Справа № 450/3551/23 Головуючий у 1 інстанції: Мельничук І.І.
Провадження № 33/811/155/26 Доповідач: Березюк О. Г.
17 лютого 2026 року. Львівський апеляційний суд Львівської області у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., з участю ОСОБА_1 , захисника Галича П.О., розглянувши у місті Львові апеляційну скаргу захисника Галича П.О. на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 08 квітня 2025 року відносно ОСОБА_1 ,
встановив:
Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 08.04.2025 року провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Згідно постанови суду 17.07.2023 року о 17 год. 40 хв. в с.Давидів, по вул.Львівська, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки Фольксваген Таурег, д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, виїхав на смугу зустрічного руху та здійснив зіткнення екскаватором - навантажувачем САТ 432F2 н.з. НОМЕР_2 під керування ОСОБА_2 , внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.2.3 (б), 11.3, 11.4 ПДР.
На дану постанову захисник Галич П.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підтримання своїх апеляційних вимог апелянт зазначає, що судом першої інстанції справа розглянута не об'єктивно та не повно, без врахування всіх об'єктивних обставин справи, зокрема те, що в рішенні відсутні висновки про те, з яких мотивів суд взяв до уваги одні докази до уваги та відкинув інші докази, зокрема стосовно висновку експерта №СЕ-19/114-24/29492-ІТ від 03.02.2025 року, висновку експерта №18 від 11.08.2023 року та висновку експерта №2 від 11.01.2024 року. Крім цього, апелянт зазначає, що висновки суду першої інстанції не узгоджуються з доказами, наявними в матеріалах справи.
Також захисник в апеляційній скарзі заявив клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, при цьому зазначає, що розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 та його захисника, про результати розгляду справи їм не було відомо протягом тривалого часу, хоча ним вживалися заходи, щоб дізнатися результати розгляду справи, і сама постанова судом до Єдиного державного реєстру судових рішень надіслана лише 31.12.2025 року, а тому вважає поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження.
На апеляційний розгляд потерпілий ОСОБА_3 та його представник адвокат Фостяк О.Я. не прибули та про причини неявки не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи вони були повідомлені належним чином судовими повістками від 30.01.2026 року, а отже у відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи № 450/3551/23, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, та захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Вважаю доводи апелянта щодо пропуску строку на апеляційне оскарження заслуговують на увагу, а тому погоджуюсь з тим, що такий строк пропущений з поважних причин та його слід поновити.
Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Апеляційним судом встановлено, що в матеріалах справи містяться висновок експерта №СЕ-19/114-24/29492-ІТ від 03.02.2025 року (а.с.130-135), висновок експерта №18 від 11.08.2023 року (а.с.16-35) та висновок експерта №2 від 11.01.2024 року (а.с.84-92).
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ААД № 547846 від 17.07.2023 року ОСОБА_1 ставиться у вину порушення п.2.3б, п.11.3, п.11.4 Правил дорожнього руху (далі - ПДР).
Відповідно до п.2.3б для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі
Відповідно до п.11.3 ПДР на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.
Відповідно до п.11.4 ПДР на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.
Досліджуючи матеріали справи та докази, що містяться в матеріалах справи, зокрема протокол про адміністративне правопорушення ААД №547846 від 17.07.2023 року, схема місця ДТП від 17.07.2023 року, первинні пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_2 від 17.07.2023 року, апеляційний суд приходить до обґрунтованого переконання про те, що до уваги слід прийняти до уваги висновок експерта №18 від 11.08.2023 року (а.с.16-35), який не суперечить дійсним обставинам справи.
Відповідно до висновку експерта №18 від 11.08.2023 року в даній дорожній ситуації водій екскаватора навантажувача Саterpillar 432 F2 ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. п. 10.1 та 16.11 ПДР України. В даній дорожній ситуації технічна можливість запобігти зіткнення з автомобілем Фольксваген Таурег під керуванням ОСОБА_1 зі сторони водія екскаватора навантажувача Саterpillar 432 F2 ОСОБА_2 визначалася виконанням ним вимог п. п. 10.1, 16.11 ПДР України, для чого у нього не було перешкод технічного характеру. В даній дорожній ситуації дії водія екскаватора навантажувача Саterpillar 432 F2 ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. п. 10.1, 16.11 ПДР України і знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з даною пригодою. В даній дорожній ситуації водій автомобіля Фольксваген Таурег ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 12.3 ПДР України. Із-за причин, викладених в дослідницькій частині висновку, визначити, чи мав технічну можливість водій автомобіля Фольксваген Таурег ОСОБА_1 уникнути зіткнення з екскаватором навантажувачем Саterpillar 432 F2 шляхом гальмування, тобто шляхом виконання вимог п. 12.3 ПДР України, та надати оцінку дій водія ОСОБА_1 відносно виконання ним вимог п. 12.3 ПДР України не надається можливим. В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля Фольксваген Таурег ОСОБА_1 невідповідностей вимогам п. п. 2.3 «а», 11.3, 11.4 ПДР України, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з даною ДТП не вбачається.
Оскільки в даній дорожній ситуації водій автомобіля Фольксваген Таурег ОСОБА_1 рухався по головній дорозі (вул. Львівській) і користувався перевагою в русі перед водієм екскаватора навантажувача Саterpillar 432 F2 ОСОБА_2 , який виїжджав з польової другорядної дороги на головну - вул. Львівську, чим створив небезпеку для руху водію автомобіля Фольксваген Таурег ОСОБА_1 , то навіть недотримання зі сторони водія ОСОБА_1 вимог п. 11.3 ПДР України в даній дорожній ситуації не знаходиться в причинному зв'язку з даною ДТП (не Шемелинець створював небезпеку ОСОБА_2 , а навпаки).
Відтак, враховуючи вищенаведене, на переконання апеляційного суду, при винесенні постанови, суд першої інстанції не надав оцінки та аналізу наявним у справі доказам, не з'ясував усі обставини справи в їх сукупності, внаслідок чого, за відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів, дійшов помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, постанова суду першої інстанції відносно ОСОБА_1 підлягає скасуванню як незаконна, а провадження у справі слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП
Керуючись ст.294 КУпАП,-
постановив:
Поновити захиснику Галичу П.О. строк апеляційного оскарження.
Апеляційну захисника Галича П.О. задоволити.
Постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 08 квітня 2025 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі №450/3551/23 відносно ОСОБА_5 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського
апеляційного суду Березюк О.Г.