16 лютого 2026 року Справа 216/210/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали скарги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі про адміністративне правопорушення, скасування протоколу та повідомлення, зобов'язання вчинити певні дії,-
14.01.2026 року (08.01.2026 року направлено засобами поштового зв'язку) до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла скарга ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- скасувати постанову №2034 від 30.12.2025 року, якою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за скоєння правопорушення, яке передбачено ч.3 ст. 210 КУпАП і притягнутий до штрафу у сумі 17 000 грн.
- скасувати протокол №2034 від 19.12.2025 року, яким ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за скоєння правопорушення, яке передбачено ч.3 ст. 210 КУпАП;
- скасувати повідомлення №2393 від 24.12.2025 року, та повідомлення №2402 від 26.12.2025 року про відмову у наданні відстрочки, та зобов'язати посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути його заяву на надання відстрочки;
- зобов'язати посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення ним правил військового обліку;
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1331,20 грн. та витрати на надання правової допомоги у сумі 1500 грн.
22.01.2026 року ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області адміністративну справу №216/210/26 за вказаною скаргою передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду виходячи із приписів ст. ст. 25, 29 КАС України.
10.02.2026 року справа №216/210/26 надійшла на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2026 року зазначена вище справа розподілена та передана судді Пруднику С.В.
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до п. п. 3 та 6 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява подана до суду з порушенням норм ст. ст. 160, 161 КАС України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Приписами частини другої статті 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абз. 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
За приписами ч. 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 1 січня 2026 року становить 3328,00 грн.
Суд зауважує, що позивачем заявлено три окремі позовні вимоги немайнового характеру в частині оскарження протоколу №2034 від 19.12.2025 року; повідомлення №2393 від 24.12.2025 року та повідомлення №2402 від 26.12.2025 року та одну вимогу майнового характеру в частині оскарження постанови №2034 від 30.12.2025 року по справі про адміністративне правопорушення у сумі 17 000 грн.
З огляду на вказане та на заявлені позовні вимоги, позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 5324,80 грн (4 х 1331,20 грн).
Однак, при поданні позовної заяви позивачами надано платіжний документ, який підтверджує сплату судового збору в розмірі 1331,20 грн.
Відтак, позивачу необхідно надати до суду докази доплати судового збору у розмірі 3993,60 грн. (5324,80-1331,20) сплаченого на наступні реквізити:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП
код банку отримувача (МФО): 899998
рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632
код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
За приписами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством, і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.
Відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Позовна заява ОСОБА_1 містить зміст позовних вимог як до посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 , які в розумінні п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України не є суб'єктами владних повноважень.
При цьому, спірні повідомлення №2393 від 24.12.2025 року та №2402 від 26.12.2025 року про відмову у наданні відстрочки прийняті саме Комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте, у якості відповідача позивачем зазначено лише як ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
При цьому, слід наголосити, що вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити право суддя.
Таким чином, вимоги позивача не відповідають наведеним приписам процесуального закону.
Також, що стосується позовних вимог в частині скасування постанови №2034 від 30.12.2025 року, якою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за скоєння правопорушення, яке передбачено ч.3 ст. 210 КУпАП і притягнутий до штрафу у сумі 17 000 грн.; скасування протоколу №2034 від 19.12.2025 року, яким ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за скоєння правопорушення, яке передбачено ч.3 ст. 210 КУпАП, слід зазначити наступне.
Частиною першою статті 286 КАС України встановлено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Так, підставою звернення з цим позовом до суду, на переконання позивача, є протиправна постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 №2034 від 30.12.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням штрафу у розмірі 17 000 грн.
Суд звертає увагу на те, що згідно частини 1 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Статтею 210 КУпАП встановлено відповідальність за порушення правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами.
Приписами статті 210-1 КУпАП встановлено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 30 грудня 2022 року за №1487 (надалі по тексту також Порядок № 1487).
Порядок № 1487, серед іншого, визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Пункт 23 Порядку №1487 визначає, що призовники, військовозобов'язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.
Громадяни, які підлягають взяттю на військовий облік та не можуть здійснити електронну ідентифікацію в електронному кабінеті призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зобов'язані особисто прибути до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік.
Згідно приписів абзацу 5 пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
Абзацом 16 пункту 79 Порядку №1487 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.
Положеннями статті 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 2101, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно зі статтею 259 КУпАП з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - до органів Служби безпеки України її співробітником. Доставлення порушника з числа кадрових співробітників розвідувального органу України при виконанні ним своїх службових обов'язків здійснюється тільки у присутності офіційного представника цього органу.
Суд звертає увагу на те, що заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення визначено статтею 260 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, відповідно до частини 1 статті 260 КУпАП у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Порядок адміністративного затримання визначений статтею 261 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Адміністративне затримання на виконання пункту 1 частини другої статті 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадиться органами внутрішніх справ (Національною поліцією) при порушенні призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Позивачем, у спірному випадку, оскаржується постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 №2034 від 30.12.2025 року за порушення правил військового обліку.
У позовній заяві, позивач обґрунтовує неправомірність такої постанови відповідача відсутністю у діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтями 210, 210-1 КУпАП.
За змістом статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Водночас, перевірка наявності підстав для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про порушення правил військового обліку, а також розшук позивача лежить у площині дослідження наявності у діях позивача складу адміністративних правопорушень відповідальність за які передбачено статтями 210, 210-1 КУпАП.
Оцінка наявності у поведінці особи ознак складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена, зокрема, статтями 210, 210-1 КУпАП, належить до повноважень місцевого суду, який здійснює розгляд справ у порядку адміністративного судочинства.
Сформовані позовні вимоги і визначений для них спосіб захисту порушеного права направлені на підтвердження чи спростування наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 210 КУпАП.
Відтак, рішення суб'єкта владних повноважень щодо включення відомостей про порушення правил військового обліку в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також направлення відповідно до статей 259 та/або 260 КУпАП звернення до територіального органу національної поліції для здійснення адміністративного затримання та доставлення до М/РТЦК та СП для забезпечення складання протоколу чи без складання протоколу одразу ж постанови про вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 210 КУпАП, формують собою предмет і підстави позовної заяви про ініціювання та розгляд адміністративної справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, що має розглядатись місцевим загальним судом за правилами КУпАП.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 КУпАП.
До того ж, ст. 160 КАС України визначає такий термін як «Позовна заява» а не «Скарга», як зазначив позивач.
Окрім того слід зазначити, за приписами ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 160, ч.1 ст. 169, ст. ст. 248, 256 КАС України, суд, -
Прийняти справу №216/21/16 за скаргою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі про адміністративне правопорушення, скасування протоколу та повідомлення, зобов'язання вчинити певні дії до свого провадження.
Скаргу ОСОБА_1 - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- оригіналу документа про доплату судового збору в розмірі 3993,60 грн. сплаченого на наступні реквізити:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП
код банку отримувача (МФО): 899998
рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632
код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа;
- позовну заяву разом із її копією а також копіями доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, оформлену у відповідності до вимог ст.ст.160, 161 КАС України із зазначенням кількісним складом відповідачів (вірним найменуванням відповідача (чів)).
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник