21.12.10р.Справа № 10/384-10(13/50)
За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 ( с. Кам'яна Сторожинецького р-ну Чернівецької області )
до закритого акціонерного товариства комерційного банку"Приватбанк"в особі Чернівецької
філії закритого акціонерного товариства комерційного банку"Приватбанк" ( м. Чернівці)
про розірвання договору про надання овердрафтового кредиту та стягнення 6451,52 грн.
Суддя Кощеєв І.М.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Пелих Я.М. - представник (дов. №3543 від 07.09.09р.)
Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача про розірвання договору № 185/О про надання овердрафтового кредиту від 17.09.2008 року та стягнення сплаченої винагороди в сумі 6 451 грн. 24 коп.
Підстави з якими Позивач пов”язує свої позовні вимоги : Банк безпідставно в односторонньому порядку змінив розмір Ліміту до суми 0,01 грн., чим фактично позбавив Позивача правом користуватись кредитними коштами. На підставі п. 1 ст. 652 ЦК України у зв'язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, підприємець просить розірвати вказаний договір. ОСОБА_1 вважає, такі дії Банку грубим порушенням умов кредитного договору і діючого законодавства, та розцінює їх, як односторонню відмову від виконання умов договору.
Крім того, Позивач вважає, що Банк повинен повернути сплачену винагороду за управління фінансовим інструментом у зв'язку із тим, що Банк фактично після 15.10.2008 р. перестав виконувати будь-які дії, пов'язані з умовами даного договору. За розрахунками Позивача Банк має право на отримання винагороди за фактичне виконання умов договору в розмірі: 2 000 грн. / 365 х 28 днів = 153 грн. 42 коп. за період з 17.09.2008 року по 14.10.2008 року 4 900 грн. / 365 х 22 дня = 295 грн. 34 коп. за період з 23.09.2008 року по 14.10.2008 року. Отже, розмір винагороди за управління фінансовим інструментом, який підлягає поверненню становить 6 451 грн. 24 коп. ( 6 900 грн. - ( 153 грн. 42 коп. + 295 грн. 34 коп. ).
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, зазначаючи на їх необґрунтованості та безпідставності, оскільки у зв"язку із значним подорожчанням грошових коштів на світовому і українському фінансових ринках, враховуючи вимоги Постанови НБУ № 31.9 від і 1.10.2008 р. і керуючись п. 2.3.2., 2.3.9. Банк вимушений вносити змінити до Договору про надання овердрафтового кредиту. Згідно з умовами Договору, Банк здійснює овердрафтове кредитування Клієнта, і останній повинен сплачувати винагороду за. управління фінансовим інструментом. Повернення сплаченої винагороди Банку за встановлення Ліміту умовами договору не передбачений. При укладенні вищезазначеного договору було дотримано всі передбачені законом істотні умови, котрі були обумовлені згодою сторін, як узгоджені сторонами, так і прийняті ними. На момент укладення вказаних договорів обидві сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників було вільним, та відповідало їхній внутрішній волі, що підтверджено власноручними підписами сторін. Зупинивши свій вибір на „ПриватБанку”, позичальник погодився на умови надання кредиту як такі, що його влаштовували.
Представник Порзивача двічі на виклик суду в судове засідання не з"явився, витребуваних судом документів не надав.
Позивач був належним чином повідомлений про час і місце проведення судових засідань.
Господарський суд розглядає справу за наявними в ній документами.
Клопотання про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу представниками сторін не заявлялось.
В судовому засіданні проголошено судом вступну та резолютивну частини судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Відповідача, господарський суд, -
17.09.2008 р. між закритим акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" в особі Чернівецької філії ( Банк ) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 ( Клієнт ) укладений договір № 185/0 про надання овердрафтового кредиту, відповідно з пунктом 1.1 даного договору Банк за наявності вільних грошових ресурсів зобов'язаний здійснювати офердрафтове обслуговування Клієнта, що полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, відкритому в Банку, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, встановленого відповідно у відповідності з п. 1.3. договору, шляхом дебетування поточного рахунку.
Згідно з п. А.2. договору Ліміт даного договору становить 100 000 грн.
П. А.9.1. договору передбачає, що Клієнт сплачує Банку винагороду за управління фінансовим інструментом в розмірі 2 % від суми встановленого Ліміту. Строк сплати винагороди: в день укладення даного договору. Сплата винагороди здійснюється в гривнях. У випадку, якщо кредит надається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.
Відповідно до п. 2.2.7. договору, Клієнт зобов”язаний сплатити Банку винагороду відповідно до п. п. 4.4., 4.5,4.11 цього договору.
Банк має право відмовити в наданні кредиту за даною угодою і звільняється від відповідальності у випадках встановлення Національним Банком України, Кабінетом Міністрів України, іншими органами влади і управління будь-яких видів обмежень щодо активних операцій Банку ( п. 2.3.9. договору ).
У п. 4.4. договору сторони узгодили, що Клієнт сплачує Банку винагороду за встановлення Ліміту відповідно до п.1.3, 2.3.2 згідно з п. А.9. При зміні Ліміту протягом одного місяця більше одного разу: у випадку, якщо знов встановлений угодою Сторін Ліміт за розміром перевищує Ліміт, встановлений раніше на поточний місяць згідно з п.п.1.3., 2.3.2. цього договору, то Клієнт сплачує Банку винагороду в розмірі 2 % від різниці між знов встановленим лімітом і раніше діючим за даною угодою Лімітом. Строк сплати винагороди: не пізніше трьох днів з дати встановлення нового Ліміту; у випадку, якщо знов встановлений угодою Сторін Ліміт за розміром менше ліміту, встановленого раніше на поточний місяць згідно з п. п. 1.3, 2.3.2. цього договору, то винагорода за знов встановлений на поточний місяць Ліміт не сплачується.
Клієнт сплачує Банку винагороду за встановлення управління фінансовим інструментом згідно п. А.9.1 ( п. 4.4.1. договору ).
П. 4.5.1. договору передбачає, що Клієнт сплачує Банку винагороду за користування кредитом згідно з п. А.10.1. Кредитовий обіг за поточним рахунком Клієнта - сума коштів, зарахованих Банком на поточний рахунок Клієнта протягом банківського дня, крім надходжень коштів вечірньої каси. Дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта -сума коштів, перерахованих банком на підставі розрахункових документів Клієнта з його поточного рахунка протягом операційного дня понад його залишок з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня.
Відповідно до п. п. 6.1. договору, цей договір в частині п. 4.4. набуває чинності з моменту його підписання, в решті частини -з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання кредиту в межах вказаних в них сум і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за даною угодою.
Договір може бути змінений або розірваний за ініціативою однієї із сторін у встановленому законом і цим договором порядку ( п. 7.2. договору ).
23.09.2008 р. між сторонами підписана Додаткова угода 1 до договору № 185/0 про надання овердатфтового кредиту, згідно з умовами якої Ліміт даного договору збільшився до 240 000 грн., відповідно і винагорода за управління фінансовим інструментом піднялась до 3,5 % від суми збільшеного Ліміту.
В жовтні 2008 року Позивач отримав від Банку листа в якому повідомлялося про те, що у зв'язку із значним подорожчанням грошових коштів на світовому і українському фінансових ринках, враховуючи вимоги Постанови НБУ № 319 від 11.10.2008 року Банк вимушений вносити зміни до Договору про надання овердрафтового кредиту, а тому з 15.10.2008 р. Ліміт офердрафтового Кредитування встановлювався у розмірі 0,01 грн.
27.10.2008 р. Клієнт звернувся до Банку із заявою про повернення перерахованої суми винагороди за управління фінансовим інструментом.
На вказану заяву, Банк відмовив у поверненні вказаних коштів.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України).
Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Ч. 1 ст. 652 ЦК України встановлює, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Зі змісту договору вбачається, що Банк змінюючи розмір Ліміту, діяв відповідно до умов договору, узгоджених сторонами, а тому підстави для розірвання спірної угоди відсутні.
Враховуючи, що умови Договору про надання овердрафтового кредиту, не передбачають такого зобов”язання Банку, як повернення сплаченої винагороди, господарський суд не знаходить підстав для стягнення з Банку на користь Клієнта винагороди за управління фінансовим інструментом у розмірі 6 451 грн. 24 коп.
Враховуючи наведене, господарський суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог Позивача.
Згідно зазначеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 44, 49, 69, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -
Позивачу в задоволені позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя І.М. Кощеєв
Повне рішення складено 22.12.2010 р.