16 лютого 2026 рокуСправа №160/35137/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення №345/4-1128 від 20 листопада 2025 року про стягнення коштів з рахунків/ електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 14309787)
В обґрунтування позовних вимог посилається на протиправність прийнятого відповідачем рішення, в якому зазначено про погашення усієї суми податкового боргу, що не дає можливості встановити суму податкового боргу, щодо погашення якого його прийнято. Відсутність у рішенні контролюючого органу вичерпних відомостей, які б давали змогу перевірити його законність і обґрунтованість, позбавляє можливості встановити дійсний предмет доказування у справі. Такий суттєвий недолік свідчить про недотримання відповідачем вимог, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Відповідач скористався наданим правом та надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому указав про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх необгрунтованість. Зазначає, що прийняте рішення стосується не всієї суми податкового боргу, а виключно сум податкових зобов'язань, самостійно задекларованих у податкових деклараціях, щодо яких минув строк у 90 календарних днів з дня граничного терміну їх сплати.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.
Судом встановлено, що відповідно до даних інтегрованої картки платника податку за позивачем обліковується податковий борг в сумі 284 587 593,20 гривень.
З метою погашення податкової заборгованості заступником начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області Сергієм Колотухою прийнято рішення керівника №345/4-1128 від 20.11.2025 про стягнення коштів з рахунків платника податків для погашення податкового боргу в сумі 15 905 222,51 грн відповідно до частини ІІ пункту 95.5 статті 95 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі- ПК України).
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.
При вирішені спору суд виходить із того, що згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Статтею 15 Податкового кодексу України на платників податків покладений обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України на платників податків покладений обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для адміністративний позов податкової декларації.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішенн.
Згідно з пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов'язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з рахунків платника податків, відкритих у банках, небанківських надавачах платіжних послуг.
Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:
а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);
б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.41 статті 43 цього Кодексу;
в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.
Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Приписами пунктів 95.1 та 95.2 статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків / електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг / емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4. статті 95 ПК України).
Отже, у разі виникнення у платника податків боргу, контролюючий орган формує вимогу на суму такого боргу та здійснює заходи з його погашення шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, та стягнення коштів у рахунок податкового боргу за рахунок готівки на підставі відповідних рішень суду.
Згідно абзацами 2 та 3 пункту 95.5 статті 95 ПК України, у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов'язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків / електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг / емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов'язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов'язання держави.
У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків / електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг / емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що пункт 95.1 статті 95 ПК України встановлює послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі.
Таким чином, законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів. Стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу може відбуватися:
1) шляхом звернення контролюючого органу до суду з відповідним позовом;
2) шляхом прийняття рішення керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу про стягнення коштів: за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках.
Другий спосіб реалізації контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу має свої обов'язкові умови, при дотриманні сукупності яких такий спосіб реалізації є правомірним, а саме: 1) виникнення податкового боргу внаслідок несплати грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку; 2) несплата грошових зобов'язань протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати; 3) відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань. Такі умови дають підстави вважати, що основною особливістю такого заходу є безспірність суми податкового боргу за вимогою контролюючого органу.
Форма рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу затверджена наказом Державної податкової служби України від 06.12.2019 №199 «Про затвердження примірних форм рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу; журналу реєстрації рішень, прийнятих відповідно до статті 95 Податкового кодексу України».
Затверджена форма рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу не передбачає зазначення конкретної суми стягнення податкового боргу.
Верховним Судом в постанові від 17.06.2021 у справі №440/4736/19 сформульовано правовий висновок стосовно правових наслідків відсутності суми податкового боргу в рішенні про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.
Так, Верховний Суд виснував, що відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України рішення контролюючого органу є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи, а посилання контролюючого органу на наказ, яким затверджена примірна форма рішення не є нормативно-правовим актом, що не спростовує необхідність чіткого і зрозумілого формулювання такого рішення в частині визначення джерела, за рахунок коштів якого буде здійснено погашення податкового боргу, а також конкретної суми, яка підлягає стягненню, та підстави виникнення цього податкового боргу.
Необхідність зазначення суми податкового боргу, а також підстав його виникнення пов'язана, із тим, що у такий спосіб (шляхом самостійного прийняття рішення керівником контролюючого органу) можливе погашення лише податкового боргу, який виник внаслідок несплати грошового зобов'язання та/або пені, визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки.
Відповідно, у спорах щодо правомірності прийнятих відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України рішень предметом доказування є дотримання контролюючим органом обов'язкових умов, про які вже зазначалося, в тому числі й щодо розміру податкового боргу, підстав його виникнення, сплив 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати самостійно задекларованих грошових зобов'язань та/або пені.
Аналогічні підходи до правозастосування пункту 95.5 статті 95 ПК України знайшли відображення у постановах Верховного Суду від 16.01.2025 у справі №280/27/22, від 18.02.2025 у справі №440/8447/23, від 27.02.2025 у справі №380/26982/23.
У цих постановах Верховний Суд також зазначив, що принцип правової визначеності як загальний правовий принцип поширюється, в тому числі на етап правозастосування. Органи державної влади повинні дотримуватися цього принципу та забезпечувати правову передбачуваність прийнятих ними рішень, що досягається, зокрема чіткістю визначення правового стану особи, якої стосується індивідуальний акт. Вирішуючи спір про правомірність рішення суб'єкта владних повноважень, адміністративний суд перевіряє це рішення на відповідність критеріям правомірності, встановленим частиною 2 статті 2 КАС України.
У спірному рішенні зазначено, що у відповідності до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України вирішено здійснити погашення не всієї суми податкового боргу, як помилкового зазначеноє позивач, а виключно сум податкових зобов'язань, самостійно задекларованих у податкових деклараціях, щодо яких минув строк у 90 календарних днів з дня граничного терміну їх сплати.
Згідно іх розрахунку, сума податкового боргу, що підлягає стягненню за Рішенням №345/4-1128 від 20.11.2025 складає 15 905 222,51 грн, в тому числі:
- рентна плата за користування надрами для видобування інших корисних копалин загальнодержавного значення (код території UA35060110000056063) - 8 146 384,81 гривень (самостійно задекларована сума за термінами сплати 19.08.2025);
- рентна плата за користування надрами для видобування інших корисних копалин загальнодержавного значення (код території UA35060110000056063) - 22 319,54гривень (самостійно задекларована сума за термінами сплати 19.08.2025);
- рентна плата за користування надрами для видобування інших корисних копалин загальнодержавного значення (код території UA35040270000084621) - 5 758 986,27 гривень (самостійно задекларована сума за термінами сплати 19.08.2025);
- рентна плата за користування надрами для видобування інших корисних копалин загальнодержавного значення (код території UA35040270000084621) - 750 595,64 гривень (самостійно задекларована сума за термінами сплати 19.08.2025);
- Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини (код території UA35080110000063919) - 1 215 871,80 гривень (самостійно задекларована сума за термінами сплати 19.08.2025);
- рентна плата за користування надрами для видобування інших корисних копалин загальнодержавного значення (код території UA35060230000086264) - 11 064,45 гривень (самостійно задекларована сума за термінами сплати 19.08.2025).
Таким чином, рішення містить конкретно визначену суми податкового боргу, що стягується з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей позивача, у розрахунку до рішення зазначено саме щодо якого податкового боргу прийнято рішення.
До того ж, у рішенні також зазначена необхідна інформація про відсутність зобов'язань держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань
За таких обставин, судом не встановлено, що спірне рішення містить ті чи інші недоліки, на які вказував позивач, що як вказує останній позбавляло можливості встановити принцип правової визначеності.
Враховуючи викладене, суд вважає, що прийняте відповідачем спірне рішення відповідає критеріям, визначених частиною 2 статті 2 КАС України, тому є правомірним, а відтак відсутні підстави для його скасування.
А отже, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.Є. Букіна