Справа № 683/250/26
3/683/132/2026
16 лютого 2026 року м. Старокостянтинів
Суддя Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області Андрощук Є.М., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла від Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (м.Одеса), про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , головного бухгалтера ТОВ «ЕНСЕЛКО АГРО»; місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.163-1, ч.1 ст.163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом №490/34-00-07-01 про адміністративне правопорушення від 09 грудня 2025 року, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вона, будучи головним бухгалтером TQB «ЕНСЕЛКО АГРО», порушила ведення податкового обліку ч.1 ст. 163-1 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» від 07.12.1984 №8074-V; які відображені в акті перевірки, пункту пункту 44.2 статті 44, статті 134, статті 135, статті 137 ПКУ, МСФЗ 7 «Фінансові інструменти, розкриття інформації», МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», МСБО 1 «Подання фінансової звітності», МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання», МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2024 рік на суму 826 414 560 грн; підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПКУ, статті 7 та статті 10 Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, в частині неутримання та не перерахування до бюджету податку за ставкою 15% від суми сплаченого доходу нерезиденту в результаті чого занижено податок на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 493 469 910 грн.; пункту 44.1 статті 44, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пункту 198.1, 198.2, пункту 198.3, пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пунктів 200.4 статті 200 ПКУ, пункту 6 розділу ІІІ Порядку №21 завищено від'ємне значення що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) у розмірі 233 523 грн.; підпункт 255.11.2 пункту 255.11 статті 255, пункт 257.2, підпункт 257.3.4 пункту 257.5 статті 257, пункт 258.1 статті 258 ПКУ не визначено суму рентної плати за спеціальне використання води за 2024 рік у сумі 038,41 грн., у т.ч.: 1 квартал 2024 року - 6 925,73 грн., 2 квартал 2024 року 27 784,25 грн., 3 квартал 2024 року - 15 244,16 грн., 4 квартал 2024 року 7 084,27 грн. та не подано до контролюючого органу Додаток 5 до Податкової декларації з рентної плати за 1 квартал 2024 року, 2 квартал 2024 року, 3 квартал 2024 року, 4 квартал 2024 року; період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення: 01.01.2019 року по 31.03.2025 року та з 01.01.2018 року по 31.03.2025 року.
Крім того, згідно протоколу №488/34-00-07-01 про адміністративне правопорушення від 09 грудня 2025 року, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вона, будучи головним бухгалтером TQB «ЕНСЕЛКО АГРО», порушила ведення податкового обліку ч.1 ст.163-4 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» від 07.12.1984 №8074-V (із змінами та доповненнями; які відображені в акті перевірки, підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 ПКУ та пункту 3.2 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, зареєстрованого в Мін'юсті України 30.01.2015 №111/26556, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 №773 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, а саме: податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (форма 4-ДФ) за 3 квартал 2023 року (серпень), та 4 квартал 2024 року (листопад) подано з недостовірними відомостями податкової звітності, а саме: по ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) невірно відображено суми повернених коштів попередньої оплати за надані послуги, які були відображено у Розрахунку за попередній квартал, суб'єкт господарювання повинен зазначати таку суму повернення з від'ємним значенням у складі Розрахунку за будь-який податковий період, протягом якого відбулося таке повернення; абз «б» пункту 176.2 статті 176 ПКУ, пункту 3.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №111/26556 щодо подання недостовірних відомостей про фізичних осіб платників податку, а саме у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за формою № 4-ДФ за 1-4 квартали 2018 року, за 1-4 квартали 2019 року, за 1-4 квартали 2020 року, 1-4 квартали 2021 року, 1-4 квартали 2022 року, 1-4 квартали 2023 року; період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення: 01.01.2019 року по 31.03.2025 року та з 01.01.2018 року по 31.03.2025 року.
Внаслідок вищевказаних порушень, своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-4, ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Справа призначалась до розгляду на 16 лютого 2026 року о 10 год. 00 хв., ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, причини не явки суду не повідомила.
Захисник ОСОБА_1 адвокат - Загуровський О.К. подав заяву про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , провадження у справі просить закрити у зв'язку з відсутності події і складу адмінправопорушення.
У відповідності до ч.1 ст.268 КУпАП суд розглядає справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки будь-яких належних, допустимих та достовірних доказів, які з достатністю вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.163-1 та ч.1 ст.163-4 КУпАП, у справі немає.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Аналогічні положення містить Інструкція з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджена наказом Міністерства фінансів України № 566 від 02.07.2016 року (далі - Інструкція).
Зокрема, відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції, При викладенні обставин правопорушення у Протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть адміністративного правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається Протокол, та які положення законодавства порушено. Якщо є свідки правопорушення та потерпілі, до Протоколу вносяться їх прізвища, імена та по батькові (за наявності), а також місце проживання.
Також до Протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, та документи, що можуть свідчити про обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність особи (за наявності). Кожний документ повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достовірну інформацію та відповідати вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення.
Між тим, протоколи про адміністративне правопорушення №487/34-00-07-01 від 09.12.2025 року та № №489/34-00-07-01 від 09.12.2025 року не відповідають зазначеним вимогам закону.
При викладенні у протоколах суті вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не міститься вказівки на місце та час вчинення правопорушення.
Так, диспозицією частини 1 статті 163-1 КУпАП передбачена адміністративна за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Диспозицією частини 1 статті 163-4 КУпАП передбачена адміністративна за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.
Норма частини 1 статті 163-1 та частини 1 статті 163-4 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.
Однак посадові особи Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (м.Одеса) при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 163-1 та частиною 1 статті 163-4 КУпАП щодо ОСОБА_1 зазначеної норми не дотрималися.
У протоколі слід зазначати місце, час вчинення правопорушення ОСОБА_1 відповідної норми Податкового кодексу України, чого посадовими особами зроблено не було.
Окрім того, відповідно до статті 14 КУпАП, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Тобто при зазначенні у протоколі про адміністративне правопорушення суті адміністративного правопорушення необхідно не лише вказувати факт порушення порядку ведення податкового обліку і його наслідки, але й зазначати, чи є відповідне порушення наслідком невиконання особою своїх службових обов'язків, встановивши, коли і ким такі службові обов'язки для неї були визначені.
Відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується у статті 251 КУпАП.
Суд, згідно з приписами статті 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З огляду на матеріали адміністративного провадження, єдиними доказами, якими оперують представники Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (м.Одеса) є протоколи про адміністративне правопорушення №490/34-00-07-01 від 09.12.2025 року та №488/34-00-07-01 від 09.12.2025 року, акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Енселко Агро» від 17.11.2025 року та акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Енселко Агро» від 17.11.2025 року.
Натомість, у своїй практиці Верховний Суд уже неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов'язків та не покладає відповідальність. У силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «Енселко Агро» не погодившись із результатами планової документальної перевірки, оскаржило в адміністративному порядку винесені за результатами зазначеної перевірки податкові повідомлення-рішення до Державної податкової служби України. Вказане підтверджується, рішенням ДПСУ від 29.01.2026 року про продовження строку розгляду скарги, яким розгляд скарги ТОВ «Енселко Агро» продовжено до 19.03.2026 року включно.
Таким чином, у ході розгляду встановлено, що протоколи про адміністративне правопорушення складені з порушенням вимог статті 256 КУпАП, акти перевірки не є беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 у порушенні вимог Податкового кодексу України та вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 та частиною 1 статті 163-4 КУпАП.
Інші докази у справі відсутні, а тому суд не вбачає доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.
Згідно з вимогами статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню допоки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності.
Спираючись на положення частини 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), суд виходить із того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.
Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні достатні докази, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 та ч.1 ст.163-4 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням встановленого, за відсутності переконливих доказів про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 та ч.1 ст.163-4 КупАП, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КупАП - у зв'язку з відсутністю в діях головного бухгалтера ТОВ «Енселко Агро» ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 та ч.1 ст.163-4 КУпАП.
Керуючись статтями 247, 283, 284, 294 КУпАП,
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-4 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд.
Суддя Є.М. Андрощук