17 лютого 2026 року ЛуцькСправа № 140/12461/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ксензюка А.Я.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася в суд із позовом до Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області (далі - Ратнівська селищна рада, відповідач) про визнання протиправним та скасувати рішення позачергової сесії від 23.09.2025 №56/2 «Про відмову у підписані протоколу про результати земельних торгів №LRE001-UA-20250813-39870 від 16.09.2025»; зобов'язання голови Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області підписати протокол про результати земельних торгів №LRE001-UA-20250813-39870 від 16.09.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сесією Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області 25.06.2025 прийнято рішення №53/41 «Про проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки (ділянка АДРЕСА_1 ) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована на АДРЕСА_2 ».
Вказаним рішенням сесії затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (ділянка № НОМЕР_1 ) загальною площею 0,0821 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка, код цільового призначення 02.01), яка розташована на АДРЕСА_2 кадастровий 0724281800:07:001:0242).
Вирішено провести земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки (ділянка № НОМЕР_1 ) загальною площею 0.0821 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка, код цільового призначення 02.01), яка розташована на АДРЕСА_2 (кадастровий номер 0724281800:07:001:0242).
Вказує, що уповноважено селищного голову Віталія Бірука за результатами проведення земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки підписати протокол проведення земельних торгів та укласти договір оренди земельної ділянки від імені організатора проведення земельних торгів Ратнівської селищної ради.
За свідченнями позивачки, 16.09.2025 відбулись земельні торги №LRE001-UA-20250813-39870, за результатами яких переможцем визнано ОСОБА_1 .
Однак, 23.09.2025 Ратнівською селищною радою скликано та проведено позачергову сесію Ратнівської селищної ради за результатами якої прийнято рішення №56/2 від 23.09.2025 «Про відмову у підписанні протоколу про результати земельних торгів №LRE001-UA-20250813-39870 від 16.09.2025» у зв'язку з наявність підозри у вчиненні антиконкурентних узгоджених дій учасників земельних торгів, що призвели до спотворення їх результатів.
Враховуючи наведене, між позивачкою та уповноваженою особою організатора земельних торгів, селищним головою, не було підписано договір оренди земельної ділянки комунальної власності Ратнівської селищної ради загальною площею 0,0821 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка, код цільового призначення 02.01), яка розташована на АДРЕСА_2 (кадастровий номер 0724281800:07:001:0242).
Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що її права було порушено, тому звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.63).
Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі від 31.10.2025 була надіслана відповідачу у зареєстрований в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» кабінет та отримана 01.11.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, наявної в матеріалах справ, однак у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву подано не було (а.с.65).
Так, частиною четвертою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Водночас, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
З огляду на те, що відповідачем у встановлений судом строк (з урахуванням часу на пересилання поштової кореспонденції) не надано суду відзив на позов та не повідомлено суд про причини за яких такий відзив не може бути подано, суд кваліфікує неподання відповідачем відзиву на позов, як визнання позову у повному обсязі.
Згідно із частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області про проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки (ділянка №13) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована на АДРЕСА_2 №53/41 від 25.06.2025 вирішено затвердити Виконавчому комітету Ратнівської селищної ради проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,0821 га та провести земельні торги у вигляді аукціону з продажу права оренди земельної ділянки, із затвердженням умов продажу такого права. Крім того, зі згаданого рішення слідує, що селищний голова Віталій Бірук уповноважений за результатами проведення земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки підписати протокол проведення земельних торгів та укласти договір оренди земельної ділянки від імені організатора земельних торгів Ратнівської селищної ради (а.с.48).
Протоколом про результати земельних торгів №LRE001-UA-20250813-39870 переможцем земельних торгів визнано ОСОБА_1 (а.с.52-54).
З протоколу Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області №56 від 23.09.2025 слідує, що комісією було прийнято рішення №56/2 від 23.09.2025 «Про відмову у підписанні протоколу про результати земельних торгів №LRE001-UA-20250813-39870 від 16.09.2025» (а.с.57-58).
02.10.2025 представником позивача на адресу Ратнівської селищної ради було надіслано адвокатський запит з проханням надати пояснення стосовно не підписання у відведений термін протоколу про результати земельних торгів із зазначенням причини таких дій (а.с.55).
Листом №1756/01-17/2-25 від 09.10.2025 Виконавчим комітетом Ратнівської селищної ради було роз'яснено, що причиною відмови у підписанні протоколу про результати земельних торгів №LRE001-UA-20250813-39870 від 16.09.2025 та, як наслідок, скасування земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності Ратнівської селищної ради загальною площею 0,0821 га слугувала підозра у вчиненні антиконкурентних узгоджених дій учасників земельних торгів, що призвело до спотворення їх результатів і подальшим зверненням до відповідних органів, що здійснюють діяльність у сфері антимонопольного законодавства (а.с.56).
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
На виконання статті 134 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини 2 статті 135 Земельного кодексу України, земельні торги проводяться у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу ціну за придбання прав емфітевзису, суперфіцію, або найвищий розмір орендної (суборендної) плати, зафіксовані під час проведення земельних торгів.
Земельні торги проводяться в електронній торговій системі, адміністратором якої є визначений Кабінетом Міністрів України суб'єкт господарювання державного сектору економіки.
Порядок функціонування та адміністрування електронної торгової системи затверджує Кабінет Міністрів України.
Протокол про результати земельних торгів та договір, що укладається за результатами проведення земельних торгів (крім договору купівлі-продажу земельної ділянки), підписуються за допомогою кваліфікованого електронного підпису з урахуванням вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги".
У разі укладення договору оренди земельної ділянки, організатором земельних торгів є особа, яка відповідно до закону може виступати орендодавцем такої земельної ділянки.
Для проведення земельних торгів організатор земельних торгів укладає з оператором електронного майданчика, підключеного до електронної торгової системи, договір про організацію та проведення земельних торгів.
Статтею 137 Земельного кодексу України встановлено, що організатор земельних торгів через особистий кабінет публікує в електронній торговій системі оголошення про проведення земельних торгів, до якого додаються документи та матеріали на лот (документація), що підтверджують виконання вимог, визначених частиною третьою статті 135 і частиною першою статті 136 цього Кодексу.
Земельні торги проводяться в електронній торговій системі в режимі реального часу в мережі Інтернет за процедурою визначення переможця, під час якої учасники мають можливість поетапного збільшення своїх цінових пропозицій протягом трьох раундів торгів.
Протокол про результати земельних торгів та договір за результатами проведення земельних торгів (крім договору купівлі-продажу земельної ділянки) підписуються організатором та переможцем торгів шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Переможець земельних торгів підписує протокол про результати земельних торгів протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою. Організатор земельних торгів підписує протокол про результати земельних торгів протягом шести робочих днів з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою.
На вимогу переможця торгів протокол про результати земельних торгів та/або договір за результатами проведення земельних торгів, укладені шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів організатором та переможцем торгів, можуть бути підписані також у паперовій формі.
Протокол про результати земельних торгів є підставою для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, прав емфітевзису, суперфіцію, договорів оренди, суборенди землі, емфітевзису, суперфіцію.
Договір за результатами проведення земельних торгів укладається між організатором та переможцем земельних торгів протягом 20 робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати земельних торгів.
Організатор земельних торгів не підписує протокол торгів, не укладає договір за результатами проведення земельних торгів з переможцем торгів, який:
а) не відповідає встановленим цим Кодексом вимогам до особи, яка може набувати земельну ділянку або права на неї;
б) не подав документи або відомості, обов'язковість подання яких встановлена частиною сьомою цієї статті, та/або в зазначених документах наявні неправдиві відомості;
в) не отримав погодження Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України, встановленого частиною двадцять третьою цієї статті.
Порядок функціонування та адміністрування електронної торгової системи визначається Вимогами щодо підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 22.09.2021 ( далі Вимоги).
Згідно з пунктом 45 вказаних Вимог, переможець земельних торгів визначається шляхом автоматичної оцінки електронною торговою системою цінових пропозицій учасників та формування протоколу про результати земельних торгів з урахуванням положень абзацу сьомого частини другої статті 135 Кодексу.
Пунктом 46 Вимог передбачено, що переможець земельних торгів: підписує протокол про результати земельних торгів протягом трьох робочих днів з дня, що настає за днем його формування електронною торговою системою; підписує договір за результатами проведення земельних торгів з організатором протягом 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу про результати земельних торгів.
Згідно з пунктом 49 Вимог, організатор земельних торгів приймає рішення про відмову у підписанні протоколу про результати земельних торгів, про відмову у підписанні договору за результатами проведення земельних торгів з переможцем торгів, який: не відповідає встановленим Кодексом вимогам до особи, яка може набувати земельну ділянку або права на неї; не подав документи або відомості, обов'язковість подання яких встановлена частиною сьомою статті 137 Кодексу, та/або в зазначених документах наявні неправдиві відомості; не отримав погодження Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України у випадках, встановлених Кодексом.
На виконання пункту 50 Вимог, переможець земельних торгів підписує протокол про результати земельних торгів у строки, встановлені пунктом 46 цих вимог. Після підписання переможцем земельних торгів протоколу про результати земельних торгів організатор підписує протокол та оприлюднює підписаний протокол через особистий кабінет протягом шести робочих днів з дня, що настає за днем його формування в електронній торговій системі, та натискає електронну кнопку для підтвердження підписання протоколу в інтерфейсі особистого кабінету, після чого земельним торгам автоматично присвоюється статус очікування підписання договору. Зазначений строк закінчується о 18-й годині останнього дня строку, встановленого для оприлюднення протоколу.
Зміст вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що за результатами земельних торгів, у разі підписання переможцем сформованого електронною торговою системою протоколу протягом трьох робочих днів, у організатора торгів виникає обов'язок підписати цей протокол протягом шести робочих днів або відмовити у його підписанні з підстав, встановлених частиною 19 статті 137 Земельного кодексу України та пунктом 49 Вимог щодо підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 22.09.2021. Підписання протоколу земельних торгів, зумовлює виникнення у сторін обов'язку укласти відповідний договір протягом 20-ти робочих днів.
У цій справі судом встановлено, що 16.09.2025 за результатами земельних торгів LRE001-UA-20250813-39870 з продажу права оренди вказаної земельної ділянки, згідно з протоколом, переможцем була визначена ОСОБА_1 , але відповідач протокол не підписує, що порушує право позивача, як переможця земельних торгів.
Вимогами щодо підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 22.09.2021 передбачено, що організатор земельних торгів не підписує протокол торгів, не укладає договір за результатами проведення земельних торгів з переможцем торгів, який:
а) не відповідає встановленим цим Кодексом вимогам до особи, яка може набувати земельну ділянку або права на неї;
б) не подав документи або відомості, обов'язковість подання яких встановлена частиною сьомою цієї статті, та/або в зазначених документах наявні неправдиві відомості;
в) не отримав погодження Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України, встановленого частиною двадцять третьою цієї статті.
Зазначені обставини відповідачем не встановлені, докази не надані, у зв'язку із чим прийняте рішення є необґрунтованим та безпідставним, оскільки відсутні саме обставини, які стосуються підстав для прийняття рішення щодо відмови у підписанні протоколу про результати земельних торгів.
Суд зазначає, що п. 19 ст. 137 Земельного кодексу України також передбачено, що організатор земельних торгів не підписує протокол торгів, не укладає договір за результатами проведення земельних торгів з переможцем торгів, який:
а) не відповідає встановленим цим Кодексом вимогам до особи, яка може набувати земельну ділянку або права на неї;
б) не подав документи або відомості, обов'язковість подання яких встановлена частиною сьомою цієї статті, та/або в зазначених документах наявні неправдиві відомості;
в) не отримав погодження Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України, встановленого частиною двадцять третьою цієї статті.
Стосовно посилання відповідача в спірному рішенні №56/2 від 23.09.2025 про те, що позивачем було вчинено антиконкурентні узгоджені дії з іншими учасниками земельних торгів, що призвело до спотворення їх результатів і подальшим зверненням до відповідних органів, що здійснюють діяльність у сфері антимонопольного законодавства, то суд зауважує, що наявність зазначених обставин відповідачем не доведено та такої підстави, як підозра у вчиненні антиконкурентних дій з іншими учасниками земельних торгів Вимоги щодо підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 22.09.2021 не містять як такої, що надає право організатору земельних торгів не підписувати протокол торгів та не укладати договір за результатами проведення земельних торгів з переможцем торгів, а тому у відповідача відсутні підстави для прийняття відповідного рішення про відмову у підписанні протоколу про результати земельних торгів у зв'язку із чим позовні вимоги про скасування прийнятого спірного рішення підлягають задоволенню.
Переметом розгляду даної справи є підстави прийняття відповідачем рішення про відмову у підписанні протоколу про результати земельних торгів, тобто процедура прийняття відповідного рішення суб'єктом владних повноважень.
Так, як зазначено у п. 16 ст. 137 Земельного кодексу України протокол про результати земельних торгів є підставою для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, прав емфітевзису, суперфіцію, договорів оренди, суборенди землі, емфітевзису, суперфіцію.
Судом враховується, що відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22.05.2024 по справі № 910/11208/23 «у правовідносинах з продажу об'єкту нерухомого майна та торгах (аукціоні) Протокол торгів, підписання якого має місце за результатами їх проведення, є за своєю правовою природою попереднім договором, за яким у сторін виникає обов'язок укласти відповідний договір купівлі-продажу у встановлений законом строк і невиконання якого має наслідки для кожної зі сторін.
Укладенню договору купівлі-продажу передує аукціон, на якому визначається не тільки особа, яка буде покупцем за майбутнім договором, а й узгоджується істотна умова майбутнього договору - ціна продажу майна за процедурою, визначеною законодавством (учасники подають цінові пропозиції, а особа переможця, і тим самим ціна майна відповідно до пропозиції переможця, визначається електронною торговою системою автоматично). При цьому до моменту укладення договору купівлі-продажу триває переддоговірна стадія переговорів про укладення договору.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що відсутність договірних відносин між сторонами до моменту укладення договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов'язків по відношенню одна до одної. Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Прояви таких обов'язків та недобросовісної чи нерозумної поведінки є численними і не можуть бути визначені у вичерпний спосіб. Зокрема, недобросовісну поведінку може становити необґрунтоване припинення переговорів, пропозиція нерозумних умов, які завідомо є неприйнятними для контрагента, вступ у переговори без серйозних намірів (зокрема з метою зірвати укладення договору з третьою особою, наприклад з конкурентом недобросовісної сторони переговорів), нерозкриття необхідної контрагенту інформації тощо. Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20, пункт 37).
Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що реалізація майна, зокрема майнових прав, на прилюдних торгах полягає у продажу цього майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на нього до покупця - переможця прилюдних торгів. Тому, враховуючи передбачені законодавством щодо прилюдних торгів особливості, проведення таких торгів є правочином. Такий висновок узгоджується з приписами статей 650, 655 і частини четвертої статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу купівлю-продаж на публічних торгах і визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункти 6.17-6.18) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (пункти 38-39), постанова Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 32)).
Оскільки продаж права оренди на публічних торгах є правочином (купівлею-продажем), то за певних умов оспорити можна такий правочин, а не протокол як документ, який засвідчує вчинення цього правочину. Вимоги про визнання недійсними протоколу публічних торгів чи самих торгів є неналежними та ефективними способами захисту (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 (пункт 104)).
За ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Отже, реалізація майна на прилюдних торгах полягає у продажі цього майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на нього до покупця - переможця прилюдних торгів.
Суд зазначає, що в межах розгляду цивільної справи № №233/4365/18 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2023 зазначила наступне.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 9 лютого 2022 року у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21), від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17 (пункт 56), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14 грудня 2022 року у справі №477/2330/18 (пункт 55)).
Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/190 (пункти 5.6, 5.9)). Згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу (тобто вирішення одного спору у декількох судових справах в одній чи декількох судових юрисдикціях) є неприпустимим. Вирішення справи у суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц (пункт 82), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 50), від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 94), від 20 жовтня 2021 року у справі № 9901/554/19 (пункт 19), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21 вересня 2022 року у справі 908/976/190 (пункт 5.6), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункт 44)). Інакше кажучи, не є ефективним той спосіб захисту, який у разі задоволення відповідного позову не відновлює повністю порушене, оспорюване право, а відповідне судове рішення створює передумови для іншого судового процесу, у якому буде відбуватися захист права позивача, чи таке рішення об'єктивно неможливо буде виконати.
Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)).
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п'ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов'язку пов'язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 1 липня 2021 року у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 1 лютого 2022 року у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36)).
Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, - державна виконавча служба й організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є їхній переможець. Виходячи з наведеного, сторонами договору, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба й організатор цих торгів, та покупець - переможець торгів (див. постанови від 5 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (пункти 40-41), від 7 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (пункт 56)).
Оскільки продаж майна на публічних торгах є правочином, то оскаржити останній можна за певних умов (зокрема, у разі ефективності такого способу захисту для позивача), а не протокол як документ, який засвідчує вчинення цього правочину. Вимоги про визнання недійсними протоколу публічних торгів є неналежним і неефективним способом захисту. Такий самий підхід слід застосовувати і щодо оскарження іншого документа - акта про проведені електронні торги (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 (пункт 104), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.66)). З огляду на наведене неналежними та неефективними є відповідні дві вимоги позивача.
Тому рішення судів попередніх інстанцій у частині відмови у задоволенні вимог про визнання недійсними протоколу й акта про проведені електронні торги слід змінити у мотивувальних частинах, виклавши їх у редакції цієї постанови. Вимогу про визнання недійсними електронних торгів суд може інтерпретувати як позов про визнання недійсним відповідного договору купівлі-продажу. Проте ця вимога лише за певних умов може бути ефективним способом захисту, наприклад, тоді, якщо позивачем і відповідачем є продавець і покупець за договором купівлі-продажу.
В даному випадку, судом враховується, що позивач просить суд зобов'язати відповідача підписати протокол про результати проведення земельних торгів, який є підставою для укладення договору оренди земельної ділянки.
При цьому, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, продаж права оренди на публічних торгах є правочином (купівлею-продажем), то за певних умов оспорити можна такий правочин, а не протокол як документ, який засвідчує вчинення цього правочину.
Таким чином належним способом порушеного права переможця є встановлення саме судом господарської юрисдикції (з огляду на суб'єктний склад сторін) правомірності дій/бездіяльності Ранівської селищної ради стосовно переддоговірних та договірних відносин, а саме на підписання відповідного протоколу про результати проведених торгів та укладення договору оренди земельної ділянки за наслідками проведених електронних торгів.
В межах адміністративного судочинства підлягають дослідженню виключно процедура прийняття відповідного рішення суб'єктом владних повноважень, яке в межах розгляду даної справи визнано безпідставним та неправомірним, а не зобов'язання вчинення відповідних дій, які стосуються переддоговірних відносин переможця торгів із власником майна, зокрема підписання протоколу та договору за результатом проведення земельних торгів з переможцем.
Враховуючи те, що відповідно до Земельного кодексу України протокол про результати земельних торгів є підставою для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, прав емфітевзису, суперфіцію, договорів оренди, суборенди землі, емфітевзису, суперфіцію, дані спірні правовідносини є юрисдикцією господарського судочинства, з огляду на суб'єктний склад сторін, із врахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, Верховного Суду із аналогічних правовідносин, викладених у вищезазначених судових рішеннях, у суду відсутні підстави для зобов'язання відповідача підписати протокол про проведення земельних торгів.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення позачергової сесії Ратнівської селищної ради від 23.09.2025 №56/2 «Про відмову у підписані протоколу про результати земельних торгів №LRE001-UA-20250813-39870 від 16.09.2025».
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина третя статті 139 КАС України).
Таким чином, за на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 211,20 грн, сплачений відповідно до квитанції від 24.10.2025 (а.с.7).
Керуючись статтями 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення позачергової сесії Ратнівської селищної ради від 23.09.2025 №56/2 «Про відмову у підписані протоколу про результати земельних торгів №LRE001-UA-20250813-39870 від 16.09.2025».
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Ратнівської селищної ради і судовий збір у сумі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Ратнівська селищна рада (44101, Волинська область, Ковельський район, селище Ратне, вулиця Центральна, 19, код ЄДРПОУ 44096289).
Суддя А.Я. Ксензюк