17 лютого 2026 рокуСправа №215/8590/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до голови Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Кушніра Сергія Івановича про встановлення наявності компетенції, -
17.12.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом до голови Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Кушніра Сергія Івановича, в якому просить суд:
- визнати протиправним та нечинним розпорядження від 30.07.2024 року №108-р в частині розгляду головою Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Кушніром Сергієм Івановичем клопотання від 30.07.2024 року про відвід;
- встановити наявність компетенції (повноважень) голови Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Кушніра Сергія Івановича при отриманні клопотання від 30.07.2024 року про відвід та визнати такі перешкоди для проведення службової перевірки дій посадових осіб і надання правової оцінки цим діям та визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю та зобов'язати не створювати таких перешкод.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.11.2025 року адміністративну справу №215/8590/25 передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2025 року адміністративна справа №215/8590/25 передана для розгляду судді Серьогіній О.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду доказів сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 року на адресу ОСОБА_1 було направлено засобами поштового зв'язку за адресою зазначеною позивачем у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 та повернуто без вручення з відміткою органу поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
10.02.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Серьогіної Олени Василівни.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2026 року визнано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Серьогіної О.В. по справі №215/8590/25 необґрунтованою та передано матеріали адміністративної справи №215/8590/25 для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід судді.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2026 року (суддя Сліпець Н.Є.) відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Серьогіної О.В. по справі №215/8590/26.
10.02.2026 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відкриття провадження у справі після усунення недоліків.
Дослідивши надані документи суддя приходить до висновку про те, що недоліки зазначені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 року не усунуті, а саме всупереч вимогам зазначеної ухвали, позивачем не надано оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до частини 5 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності до позовної заяви додаються, зокрема, клопотання про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.
У заяві про відкриття провадження у справі після усунення недоліків, яка надійшла до суду 10.02.2026 року позивач просить звільнити його від сплати судового збору у зв'язку з доходами 2250 грн., який менше рівня прожиткового мінімуму 3028 грн. і з захистом соціальних прав ст. 46 Конституції України.
Вирішуючи клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суддя виходить з наступного.
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Слід зауважити, що Законом України “Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України “Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію “суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Отже, частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України “Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
З урахуванням наведених норм права підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору на підставі ч.1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір», є врахування судом майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 133 КАС України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
На підтвердження свого матеріального стану, позивачем долучено до вказаної заяви відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 03.03.2025 року.
Так, згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 03.03.2025 року, ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2024 року по 4 квартал 2024 року отримав дохід в загальному розмірі 27344,19 грн.
Таким чином, суддею встановлено, що дохід позивача за попередній календарний рік, що передує року звернення до суду з позовом, становить 27344,19 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Абзацом 4 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 року №4695-ІХ, визначено, що у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328,00 грн.
Розміри ставок судового збору визначені у ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який сплачується фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1331,20 грн.
Враховуючи викладене, судовий збір підлягає сплаті за похідні вимоги немайнового характеру у розмірі 1331,20 грн.
Враховуючи викладене, дохід позивача за попередній календарний рік, який встановлено із матеріалів позовної заяви, у сумі 27344,19 грн не підтверджує скрутного майнового стану позивача, оскільки розмір судового збору не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік (27344,19 грн. х 5% = 1367,21 грн.).
Отже, ненадання позивачем достатніх доказів на підтвердження свого скрутного фінансового становища, зумовлює відсутність підстав для звільнення його від сплати судового збору.
З огляду на викладене, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Також суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі “Креуз проти Польщі» “право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Таким чином, недоліки зазначені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 року про залишення адміністративного позову без руху позивачем не усунуто.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Положеннями частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення реалізації права позивача на доступ до правосуддя, суддя вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків викладених в ухвалі суду від 22.12.2025 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 121, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків викладених в ухвалі суду від 22.12.2025 року.
Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:
- доказів сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн., сплаченого за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155;
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101;
Призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Серьогіна