Справа № 464/7879/25 Головуючий у 1 інстанції: Дулебко Н.І.
Провадження № 33/811/203/26 Доповідач: Партика І. В.
12 лютого 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Войтенко Катерини Володимирівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, в режимі відеоконференції, апеляційну адвоката Войтенко Катерини Володимирівни на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 23 січня 2026 року, щодо ОСОБА_1 ,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн., із конфіскацією предмети торгівлі, а саме бустер (нікотин), вилучений згідно з протоколом від 29 жовтня 2025 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 665 грн. 60 коп.
Згідно постанови, ОСОБА_1 , 29 жовтня 2025 року о 14:46 год., будучи продавцем-консультантом магазину «My Device», що за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 164, здійснив продаж рідини, що використовується в електронних сигаретах без марок акцизного податку, чим порушив вимоги п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою адвокат Войтенко К.В., в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
У доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Наголошує, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, яку саме спеціальну норму порушено, у зв'язку з чим, безпідставно застосовано відповідальність за ч.1 ст. 156 КУпАП.
Звертає увагу на те, що п. 215.1 ст.215 ПК України не містить вимог щодо реалізації ароматизаторів або підакцизних товарів.
Також зазначає, що адміністративний протокол складено за відсутності свідків, які в ньому зазначені, без роз'яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її прав та обов'язків.
Апелянт звертає увагу, що матеріали справи не містять фіскального чеку, який міг би підтвердити факт продажу рідини для електронних сигарет.
Окрім того, наголошує, що докази, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, є неналежними, оскільки з наданих фотоматеріалів неможливо встановити наявність у вилучених рідинах нікотину, а експертиза таких рідин не проводилася.
Зазначає, що пояснення свідка суперечать іншим матеріалам справи, а самі свідки є зацікавленими особами, оскільки є працівниками ГУ ДПС.
Також вказує, що контрольна закупка не проводилася, грошові кошти у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не вилучалися, що, на думку апелянта, спростовує факт продажу рідини для електронних сигарет.
Окремо наголошує, що ОСОБА_1 не є суб'єктом господарської діяльності, а лише продавцем магазину «MY DEVICE».
12 лютого 2026 року ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомив, адвокат Войтенко К.В. просила проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 .
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.
З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та думки адвоката Войтенко К.В., яка не заперечувала проти розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 ,, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Заслухавши виступ захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частина 1 ст. 156 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, а також у сфері охорони здоров'я населення. Зазначені відносини регулюються Законами України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Податковим кодексом України, «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» та іншими нормативно-правовими актами.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.156 КУпАП полягає у здійсненні роздрібної або оптової торгівлі, зокрема, імпорт або експорт, торгівлі спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору.
Торгівля зазначеними виробами може бути оптовою або роздрібною. При цьому, оптова торгівля, це діяльність з придбання для наступної їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності, а роздрібна торгівля, це діяльність з продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, зокрема на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування.
Статтею 215 Податкового кодексу України (п. 215-1) передбачено, що до підакцизних товарів серед іншого належать рідини, що використовуються в електронних сигаретах.
У пункті 14.1.56-4 ст. 14 ПК України, передбачено, що під рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, розуміються рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях.
Відповідно до п. 226.1, 226.9 ст. 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Згідно з п.п. 14.1.109 п. 14.1 ст. 14 ПК України маркування тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - наклеювання марки акцизного податку на пачку (упаковку) тютюнового виробу чи ємність (упаковку) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Відповідно до п.п. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:
-даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 988781 від 29 жовтня 2025 року (а.с. 3), відповідно до якого ОСОБА_1 ,29 жовтня 2025 року, близько 14 год. 46 хв.,. будучи продавцем-консультантом магазину «My Device», що за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 164, здійснював продаж що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чим порушив п.215.1 ст. 215 ПК України;
-письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 від 29 жовтня 2025 року (а.с. 4), що до початку перевірки було здійснено контрольну закупку за адресою м. Львів, вул. Пасічна, 164, у торговому острівці «SMOK», а саме: батарейка «Дюрасел», ароматизатор «Sour Apple», гліцерин та бустер (нікотин), на загальну суму 410 грн., розрахункового документу встановленої форми видано не було. Після початку перевірки не надав жодних дозвільних документів, відмовився надавати свої паспортні дані, у зв'язку із чим було здійснено виклик на лінію «102»;
-протоколом вилучення від 29 жовтня 2025 року (а.с. 7), з якого встановлено, що вилучено, а саме: ароматизатор «Sour Apple» 1 шт., гліцерин 30 мл. 1 шт. та бустер (нікотин) 1 шт., які були придбані під час контрольної закупки;
-фото таблицею (а.с. 8-10) на якій зображено вилучені предмети на яких відсутні марки акцизного податку та чек;;
-фото копією паспорта ОСОБА_1 (а.с.11-13);
-відеозаписом, долученим до матеріалів справи, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 перебував за прилавком магазину «My Device», виконував обов'язки продавця-консультанта, та ознайомлення його з адміністративним протоколом,
Твердження апелянта, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, яку саме спеціальну норму порушено, апеляційний суд відхиляє, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 988781 від 29 жовтня 2025 року (а.с. 3) зазначено, що ОСОБА_1 порушив п.215.1 ст. 215 ПК України.
Аргументи апелянта, що п. 215.1 ст. 215 ПК України не містить вимог щодо реалізації ароматизаторів або підакцизних товарів, апеляційний суд розцінює критично.
Відповідно до п.215.1 ст. 215 ПК України передбачено, що до підакцизних товарів належать рідини, що використовуються в електронних сигаретах.
Частина 1 ст. 156 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
У зв'язку із чим, колегія суддів зазначає, що рідини для електронних сигарет є підакцизними товарами, а їх реалізація без марок акцизного податку утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, тому доводи апелянта є безпідставними.
Доводи апелянта, що особі, яка притягується до адміністративної відповідальності не роз'яснено його прав та обов'язків, апеляційний суд розцінює критично, оскільки такі спростовуються даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 988781 від 29 жовтня 2025 року (а.с. 3), в якому зазначено, що ОСОБА_1 роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Аргументи апелянта, що під час складання адміністративного протоколу були відсутні свідки, апеляційний суд розцінює критично, оскільки такі не впливають на кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 156 КУпАП та мають формальний характер.
Твердження апелянта, що матеріали справи не містять фіскального чеку, який міг би підтвердити факт продажу рідини для електронних сигарет, апеляційний суд відхиляє, оскільки до матеріалів справи долучено копію чеку, який отримано від продавця після здійснення контрольної закупки (а.с.10), окрім того, з письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 від 29 жовтня 2025 року (а.с. 4) вбачається, що розрахункового документу встановленої форми видано не було видано продавцем.
Посилання апелянта на відсутність експертизи та неможливість встановити з фотоматеріалів вміст нікотину в рідині є неспроможними, оскільки склад правопорушення за ч. 1 ст. 156 КУпАП пов'язаний із фактом реалізації рідин для електронних сигарет без марок акцизного податку, а не з лабораторним підтвердженням їх хімічного складу.
Твердження апелянта про те, що пояснення свідка суперечать іншим матеріалам справи та, що свідки є заінтересованими особами через перебування у трудових відносинах з ГУ ДПС, є безпідставними, оскільки сам по собі службовий статус свідка не свідчить про його упередженість, а їх показання узгоджуються з іншими матеріалами справи та оцінені судом у сукупності, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.
Аргументи апелянта, що ОСОБА_1 не є суб'єктом господарської діяльності, а лише продавцем магазину «MY DEVICE», апеляційним судом розцінюється критично, оскільки апелянтом не надано жодних даних, які б підтверджували, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не є суб'єктом господарювання.
Покликання апелянта, на те, що контрольна закупка не здійснювалася, спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_2 від 29 жовтня 2025 року (а.с. 4).
В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положення ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 156 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Войтенко К.В. є необґрунтованими, у зв'язку з чим її апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
постанову Сихівського районного суду м. Львова від 23 січня 2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Войтенко Катерини Володимирівни - без задоволення.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.