Ухвала від 27.01.2026 по справі 334/279/23

Дата документу 27.01.2026 Справа № 334/279/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ Апеляційний суд

Провадження №11-кп/807/201/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1

Єдиний унікальний №334/279/23Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2

Категорія: ч.3 ст.307 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участі секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 (з доповненням) та захисника ОСОБА_9 на вирок Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 24 червня 2024 року, яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, який зареєстрований у АДРЕСА_1 , фактично проживає у АДРЕСА_2 ,

визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.1 ст.309, ч.2 ст.309, ч.1 ст.310 КК України,

ВСТАНОВИЛА

Вказаним вироком районного суду ОСОБА_8 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.

ОСОБА_8 , маючи умисел на незаконне зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонений, у особливо великих розмірах, діючи умисно, з корисливих мотивів, незаконно за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , а також за адресами: АДРЕСА_3 , земельні ділянки АДРЕСА_4 , зберігав з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб у особливо великих розмірах « ІНФОРМАЦІЯ_2 », обіг якого заборонений.

09.11.2022 року в період часу з 08 години 12 хвилин до 10 години 06 хвилин в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем мешкання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , на території домоволодіння виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб у особливо великих розмірах « ІНФОРМАЦІЯ_2 », обіг якого заборонений, який останній зберігав з метою збуту, а саме:

- речовину рослинного походження сіро-зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом загальна маса якого в перерахунку на висушену речовину складає 0,626 г., яка знаходилась у 2 (двох) згортках та скляній ємкості;

- мілко-подрібнену речовину рослинного походження сіро-зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину складає 0,887 г., яка зберігалась у полімерній ємкості;

- речовину рослинного походження сіро-зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину складає 35,469 г., яка зберігалась у полімерному зіп-пакеті;

- речовину рослинного походження сіро-зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину складає: 2,232 г, 1,720 г., яка зберігалась у двох скляних банках;

- речовину рослинного походження сіро-зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину складає: 7,691 г, 7,508 г, 4, 284г, 1,481 г., яка зберігалась у трьох скляних банках та одній металевій ємкості;

- речовину рослинного походження сіро-зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину складає 0,019 г., яка знаходилась в металевому подрібнювачі (гріндері);

- речовину рослинного походження сіро-зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину складає 0,753 г., яка зберігалась у паперовому згортку;

- речовину рослинного походження сіро-зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину складає: 32,414 г., 1,022 г., яка зберігалась у двох полімерних лотках.

Крім того, в ході проведення обшуку виявлено та вилучено предмети, які ОСОБА_8 використовував у своїй злочинній діяльності, а саме: двоє електронних ваг, на поверхнях яких виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс; п'ять зіп-пакетів, на внутрішніх поверхнях яких виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс; насіння рослин, які є дозрілим насінням рослин роду коноплі.

09.11.2022 року в період часу з 11 години 30 хвилин до 12 години 40 хвилин в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_5 , на території земельної ділянки виявлено та вилучено речовину рослинного походження сіро-зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину складає 5481,2 г., який ОСОБА_8 зберігав з метою збуту.

09.11.2022 року в період часу з 11 години 21 хвилин до 12 години 16 хвилин в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_3 . СТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », земельна ділянка №21, на території земельної ділянки виявлено та вилучено речовину рослинного походження сіро-зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину складає 4100,765 г., який ОСОБА_8 зберігав з метою збуту.

09.11.2022 року в період часу з 11 години 26 хвилин до 13 години 10 хвилин в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_3 . СТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », земельна ділянка №22, на території земельної ділянки виявлено та вилучено:

- речовину рослинного походження сіро-зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину складає 3627 г.;

- речовину рослинного походження сіро-зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маси якого в перерахунку на висушену речовину складають 1006 г, 829 г, 599 г, 529 г, 681 г, 1143 г, 785 г, 467 г, 468 г, 464 г.;

- речовину рослинного походження сіро-зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маси якого в перерахунку на висушену речовину складають 177 г, 254 г, 249 г, 1211 г, 2012 г. Загальна маса вилученого канабісу складає 24179,071 г., в перерахунку на висушену речовину, який ОСОБА_8 зберігав з метою збуту.

Крім того, ОСОБА_8 , маючи умисел на незаконне виготовлення i зберігання без мети збуту, особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, діючи умисно, при невстановлених слідством обставинах та в невстановлений час, незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - смолу канабісу, який став незаконно зберігати за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , без мети подальшого збуту.

09.11.2022 року в період часу з 08 години 12 хвилин до 10 години 06 хвилин в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем мешкання ОСОБА_8 у АДРЕСА_2 , на території домоволодіння виявлено та вилучено спресовані рослинні речовини сіро-зеленого кольору, які є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - смолою канабісу, маса якого в перерахунку на висушену речовину складає: 3,055 г, 0,813г, 0,784 г, 0,420 г, 1,903 г., які зберігались у чотирьох полімерних ємкостях та одній скляній ємкості. Загальна маса вилученої смоли канабісу складає 6,975 г. в перерахунку на висушену речовину.

Крім того, ОСОБА_8 , маючи умисел на незаконне виготовлення i зберігання без мети збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, діючи умисно, при невстановлених слідством обставинах та в невстановлений час, незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - екстракт канабісу, який став незаконно зберігати за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , без мети подальшого збуту.

09.11.2022 року в період часу з 08 години 12 хвилин до 10 години 06 хвилин в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем мешкання ОСОБА_8 у АДРЕСА_2 , на території домоволодіння виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - екстракт канабісу, який останній зберігав без мети збуту, а саме:

- пристрій для паління, на внутрішніх поверхнях якого виявлений особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - екстракт канабісу, маса якого в перерахунку на висушену речовину складає 0,025 г.;

- речовину коричневого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - екстрактом канабісу, маса якого в перерахунку на суху речовину складає: 4,282 г, 1,786 г., яка зберігалась у двох полімерних ємкостях;

- пристрої для паління, на внутрішніх поверхнях яких виявлений особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - екстракт канабісу, маса якого в перерахунку на висушену речовину складає: 0,077 г. та 0,004 г.

Загальна маса вилученого екстракту канабісу складає 6,174 г. в перерахунку на висушену речовину, що є великим розміром.

Крім того, ОСОБА_8 , умисно, з метою незаконного посіву та вирощування рослини роду конопель, у невстановлений слідством час, за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , а також за адресою: АДРЕСА_5 , незаконно посіяв насіння рослини роду конопель. Продовжуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне вирощування рослин роду конопель, ОСОБА_8 став доглядати за посівами та сходами рослин роду конопель та культивувати їх з метою доведення рослин до стадії дозрівання.

09.11.2022 року в період часу з 08 години 12 хвилин до 10 години 06 хвилин в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем мешкання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , на території домоволодіння виявлено та вилучено рослину сіро-зеленого кольору з листям, стеблами, корінням та верхівками, частково піддана деструктивним гнилісним змінам, яка містить тетрагідроканабінол та є рослиною роду коноплі.

09.11.2022 року в період часу з 11 години 30 хвилин до 12 години 40 хвилин в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_5 , на території земельної ділянки виявлено та вилучено одинадцять рослин з листям, стеблами, коренями та верхівками сіро-зеленого кольору, які є рослинами роду коноплі, які містять психотропну речовину - тетрагідроканабінол.

Дії ОСОБА_8 кваліфіковані за ч.3 ст.307 КК, як незаконне зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу у особливо великих розмірах; за ч.1 ст.309 КК, як незаконне виготовлення та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу без мети збуту; за ч.2 ст.309 КК, як незаконне виготовлення та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу у великих розмірах без мети збуту; за ч.1 ст.310 КК, як незаконний посів та незаконне вирощування конопель у кількості дванадцять рослин.

Йому призначено покарання

- за ч.1 ст.309 КК у виді 1 року обмеження волі;

- за ч.2 ст.309 КК у виді 2 років позбавлення волі;

- за ч.1 ст.310 КК у виді 2 років обмеження волі;

- за ч.3 ст.307 КК у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є у його власності, крім житла.

На підставі ч.1 ст.70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є у його власності, крім житла.

Вирішено питання про початок строку відбування покарання, запобіжний захід, процесуальні витрати та речові докази.

В апеляційній скарзі та доповненні до неї обвинувачений просив вирок скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Свої вимоги мотивував тим, що під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування стороні захисту не було пред'явлено матеріали гласних та негласних слідчих дій. При вивченні часткових матеріалів, нерозкритих стороні захисту та прихованих органами досудового слідства, не знайдено жодного документу, який би чітко вказував на дії обвинуваченого щодо реалізації наркотичних засобів до виправних колоній. На підставі припущень, зазначених в клопотанні про проведення обшуку, слідчий суддя необґрунтовано ухвалив рішення про проведення обшуків в приміщеннях обвинуваченого. Під час судового розгляду стороною захисту ставилось питання про визнання з цієї підстави недопустимими доказів сторони обвинувачення, проте у вироку суду не наведено жодних мотивів з цього приводу. Також суд проігнорував клопотання захисту про повне дослідження відеозапису проведених обшуків. Судом було взято за основу висновок медичного огляду щодо відсутності у обвинуваченого ознак наркотичного сп'яніння. Але при цьому не були враховані висновки спеціаліста ОСОБА_10 , який зазначив, що при вживанні медичного канабіса сліди наркотичного сп'яніння у людини не проявляються. Між тим, наявність на вилучених під час обшуку пристроях нашарувань слідів канабінолу свідчить про вживання ним цих речовин, що не було взято до уваги та невірно витлумачено судом. Що стосується допитаних свідків, то було встановлено, що вони постійно приймають участь в інших кримінальних провадженнях, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів. Під час досудового розслідування слідчим було безпідставно за відсутності жодних доказів перекваліфіковано його дії з ч.2 ст.307 КК на ч.3 ст.307 КК. Слідчим не встановлено саме факту того, хто ж відправив посилку до виправної колонії з наркотичними засобами, а саме ОСОБА_11 , вказану в товаротранспортній накладній ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », відсутній навіть протокол її допиту в якості свідка. Зазначене свідчить про неповноту досудового розслідування. Більш того, навіть за наявності фактів для кваліфікації його дій за ст.307 КК, то слідчий мав не перекваліфіковувати дії підозрюваного, а вносити відомості про нове кримінальне правопорушення. Дії з незаконного збуту та пересилання до виправної колонії наркотичних речовин повинні були бути виділені в окреме провадження та продовжено розслідування з встановленням дійсних винуватців. Що стосується протоколу огляду від 10.11.2022 року, відповідно до якого було оглянуто мобільний телефон Самсунг та виявлено переписку з абонентом під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 », то слідчим взято цю переписку як переписку з абонентом про розповсюдження наркотичних засобів. Проте це не відповідає дійсності, оскільки він надавав пояснення про те, що це замовлення з офіційного сайту інтернету з продажу добрив для поливу рослин, що не заборонено законом. І якщо перевірити абонента переписки, чого слідством не було зроблено, то це номер телефону відділу продаж. Проте суд не взяв до уваги вказані аргументи сторони захисту. Крім того, враховуючи, що канабіс зберігався ним незначний проміжок часу після того як він купив насіння та виростив його, він фактично не міг у серпні 2022 року вже отримати якісь наркотичні речовини та направити їх до виправної колонії або інших об'єктів місць збуту. Однак зазначені обставини не отримали жодної оцінки у вироку. Відтак висновок суду про те, що він, виростивши наркотичну речовину, мав умисел на її незаконний збут, без підтвердження такого висновку іншими доказами, окрім великого розміру та її розфасування, є передчасним. При цьому ні органом досудового розслідування, ні судом не було встановлено наявності у нього корисливого мотиву при незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні з метою збуту наркотичного засобу. Отже його засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК, який він не вчиняв. Він визнав свою вину за ст.309 КК та ст.310 КК, оскільки він дійсно вирощував у незаконний спосіб канабіс для особистого використання та для отримання ліків.

Викладене судом у вироку обвинувачення, визнане судом доведеним, не відповідає вимогам ст.374 КПК. Докази, якими суд обґрунтовує свій висновок про його винуватість, не доводять поза розумним сумнівом позицію сторони обвинувачення, а всебічний та об'єктивний аналіз їх доказового значення у вироку відсутній. Надані стороною обвинувачення докази не спростовують беззаперечно його доводи про відсутність в його діях як об'єктивних, так і суб'єктивних складових ст.307 КК. Суд не надав ретельного аналізу наявності в його діях такої кваліфікуючої ознаки злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК, як умисел на збут наркотичних засобів. Мотивуючи свій висновок про наявність у нього умислу на збут наркотичного засобу суд виходив з особливо великого розміру та водночас зробив висновок про те, що він не вживає наркотичні засоби. Однак така оцінка належним чином не обґрунтована судом у вироку. При цьому висновок щодо результатів медичного огляду містить лише інформацію про те, що він не перебуває у стані сп'яніння. Однак яким чином проводився цей огляд та на стан якого саме сп'яніння у висновку не зазначено, а тому висновки суду про те, що він не є особою, яка вживає наркотичні засоби, є хибними. Крім того, такий висновок суперечить його показам впродовж всього кримінального провадження, відеозапису обшуку та доказам, вилученим в ході обшуку за місцем його проживання. Таким чином висновки суду про те, що він не є особою, яка вживає наркотичні засоби, та про виявлення і вилучення у нього вдома трьох пристроїв для паління, на внутрішніх поверхнях яких виявлений екстракт канабісу та сформувався в процесі паління, суперечать один одному. Водночас оцінка суду щодо приналежності трьох вказаних пристроїв не йому та його дружині, а його малолітній дитині, співробітникам поліції чи іншим особам у вироку відсутня. Відхиляючи його твердження про те, що канабіс він використовував для виготовлення олії суд зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи та прямо суперечать зібраним доказам. Зокрема на відеозапису обшуку чутно, як він повідомив про те, що виготовляє олію. Крім того, з огляду на те, що лише у вересні 2022 року у нього дозріли перші кущі конопель, а вже 09.11.2022 року він був затриманий, тому у нього і не могло бути вилученого «бажаного» для суду об'єму олії. Рівень тетрагідроканнабінолу в зразках канабісу максимально приближений до рівня медичного канабісу, а отже не містить психоактивних шкідливих речовин. При цьому для виготовлення олії не потрібне якесь особливе чи спеціальне обладнання. Суд надав однобічну та викривлену оцінку показам спеціаліста ОСОБА_10 . Адже твердження спеціаліста про те, що для вироблення олії краще брати свіже суцвіття, ніж сухе листя, жодним чином не виключає можливість виготовлення олії з листя коноплі і не спростовує його (обвинуваченого) покази. Твердження суду про те, що вилучені у нього речі він зберігав у прихованому місці суперечать фактичним обставинам справи, оскільки майже всі вилучені речі знаходились в кухні на столі, а інші в коридорі та в кімнаті, та які були добровільно ним видані. Жоден спосіб упакування та фасування речовин не дає підстав стверджувати про те, що він збуває або має намір збувати канабіс.

Крім того, відповідно до обвинувального акта та вироку суду він начебто зберігав канабіс за адресою: АДРЕСА_2 , а також за адресами: АДРЕСА_6 . Проте вказане не відповідає фактичним обставинам справи та прямо їм суперечить, оскільки жодні наркотичні засоби у нього на території Заводського району не зберігалися та не вилучались, обшуки не проводились. Водночас обшуки були проведені на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області на земельних ділянках 20, 21, НОМЕР_1 у садівничому товаристві « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яке розташоване між с.Привільне та с.Придніпровське. Таким чином, доведене судом обвинувачення не відповідає фактичним обставинам справи, а місце вчинення кримінального правопорушення належним чином не досліджено та не встановлено, що є обов'язковим за ст.91 КПК та головною ознакою для визначення територіальної підсудності. Між тим, найбільш тяжкий злочин за ч.3 ст.307 КК вчинено на території Лукашівської сільської ради Запорізького району, а тому кримінальне провадження повинно було розглядатися ІНФОРМАЦІЯ_6 , а тому існують безумовні підстави для скасування вироку.

Також вирок суду не містить сформульованого обвинувачення з кваліфікацією його дій відповідно до положень кримінального закону. Сформульоване у вироку обвинувачення є неконкретним та відсутня надана йому кваліфікація. Зокрема з мотивувальної частини вироку до 24 сторінки незрозуміло, які саме кримінально карані діяння ним вчинені та яка кваліфікація кожного з них.

Крім того, постановою Кабінету міністрів України №653 від 24.05.2024 року внесено зміни до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Таким чином законодавець виключив канабіс, смолу канабісу, екстракти і настойки канабісу з переліку особливо небезпечних наркотичних речовин та свідчить про декриміналізацію такої кваліфікуючої ознаки, а тому викладене у вироку обвинувачення підлягає зміні шляхом виключення з нього вказаної кваліфікуючої ознаки.

Також, при призначенні покарання судом не взято до уваги його сімейний стан та невмотивовано, чи зможе ухвалене рішення суду не нашкодити членам його родини, за яку він несе відповідальність. Адже без піклування залишиться малолітня дитина, яку він сам виховує, а також залишиться без догляду і допомоги його мати, яка є особою з інвалідністю першої групи. Відтак суд мав це розцінити як підстави для призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, та звільнення від відбування покарання з випробуванням, щоб він міг виконувати обов'язки по догляду за рідними. Отже йому може бути призначено покарання у від штрафу або покарання з випробуванням строком на 1 рік, оскільки в його діях не вбачається вчинення тяжкого злочину.

В поданих письмових поясненнях обвинувачений зазначив, що при постановленні ухвал слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_7 про надання дозволу на обшук житла чи іншого володіння, які знаходяться на земельних ділянках № НОМЕР_2 та НОМЕР_1 СТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у АДРЕСА_3 всупереч вимогам п.4 ч.3 ст.87 КПК не було проведено повної технічної фіксації судового засідання. Відтак всі докази, які були отримані під час обшуку проведеного за такою ухвалою, є недопустимими. Зокрема недопустимими через дані порушення повинні бути визнані докази по інкримінованих йому епізодах злочину за ч.3 ст.307 КК - протоколи обшуків від 09.11.2022 року та похідні від цього докази, а саме висновки проведених судово-хімічних експертиз.

Крім того, відповідно до обвинувального акта він обвинувачується у вчиненні чотирьох окремих злочинів. Стороною обвинувачення на підтвердження законності проведення досудового розслідування за ч.1, ч.2 ст.309, ч.1 ст.310 КК приєднано до матеріалів справи рапорти. Таким чином виявлення слідчим при розслідуванні кримінального провадження №12022030540000150 від 06.08.2022 року нових відомостей про вчинення ним 09.11.2022 року ще злочинів, передбачених ч.1 ст.309, ч.2 ст.309, ч.1 ст.310 КК, тобто нових самостійних епізодів злочинної діяльності до ЄРДР протягом 24 годин не були внесені, що не відповідає вимогам закону. Крім того, до матеріалів кримінального провадження долучено доручення від 05.11.2022 року прокурора щодо повідомлення йому та його захиснику слідчим про закінчення досудового слідства по кримінальному провадженню №12022030540000150 від 06.08.2022 року за підозрою його у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.2 ст.309, ч.1 ст.310, ч.3 ст.307 КК та надання доступу до його матеріалів, тобто ще до їх внесення до ЄРДР.

В матеріалах кримінального провадження відсутні рішення про призначення прокурора або групи прокурорів, щодо здійснення повноважень прокурора у зазначеному кримінальному провадженні, і які не досліджувалися та не вивчалися у ході судового розгляду, що обумовлює визнання доказів недопустимими.

Крім того, зазначив, що постановою КМУ №653 від 24.05.2024 року канабіс, смола канабісу, екстракти та настойки канабісу виключені з переліку особливо небезпечних наркотичних речовин, що свідчить про декриміналізацію такої кваліфікуючої ознаки та наявність підстав для перекваліфікації його дій.

Захисник в своїй апеляційній скарзі просила вирок скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Аргументуючи свої вимоги, захисник зазначила, що кримінальне провадження було розглянуто несправедливим та упередженим судом, що підлягав відводу, а тому вирок підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Суд, надаючи оцінку доводам сторони захисту, викривив їх зміст. Покази свідка ОСОБА_12 процитовано судом частково, однобічно з вибірковим врахуванням цих показів та без зазначення того, що покази даного свідка є показами з чужих слів, що вказує на упередженість з боку суду. Крім того, свідок зазначив, що він прийшов до УБН та подав заяву про злочин, проте в матеріалах кримінального провадження вказана заява свідка відсутня.

Також суд викривив обставини, викладені захисником в клопотанні про визнання доказів недопустимими. Більш того, суд не надав оцінку діям слідчої судді, яка послалась в ухвалах про обшук на документи, які не містяться в матеріалах справи та які суд не досліджував, тим самим внісши в офіційні документи - ухвали, на підставі яких було проведено обшуки, завідомо неправдиву інформацію. Ці документи не були відкриті стороні захисту на стадії досудового розслідування в порядку ст.290 КПК, слідчим суддею при винесенні ухвал про обшук не досліджувалися, а були відкриті стороні захисту прокурором лише після того, як в судовому засіданні суд дослідив матеріали справ, що знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_7 і судом було встановлено, що в матеріалах цих справ відсутні докази, на які посилався слідчий в клопотаннях про обшук і про які зазначає слідчий суддя в ухвалах, не досліджуючи їх та не маючи їх в наявності. Суд послався на протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Проте в матеріалах справи міститься реєстр матеріалів досудового розслідування, в якому чітко зазначені матеріали та процесуальні документи, які були відкриті ОСОБА_8 та його захиснику. Також на аркуші 62 т.3 міститься доручення прокурора слідчому від 05.11.2022 року про відкриття матеріалів досудового розслідування. При цьому станом на 05.11.2022 року ОСОБА_8 взагалі не мав статусу підозрюваного та іншого статусу взагалі. Це доручення також було долучено вже під час судового розгляду та на стадії досудового слідства в порядку ст.290 КПК не відкривалось. Вказане додатково підтверджує фальсифікацію з боку сторони обвинувачення. Сторона захисту не могла знати про те, що у органа досудового розслідування наявні додаткові матеріали, не відкриті стороні захисту, а відтак і не могла заявити відповідне клопотання під час підготовчого судового засідання. В порушення вимог ч.9 ст.290 КПК сторона обвинувачення не надала суду підтвердження того, які саме матеріали відкривались стороні захисту, та докази того, що саме ці матеріали, що відкривались стороні захисту і в тому ж обсязі, надані суду як матеріали кримінального провадження. Суд проігнорував заперечення сторони захисту щодо задоволення клопотання прокурора про відкриття додаткових доказів. В свою чергу при відкритті додаткових доказів речові докази, зазначені в постановах про визнання предметів речовими доказами, стороні захисту не відкривались. При цьому прокурор не зазначала, що це додаткові докази. Також не зрозуміло, які докази було надані на експертизу за результатами якої зроблено висновок експерта СЕ-19/108-22/13570-НЗПРАП. Суд не дав оцінки запереченням сторони захисту щодо того, що докази, які існували у розпорядженні сторін на момент закінчення досудового розслідування, не є додатковими і не відкривались одне одній мають бути визнані недопустимими доказами. Також судом проігноровано ту обставину, що прокурором не надано жодного доказу щодо того, що з приводу перевірки обставин, які стали підставою для внесення відомостей до ЄРДР, проводились будь-які слідчі та процесуальні дії, а саме запит до ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_8 », допит засудженого ОСОБА_13 , тимчасовий доступ до речей і документів відділення поліції №43 ІНФОРМАЦІЯ_9 , допит співробітників ІНФОРМАЦІЯ_9 та інше. Відповідно вказані докази не відкривались стороні захисту в порядку ст.290 КПК. Отже досудове розслідування цього кримінального провадження було розпочато з порушенням передбаченої законом процедури, а судом вказаним доводам не було надано жодної оцінки.

Матеріали, на підставі яких слідчий суддя винесла ухвали про обшуки, взагалі не містять жодних рапортів, експертизи №СЕ-19/103-21/6626-НЗПРАП, допиту свідка ОСОБА_13 та матеріали оперативно-розшукових заходів. Отже ухвали про обшук містять посилання на завідомо неправдиву інформацію, яку слідча суддя не досліджувала і яка відсутня в матеріалах провадження. Крім того, слідча суддя не оцінювала жодного з перерахованого в ухвалах доказу відповідно до ст.94 КПК, не перевіряла та не з'ясовувала повноваження в даному кримінальному провадженні як слідчого, який звернувся з клопотанням. Таким чином, ухвали слідчого судді та відповідно обшуки, які були проведені на їх підставі, стали можливим виключно через використання слідчими органами інформації, отриманої в результаті оперативно-розшукових заходів, здійснених з істотним порушенням прав та свобод людини та на підставі неіснуючих доказів.

Суд не надав оцінки доводам сторони захисту щодо недопустимості доказів. Будь-яких документів та доказів, які б підтверджували процесуальні підстави проведення оперативно-розшукових заходів, на які місять посилання рапорти від 25.10.2022 року, у тому числі застосування квадрокоптера, стороні захисту в порядку ст.290 КПК не відкривались.

Викладене у вироку формулювання обвинувачення без зазначення мотиву, мети злочину, конкретного місця вчинення, є неконкретним та порушує право обвинуваченого на захист.

В якості доказу вини обвинуваченого суд послався на протокол огляду від 10.11.2022 року, відповідно до якого було оглянуто мобільний телефон Samsung та виявлено переписку з абонентом під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Проте суд не зазначив, що це за абонент і яке відношення він має до кримінального провадження. При цьому суд взагалі не взяв до уваги пояснення обвинуваченого, який зазначив, що за номером здійснював замовлення з офіційного сайту інтернету з продажу добрив для поливу рослин, що не заборонено законом.

Суд у вироку викривив покази спеціаліста ОСОБА_10 . Адже зазначений спеціаліст зазначив також і про те, що масло можна виготовляти і з висушеного канабісу, проте буде гірша якість. Однак ці покази у вироку не відображені.

Зазначивши у вироку про те, що під час обшуку у ОСОБА_8 не було знайдено масла, суд поверхнево дослідив протокол обшуку від 09.11.2022 року та відеозапис до нього. Між тим з відеозапису чітко вбачається як ОСОБА_8 вказує на ємності, в яких знаходиться масляниста речовина. Також чітко видно місце знаходження пакетів з віджимкою продуктів канабісу у шухлядах кухні. Більш того, ОСОБА_8 наголошував, що вживання масла з канабісу не залишає будь-яких слідів в організмі особи, що підтвердив і спеціаліст ОСОБА_10 .

Крім того, 21.12.2023 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) для використання у навчальних цілях, освітній, науковій та науково-технічній діяльності, виробництва наркотичних засобів, психотропних речовин та лікарських засобів з метою розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування» N 3528-IX. Цим законом канабіс, смола канабісу, екстракти й настойки канабісу виключені з переліку особливо небезпечних речовин, обіг яких заборонено. Натомість їх включено до таблиці 2 у відповідні списки наркотичних засобів, обіг яких обмежено. А норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Що стосується висновків суду про те, що знайдені під час обшуку рослини роду конопель були розфасовані в спеціальні зіп-пакети, то слід зазначити, що з відеозапису обшуку вбачається, що знайдена речовина рослинного походження не була упакована в зіп-пакети, це були звичайні пакети для зберігання одягу з пластиковою застібкою, які взагалі не схожі на зіп-пакети. Також речовина перебувала у звичайних паперових згортках. Отже спосіб упакування та розфасування речовини, яка була знайдена у ОСОБА_8 , не говорить про те, що ця речовина готувалася на продаж, а навпаки використовувалась для власного користування та виготовлення ліків.

Крім того, якщо висновок суду про наявність умислу на збут наркотичних засобів ґрунтується на великому або особливо великому розмірі відповідної речовини, її упакуванні та розфасуванні, то в такому випадку повинні бути досліджені обставини, за яких особа придбала відповідний засіб, в тому числі чи залежало від волі особи те, який розмір речовини опиниться у володінні особи та її розфасування. Проте вказані обставини судом не встановлювалися та оцінка їм не надавалась.

При призначенні обвинуваченому покарання за ст.309 КК та ст.310 КК суд не взяв до уваги, що на утриманні ОСОБА_8 перебуває матір, яка є особою з інвалідністю першої групи. Також суд не врахував, що обвинувачений самостійно виховує малолітню доньку, має офіційне джерело доходу, позитивно характеризується за місцем проживання.

Заслухавши доповідь судді, з'ясувавши позицію обвинуваченого та його захисника, які повністю підтримали апеляційні скарги та наполягали на їх задоволенні; прокурора, яка заперечила проти апеляційних скарг та просила залишити вирок суду без змін; перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Матеріали кримінального провадження свідчать про те, що висновки суду про винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.1 ст.309, ч.2 ст.309, ч.1 ст.310 КК за обставин встановлених судом і викладених у вироку, ґрунтуються на зібраних органом досудового розслідування та досліджених у судовому засіданні доказах, які отримали належну оцінку.

Зокрема суд першої інстанції на підтвердження винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень обґрунтовано послався на:

- протокол обшуку від 09.11.2022, проведеного на території домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого зокрема було вилучено рослинні та інші речовини; 6 поліетиленових зіп-пакетів; металевий предмет для подрібнення з речовиною зеленого кольору; електронні ваги; мобільні телефони;

- протокол обшуку від 09.11.2022, проведеного на території земельної ділянки №20 за адресою: АДРЕСА_3 , СТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », під час якого було вилучено висушені рослини сіро-зеленого кольору роду коноплі приблизною вагою 8 кг; 11 кущів, ззовні схожих на кущі роду коноплі;

- протокол обшуку від 09.11.2022, проведеного на території земельної ділянки № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_3 , СТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », під час якого було вилучено речовину рослинного походження сіро-зеленого кольору;

- протокол обшуку від 09.11.2022 року, проведеного на території земельної ділянки № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 , СТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », під час якого було вилучено стеблі рослини у висушеному стані, схожі на рослини роду коноплі, полімерні пакети з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору, стебла рослин у висушеному стані схожі на рослини роду конопель;

- висновок судової хімічної експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/108-22/15662-НЗПРАП від 28.11.2022, відповідно до якого надані на дослідження речовини є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - смолою канабісу, екстрактом канабісу, канабісом відповідно, а на поверхнях наданих на дослідження предметів виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, а також екстракт канабісу,

- висновок судової хімічної експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/108-22/13570-НЗПРАП від 26.12.2022, відповідно до якого надана рослина сіро-зеленого кольору з листям, стеблами, корінням та верхівками містить тетрагідроканабінол та є рослиною роду коноплі;

- висновок судової хімічної експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/108-22/13558-НЗПРАП від 10.11.2022 відповідно до якого надана речовина рослинного походження сіро-зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом;

- висновок судової хімічної експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/108-22/13578-НЗПРАП від 14.11.2022, відповідно до якого надані на експертизу речовини рослинного походження є відповідно особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом та рослинами роду коноплі, які містять психотропну речовину - тетрагідроканабінол.

- висновок судової хімічної експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/108-22/13566-НЗПРАП від 15.11.2022, відповідно до якого надані на експертизу речовини є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом;

- висновок судової хімічної експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/108-22/13568-НЗПРАП від 11.11.2022, відповідно до якого надана на експертизу речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом.

Зміст та аналіз наведених доказів детально наведено судом в оскаржуваному вироку.

Також свого висновку про доведеність винуватості обвинуваченого суд зробив на підставі аналізу показів допитаних свідків. Зокрема свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , покази яких детально розкрито у вироку суду, пояснили суду про обставини проведених обшуків, під час яких вони були залучені у якості понятих. Свідок ОСОБА_18 надав покази про те, що ОСОБА_8 , який є його сусідом по дачі у садовому товаристві « ІНФОРМАЦІЯ_3 », взяв у нього в оренду його земельну ділянку. В подальшому свідок бачив, що на ділянці ростуть рослини. Свідок ОСОБА_19 пояснив суду про те, що він надав ОСОБА_8 у користування свою земельну ділянку, а коли в подальшому приїхав на дачу, то побачив мішки з коноплею.

Отже встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень та правильно кваліфікував його дії за ч.3 ст.307, ч.1 ст.309, ч.2 ст.309 та за ч.1 ст.310 КК.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_8 визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.309 та 310 КК, та не оспорював фактичні обставини в цій частині обвинувачення. Разом із тим, обвинувачений заперечив свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК, наполягаючи на тому, що він не мав мети збуту наркотичних засобів. Зазначив, що через наявність у нього захворювання він використовував канабіс для виготовлення олії.

Проте колегія суддів, як і суд першої інстанції, критично ставиться до таких заперечень обвинуваченого виходячи з такого.

Згідно з системним аналізом норм права та за визначенням сталої судової практики, про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів може свідчити великий або особливо великий їх розмір, спосіб упакування та розфасування, а також інші обставини, зокрема: відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини; поведінка суб'єкта злочину; те, що сама особа наркотичних засобів або психотропних речовин не вживає, але виготовляє та зберігає їх, тощо.

Так, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що про мету збуту наркотичного засобу у даному випадку свідчить особливо великий розмір вилученого у ОСОБА_8 наркотичного засобу загальною вагою, що перевищує 24 кг. Така кількість вилученого наркотичного засобу свідчить про те, що вона очевидно перевищує розумну кількість вказаного наркотичного засобу і є надмірним розміром для використання однією особою. Більш того, судом було встановлено, що обвинувачений не є особою, яка вживає наркотичні засоби. При цьому наркотичний засіб був заздалегідь розфасований та зберігався у різних численних пакетах та ємностях у різних місцях та приміщеннях, що свідчить про вжиття обвинуваченим заходів конспірації та про цілковите усвідомлення ним протиправності своєї діяльності.

Крім того, про мету збуту наркотичного засобу вказує і та обставина, що під час проведених обшуків було вилучено як висушені рослини коноплі, верхівки та листя яких є наркотичним засобом, так і подрібнену речовину, яка є наркотичним засобом - канабісом, яка перебувала у різних упаковках. Також під час обшуків було вилучено двоє електронних ваг та п'ять полімерних зіп-пакетів, на поверхнях яких було виявлено наркотичний засіб, а також вилучено металевий предмет для подрібнення (гріндер), в якому перебував особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс. Зазначене вказує на те, що вказані предмети використовувалися для подрібнення, зважування та пакування наркотичного засобу.

При цьому покази обвинуваченого про те, що він використовував наркотичний засіб для виготовлення олії, яка необхідна була йому для вживання за станом здоров'я, не знайшли свого об'єктивного підтвердження. Адже, як слушно про це вказав суд першої інстанції, під час проведення обшуку не було виявлено ні краплі самої олії, яку нібито виготовляв обвинувачений, ні навіть будь-якого пристосування чи приладдя необхідного для виготовлення цієї олії, а так само і посуду, який би використовувався при виготовленні такої олії. При цьому твердження обвинуваченого про те, що у нього лише у вересні 2022 року дозріли перші кущі конопель, а вже у листопаді був проведений обшук, а тому у нього не могло бути вилучено «бажаного» для суду об'єму олії, не є переконливими. Адже під час обшуку взагалі не було виявлено навіть незначної кількості такої олії. Посилання апелянтів на те, що під час обшуку ОСОБА_8 повідомляв про виготовлення ним олії та інші наведені в цій частині доводи правильності висновків суду в цій частині жодним чином не спростовують.

Крім того, суд слушно зважив і на покази спеціаліста ОСОБА_10 , який надав пояснення про те, що для виготовлення олії висушувати речовину не потрібно. Втім під час обшуку у обвинуваченого було вилучено лише сухе листя канабісу. Більш того, на підставі показів, наданих спеціалістом екстракції медичного канабісу ОСОБА_10 , судом першої інстанції було встановлено, що із вилучених у обвинуваченого 24 кг канабісу можливо було виготовити 2,4 кг олії. Між тим, така кількість олії очевидно перевищує потреби однієї людини з огляду і на покази самого обвинуваченого, який зазначав про те, що вживав по 5-6 крапель вранці.

При цьому колегія суддів критично ставиться до заперечень апелянтів про те, що суд викривив покази спеціаліста ОСОБА_10 . Адже зазначений спеціаліст пояснив, що для виготовлення олії краще брати свіже суцвіття, ніж сухе листя. Тим самим, спеціаліст дійсно не виключав можливість виготовлення такого масла і з сухого листя, проте в листях речовини менше. Проте колегія суддів вважає, що такі покази спеціаліста ОСОБА_10 не підтверджують версію обвинуваченого про використання ним наркотичного засобу для виготовлення олії. Адже у випадку використання попереднього висушеного листя процес виготовлення олії безумовно ускладнюється, її якість погіршується, що в такому випадку не є доцільним та логічним.

На спростування заперечень ОСОБА_8 слід також зазначити про фасованість за певною вагою (вагами) окремих части вилучених наркотичних речовин. Використання для цього як зіп-пакетів, так і електронних ваг зі слідами вже висушеної наркотичної речовини. Про правильність такого висновку також свідчить розосередженність вилученого канабісу в різних місцях і за різними адресами у висушеному подрібненому вигляді придатного до кінцевого споживання.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що знайдена під час обшуків речовина рослинного походження не була упакована в зіп-пакети, а також про те, що речовина перебувала у звичайних паперових згортках, що, на переконання захисту, свідчить про використання цієї речовини для власного користування та виготовлення ліків, спростовуються даними протоколів обшуку. Адже під час обшуків у ОСОБА_8 було вилучено речовини рослинного походження, які були упаковані як у полімерних зіп-пакетах, так і в згортках, полімерних ємкостях, скляних банках та у паперовому згортку. Також було вилучено 5 зіп-пакетів, на внутрішніх поверхнях яких виявлено наркотичний засіб. Відтак віднайдення наркотичного засобу, який був розфасований по різним ємкостям, а також упакований у полімерних зіп-пакетах та у полімерних пакетах, безумовно свідчить про наявність у обвинуваченого мети збуту наркотичного засобу.

Також захисник вказувала у скарзі про те, що суд, посилаючись на особливо великий розмір наркотичного засобу як на підтвердження наявності у обвинуваченого мети збуту, мав дослідити обставини, за яких було придбано наркотичний засіб і чи залежало від волі особи те, який розмір речовини опиниться у її володінні. Втім колегія суддів не вважає слушними такі доводи захисника. Адже відповідно до обвинувального акта ОСОБА_8 не інкримінувалося незаконне придбання наркотичного засобу. А, крім того, зберігання обвинуваченим наркотичного засобу як за місцем проживання, так і на трьох земельних ділянках, безумовно свідчить про цілковите усвідомлення обвинуваченим про перебування у його володінні наркотичного засобу у розмірі, який очевидно перевищує розумну кількість такого засобу.

Отже сукупність установлених судом першої інстанції обставин безумовно свідчить про безпідставність тверджень обвинуваченого про зберігання ним наркотичного засобу саме з метою виготовлення олії для власного вживання.

Відтак, врахувавши наведені обставини у їх сукупності суд першої інстанції дійшов до цілком обґрунтованого висновку про те, що обвинувачений зберігав наркотичний засіб саме з метою збуту. А доводи обвинуваченого, наведені ним на свій захист, є непереконливими і такими, що суперечать встановленим фактичним обставинам та наявним у справі доказам. З цих підстав колегія суддів відхиляє як необґрунтовані доводи обвинуваченого про помилковість висновку суду про наявність в його діях мети збуту наркотичного засобу.

В апеляційних скаргах обвинувачений та його захисник посилалися на те, що орган досудового розслідування безпідставно трактував переписку обвинуваченого з абонентом під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » як переписку про розповсюдження наркотичних засобів, оскільки на справді це переписка про замовлення з офіційного сайту з продажу добрив для поливу рослин, що також не було прийнято до уваги судом першої інстанції.

З приводу таких аргументів апелянтів колегія суддів зазначає, що, по-перше, у протоколі огляду від 10.11.2022, відповідно до якого під час огляду мобільного телефону було виявлено вказану переписку, прямо не зазначено про те, що це переписка саме з приводу замовлення наркотичного засобу. А, по-друге, як видно з мотивувальної частини вироку, дані цього протоколу огляду не стали вирішальними для висновку суду про наявність у обвинуваченого мети на збут наркотичного засобу. Адже такого висновку суд дійшов на підставі інших встановлених у справі обставин (кількість вилученої наркотичної речовини, спосіб її фасування та зберігання, виявлення електронних ваг, тощо). А тому наведені в цій частині захистом аргументи не можуть позначитися на правильності зроблених судом першої інстанції висновків.

В своїй апеляційній скарзі обвинувачений також виходив з того, що суд першої інстанції врахував лише висновок медичного огляду щодо відсутності у нього ознак наркотичного сп'яніння, але при цьому не врахував покази спеціаліста, який зазначив про те, що при вживанні медичного канабісу сліди наркотичного сп'яніння у людини не проявляються. Також обвинувачений посилався на те, що наявність на вилучених пристроях нашарувань слідів канабінолу свідчить про вживання ним цих речовин, що не було взято до уваги та невірно витлумачено судом. З цих підстав обвинувачений вважав хибним висновок суду про те, що він не є особою, яка вживає наркотичні засоби.

Проте колегія суддів вважає, що такі доводи обвинуваченого також жодним чином не ставлять під сумнів правильність висновків суду першої інстанції. Адже, по-перше, кількість вилученого у обвинуваченого наркотичного засобу очевидно перевищує розумну кількість вказаного наркотичного засобу і є надмірним розміром для використання однією особою. А, по-друге, сам по собі факт вживання особою наркотичних засобів не виключає вчинення цією ж особою незаконного зберігання цих речовин з метою збуту. Крім того, як було встановлено судом першої інстанції, наркотичний засіб було вилучено не лише у домоволодінні за місцем проживання обвинуваченого, а й на трьох ділянках садового товариства.

Не вбачає колегія суддів слушними і доводи апеляційної скарги обвинуваченого про безпідставну перекваліфікацію слідчим кримінального правопорушення з ч.2 ст.307 КК на ч.3 ст.307 КК. Адже зі змісту постанови слідчого від 03.01.2023 про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення вбачається, що після проведення обшуків за місцем проживання ОСОБА_8 і на земельних ділянках №№20, 21, 22, вилучення певних об'єктів та після проведення судових хімічних експертиз було отримано дані про те, що вилучені на земельних ділянках наркотичні засоби складають особливо великий розмір, що охоплюється ч.3 ст.307 КК. А тому з огляду на те, що в діях ОСОБА_8 вбачались ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК, слідчим було прийнято рішення про перекваліфікацію кримінального правопорушення, про що прийнято вмотивовану постанову. При цьому твердження обвинуваченого в апеляційній скарзі про те, що слідчий в такому випадку мав внести до ЄРДР відомості про нове кримінальне правопорушення не ґрунтуються на положеннях процесуального закону. Адже в даному випадку слідчим не було встановлено наявності нового іншого кримінального правопорушення, а лише було встановлено підстави для його перекваліфікації з огляду на встановлення особливо великого розміру вилученого наркотичного засобу.

В своїх апеляційних скаргах сторона захисту також фактично посилалася на незаконність ухвал слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуків у цій справі. Зокрема обвинувачений стверджував про те, що рішення слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуків ґрунтуються лише на припущеннях, зазначених в клопотанні прокурора. Захисник у свою чергу вважала, що слідчий суддя в ухвалах послалась на документи, які відсутні в матеріалах справи і які слідчим суддею не досліджувалися і не оцінювалися відповідно до ст.94 КПК.

Втім, з приводу таких доводів захисту колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог кримінального процесуального закону, суди під час розгляду кримінальних проваджень не наділені повноваженнями оцінювати на предмет законності постановлені суддями рішення, а лише вправі надати оцінку щодо їх допустимості чи недопустимості як доказу в кримінальному провадженні. На це зокрема вказував Верховний Суд у своїй постанові від 21 лютого 2023 року (справа №683/1507/16-к, провадження №51-8872км18). А відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016 року висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно з ч.3 ст.309 КПК скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Проте зі змісту рішення про проведення підготовчого судового засідання від 22 лютого 2023 року та журналу судового засідання не вбачається, що стороною захисту надавалися такі заперечення проти ухвал слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку.

Окрім цього, колегія суддів зауважує, що слідчий суддя при розгляді клопотання про надання дозволу на проведення обшуку лише оцінює сукупність наданих йому документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання та вирішує питання про те, чи є достатні підстави для проведення обшуку. На цьому етапі слідчий суддя не вправі перевіряти достовірність чи недостовірність наданих йому прокурором, слідчим документів та матеріалів та оцінювати їх відповідно до ст.94 КПК, як про це помилково вважає сторона захисту.

Більш того, суд першої інстанції перевірив усі наведені в цій частині доводи сторони захисту і не встановив підстав вважати недопустимими доказами протоколи обшуків, які були проведені на підставі ухвал слідчого судді від 02.11.2022. При цьому під час судового розгляду даного кримінального провадження прокурором було ознайомлено сторону захисту із матеріалами, на які міститься посилання в ухвалах слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуків.

З приводу тверджень захисника у скарзі про те, що слідчий суддя під час розгляду клопотань слідчого про надання дозволу на обшуки не перевірила його повноваження, то колегія суддів зазначає, що відповідно до змісту ухвал слідчого судді від 02.11.2022 з клопотаннями про обшук звертався слідчий ОСОБА_20 , який відповідно до постанови начальника СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області від 27.09.2022 входив до складу групи слідчих у кримінальному провадженні №12022030540000150 від 06.08.2022.

Колегія суддів критично ставиться до доводів сторони захисту про не відкриття стороні захисту в порядку ст.290 КПК матеріалів, про які зазначено в ухвалах слідчого судді про надання обшуку, та речових доказів, зазначених в апеляційній скарзі захисника, а відтак і про недопустимість як доказів протоколів обшуку. Адже, по-перше, вказані матеріали не є доказами у цьому кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 і суд не посилався на ці докази в оскаржуваному вироку. Більш того, як це не заперечується самою стороною захисту, вказані матеріали були відкриті прокурором захисту під час судового розгляду і сторона захисту мала достатньо часу для ознайомлення з ними та висловлення своєї правової позиції. При цьому колегія суддів зазначає, що стороною захисту не оспорюється факт відкриття їй в порядку ст.290 КПК самих ухвал слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуків та протоколів проведених на підставі цих ухвал обшуків, які були надані прокурором в обґрунтування пред'явленого ОСОБА_8 обвинувачення.

Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про недопустимість зібраних доказів через невідкриття стороні захисту доказів, які би підтверджували процесуальні підстави проведення оперативно-розшукових заходів, зазначених у рапорті від 25.10.2022, то вони не є прийнятними. Адже методи виявлення оперативними підрозділами фактів можливого кримінального правопорушення, застосовані при цьому тактичні заходи, джерело та спосіб виявлення таких фактів тощо не має жодного доказового значення у цьому кримінальному провадженні та перебуває поза межами обставин, передбачених ст.91 КПК. Крім того, суд першої інстанції в обґрунтування винуватості ОСОБА_8 не посилався ні на рапорт від 25.10.2022, ні на інші матеріали, про які зазначає захисник. Рішення суду про винуватість обвинуваченого ґрунтується виключно на протоколах обшуків, висновках судово-хімічних експертиз, показах свідків тощо, які було отримано у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.

Твердження захисника в апеляційній скарзі про незрозумілість того, які саме докази було надано для проведення експертизи, за результатом якої складено висновок експерта СЕ-19/108-22/13570-НЗПРАП, також не є прийнятними. Адже зі змісту вказаного висновку експерта вбачається, що на дослідження експерту було надано 1 (один) кущ рослини, ззовні схожий на рослину роду коноплі, вилучений під час проведення обшуку 09.11.2022 за адресою: АДРЕСА_2 . Про це також свідчить і загальний вигляд маркування на упакуванні об'єкта дослідження. Більш того, у самій постанові слідчого про призначення вказаної судово-хімічної експертизи від 10.11.2022 також вказано про те, що 1 (один) кущ рослини, ззовні схожий на рослину роду коноплі, було вилучено саме під час проведення обшуку 09.11.2022 за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, в ході апеляційного розгляду обвинуваченим було подано додаткові пояснення, в яких він посилався на відсутність повної технічної фіксації судового засідання при постановлені ухвал слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку на земельних ділянках №21 та № НОМЕР_1 СТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

З метою перевірки вказаних доводів обвинуваченого колегією суддів із суду першої інстанції було витребувано вказані матеріали, зокрема матеріли справи №334/4692/22, провадження №1-кс/334/1528/22 та матеріали справи №334/4692/22, провадження №1-кс/334/1527/22.

Із наданих судом першої інстанції на запит апеляційного суду матеріалів справ, колегією суддів встановлено та перевірено під час апеляційного розгляду за участю сторін кримінального провадження, що винесення ухвал про дозвіл на проведення обшук, на які посилався обвинувачений, було здійснено слідчим суддею з проведенням повної технічної фіксації засідання. Відтак колегія суддів не встановила і підстав для визнання доказів, що були отримані під час виконання цих ухвал, недопустимими відповідно до п.4 ч.3 ст.87 КПК.

За наведених обставин підстав сумніватися у законності проведення обшуків за місцем проживання ОСОБА_8 та на земельних ділянках, якими він користувався, а також вважати протоколи цих слідчих дій недопустимими доказами, у колегії суддів немає. При цьому доводи обвинуваченого у скарзі про те, що судом було проігноровано клопотання захисту про повне дослідження відеозаписів проведених обшуків не знайшли свого підтвердження. Адже зі змісту технічного носія інформації, на якому зафіксоване судове провадження у суді першої інстанції, колегією суддів встановлено, що відеозаписи усіх проведених у цій справі обшуків в повному обсязі були досліджені судом першої інстанції.

Ненадання стороною обвинувачення конкретного переліку доказів, які були відкриті стороні захисту в порядку ст.290 КПК, на що посилалась у скарзі захисник, в даному випадку не може бути визнано істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Адже сторона захисту не оспорювала тієї обставини, що ті докази, які було покладено судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_8 , були відкриті стороні захисту в порядку ст.290 КПК. При цьому в матеріалах провадження наявний протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 11.01.2023, відповідно до якого ОСОБА_8 та його захиснику було надано доступ до матеріалів досудового розслідування в підшитому і пронумерованому виді в 1 томі та ОСОБА_8 і його захисник своїми підписами засвідчили факт надання їм доступу до матеріалів досудового розслідування без будь-яких зауважень.

На переконання колегії суддів та обставина, що доручення прокурора слідчому повідомити ОСОБА_8 та його захисника про завершення досудового розслідування та надати їм доступ до матеріалів досудового розслідування датоване 05.11.2022, не може бути розцінено як фальсифікація з боку сторони обвинувачення, як про це стверджував захист. Адже, по-перше, така обставина може мати характер технічної помилки чи описки. А, по-друге, у будь-якому випадку повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування відбулось 11.01.2023, тобто вже після зібрання достатніх доказів та завершення досудового розслідування.

Посилання захисника у скарзі на ту обставину, що вказане доручення прокурора не було відкрито стороні захисту в порядку ст.290 КПК, також не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки доручення не є доказом у справі. Більш того, вказане доручення було відкрито стороні захисту під час судового розгляду та захист мав достатньо часу для ознайомлення з ним та висловлення своїх заперечень.

В своїй апеляційній скарзі захисник також посилалась на те, що прокурором не було надано жодного доказу щодо того, що з приводу перевірки обставин, які стали підставою для внесення відомостей до ЄРДР, проводились будь-які слідчі та процесуальні дії, а саме запит до ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_8 », допит засудженого ОСОБА_13 , тимчасовий доступ до речей і документів відділення поліції №43 ІНФОРМАЦІЯ_9 , допит співробітників ІНФОРМАЦІЯ_9 та інше. Також захисник стверджувала про те, що вказані докази не відкривались стороні захисту в порядку ст.290 КПК.

В свою чергу обвинувачений у своїй скарзі посилався на те, що у серпні 2022 року він фактично не міг отримати наркотичні засоби та направити їх до виправної колонії, а також на те, що не було встановлено особу, яка відправила засудженому ОСОБА_21 до виправної колонії посилку з наркотичним засобом, а відтак обвинувачений стверджував про неповноту досудового розслідування.

Втім колегія суддів не вважає такі доводи апелянтів обґрунтованими виходячи з такого.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що органом досудового розслідування було отримано інформацію про те, що 05.08.2022 приблизно о 19 годині під час перевірки вмісту посилки, яка надійшла через оператора поштового зв'язку « ІНФОРМАЦІЯ_4 » з відділення у м.Запоріжжі до ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » на ім'я засудженого ОСОБА_13 у світлодіодній лампі було виявлено поліетиленові пакети з речовинами, які можуть являти собою наркотичні речовини.

На підставі зазначеної інформації 06.08.2022 до ЄРДР було внесено відповідні відомості про кримінальне правопорушення за №12022030540000150 за ч.2 ст.307 КК.

В подальшому в рамках розслідування вказаного кримінального провадження в ході виконання комплексу оперативно-розшукових заходів було отримано інформацію про те, що до вказаного кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_8 та з метою перевірки цих обставин слідчим було проведено ряд слідчих дій, зокрема проведено обшуки за місцем проживання ОСОБА_8 та на земельних ділянках №№20, 21, 22, розташованих у СТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », під час яких було виявлено та вилучено наркотичні засоби.

Отже наведені захистом в цій частині доводи з огляду на зміст пред'явленого ОСОБА_8 обвинувачення не є предметом розгляду у цьому кримінальному провадженні і не мають для нього істотного значення, оскільки суд не визнавав обвинуваченого ОСОБА_8 винуватим у збуті наркотичних засобів до виправної колонії. На переконання судової колегії такі доводи захисту не дають підстав вважати, що досудове розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_8 було розпочато з порушенням передбаченої законом процедури.

Крім того, обвинувачений у додаткових письмових поясненнях також посилався на те, що при виявленні слідчим 09.11.2022 під час розслідування кримінального провадження №12022030540000150 від 06.08.2022 відомостей про вчинення ще й кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.2 ст.309, ч.1 ст.310 КК, протягом 24 годин не було внесено до ЄРДР відповідні відомості про кримінальні правопорушення, що не відповідає вимогам закону.

З приводу таких аргументів обвинуваченого, колегія суддів зазначає, що відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.309, ч.2 ст.309, ч.1 ст.310 КК, були внесені до ЄРДР за №12023082050000007, №12023082050000019 та №12023082050000020, на підтвердження чого прокурором під час апеляційного розгляду було надано відповідні витяги з ЄРДР.

Та обставина, що відомості про вказані кримінальні правопорушення були внесені до ЄРДР не через 24 години після виявлення слідчим обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, була зумовлена необхідністю проведення судово-хімічних експертиз з метою встановлення чи є вилучені під час обшуків речовини наркотичними засобами та визначення їх виду та ваги.

При цьому колегія суддів зазначає, що обвинувачений не навів доводів про те, яким чином унесення відомостей до ЄРДР про кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.309, ч.2 ст.309, ч.1 ст.310 КК, можливо після спливу установленого законом строку позначилося на його правах і перешкодило ефективно спростовувати докази, надані стороною обвинувачення. Не навів обвинувачений і жодних доводів того, яким чином ці обставини істотно порушили його права та свободи, що, з огляду на зміст ст.87 КПК, безумовно свідчило б про необхідність визнання доказів недопустимими.

Тому колегія суддів вважає, що можливе несвоєчасне внесення відомостей в ЄРДР про кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.309, ч.2 ст.309, ч.1 ст.310 КК, не впливає на допустимість доказів, зібраних в порядку, передбаченому КПК, оскільки їх ознаки виявлялись під час розслідування іншого кримінального провадження, з яким вони згодом були об'єднані на стадії досудового розслідування.

Обвинувачений також стверджував про недопустимість усіх зібраних у провадженні доказів через відсутність в матеріалах кримінального провадження постанов про призначення прокурора або групи прокурорів, щодо здійснення повноважень у цьому кримінальному провадженні.

Надаючи оцінку таким доводам обвинуваченого колегія суддів виходить з того, що постанови про визначення прокурора або групи прокурорів, які здійснювали процесуальне керівництво, можуть бути надані прокурором та оголошені під час судового розгляду у випадку, якщо під час дослідження доказів в учасників провадження виникне сумнів у їх достовірності, з огляду на те, що ці докази було зібрано неуповноваженими особами. Якщо це питання виникає під час апеляційного розгляду, такі процесуальні документи можуть бути надані суду апеляційної інстанції в межах перевірки доводів, викладених в апеляційній скарзі. На обов'язку апеляційного суду дослідити такі постанови для перевірки доводів сторони захисту в цій частині неодноразово зазначав у своїх постановах Верховний суд, висновки якого враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З матеріалів цього кримінального провадження вбачається, що сторона захисту під час судового розгляду не ставила питання про те, що докази у цьому провадженні були зібрані неуповноваженими особами. Про недопустимість зібраних у справі доказів через відсутність постанов про призначення групи прокурорів обвинувачений заявив вже під час апеляційного розгляду.

З огляду на такі аргументи обвинуваченого під час апеляційного розгляду прокурором було надано і апеляційним судом досліджено постанови про визначення та призначення групи прокурорів, а також додатково надано і постанови про призначення групи слідчих та слідчого, які було долучено до матеріалів кримінального провадження.

Вищенаведені встановлені апеляційним судом обставини переконливо свідчать про існування в матеріалах досудового розслідування постанов про призначення (визначення) групи прокурорів в даному кримінальному провадженні, а так само постанов про призначення групи слідчих та слідчого, що обумовлює відсутність підстав вважати здобуті докази у справі недопустимими.

У своїй апеляційній скарзі обвинувачений також посилався на те, що відповідно до обвинувального акта та вироку суду він зберігав канабіс за адресою: АДРЕСА_2 , а також за адресами: АДРЕСА_6 . Проте жодні наркотичні засоби у нього на території Заводського району ( АДРЕСА_3 ) не зберігалися та не вилучались, обшуки не проводились. Водночас обшуки були проведені на території ІНФОРМАЦІЯ_10 на земельних діялняках 20, 21, 22 у садівничому товаристві « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яке розташоване між с.Привільне та с.Придніпровське. Таким чином, обвинувачений вважав, що доведене судом обвинувачення не відповідає фактичним обставинам справи, а місце вчинення кримінального правопорушення належним чином не досліджено та не встановлено.

Між тим, колегія суддів вважає безпідставними такі доводи обвинуваченого. При цьому судова колегія виходить з того, що адреса АДРЕСА_3 є лише юридичною адресою садівничого товариства « ІНФОРМАЦІЯ_3 », тобто адресою, за якою вказане товариство зареєстровано. Між тим, самі обшуки проводилися не безпосередньо за адресою АДРЕСА_3 , т.т. юридичною адресою садівничого товариства « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а на земельних ділянках №№20, 21, 22, координати розташування яких було вказано згідно Google Maps, зокрема за координатами 47.97612, 35.070394; 47.976173, 35.070528; 47.976303, 35.070772, які конкретної поштової адреси не мають. Проте цю обставину не можна визнати якимось порушенням прав і законних інтересів обвинуваченого.

Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про те, що суд у вироку вибірково та однобічно виклав покази свідка ОСОБА_12 , то колегія суддів не вважає їх слушними. Адже КПК не передбачає обов'язку суду дослівно викладати у вироку показання свідків, потерпілих та обвинувачених. Таке джерело доказів суд відображає в тому обсязі, який необхідний для встановлення істини у кримінальному провадженні. А тому суд обґрунтовано без зайвої деталізації, відобразив у вироку сутнісну (змістовну) складову показань свідка, що має значення для встановлення обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні за приписами ст.91 КПК. При цьому захисником у скарзі не зазначено, які конкретно покази свідка, які би мали істотне значення для цього кримінального провадження, не наведені судом у вироку. Що стосується тверджень захисника про те, що покази свідка ОСОБА_12 є показами з чужих слів, то колегія суддів зазначає, що виходячи зі змісту наведених у вироку показів свідка ОСОБА_12 , судом були прийняті до уваги лише покази цього свідка про обставини, які були відомі йому особисто. Зазначене свідчить про відсутність порушень вимог кримінального процесуального законодавства в цій частині.

Обвинувачений у скарзі також вказував на те, що допитані судом свідки постійно беруть участь в інших кримінальних провадженнях, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів.

Втім, на переконання колегії суддів, такі доводи обвинуваченого не ставлять під сумнів покази, які були надані цими свідками. Адже допитані судом свідки не належать до категорії осіб, виключених законом із ряду осіб, які можуть бути понятими (ст.223 КПК). Більш того, сама по собі участь даних свідків у минулому як понятих або під час інших слідчих дій в інших кримінальних провадженнях - не є перепоною для їх участі як понятих у даному кримінальному провадженні та допиті їх як свідків.

Не є слушними і доводи апеляційної скарги обвинуваченого про невстановлення судом наявності у нього корисливого мотиву при незаконному зберіганні з метою збуту наркотичного засобу. Адже зберігання обвинуваченим наркотичного засобу як за місцем проживання, так і на трьох земельних ділянках, особливо великий розмір вилученого у обвинуваченого наркотичного засобу та наявність у обвинуваченого мети збуту наркотичного засобу невизначеному колу осіб та подальше отримання від цього прибутку безумовно свідчить про наявність у обвинуваченого корисливого мотиву.

Усупереч доводам сторони захисту колегія суддів вважає, що оскаржуваний вирок суду в повному обсязі відповідає вимогам ст.374 КПК, оскільки у його мотивувальній частині у відповідності до закону наведено формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, зазначено статті і частини статей закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнано обвинуваченого ОСОБА_8 , а також докази на підтвердження встановлених судом обставин. Докази, на які послався суд першої інстанції, змістовно розкрито та проаналізовано у вироку та їм надано оцінку у повній відповідності до вимог ст.94 КПК.

Твердження обвинуваченого та його захисника про те, що сформульоване у вироку обвинувачення є неконкретним, а тому порушує право обвинуваченого на захист, колегія суддів вважає неспроможними. При цьому колегія суддів виходить з того, що фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правову норму, порушення якої інкриміновано обвинуваченому. Зміст вироку суду першої інстанції свідчить про те, що наведені у ньому фактичні дані у своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складів кримінальних правопорушень, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Попри твердження апелянтів колегія суддів вважає, що суд у вироку з достатньою конкретизацією встановив мотив, мету злочинів, зазначив місце їх вчинення, а також повною мірою виклав усі фактичні обставини вчинення ОСОБА_8 інкримінованих йому протиправних діянь.

В своїх апеляційних скаргах обвинувачений, посилаючись на зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2024 року №653 до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 р. №770, а захисник на Закон України N 3528-IX від 21.12.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) для використання у навчальних цілях, освітній, науковій та науково-технічній діяльності, виробництва наркотичних засобів, психотропних речовин та лікарських засобів з метою розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування, вважали, що виключення канабісу із таблиці І, списку 1 «Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено» та включення його до таблиці ІІ списку №1 «Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено» вважали, що вказане є підставою для перекваліфікації дій обвинуваченого.

Втім при перевірці таких доводів апелянтів, колегія суддів виходить з того, що Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своїй постанові від 24 лютого 2025 року (справа №552/4770/19, провадження №51 - 1524 кмо 24) зробила висновок про те, що зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2024 року №653 до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 р. №770, не є змінами до закону України про кримінальну відповідальність і відповідно до ст.5 КК та ст.58 Конституції України не мають зворотної дії у часі.

А відтак наведені апелянтами доводи в цій частині колегія суддів визнає необґрунтованими.

В своїй апеляційній скарзі обвинувачений також вважав, що вирок суду підлягає безумовному скасуванню через порушення правила підсудності, оскільки дане кримінальне провадження, на думку обвинуваченого, повинно було розглядатися ІНФОРМАЦІЯ_6 .

З приводу таких аргументів обвинуваченого колегія суддів зазначає, що Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своїй постанові від 24 лютого 2025 року (справа №357/10207/21, провадження №51-4924 кмо 23) зробила висновок про те, що кримінальне провадження, що надійшло до суду з порушенням правил підсудності, передається на розгляд іншого суду в порядку, передбаченому частинами 2 та 3 статті 34 КПК, якщо таке порушення виявлено до початку судового розгляду. У разі виявлення обставин, що можуть вплинути на визначення підсудності, після початку судового розгляду продовження розгляду справи судом, який розпочав такий розгляд, не становить «порушення правила підсудності», зазначеного в пункті 6 частини 2 статті 412 КПК, і не є підставою для скасування судових рішень.

З матеріалів цього кримінального провадження вбачається, що під час підготовчого судового засідання у цій справі усі учасники судового провадження вважали за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта та порушень правил підсудності не вбачали. Отже колегія суддів, з огляду на правовий висновок Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, який відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016 року має враховуватися іншими судами при застосуванні таких норм права, не встановила підстав для скасування оскаржуваного вироку з підстави, на яку посилався обвинувачений у скарзі.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника про те, що кримінальне провадження було розглянуто упередженим судом, який підлягав відводу, через що вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, колегія суддів виходила з такого.

Як зазначає ЄСПЛ, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (пункт 66 рішення у справі «Мироненко та Мартиненко проти України»).

Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.

Між тим, виходячи зі змісту апеляційної скарги, доводи захисника про упередженість суду по суті фактично зводяться виключно до її незгоди з наданою судом першої інстанції оцінки доказам сторони обвинувачення та доводам, наведеним стороною захисту, що не є підставою для відводу. Будь-яких конкретних аргументів, які могли би вказувати на небезсторонність суду в цьому кримінальному провадженні, апеляційна скарга не містить.

Більш того, колегія суддів зауважує, що відповідно до матеріалів кримінального провадження сторона захисту на протязі всього судового розгляду жодного разу не заявляла відвід складу суду, який ухвалив оскаржуваний у даній справі вирок, з мотивів його нібито упередженості.

Відтак, доводи апеляційної скарги захисника про незаконність вироку суду з підстав його ухвалення упередженим складом суду, на переконання колегії суддів, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки вказані в апеляційній скарзі обставини щодо упередженості суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Крім цього, під час судових дебатів у судовому засіданні апеляційного суду захисник висловив доводи про те, що відповідно до вироку суду канабіс у розмірі 24 179,071 г було вилучено за адресою: АДРЕСА_2 та на земельних ділянках у АДРЕСА_5 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_7 . Проте відповідно до наявних витягів з ЄРДР канабіс у розмірі 24 179, 071 г був вилучений за адресою: АДРЕСА_2 . Тим самим, захист вважав, що відсутнє внесення даних до ЄРДР про вилучення канабіса на земельних ділянках за адресою: АДРЕСА_5 , АДРЕСА_8 .

Колегія суддів погоджується з доводами захисту про допущення органом досудового розслідування окремих недоліків в частині викладення у ЄРДР фабули виявленого кримінального правопорушення, зокрема щодо місця (адреси) вилучення у ОСОБА_8 канабісу у розмірі 24 179, 071 г, який він незаконно зберігав з метою збуту на території земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_5 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_7 .

Разом із тим, на переконання судової колегії, недоліки, допущені при формулюванні фабули виявленого кримінального правопорушення, не свідчать про незаконність дій органу досудового розслідування. Адже під час проведення 09.11.2022 санкціонованих слідчим суддею обшуків на території земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , 21, АДРЕСА_7 було виявлено ознаки вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК, про що і було внесено відомості до ЄРДР за якими в подальшому проводилось досудове розслідування. Відтак допущення органом досудового розслідування недоліків у викладі фабули кримінального правопорушення за ч.3 ст.307 КК не означає, що відомості про це кримінальне правопорушення не були внесені до ЄРДР.

Отже, підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що твердження в апеляційних скаргах про недоведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 у пред'явленому обвинуваченні за ч.3 ст.307 КК є безпідставними, оскільки протилежні висновки суду першої інстанції ґрунтуються, відповідно до вимог ст.370 КПК, на об'єктивно з'ясованих обставинах, які підтверджені відповідними доказами. Переконливих аргументів, які би спростовували такі висновки суду, в апеляційних скаргах сторони захисту не наведено.

Крім того, як обвинувачений, так і його захисник в своїх апеляційних скаргах посилались на неврахування судом першої інстанції ряду обставин та даних про особу обвинуваченого при призначенні обвинуваченому покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.309, 310 КК.

В той же час, колегія суддів, перевіряючи обґрунтованість призначеного судом першої інстанції обвинуваченому покарання в цілому, виходить з такого.

Відповідно до вимог ст.65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

При цьому суд наділений дискреційними повноваженнями обрати винній особі вид і розмір заходу примусу у межах санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Повертаючись до обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що призначаючи обвинуваченому ОСОБА_8 вид та розмір покарання за кожне кримінальне правопорушення, суд відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК врахував сутінь тяжкості вказаних кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до особливо тяжких злочинів, а інші до нетяжких злочинів та проступків відповідно. Врахував суд і дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, одружений, має малолітню дитину, на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні матір, яка є особою з інвалідністю 1 групи. Зважив суд першої інстанції і на відсутність у цьому провадженні обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.

Врахувавши усі обставини, які за законом мають правове значення, суд першої інстанції, реалізовуючи свої дискреційні повноваження, призначив ОСОБА_8 покарання у межах санкцій ч.1 ст.309, ч.2 ст.309, ч.1 ст.310, ч.3 ст.307 КК. Також суд першої інстанції дійшов до цілком обґрунтованого висновку про те, що встановлені у цьому провадженні обставини не дають законних підстав для застосування до обвинуваченого положень ст.ст.69, 75 КК.

Обставини, на які посилалася сторона захисту у своїй апеляційних скаргах, були враховані судом першої інстанції та дали суду право призначити обвинуваченому за вчинення найбільш тяжкого злочину покарання у мінімально можливому розмірі, передбаченого санкцією ч.3 ст.307 КК.

Отже на думку колегії суддів, за обставин цього кримінального провадження, з огляду на вчинення обвинуваченим ряду кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, в тому числі особливо тяжкого злочину, які становлять підвищену суспільну небезпеку, судом призначено ОСОБА_8 законне, справедливе та співмірне характеру вчинених ним дій покарання, а тому судова колегія не вбачає підстав вважати таке покарання явно несправедливим через суворість.

Крім того, в своїй апеляційній скарзі обвинувачений вважав себе невинуватим у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК, а тому вважав, що за вчинення ним менш тяжких кримінальних правопорушень, він може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням. Проте, у зв'язку з тим, що за наслідками апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість ухваленого судом рішення, в тому числі і про визнання ОСОБА_8 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК та призначення йому за цей злочин покарання у виді 9 років позбавлення волі, то судова колегія те вдається до перевірки доводів обвинуваченого в цій частині. Адже застосування положень ст.75 КК за наявності передбачених у ній умов можливе в разі призначення покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 5 років.

Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг.

Даних, які б свідчили, що суд допустив такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення та були б безумовними підставами для його скасування, або неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, не встановлено.

Вирок суду першої інстанції належним чином вмотивований і відповідає вимогам ст.ст.370, 374 КПК. Отже, підстав для задоволення апеляційних скарг сторони захисту не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.407, 418, 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 (з доповненням) та захисника ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Вирок Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 24 червня 2024 року щодо ОСОБА_8 в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з часу її проголошення.

Головуючий суддяСуддяСуддя

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4