Справа № 485/2215/25
Провадження № 2/485/42/26
17 лютого 2026 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Квєтка І.А.,
секретар судового засідання Семенака А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Снігурівської міської ради Миколаївської області про визначення додаткового строку, необхідного для подання заяви про прийняття спадщини,
встановив:
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Козирєву А.В. звернулась до суду з позовом до Снігурівської міської ради Миколаївської області, в якому просила визначити їй додатковий строк терміном в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Мотивуючи заявлені вимоги, зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат, ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 . Встановлений чинним законодавством шестимісячний строк для звернення із заявою про прийняття спадщини позивачка пропустила через відсутність у неї інформації щодо смерті брата, проживання в іншому населеному пункті та неспілкування зі спадкодавцем за життя.
З урахуванням зазначених обставин, та з огляду на відсутність інших спадкоємців, просить суд визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю в три місяці.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Козирєва А.В. подала суду заяву про розгляд справи у її відсутність та у відсутність позивача, позовні вимоги підтримують.
Представник відповідача ОСОБА_3 надав заяву про розгляд справи у відсутність представника відповідача, позов визнають /Вх.№ЕП-3347/25-вх. від 24.12.2025/.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно 12 серпня 2021 року Снігурівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), місце реєстрації Болехівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області /а.с.6/.
Позивачка ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_4 ) народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . Родинні відносини підтверджено відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 03 вересня 1965 року Оженінською сільською радою Острозького Райбюро ЗАГС, її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 /а.с.13/. Зміна прізвища після реєстрації шлюбу підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №0003078 /а.с.14/, та копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 16 червня 1992 року Новобугським районним відділом ЗАГС, прізвище заявниці після розірвання шлюбу " ОСОБА_7 " /а.с.15/; копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 , виданого 09 серпня 2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Центрального районного управління юстиції м.Миколаєва Миколаївської області, прізвище заявниці після одруження " ОСОБА_8 " /а.с.15/; витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України, згідно якого ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 (актовий запис №51, складений 12 жовтня 1956 року Виконавчим комітетом Кутковецької сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області), його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 /а.с.12/.
Згідно довідки №530 від 09 вересня 2024 року ОСОБА_2 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , знятий з реєстрації місця проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 як померлий. Разом з ним на день смерті за вказаною адресою ніхто не був зареєстрований /а.с.7/. Вказана інформація також підтверджується копією будинкової книги реєстрації осіб за адресою: АДРЕСА_2 /а.с.9/.
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 10 травня 1994 року, виданого виконкомом міської Ради народних депутатів, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_6 в розмірі 1/3 частки, ОСОБА_2 в розмірі 1/3 частки, ОСОБА_9 в розмірі 1/3 частки /а.с.8/.
Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом №2-220 від 12 березня 2004 року, ОСОБА_6 отримала у спадщину за заповітом від спадкодавця ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого виконкомом Снігурівської міської ради народних депутатів 10 травня 1994 року, зареєстрованого у Снігурівській філії Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації 27 січня 2003 року у реєстрову книгу №16 за реєстровим №1214 /а.с.10/.
За даними витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно №33710784 від 04 квітня 2012 року, право власності на вищевказану квартиру зареєстровано Снігурівською філією Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_2 в розмірі 1/3 частки, ОСОБА_6 в розмірі 2/3 частки, форма власності: приватна спільна часткова /а.с.11/.
Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №27351344 від 29 червня 2011 року, приватним нотаріусом Лєбєдєвою І.М. зареєстровано спадкову справу за номером в реєстрі 51351995 після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 /а.с.16/.
За даними копії спадкової справи №17/2011 щодо спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 , спадщину прийняла донька ОСОБА_1 , яка подала відповідну заяву /а.с.50-69/.
Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №83601739 від 12 грудня 2025 року, спадкова справа щодо майна після померлого ОСОБА_2 не заводилась /а.с.36/.
За зверненням ОСОБА_10 , яка діє від імені ОСОБА_1 щодо оформленням спадкових прав, державний нотаріус Снігурівської державної нотаріальної контори Миколаївської області Коваль Ю.В. листом №629/01-16 від 01 жовтня 2024 року їй роз'яснив, що видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті брата ОСОБА_2 не є можливим за пропуску встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини /а.с.5/.
Між сторонами мають місце правовідносини, що виникають зі спадкових прав.
Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за законом або за заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ч.1,2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст.1262 ЦК України).
За нормою ч. 1, 2 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.1270 ЦК України).
Частинами 1 та 3 ст. 1272 ЦК України визначено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття.
Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду (постанови Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 та Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19)).
За конкретних фактичних обставин кожної справи суд має оцінювати тривалість пропуску строку для прийняття спадщини, що має важливе правове значення (постанова Верховного Суду від 03 квітня 2024 року у справі № 639/8197/21.
За усталеною практикою Верховного Суду необізнаність про смерть спадкодавця не є поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Таку позицію Верховний Суд висловив, зокрема, у постанові КЦС від 13 серпня 2025 року у справі № 945/2087/21.
Згідно з ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обов'язок доведення поважності пропущеного строку покладається на спадкоємця.
Строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 закінчився 19 листопада 2016 року, а із відповідною заявою про прийняття спадщини позивач звернулась у жовтні 2024 року. Тобто строк пропущено майже на 8 років.
Звертаючись до суду як на причини пропуску строку для звернення з заявою про прийняття спадщини, ОСОБА_1 посилалась на необізнаність про смерть спадкодавця, проживання з спадкодавцем в іншій місцевості та неспілкування з братом.
Наведені позивачем обставини не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, причин, пов'язаних з наявністю об'єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню заяви про прийняття спадщини в установлений законом строк, позивач не навела, тому відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Отже, позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Суд не приймає визнання позову Снігурівською міською радою Баштанського району Миколаївської області, оскільки таке не узгоджується з вимогами ст.1272 ЦК України та, відповідно суперечить інтересам територіальної громади.
Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 142, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Снігурівської міської ради Миколаївської області про визначення додаткового строку, необхідного для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду, який відраховується з дати складення повного судового рішення.
Суддя І.А.Квєтка
Дата складення повного судового рішення 17.02.2026.