10 лютого 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 686/24080/25
Провадження № 22-ц/820/413/26
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,
секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.
з участю представника Хмельницької обласної прокуратури Ленчика В.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до держави Україна, представник Хмельницька обласна прокуратура про відшкодування шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Карплюка О.І. від 04 грудня 2025 року.
Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
У серпні 2025 року позивач, звертаючись в суд з цим позовом до відповідача, посилався на те, що в провадженні дізнавачів ГУНП в Хмельницькій області перебувало кримінальне провадження №42023242260000034 про вчинення кримінального правопорушення у формі невиконання рішення суду, яке вступило в законну силу. Незважаючи на очевидність кримінального правопорушення та відомих осіб, які його вчинили, службові особи Хмельницької обласної прокуратури та ГУНП в Хмельницькій області роблять видимість розслідування цього злочину. Розслідування триває з червня 2023 року і досі, що становить більше 2 років і є неефективним.
Внаслідок неефективного розслідування кримінального провадження порушено його право і завдано йому моральну шкоду. Надмірна тривалість кримінального провадження призвела до моральних страждань, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин, необхідністю відвідування органів досудового розслідування, неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність, підривом ділової репутації, що згідно з практикою Верховного Суду є підставою для відшкодування моральної шкоди.
З цих підстав позивач просив стягнути на його користь з держави Україна 40 млн. грн. моральної шкоди, завданої внаслідок незаконних рішень та бездіяльності службових осіб держави Україна, що призвело до порушення його права на ефективний засіб юридичного захисту внаслідок надмірної тривалості кримінального провадження №42023242260000034 в порядку ч.1 ст. 23 та ст. 1174 ЦК України, ст. 55 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 грудня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Хмельницької обласної прокуратури про стягнення моральної шкоди в розмірі 40 0000000 грн., завданої внаслідок незаконних рішень та бездіяльності посадових осіб Держави Україна, що призвело до порушення права на ефективний засіб юридичного захисту внаслідок надмірної тривалості кримінального провадження №42023242260000034 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду як незаконне та задовольнити позов. На його думку, судове рішення винесено незаконно сформованим складом суду, оскільки склад суду визначений з порушенням вимог процесуального закону і ч. 2 ст. 19 Конституції України. Положення про автоматизовану систему документообігу затверджене рішенням Ради суддів України №39 від 11 листопада 2024 року, погоджене наказом ДСА України, є незаконним, оскільки в Ради суддів немає повноважень його затверджувати. Суд не виконав мету цивільного судочинства та не забезпечив йому належне відшкодування завданої шкоди. Суд не може його зобов'язувати доводити душевні страждання з приводу порушення його права, що є неприпустимим з огляду на правову природу такого права. Суд не врахував висновки щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, про відшкодування моральної шкоди, завданої надмірною тривалістю досудового розслідування, викладені у відповідних постановах Верховного Суду.
В засіданні апеляційного суду представник Хмельницької обласної прокуратури просив відхилити апеляційну скаргу як безпідставну.
Апелянт в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про розгляд справи.
Згідно частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановлено, що відділом дізнання Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження 42023242260000034, яке триває з червня 2023 року.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із недоведеності позивачем складу цивільного правопорушення в діях Хмельницької обласної прокуратури як представника держави.
Так, загальні підстави покладення обов'язку відшкодувати завдану моральну шкоду передбачені нормою статті 1167 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).
За статтею 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Згідно з ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно з ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За змістом ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Позовна заява ОСОБА_1 не містить відомостей щодо статусу позивача у кримінальному провадженні №42023242260000034 - чи є він заявником чи потерпілим у цьому провадженні.
Матеріали справи також не містять даних, що ОСОБА_1 визнано потерпілим у кримінальному провадженні №42023242260000034.
За цих обставин суд першої інстанції правильно констатував, що позивач не довів порушення його права та заподіяння йому моральної шкоди внаслідок здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні з 2023 року.
Посилання апелянта на ухвалення рішення незаконно сформованим складом суду є безпідставним - визначення судді для розгляду справи здійснено Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному статтею 14 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17 лютого 2026 року.
Судді Л.М. Грох
Т.О. Янчук
О.І. Ярмолюк