Справа № 463/624/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/444/26 Доповідач: ОСОБА_2
12 лютого 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючої судді ОСОБА_2 ,
Суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 28 січня 2026 року,-
даною ухвалою, повернуто скаржнику для подачі до належного суду скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_7 від 10.01.2026 року.
Адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу на вищевказану ухвалу слідчого судді, в якій просить скасувати таку та постановити нову ухвалу якою зобов'язати уповноважену особу ТУ ДБР, розташованого у м. Львові внести до ЄРДР відомості викладені в заяві ОСОБА_7 від 10.01.2026 про вчинення військовими службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 , службовими особами та іншими членами позаштатної постійно діючої ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовими службовими особами військової частини НОМЕР_1 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366, ч. 5 ст. 426-1, ст. 358 КК України.
В обгрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, прийнятою без з'ясування тих обставин, які суд зобов'язаний з'ясовувати при розгляді скарги на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, згідно ст.ст. 303- 304 КПК України, з огляду на наступне.
На думку скаржника та його представника в оскаржуваній ухвалі слідчий суддя застосовуючи аналогію права та норми ч. 6 ст. 9 КПК України, норми п.1 ч. 2 ст. 132 КПК України дійшовши до висновку, що територіальна юрисдикція суду визначається територією, в межах якої знаходиться орган досудового розслідування, при цьому помилково розмежував фактичне знаходження органу досудового розслідування від зареєстрованого місцезнаходження органу досудового розслідування, як юридичної особи.
Вказує, що слідче управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, як орган досудового розслідування, перебуває в межах територіальної юрисдикції Личаківського районного суду м. Львова та поширює свою діяльність на Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську області.
Стверджує, що П'ятий слідчий відділ (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові є слідчим підрозділом державного органу (юридичної особи) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, тому територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) цього державного органу, відповідно місцезнаходження суб'єкта оскарження знаходиться в межах територіальної юрисдикції Личаківського районного суду м. Львова, а подана скарга підлягала розгляду слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова.
На апеляційний розгляд ОСОБА_7 , адвокат ОСОБА_8 не з'явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Натомість, адвокат ОСОБА_6 подав клопотання про розгляд апеляційної скарги у його відсутності та без участі ОСОБА_7 .
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Частина 1 статті 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає, що зазначених вимог закону слідчий суддя при постановленні оскарженої ухвали дотримався в повному обсязі.
Скаргу адвоката ОСОБА_8 слідчим суддею повернуто на підставі п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, відповідно до якої, скарга повертається, якщо така не підлягає розгляду в цьому суді.
Згідно ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Зі змісту положень норм статей глави 26 КПК України випливає, що територіальна підсудність скарг не визначена.
Однак, відповідно до норм КПК України, зокрема п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Таким чином, відповідно до чинної редакції вказаної норми, територіальна юрисдикція суду визначається територією, в межах якої знаходиться орган досудового розслідування, незалежного від зареєстрованого місцезнаходження органу досудового розслідування, як юридичної особи.
У відповідності до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Отже, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, зазначене правило слід застосовувати і до розгляду скарг, клопотань, територіальна підсудність, щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 №223-558/0/4-13).
Як слідує з матеріалів скарги та долучених до неї документів об'єктом оскарження є бездіяльність уповноваженої особи П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківськ) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_7 від 10.01.2026 року. Вказане стверджується долученою представником П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, до поданих письмових заперечень копією листа-відповіді, за підписом керівника П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківськ) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_9 , згідно якого заявника ОСОБА_7 повідомлено про те, що з наданих заявником відомостей підстав для вжиття заходів, передбачених ст. 214 КПК України, не встановлено. У зв'язку із цим заява ОСОБА_7 від 10.01.2026 року скерована до ІНФОРМАЦІЯ_3 та ГУ НП в Івано-Франківській області.
Відтак, враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до вірного висновку, що оскільки місцезнаходження суб'єкта оскарження, не знаходиться в межах територіальної юрисдикції Личаківського районного суду м. Львова, подана скарга не підлягає розгляду слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова.
Доводи апелянта про те, що не відповідає дійсності те, що суб'єкт оскарження не перебуває в межах територіальної юрисдикції Личаківського районного суду міста Львова, не заслуговують на увагу апеляційного суду.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про те, що ухвала слідчого судді, якою було повернуто скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 є законною, обґрунтованою та вмотивованою, і висновки викладені в ній відповідають матеріалам справи, і не вбачається жодних законних та обґрунтованих підстав для задоволення апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 .
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 28 січня 2026 року, якою повернуто скаржнику для подачі до належного суду скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_7 від 10.01.2026 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4