16 лютого 2026 року ЛуцькСправа № 140/12313/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Волинській області, Державної екологічної інспекції України, Міністерства економіки довкілля та сільського господарства України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Снекторггруп» про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Державної екологічної інспекції у Волинській області (далі - Держекоінспекція у Волинській області, відповідач 1), Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція України, відповідач 2), Міністерства економіки довкілля та сільського господарства України (далі - Мінекономіки, відповідач 3), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Снекторггруп» (далі - ТзОВ «ТД «Снекторггруп», третя особа) про зобов'язання розглянути звернення від 28.09.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 28.09.2025 звертався до Держекоінспекції у Волинській області з особистою заявою про проведення перевірки ТзОВ «ТД «Снекторггруп», якою повідомлено про порушення законодавства на безпечність окремих показників якості харчових продуктів, що спричиняє шкоду його правам, законним інтересам, життю, здоров'ю та навколишньому природному середовищу та просив відповідачів вжити обмежувальні заходи у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) виробничих приміщень третьої особи, до повного усунення порушень.
Вказав, що 21.10.2025 листом відповідача 1 повідомлено, що його звернення не містять необхідної інформації про наявність загроз та не зазначено
підтверджуючих матеріалів, аргументів і доказів для можливості звернення до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України із клопотанням про прийняття рішення про проведення позапланово заходу державного нагляду (контролю).
На думку позивача, відповідачами не дотримані вимоги Закону України “Про звернення громадян», оскільки за правилами статті 15 цього Закону органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
З наведених підстав позивач просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В поданих до суду відзивах на позовну заяву представники Держекоінспекції у Волинській області та Держекоінспекцієї України позов не визнали та просять відмовити у його задоволенні, мотивуючи тим, що 28.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до відповідачів із заявою щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) стосовно діяльності ТзОВ «ТД «Снекторггруп», посилаючись на існування загрози його життю, здоров'ю та можливу шкоду довкіллю, зазначивши перелік можливих порушень природоохоронного законодавства підприємством, зокрема: використання гексану при екстракції олії, відсутність декларацій про відходи, недотримання вимог до газоочисних установок, відсутність ОВОС та інших екологічних документів. При цьому, зауважили, що позов та вищевказане звернення не містять доказів, які підтверджують наявність шкоди здоров'ю чи життю позивача або загрозу навколишньому природному середовищу. Заявник не долучив жодного документа, фото, відеодоказу чи інших матеріалів, що відповідно до абз 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V) є обов'язковою умовою ініціювання позапланової перевірки.
Зазначили, що 30.09.2025 звернення ОСОБА_1 було зареєстровано Держекоінспекцією України та направлене, разом із дорученням, для опрацювання до територіальних органів - Інспекції у Волинській області та Інспекції Центрального округу. Держекоінспекція України доручила опрацювати звернення в межах повноважень та, у разі наявності підстав, підготувати матеріали для можливого проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю).
За результатами розгляду заяви 21.10.2025 Держекоінспекцією у Волинській області повідомлено, що звернення позивача не містить доказів, які б підтверджували наявність загрози життю, здоров'ю або довкіллю та не відповідає вимогам ч. 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а відтак підстави для погодження позапланової перевірки відсутні. Крім того, позивачу роз'яснено, що проведення перевірок у період дії воєнного стану відповідно до Постанови КМУ №303 від 13.03.2022 є обмеженим і можливе лише за умови доведеної загрози.
У відзиві на позовну заяву представник Мінекономіки позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що згідно з пунктами 1, 2 постанови КМУ «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 № 303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) юридичних та фізичних осіб на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні». За наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) юридичних та фізичних осіб на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Звернув увагу, що наказом Держекоінспекції від 30.09.2025 № 163 затверджені Методичні рекомендації щодо опрацювання матеріалів, які є підставою для проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» (далі - Методичні рекомендації). Відповідно до підпункту 4.1. пункту 4 Методичних рекомендацій підставою для направлення матеріалів до Мінекономіки з метою отримання рішення про здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності), що відповідає вимогам статті 5 Закону України «Про звернення громадян». Водночас, твердження позивача про наявність порушень вимог екологічного законодавства та загрози, що має негативний вплив на його законні права та інтереси не підтверджено належними доказами і тому відсутні підстави для проведення заходу державного нагляду (контролю).
Вважають, що Держекоінспекцією у Волинській області належним чином розглянуто звернення ОСОБА_1 та надано відповідь по суті.
ТзОВ «ТД «Снекторггруп» не користалося правом подання пояснень на позовну заяву.
Інших заяв по суті справи не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 28.09.2025 ОСОБА_1 через засоби електронного зв'язку звернувся до Держекоінспекції у Волинській області, Держекоінспекції України та Держекоінспекції в Полтавській області із електронним листом - заявою, яка підписана як скарга про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) стосовно діяльності ТзОВ «ТД «Снекторггруп», посилаючись на існування загрози його життю, здоров'ю та можливу шкоду довкіллю, зазначивши перелік можливих порушень природоохоронного законодавства підприємством, зокрема: використання гексану при екстракції олії, відсутність декларацій про відходи, недотримання вимог до газоочисних установок, відсутність ОВОС та інших екологічних документів, при цьому, не долучивши жодного документа, фото, відеодоказу чи інших матеріалів, що відповідно до абз 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V) є обов'язковою умовою ініціювання позапланової перевірки.
30.09.2025 звернення ОСОБА_1 було зареєстровано Держекоінспекцією України та направлене, разом із дорученням, для опрацювання до територіальних органів - Інспекції у Волинській області та Інспекції Центрального округу.
21.10.2025 Держекоінспекцією у Волинській області листом №3-6/2807 ОСОБА_1 повідомлено, що звернення позивача не містить доказів, які б підтверджували наявність загрози життю, здоров'ю або довкіллю та не відповідає вимогам ч. 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а відтак підстави для погодження позапланової перевірки відсутні. Крім того, позивачу роз'яснено, що проведення перевірок у період дії воєнного стану відповідно до Постанови КМУ №303 від 13.03.2022 є обмеженим і можливе лише за умови доведеної загрози.
Позивач для захисту свого права та інтересів звернувся до суду з даним позовом про зобов'язання відповідачів розглянути його заяву.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до абз. 3 ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 20.09.2007 року №877-V (далі Закон України №877-V) заходи державного нагляду (контролю)планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Закон № 877-V визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), за правилами статті 1 якого заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Процедура проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) регламентована ст. 6 Закону № 877-V, згідно з абзацом п'ятим частини першої якої підставою для здійснення такого заходу є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом (абзац шостий частини першої статті 6 Закону № 877-V).
Абзацом 8 ч.1ст.6 Закону № 877-V визначено, що підставою для здійснення позапланових заходів є доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Проте, у даному випадку вимогою для проведення позапланового заходу стало звернення фізичної особи, і відповідно, відповідач у разі призначання проведення заходу повинен був керуватися саме положеннями ч.1ст. 6 Закону України №877-V
Згідно із абзацом одинадцятим частини 1 статті 6 Закону № 877-V під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Частиною ж другою статті 6 Закону № 877-V визначено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону (Контроль за додержанням організаторами азартних ігор вимог Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" та ліцензійних умов здійснюється у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор"), і відповідно, ч. 2 ст. 6 Закону № 877-V є незастосовною до спірних правовідносин.
Частинами третьою та четвертою статті 6 Закону № 877-Vвизначено, що суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.
Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.
Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою (частини перша та друга статті 7 Закону № 877-V).
Відповідно до абзацу першого частини п'ятої статті 7 Закону № 877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
У разі створення суб'єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов'язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю) (частина 6 статті 7 Закону № 877-V).
Згідно із частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті спірних правовідносин можна дійти висновку, що позапланова перевірка суб'єкта господарювання має здійснюватися виключно з підстав, у порядку і спосіб, визначених законом.
Порушення процедури призначення та власне проведення перевірки має наслідком неправомірність остаточного акта реагування, прийнятого за наслідками цієї перевірки (як її результату).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 09.11.2022 у справі № 380/13748/21.
13.03.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (Постанова №303).
Відповідно до пункту 1 Постанови №303 Кабінет Міністрів України постановив припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 "Про введення воєнного стану в Україні".
Згідно з пунктом 2 Постанови №303 ( в редакції станом на 14.09.2024) за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Відповідно до п. 3 Постанови №303 ( в редакції станом на 14.09.2024) протягом періоду воєнного стану за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов здійснюються за рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, позапланові заходи державного нагляду (контролю) у сфері організації та проведення азартних ігор (у тому числі фактичні перевірки методом контрольних закупок) та у лотерейній сфері - за рішенням Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей відповідно до статті 10 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» та статті 13 Закону України «Про державні лотереї в Україні».
Таким чином, рішення щодо доцільності здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах віднесено до компетенції центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Аналіз вказаних приписів вказує на те, що на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю).
Суд зазначає, що як Указ Президента України №64, так і Постанова №303 прийняті у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, а отже і підстави та оформлення проведення позапланових заходів під час воєнного стану відрізняється від підстав та оформлення для проведення такого заходу в мирний час.
При цьому, за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, протягом періоду воєнного стану дозволяється здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Конституційний Суд України у рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України(1501-06) та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Тобто, протягом періоду воєнного стану здійснення позапланової перевірки можливо лише за дотриманням суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування та встановлення та застосування державних регульованих цін і то, виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, а саме: на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю) для проведення позапланового заходу, та за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; з метою виконання міжнародних зобов'язань України.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів врегульовано Законом України “Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР). Даний Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Частинами першою-сьомою статті 5 Закону №393/96-ВР визначено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є електронна петиція, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 23-1 цього Закону. Звернення може бути усним чи письмовим. Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні “гарячі лінії» та записується (реєструється) посадовою особою. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Згідно із частинами першою - третьою статті 7 Закону №393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону №393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Отже, за загальним правилом строк розгляду звернення становить один місяць з дня його надходження.
Як встановлено судом, 28.09.2025 ОСОБА_1 через засоби електронного зв'язку звернувся до Держекоінспекції у Волинській області, Держекоінспекції України та Держекоінспекції в Полтавській області із електронним листом - заявою, яка підписана як скарга про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) стосовно діяльності ТзОВ «ТД «Снекторггруп», посилаючись на існування загрози його життю, здоров'ю та можливу шкоду довкіллю, зазначивши перелік можливих порушень природоохоронного законодавства підприємством, зокрема: використання гексану при екстракції олії, відсутність декларацій про відходи, недотримання вимог до газоочисних установок, відсутність ОВОС та інших екологічних документів.
При цьому зі змісту скарги ОСОБА_1 неможливо встановити, яке порушення та яким чином спричинило шкоду його правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави. При цьому, до такого звернення не додано документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення.
21.10.2025 Держекоінспекцією у Волинській області розглянуто звернення позивача від 28.09.2025 щодо порушень природоохоронного законодавства підприємствами ТзОВ «ТД «Снекторггруп». За результатами розгляду повідомлено, що пунктом 1 Постанови Кабінетом Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Крім того, наголошено, що згідно ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).
Згідно «Методичних рекомендації щодо опрацювання матеріалів, які є підставою для проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та пункту 2 постанови КМУ від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», затверджених наказом Державної екологічної інспекції України від 06.09.2022 № 121, позаплановий захід здійснюється територіальним та міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції за наявністю отриманого рішення Міндовкілля та погодження про здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Держекоінспекції України. Рішення про проведення позапланового заходу у такому разі може бути прийнято Міндовкілля лише за умови дотримання статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та підтвердження наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави відповідно до листа Міндовкілля від 21.06.2022 № 25/4-21/7798-22 (вх. Держекоінспекції від 21.06.2022 № 2269/22).
Для отримання погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства України необхідно надати аргументи, обґрунтування, докази щодо наявності загрози, що має негативний вплив на довкілля внаслідок діяльності з додаванням документів, аргументів, фото та відеоматеріалів, тощо та заповнити додаток 3 до «Методичних рекомендації щодо опрацювання матеріалів, які є підставою для проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)…».
Суд звертає увагу, що саме Указом Президента України №64 та Постановою №303, які прийняті у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, визначені підстави та порядок оформлення проведення позапланових заходів під час воєнного стану, які підлягають застосуванню при вирішенні даної справи.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у випадку спірних правовідносин Держекоінспекцією України та Держекоінспекцією у Волинській області вчинено дії з додержанням вимог Указу Президента України №64 та Постанови №303, вчинено дії для отримання погодження (рішення) від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю) щодо доцільності здійснення (проведення) позапланового заходу за зверненням позивача, що свідчить про дотримання порядку проведення позапланової перевірки.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Тому, суд перевіривши правомірність дій (бездіяльності) відповідача при розгляді заяви позивача щодо їх відповідності вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, доходить висновку, що відповідачем 1 не було допущено протиправної бездіяльності при наданні позивачу відповіді на його заяву. Адже, відповідач 1 надав суду належні, допустимі, достовірні та достатні докази правомірності своїх дій щодо надання ним письмової відповіді на заяву (запит) позивача та не призначення позапланового заходу контролю у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.
Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що при наданні відповіді на запит позивача щодо призначення проведення позапланового заходу контролю Держекоінспекція України та Держекоінспекція у Волинській області діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено у суду відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Волинській області, Державної екологічної інспекції України, Міністерства економіки довкілля та сільського господарства України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Снекторггруп» про зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.Ф. Костюкевич