місяці 12 днів - провідні професії. Позивач вказав, що до стажу роботи на провідних професіях застосовується взаємне зарахування періодів роботи на основних професіях та робіт зі Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку (постанова від 31.03.1994 № 202). Вказав, що за підрахунком позивача на момент звернення із заявою про призначення пенсії, його пільговий стаж складав: 25 років 09 місяців 1 день, отже, відповідачем порушено право позивача на пенсійне забезпечення.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вказав, що у призначення пенсії відмовлено через відсутність необхідного пільгового стажу 25 років. Відповідач зазначив, що пільговий стаж роботи позивача за частиною 3 статті 114 Закону України №1058 становить 24 років 11 місяців 6 днів, з них: пільговий стаж на провідних підземних професіях склав 18 років 7 місяців 27 днів, що з урахуванням кратності, передбаченої Роз'ясненням №8 склало 23 роки 1 місяць 27 днів, а пільговий стаж відповідно Постанови КМУ №202 від 31.03.1994 “Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку про безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин)» склав 1 рік 9 місяців 9 днів.
Стосовно зобов'язання здійснити взаємне зарахування періодів роботи вказав, що спірні періоди роботи, зазначені заявником : 07.08.2000 по 30.08.2000 (враховано до Постанови №202), з 31.08.2000 по 20.09.2000 (враховано до постанови №202), з 21.09.2000 по 31.10.2001 (враховано до Постанови №202), з 01.12.2001 по 21.03.2002 (враховано до Постанови №202), з 11.07.2005 по 27.07.2005 (враховано до Постанови №202), з 11.09.2017 по 07.10.2017 (враховано до Постанови №202), з 08.10.2017 по 16.12.2018 (враховано до Постанови №202 за період з 08.10.2017 по 31.03.2020).
Зазначив, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача призначити пенсію позивачеві є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, оскільки позивач має право звернутися до відповідача із документами підтверджуючими його стаж і останній, у межах своєї компетенції, здійснивши розрахунок стажу позивача прийме відповідне компетентне рішення.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А. від 30.09.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У зв'язку зі відрахуванням зі штату суду судді Голуб В.А., 25.12.2025 здійснено повторний автоматичний розподіл справи №200/7364/25, за результатами якого справу передано для розгляду судді Дмитрієву В.С.
Ухвалою від 30.12.2025 вирішено прийняти до провадження адміністративну справу, розгляд справи розпочати спочатку та провести суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 .
05.09.2025 ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ, а саме Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для розгляду заяви позивача.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 057350008601 від 12.09.2025 позивачу відмовлено в призначенні пенсії незалежно від віку у відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Відповідно до вище вказаного рішення, вік заявника - 43 роки 9 місяців. Страховий стаж особи становить - 46 років 17 днів. Необхідний пільговий стаж, визначений частиною 3 статті 114 Закону №1058, становить: 20 років для працівників провідних професій; 25 років для працівників за списком робіт і професій затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202. Пільговий стаж особи становить - 24 роки 8 місяців 6 днів, в тому числі: роботи підземні, провідні професії (20) - 17 років 4 місяці 12 днів (для права - 21 рік 8 місяців 18 днів); роботи підземні, професії за постановою КМУ №202 від 31.03.994 (25) - 2 роки 10 місяців 24 дні; навчання за фахом - 24 дні.
При цьому зазначено, що результатом розгляду документів, доданих до заяви до страхового та пільгового стажу враховано всі періоди.
Відповідачем разом з відзивом на адміністративний позов надано також копію рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у призначенні пенсії незалежно від віку (на заміну рішення про відмову в призначенні пенсії незалежно від віку від 12.09.2025) від 29.09.2025 № 057350008601.
Згідно з вказаним вище рішенням пільговий стаж ОСОБА_1 становить - 24 роки 11 місяців 6 днів, в тому числі:
- роботи підземні, провідні професії (20) - 18 років 7 місяців 27 днів (з урахуванням роз'яснень МСЗУ від 20.01.1992 №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - 23 роки 1 місяць 27 днів);
- роботи підземні, професії за постановою КМУ №202 від 31.03.994 (25) - 1 рік 9 місяців 9 днів;
При цьому вказано, що за доданими документами до страхового стажу враховано всі періоди; до пільгового стажу зараховано всі періоди, зокрема згідно довідці №542 від 05.09.2025 виданої ТДВ «Шахта «Білозерська» зараховано період роботи на провідних підземних професіях з 31.10.2022 по 26.08.2025 (2 роки 9 місяців 25 днів).
Позивач вважає, що відповідач неправильно здійснив розрахунок пільгового стажу, оскільки не застосував взаємне зарахування періодів роботи на основних професіях та робіт зі Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку (постанова КМУ від 31 березня 1994 року № 202), відповідно до ч. 6 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.5 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з розрахунку, що кожен повний рік стажу роботи на провідних професіях підлягає зарахуванню, як 1 рік 3 місяці до стажу робіт зі Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку.
Вважаючи протиправним рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи цій спір, суд виходить з наступного.
Оскільки під час розгляду справи, відповідачем надано та судом встановлено наявність іншого рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у призначенні пенсії незалежно від віку від 29.09.2025 № 057350008601, прийнятого на заміну рішення про відмову в призначенні пенсії незалежно від віку від 12.09.2025, суд вважає за необхідно розглянути справу з урахуванням цього рішення.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначається Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).
Пунктом 2 Розділу XV “Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Абз. 1 частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Перелік робіт та професій, зайнятість на яких протягом 25 років дає право на призначення пенсії незалежно від віку, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років».
Відповідно до Постанови № 202 та частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» робота за вказані періоди зараховуються до стажу, необхідного для отримання пенсії незалежно від віку.
Відповідно до частини 5 статті 114 Закону № 1058-IV у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
За приписами ч.1 ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII), працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення», працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону № 1788, але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
- кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виїмкових машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого проказу за 1 рік роботи 3 місяці;
- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
У межах розгляду адміністративної справи №200/1009/24, предметом якої також було питання правомірності застосування роз'яснення № 8 при призначенні пільгової пенсії, Верховний Суд у постанові від 18.11.2024 встановив, наступне:
У листі від 02.10.2018 № 19997/0/2-18 адресованому Пенсійному фонду України Міністерство соціальної політики України зазначило про доцільність застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення"».
Згідно з листом Міністерства соціальної політики України від 12.09.2018 № 1209-27, до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховують Роз'яснення № 8.
Верховний Суд у постанові від 18.11.2024 у справі № 200/1009/24 дійшов висновку, що статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачена можливість взаємного зарахування періодів роботи як за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, так і періодів роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а Роз'ясненням № 8 лише розтлумачено як правильно застосовувати цю норму.
Так, згідно зі спірним рішенням до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди.
В адміністративному позову позивач не посилається на окремо не зараховані періоди роботи, а зазначає про неправильний обрахунок пільгового стажу, оскільки вважає, що відповідачем не ураховано, що кожен повний рік стажу роботи на провідних професіях підлягає зарахуванню, як 1 рік 3 місяці до стажу робіт зі Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку.
У відзиві на адміністративний позов відповідач зазначив, що пільговий стаж роботи позивача за частиною 3 статті 114 Закону України №1058 становить 24 років 11 місяців 6 днів, з них: пільговий стаж на провідних підземних професіях склав 18 років 7 місяців 27 днів, що з урахуванням кратності, передбаченої Роз'ясненням №8 склало 23 роки 1 місяць 27 днів, роботи підземні, професії за постановою КМУ №202 від 31.03.994 (25) - 2 роки 10 місяців 24 дні; навчання за фахом - 24 дні.
При цьому вказано, що спірні періоди роботи, зазначені заявником: 07.08.2000 по 30.08.2000 (враховано до Постанови №202), з 31.08.2000 по 20.09.2000 (враховано до постанови №202), з 21.09.2000 по 31.10.2001 (враховано до Постанови №202), з 01.12.2001 по 21.03.2002 (враховано до Постанови №202), з 11.07.2005 по 27.07.2005 (враховано до Постанови №202), з 11.09.2017 по 07.10.2017 (враховано до Постанови №202), з 08.10.2017 по 16.12.2018 (враховано до Постанови №202 за період з 08.10.2017 по 31.03.2020).
Отже, відповідач зазначив, що період роботи з 08.10.2017 по 31.03.2020 зарахований до постанови №202 саме з 08.10.2017 по 16.12.2018.
Дослідивши матеріали справи, суд щодо позовних вимог в частині зобов'язати зарахувати до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до постанови КМУ від 31 березня 1994 року № 202 періоди роботи: з 07.08.2000 по 30.08.2000, з 31.08.2000 по 20.09.2000, з 21.09.2000 по 31.10.2001, з 01.12.2001 по 21.03.2002, з 11.07.2005 по 27.07.2005, з 11.09.2017 по 07.10.2017, з 08.10.2017 по 16.12.2018, зазначає наступне.
Оскільки спірне рішення не містить відомостей про незараховані періоди роботи, суд, з урахуванням позовних вимог, з метою захисту прав позивача, вважає за необхідне перевірити зарахування/незарахування спірних періодів роботи у розрахунку стажу, наданого відповідачем до рішення про відмову у призначенні пенсії так і до рішення прийнятого на заміну спірного рішення.
Так, згідно з розрахунком стажу до рішення про відмову у призначенні пенсії позивачеві, періоди роботи з 07.08.2000 по 30.08.2000, з 31.08.2000 по 20.09.2000, з 21.09.2000 по 31.10.2001, з 01.11.2001 по 21.03.2002, з 11.07.2005 по 27.07.2005, з 11.09.2017 по 07.10.2017 - зараховані за постановою №202, як і просить позивач.
Період роботи , з 08.10.2017 по 31.03.2020 (який включає спірний період роботи з 08.10.2017 по 16.12.2018) зараховано за провідними професіями.
Згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_2 , позивач у період з 08.10.2017 по 16.12.2018 працював гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті, з 17.12.2018 по 25.01.2021 машиністом гірничих виїмкових машин підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті.
Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) також містять інформацію про спеціальний стаж Позивача за періоди роботи з 08.10.2017 по 31.03.2020, за кодом підстави “ЗП3013А1» (по липень 2018 року), “ЗП3014А1» (по 16 грудня 2018 року), “ЗП3014А2» з 17 грудня 2018 року по березень 2020 року).
Згідно з Довідником кодів підстав обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511:
код підстави “ЗПЗ013А1» з 05 листопада 1991 року проставляється працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;
код підстави “ЗП3014А1» з 05 листопада 1991 року проставляється працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 року № 202;
код підстави “ЗП3014А2» з 05 листопада 1991 року проставляється працівникам, провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Отже, період роботи з 08.10.2017 по 16.12.2018 має бути зарахований до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до постанови КМУ від 31 березня 1994 року № 202.
Проте, відповідачем зараховано період роботи з 08.10.2017 по 16.12.2018 до стажу роботи за провідними професіями.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині є частково обґрунтованими, а саме щодо періоду роботи з 08.10.2017 по 16.12.2018, оскільки інші зазначені періоди вже зараховані відповідачем за постановою №202.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання зарахувати до стажу роботи на провідних професіях відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи: з 01.11.2001 по 30.11.2001, з 22.03.2002 по 20.06.2002, з 08.07.2002 по 07.04.2005, з 18.04.2005 по 28.05.2005, з 28.07.2005 по 26.07.2006, з 31.07.2006 по 23.10.2006, з 08.11.2006 по 05.09.2008, з 03.11.2008 по 14.01.2010, з 03.02.2010 по 14.12.2010, з 23.12.2010 по 18.10.2011, з 08.11.2011 по 30.11.2011, з 19.12.2011 по 29.01.2014, з 10.02.2014 по 09.02.2015, з 17.12.2018 по 25.01.2021, з 26.01.2021 по 05.03.2021, з 05.04.2021 по 01.04.2022, з 16.06.2022 по 15.08.2022, з 18.08.2022 по 17.10.2022, з 31.10.2022 по 19.09.2024, з 20.09.2024 по 05.09.2025, суд зазначає наступне.
Згідно з розрахунком стажу, період роботи з 01.11.2001 по 30.11.2001 - зараховано за постановою №202, з 22.03.2002 по 20.06.2002 - зараховано до провідних професій, з 08.07.2002 по 07.04.2005 - зараховано до провідних професій, з 18.04.2005 по 26.04.2005 - зараховано за постановою №202, з 27.04.2005 по 08.04.2005 - період не зарахований, з 29.04.2005 по 28.05.2006 зараховано до провідних професій. з 28.07.2005 по 26.07.2006 - зараховано до провідних професій, з 31.07.2006 по 23.10.2006 - зараховано до провідних професій, з 08.11.2006 по 05.09.2008 - зараховано до провідних професій, з 03.11.2008 по 14.01.2010 - зараховано до провідних професій.
Стосовно періоду роботи з 03.02.2010 по 14.12.2010, то період з 03.02.2010 по 30.03.2010 - зараховано до провідних професій, 31.03.2010 - не зараховано, з 01.04.2010 по 30.06.2010 - зараховано до провідних професій, з 01.07.2010 по 05.07.2010 - не зараховано, з 06.07.2010 по 31.07.2010- зараховано до провідних професій, з 01.08.2010 по 02.08.2010 - не зараховано, з 03.08.2010 по 31.08.2010 - зараховано до провідних професій, 01.09.2010 - не зараховано, з 02.09.2010 по 14.12.2010 - зараховано до провідних професій.
Період з 23.12.2010 по 18.10.2011 - не зараховано до пільгового стажу.
Спірний період з 08.11.2011 по 30.11.2011 зарахований лише з 19.11.2011 по 23.11.2011 до провідних професій, отже не зарахований період з 08.11.2011 по 18.11.2011 та з 24.11.2011 по 30.11.2011.
Період з 19.12.2011 по 29.01.2014 - зараховано до провідних професій, з 10.02.2014 по 09.02.2015 - зараховано до провідних професій.
Спірний період з 17.12.2018 по 25.01.2021 зарахований по 31.03.2020 за провідними професіями, з 01.04.2020 по 25.05.2020 не зарахований до пільгового стажу, з 26.05.2020 по 25.06.2020 зараховано до провідних професій, з 26.06.2020 по12.07.2020 - не зарахований до пільгового стажу, з 13.07.2020 по 25.01.2021 - зараховано до провідних професій.
Період роботи з 26.01.2021 по 04.03.2021 - зараховано до провідних професій, 05.03.2021 - не зараховано до пільгового стажу.
Спірний період з 05.04.2021 по 01.04.2022, зарахований з 05.04.2021 по 19.11.2021 за провідними професіями, 20.11.2021 не зараховано до пільгового стажу, з 21.11.2021 по 23.02.2022 зараховано за провідними професіями, 24.02.2025 не зараховано до пільгового стажу, з 25.02.2022 по 17.03.2022 зараховано за провідними професіями, 18.03.2022 не зараховано до пільгового стажу, 19.03.2022 по 22.03.2022 зараховано за провідними професіями, 23.02.2022 - не зараховано, з 24.03.2022 по 01.04.2022 зараховано за провідними професіями.
Період з 16.06.2022 по 15.08.2022 - зараховано за провідними професіями, з 18.08.2022 по 17.10.2022 - зараховано за провідними професіями, з 31.10.2022 по 28.05.2025 - зараховано за провідними професіями, з 20.09.2024 по 28.05.2025 - зараховано за провідними професіями, 29.05.2025 - не зараховано, з 30.05.2025 по 14.07.2025 - зараховано за провідними професіями, 15.07.2025 - не зараховано, з 16.07.2025 по 26.08.2025 - зараховано за провідними професіями, надалі інформація відсутня, отже період з 27.08.2025 по 05.09.2025 - не зарахований до пільгового стажу.
Отже, розрахунком стажу до спірного рішення (форма РС-право) підтверджується не зарахування до пільгового стажу позивача за провідними професіями (як просить позивач) наступних періодів: з 01.11.2001 по 30.11.2001 (зараховано за постановою №202), з 18.04.2005 по 26.04.2005 (зараховано за постановою №202), з 27.04.2005 по 28.04.2005, 31.03.2010, з 01.07.2010 по 05.07.2010, з 01.08.2010 по 02.08.2010, 01.09.2010, з 23.12.2010 по 18.10.2011, з 08.11.2011 по 18.11.2011, з 24.11.2011 по 30.11.2011, з 01.04.2020 по 25.05.2020, з 01.04.2020 30.04.2020, з 26.06.2020 по12.07.2020, 05.03.2021, 20.11.2021, 24.02.2022, 18.03.2022, 23.03.2022, 29.05.2025, 15.07.2025 ,з 27.08.2025 по 05.09.2025.
Суд звертає увагу, що спірне рішення не містить підстави не зарахування до пільгового стажу зазначених вище періодів роботи, що вже свідчить про необґрунтованість такого рішення.
Згідно із записами трудової книжки від 08.07.2000, позивач у період з 01.11.2001 по 30.11.2001 переведений на практику учнем прохідника підземного з повним робочим днем в шахті на підготовчій дільниці (запис №6) ДХК «Добропіллявугілля» шахта «Новодонецька» (запис №6).
Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу ТОВ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» від 15.02.2023 позивач у період з 01.11.2001 по 30.11.2001 виконував гірничі роботи, за професією учень прохідника підземного з повним робочим днем у шахті з оплатою згідно тарифної ставки - прохідник підземний.
Отже, оскільки в уточнюючій довідці ТОВ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» від 15.02.2023 зазначено, що позивач у період з 01.11.2001 по 30.11.2001 виконував гірничі роботи, за професією учень прохідника підземного з повним робочим днем у шахті з оплатою згідно тарифної ставки - прохідник підземний, також трудова книжка позивача містить записи, що підтверджують роботу позивача у вказаний період за провідною професією впродовж повного робочого дня під землею.
Таким чином, записи трудової книжки в повній мірі підтверджують шкідливі умови праці та характер робіт позивача під час практики, тому період з 01.11.2001 по 30.11.2001 підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи позивача за провідними професіями.
Стосовно періоду роботи з 18.04.2005 по 26.04.2005.
Згідно із записами трудової книжки, позивач у період з 18.04.2005 по 28.05.2005 працював у ТОВ «Краснолиманське» прохідником підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті (запис №14-15).
Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) також містять інформацію про спеціальний стаж Позивача за період роботи з 18.04.2005 по 28.05.2005, за кодом підстави “ЗП3014А2» (1 місяць 11 днів, що і становить період з 18.04.2005 по 28.05.2005).
Як вже зазначалось вище, код підстави “ЗП3014А2» з 05 листопада 1991 року проставляється працівникам, провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Отже, період роботи з 18.04.2005 по 28.05.2005 має бути зарахований до пільгового стажу позивача за провідними професіями.
Разом з тим, відповідач зарахував період з 18.04.2005 по 26.04.2005 за постановою №202, період з 27.04.2005 по 28.05.2005 не зарахований взагалі.
Таким чином, наявні підстави для зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу за провідними професіями період роботи з 18.04.2005 по 28.05.2005.
Стосовно інших періодів.
Записами трудової книжки позивача підтверджується, що у період з 03.02.2010 14.12.2010 він працював у ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» прохідником підземним з повним робочим днем в шахті (запис №25-27).
Згідно з відомостями по спецстажу Форми ОК-5 спеціальний стаж Позивача за період весь роботи з 03.02.2010 по 14.12.2010, обліковується за кодом підстави “ЗП3014А2».
Разом з тим, довідка ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» №01/11-285/14 від 06.12.2023 містить інформацію про перебування позивача у відпустках без збереження заробітної плати у березні 2010 року - 1 день, у липні 2010 року - 5 днів у серпні 2010 року - 2 дні, у вересні 2010 року 1 день державний обов'язок.
Суд зазначає, що за приписами ст. 84 КЗпП України, у випадках, передбачених статтею 25 Закону України "Про відпустки", працівнику за його бажанням надається в обов'язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати.
За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
Як слідує зі ст. 4 Закону України "Про відпустки", відпустки без збереження заробітної плати є одними з видів відпусток.
Відповідно до статей 25 та 26 Закону України "Про відпустки" відпустки без збереження заробітної плати надаються в обов'язковому порядку, або за згодою сторін.
Поряд з цим, в листі Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 р. № 713/039/161-16 надано роз'яснення в якому зазначено, що відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
Час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.
У постанові від 19.03.2019 у справі № 295/8979/16-а Верховний Суд, між іншим, зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.
Як встановлено матеріалами справи, Головним управлінням ПФУ в Донецькій області періоди простоїв та безоплатних відпусток не зараховано без зазначення будь-яких причин, разом з тим, відповідач не скористався повноваженнями, наданими йому положеннями ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV щодо витребування відповідних документів від підприємств-роботодавців позивача.
Водночас, п. 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, встановлює, що при прийманні документів працівник сервісного центру: уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Надаючи оцінку доказам наявним в матеріалах справи, суд встановив, що сукупна кількість днів безоплатної відпустки та простою не перевищує одного місяця в календарному році, проте відповідач їх до пільгового стажу позивача не зарахував без зазначення причин та будь-яких дій направлених на з'ясування чи були вони пов'язані з виробничою необхідністю не вчинив, з огляду на що такі дії відповідача, щодо не зарахування цих періодів до пільгового стажу позивача є передчасними.
Також, відповідно до ст. 29 Гірничого закону України, […] власник (керівник) гірничого підприємства, незалежно від форми власності та підпорядкування підприємства, зобов'язаний створювати допоміжні добровільні гірничорятувальні команди (станції, служби), які забезпечуються приміщеннями, оснащенням та екіпіровкою на такому ж рівні, як державні воєнізовані аварійно-рятувальні служби (формування). Члени цих гірничорятувальних команд (станцій, служб) проходять відповідну спеціальну підготовку. […]
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року № 5403-VI, спеціалізовані служби цивільного захисту (енергетики, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, інженерного та транспортного забезпечення, комунально-технічні, матеріального забезпечення, медичні, пожежно-рятувальні, охорони публічного (громадського) порядку, зв'язку та оповіщення та інші) утворюються для проведення спеціальних робіт і заходів з цивільного захисту та їх забезпечення, що потребують залучення фахівців певної спеціальності, техніки і майна спеціального призначення: об'єктові - на суб'єкті господарювання (шляхом формування з працівників суб'єкта господарювання ланок, команд, груп, що складають відповідні спеціалізовані служби цивільного захисту) - керівником суб'єкта господарювання.
Правила безпеки у вугільних шахтах, затверджені Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 22.03.2010 № 62.
Відповідно до п.п. 5, 6 Розділу 3 “Протиаварійний захист», на шахті має бути створена та функціонувати шахтна гірничорятувальна станція, а також допоміжна гірничорятувальна команда, діяльність якої регламентується чинним законодавством.
Забороняється видача нарядів на роботи в шахті за відсутності членів ДГК (добровільні гірничорятувальні команди) у зміні згідно з розстановкою, передбаченою ПЛА (план ліквідації аварій).
Отже, суд дійшов висновку, що залучення позивача до добровільної гірничорятувальної команди не свідчить про те, що позивач не здійснював в цей день спусків під землю та не проводив там роботи відповідно до своїх безпосередніх робочих функцій або завдань ДГК, водночас і уточнююча довідка, що посвідчує спірний період роботи не містить відомостей про відсторонення позивача від роботи в означені дні, тому суд дійшов висновку про безпідставність не зарахування періоду роботи позивача в ДГК до пільгового стажу за провідними професіями період роботи - 01.09.2010.
Наступні записи трудової книжки свідчать про те, що у період з 23.12.2010 по 18.10.2011 позивач працював у ТОВ «Донбасвуглепроходка» прохідником з повним робочим днем під землею (записи №28-29).
Згідно з відомостями по спецстажу Форми ОК-5 спеціальний стаж Позивача за період роботи з 23.12.2010 по 18.10.2011, обліковується за кодом підстави “ЗП3014А1» та “ЗП3013А1».
Суд зазначає, що оскільки трудова книжка позивача містить записи, що підтверджують роботу ОСОБА_1 у вказаний період за провідною професією впродовж повного робочого дня під землею, період роботи з 23.12.2010 по 18.10.2011 повинен повністю бути зарахований до пільгового стажу за провідними професіями.
Отже, відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу період з 23.12.2010 по 18.10.2011 без зазначення підстав у спірному рішенні.
Таким чином, наявні підстави для зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу за провідними професіями період роботи ОСОБА_1 з 23.12.2010 по 18.10.2011.
У період з 08.11.2011 по 30.11.2011 позивач працював у ТОВ «Гірничо-будівельне підприємство «Вуглебуд» прохідником підземним з повним робочим днем під землею, що підтверджується записами його трудової книжки №30-31.
Формою ОК-5 підтверджується, що страхувальником ТОВ «Гірничо-будівельне підприємство «Вуглебуд (код 36652164) за 23 днів листопада 2011 року заробітна плата нараховувалася та страхові внески сплачені.
При цьому, спеціальний стаж у формі ОК-5 за вказаний період не визначений.
Суд зазначає, що працівник не може мати негативні наслідки за неподання посадовими особами підприємства відомостей по спеціальному стажу працівників.
Суд наголошує, що трудова книжка позивача містить достатні записи про роботу позивача у вказаний період впродовж повного робочого дня під землею за провідною професією, отже період роботи з 08.11.2011 по 30.11.2011 повинен бути зарахований до пільгового стажу за провідними професіями.
При цьому відповідач вибірково зарахував до пільгового стажу позивача за провідними професіями період з 23.11.2011 по 23.11.2011.
Спірне рішення не містить підстав не зарахування всього періоду роботи у ТОВ «Гірничо-будівельне підприємство «Вуглебуд», також у відзиві на адміністративний позов відповідач не вказує на такі підстави.
Таким чином, суд зобов'язує відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача за провідними професіями період роботи з 08.11.2011 по 18.11.2011 та з 24.11.2011 по 30.11.2011.
Згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_2 від 02.06.2016 ОСОБА_1 у період з 11.09.2017 по 25.01.2021 працював у ВСД «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» , зокрема у період з 17.12.2018 по 25.01.2021 машиністом гірничих виїмкових машин підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею (записи № 49-52).
Довідкою ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» від 23.03.2023 №1/576 підтверджується, що позивач, зокрема у період з 17.12.2018 по 25.01.2021, працював за професією машиністом гірничих виїмкових машин підземним, що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 постанови КМУ №461 від 24.06.2016, ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вказана вище довідка містить додаткові відомості про простій ББВ з 01.04.2020 по 25.05.2020, з 26.06.2020 по 12.07.2020.
Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) містять інформацію про спеціальний стаж Позивача за період роботи з 01.04.2020 по 25.05.2020, за кодом підстави “КЗП084В1», що згідно з Довідником кодів підстав обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511, проставляється: у порядку, визначеному колективним договором, власник або уповноважений ним орган у разі простою підприємства, установи, організації з не залежних від працівників причин може надавати відпустку без збереження заробітної плати або з частковим її збереженням. До загального стажу роботи враховується весь період перебування у таких відпустках. До стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, зараховується лише місячний термін цієї відпустки в календарному році.
За приписами ст. 84 КЗпП України, у випадках, передбачених статтею 25 Закону України "Про відпустки", працівнику за його бажанням надається в обов'язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про відпустки" право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.
Як слідує зі ст. 4 Закону України "Про відпустки", відпустки без збереження заробітної плати є одними з видів відпусток.
Відповідно до статей 25 та 26 Закону України "Про відпустки" відпустки без збереження заробітної плати надаються в обов'язковому порядку, або за згодою сторін.
Час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.
Якщо брати до уваги лист Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 № 713/039/161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.
Також, Верховний Суд у постанові від 19.03.2019 у справі № 295/8979/16-а та постанові від 26.03.2020 у справі №423/2860/16-а зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.
Таким чином, з урахуванням наведеного вище, суд зазначає, що оскільки матеріалами справи підтверджується перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати у зв'язку із простоєм підприємства з не залежних від працівників причин у період з 01.04.2020 по 25.05.2020, з 26.06.2020 по 12.07.2020, то наявні підстави для зарахування до пільгового стажу 1 місяця.
Отже, наявні підстави для зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача одного місяця простою у 2020 році за провідними професіями - з 01.04.2020 30.04.2020.
Період роботи з 01.05.2020 по 25.05.2020 та з 26.06.2020 по 12.07.2020 зарахуванню до пільгового стажу не підлягає, оскільки вказані перероди перевищують місячний строк за 2020 рік.
Згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_2 від 02.06.2016 ОСОБА_1 у період з 26.01.2021 по 05.03.2021 працював у ВСД «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля-Видобуток» машиністом гірничих виїмкових машин підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею (записи № 53-54).
Довідкою ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля-Видобуток» від 28.06.2023 №459 підтверджується, що позивач, зокрема у період з 26.01.2021 по 05.03.2021, працював за професією машиністом гірничих виїмкових машин підземним, що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 постанови КМУ №461 від 24.06.2016, ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом з цим, вказана вище довідка містить додаткові відомості про відпустку без збереження заробітної плати - 05.03.2021 - 1 к.д.
Матеріали справи не містять доказів того, що вказана відпустка надавалася з виробничої необхідності, отже підстави для зарахування цього періоду до пільгового стажу відсутні.
Згідно із записами трудової книжки, позивач працював у ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» у період з 16.06.2022 по 15.08.2022 та з 18.08.2022 по 17.10.2022 працював машиністом гірничих виїмкових машин підземним 6 розряду з повним робочим днем у шахті (записи №57-58, №59-60).
Довідкою ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» №498 від 15.08.2024 підтверджується, що позивач у період з 16.06.2022 по 15.08.2022 та з 18.08.2022 по 17.10.2022 працював машиністом гірничих виїмкових машин підземним 6 розряду з повним робочим днем у шахті, що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 постанови КМУ №461 від 24.06.2016, ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вказана вище довідка містить додаткові відомості про те, що відпусток без збереження заробітної плати не було.
Також в матеріалах справи міститься довідка ТДВ «Шахта Білозерська» №56 від 31.01.2023 відповідно до якої ОСОБА_1 працював повний робочий день у ТДВ «Шахта Білозерська» у період з 05.04.2021 по 01.04.2022, машиністом гірничих виїмкових машин підземним 6 розряду з повним робочим днем у шахті, що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 постанови КМУ №461 від 24.06.2016, ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вказана довідка містить додаткові відомості: 24.02.2022 - простій по виробничій необхідності, 18.03.2022, 23.03.2022 - неявка з невстановлених причин.
Згідно з формою ОК-5 код підстави та страхові внески сплачено за вказаний період роботи страхувальником ТДВ «Шахта Білозерська» (код підприємства 36028628).
Отже, записи трудової книжки позивача та довідка №498 від 15.08.2024 свідчать про те, що позивач у вказаний період працював у ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Дніпровське». Разом з тим, відомості в реєстрі застрахованих осіб та довідка №56 від 31.01.2023 свідчать про роботу позивача у період з 05.04.2021 по 01.04.2022 у ТДВ «Шахта Білозерська».
Оскільки позивачем подано разом із заявою про призначення пенсії довідку ТДВ «Шахта Білозерська» №56 від 31.01.2023, відповідач зобов'язаний був урахувати зазначені в ній відомості.
Таким чином, суд вважає, оскільки згідно з довідкою ТДВ «Шахта Білозерська» №56 від 31.01.2023 у позивача 24.02.2022 - простій по виробничій необхідності, цей період має бути зарахований до пільгового стажу за провідними професіями.
Проте підстави для зарахування періодів 18.03.2022, 23.03.2022 (неявка з невстановлених причин) відсутні.
Таким чином, суд зобов'язує відповідача зарахувати до пільгового стажу за провідними професіями період роботи ОСОБА_1 : 20.11.2021, 24.02.2022.
Трудова книжка позивача містить записи про прийняття з 31.10.2022 машиністом гірничих виїмкових машин підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті у ТДВ «Шахта Білозерська», запис про звільнення відсутній.
Згідно з довідкою ТДВ «Шахта Білозерська» від 19.09.2024 №50 позивач у період з 31.10.2022 по 19.09.2024 (по дату видачі довідки) працював машиністом гірничих виїмкових машин підземним 6 розряду з повним робочим днем у шахті, що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 постанови КМУ №461 від 24.06.2016, ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Додаткові відомості: відпусткою без збереження заробітної плати не користувався, в страйках участі не брав.
Згідно з довідкою ТДВ «Шахта Білозерська» від 24.07.2025 №413 ОСОБА_1 у період з 31.10.2022 по 24.07.2025 (по дату видачі довідки) працював машиністом гірничих виїмкових машин підземним 6 розряду з повним робочим днем у шахті, що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 постанови КМУ №461 від 24.06.2016, ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Додаткові відомості: відпусткою без збереження заробітної плати не користувався, в страйках участі не брав, 29.05.2025, 15.07.2025 - неявка з невстановленої причини.
Отже, підстави для зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 29.05.2025, 15.07.2025 (неявка з невстановленої причини) немає.
Стосовно періоду роботи з 27.08.2025 по 05.09.2025 суд зазначає, що відповідно до ч. 2 статті 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форми ОК - 5), яка сформована станом на 05.09.2025, встановлено, що відсутня інформація про сплату страхових внесків з серпня 2025 року, крім того спеціальний стаж визначений по липень 2025 року включно.
Суд наголошує, що фактично на момент звернення з заявою про призначення пенсії у відповідача була відсутня інформація щодо сплати підприємством за період з серпня по вересень 2025 року.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до абз. 2 пункту 4.3 Порядку № 22-1 після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.
Отже, період роботи з 27.08.2025 по 05.09.2025 може бути зараховані відповідачем після внесення відомостей про спецстаж за цей період та отримання даних про нарахування страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії.
Суд зазначає, що після отримання заяви позивача про призначення пенсії, відповідач повинен був розглянути її та прийняти вмотивоване рішення із наданням оцінки кожному періоду роботи позивача.
Проте, матеріали справи не містять доказів прийняття відповідачем належного рішення за результатом розгляду заяви позивача про призначення пенсії.
З огляду на викладене, рішення пенсійного органу не містить у собі жодної обґрунтованої конкретизації щодо не зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача та наявності необхідного стажу, посилання на норми діючого законодавства, які стали підставою для не зарахування певних періодів роботи до пільгового стажу, крім того, відсутній аналіз причин зарахування чи відмови у зарахуванні періодів роботи.
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29.05.2018 у справі №800/341/17 (9991/944/12)і від 12.11.2019 у справі №9901/21/19зазначила, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, у межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин, про захист яких вони просять, від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі викладеного вище, ураховуючи наявність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у призначенні пенсії незалежно від віку (на заміну рішення про відмову в призначенні пенсії незалежно від віку від 12.09.2025) від 29.09.2025 № 057350008601, суд з метою захисту прав позивача, з урахуванням положень ч. 9 КАС України, визнає протиправним та скасовує рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії позивачеві від 29.09.2025 № 057350008601 та зобов'язує відповідача зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 постановою №202 період роботи з 08.10.2017 по 16.12.2018 та до пільгового стажу за провідними професіями періоди роботи: з 01.11.2001 по 30.11.2001, з 18.04.2005 по 26.04.2005, з 27.04.2005 по 28.04.2005, 01.09.2010, з 23.12.2010 по 18.10.2011, з 08.11.2011 по 18.11.2011, з 24.11.2011 по 30.11.2011, з 01.04.2020 30.04.2020, 20.11.2021, 24.02.2022.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити взаємне зарахування періодів роботи на основних професіях та робіт зі Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку (постанова КМУ від 31 березня 1994 року № 202), відповідно до ч. 6 ст. 56 ЗУ “Про пенсійне забезпечення», ч.5 ст. 114 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з розрахунку, що кожен повний рік стажу роботи на провідних професіях підлягає зарахуванню, як 1 рік 3 місяці до стажу робіт зі Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 5 постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення"» від 06.12.1991 № 1931-ХІІ Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.
На виконання постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення"» від 06.12.1991 № 1931-ХІІ Міністерством соціального забезпечення України видано роз'яснення від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення"».
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України Про пенсійне забезпечення» працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього: кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці; кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Тобто відповідно до роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 № 8 основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу роботи.
Крім цього, Кабінет Міністрів України 22.02.1992 прийняв Постанову № 81 «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», у якій є Додаток, який містить перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», який у свою чергу містить Документи, що затверджуються міністерствами. Серед цих документів є Роз'яснення від 20.01.1992 №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Постанова КМУ №81 від 22.02.1992 є чинною.
У листі Міністерства соціальної політики України № 12281/0/2-18/21 від 26.06.2018 зазначено, що пунктом 5 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 № 1931-XII «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення»№ 1788, обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України. Згідно вказаного листа, у зв'язку з тим, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечений» втратило чинність і право та порядок призначення пенсій на пільгових умовах працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії визначаються відповідно до частини 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», немає підстав зараховувати позивачу до стажу кожного повного року роботи гірничим очисного забою - за 1 рік роботи 3 місяці.
У листі від 02.10.2018 № 19997/0/2-18 адресованому Пенсійному фонду України Міністерство соціальної політики України зазначило про доцільність застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України Про пенсійне забезпечення».
Згідно з листом Міністерства соціальної політики України від 12.09.2018 № 1209-27, до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховують Роз'яснення № 8.
Суд зазначає, що статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачена можливість взаємного зарахування періодів роботи як за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, так і періодів роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а Роз'ясненням № 8 лише розтлумачено як правильно застосовувати цю норму.
Таким чином у даному випадку, підлягає застосуванню роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 та Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992 Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.11.2024 справа № 200/1009/24, від 09.04.2025 у справі №200/6443/23.
Як встановлено з матеріалів справи, відповідач, здійснюючі розрахунок розміру пільгового стажу позивача застосував взаємне зарахування періодів роботи як за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, так і періодів роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Разом з тим, суд зазначає, що при зарахуванні періодів роботи визначених судом у цьому рішенні, відповідачу слід здійснити розрахунок стажу позивача із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 та Постанови КМУ № 81 від 22.02.1992 Про заходи щодо застосування Закону України Про пенсійне забезпечення.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання відповідача призначити пенсію позивачеві, суд зазначає, що відповідно до п. 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Відповідно до п. 4.10 Порядку № 22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Суд не вправі самостійно підміняти пенсійний орган та самостійно визначати право позивача на призначення пенсії.
Відповідно до ст. 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене, суд частково задовольняє позовні вимоги шляхом:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у призначенні пенсії незалежно від віку (на заміну рішення про відмову в призначенні пенсії незалежно від віку від 12.09.2025) від 29.09.2025 № 057350008601;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.09.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до його пільгового стажу за Списком №1 постановою №202 період роботи з 08.10.2017 по 16.12.2018 та до пільгового стажу за провідними професіями відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи: з 01.11.2001 по 30.11.2001, з 18.04.2005 по 26.04.2005, з 27.04.2005 по 28.04.2005, 01.09.2010, з 23.12.2010 по 18.10.2011, з 08.11.2011 по 18.11.2011, з 24.11.2011 по 30.11.2011, з 01.04.2020 30.04.2020, 20.11.2021, 24.02.2022 та з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
При цьому суд вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 12.09.2025 № 057350008601 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 не потребує скасуванню судом, оскільки на його заміну відповідачем прийнято рішення від 29.09.2025 № 057350008601, яке і створює негативні наслідки для позивача та скасовано судом.
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з матеріалами справи позивачем сплачено судовий збір за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 968,96 грн.
При цьому, ураховуючи, що рішення відповідача визнано судом протиправним та зобов'язано вчинити певні дії, суд вважає, що судовий збір у сплаченому розмірі, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у призначенні пенсії незалежно від віку (на заміну рішення про відмову в призначенні пенсії незалежно від віку від 12.09.2025) від 29.09.2025 № 057350008601 ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.09.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до його пільгового стажу за Списком №1, постановою №202 період роботи з 08.10.2017 по 16.12.2018 та до пільгового стажу за провідними професіями відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи: з 01.11.2001 по 30.11.2001, з 18.04.2005 по 26.04.2005, з 27.04.2005 по 28.04.2005, 01.09.2010, з 23.12.2010 по 18.10.2011, з 08.11.2011 по 18.11.2011, з 24.11.2011 по 30.11.2011, з 01.04.2020 30.04.2020, 20.11.2021, 24.02.2022 та з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв