про відмову у задоволенні клопотань
16 лютого 2026 року ЛуцькСправа № 140/479/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні заяви представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та про залучення третьої особи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТО-СТРОЙ-СЕРВІС» до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій,
Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТО-СТРОЙ-СЕРВІС» (далі - ТзОВ «НАФТО-СТРОЙ-СЕРВІС», позивач) звернулось з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач) про визнання протиправними дій щодо винесення наказу від 22.12.2025 №3549 «Про задоволення скарги».
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
12.02.2026 від Міністерства юстиції України через систему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Таким чином, розгляд заявленого клопотання за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.
Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заяві по суті справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Як передбачено частиною третьою статті 12 КАС України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Пунктом другим частини четвертої статті 12 КАС України передбачено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах в тому числі щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи в тому числі щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 6 частини шостої статті 12 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною четвертою статті 260 КАС України передбачено, що суд при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження за наявності підстав може постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
На думку суду, в поданому клопотанні не вказано, для встановлення яких саме обставин, виходячи із характеру спірних правовідносин та предмету доказування, необхідно розглянути справу за правилами загального позовного провадження, та що об'єктивно перешкоджає розглянути цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у ній доказів та заяв по суті справи.
При цьому, відповідач може реалізувати своє право на викладення у письмовій формі своїх вимог, заперечень, аргументів, пояснень та міркувань, подавши суду заяви по суті справи або додаткові пояснення щодо окремого питання (стаття 159 КАС України), а також подати додаткові докази (статті 79 КАС України) або звернутися до суду із клопотанням про витребування додаткових доказів (стаття 80 КАС України).
Посилання представника відповідача у заявленому клопотанні на те, що саме розгляд справи із проведенням судового засідання надасть змогу найбільш об'єктивно та повно дослідити обставини справи, заслухати думки учасників справи, а ненадання такої можливості - призведе до неповного та необ'єктивного розгляду справи, неможливості всебічно встановити обставини справи та заслухати думку сторін, не заслуговують на увагу, як підстава для її розгляду за правилами загального позовного провадження.
Дослідивши надані письмові докази, враховуючи категорію справи та характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суб'єктний склад учасників справи, на думку суду, дана справа відноситься до категорії справ незначної складності, у зв'язку із чим у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження слід відмовити, оскільки відсутні підстави для задоволення вказаної заяви.
Крім того, 12.02.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява, у якій просив залучити до участі у справі №140/479/26 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Дніпровську міську раду (ідентифікаційний код: 26510514) (49000, Україна, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 75).
Дана заява обґрунтована тим, що однією із підстав для скасування наказу №3549/5 позивач називає нібито відсутність порушеного права скаржника - Дніпровської міської ради.
З огляду на вказане, відповідач вважає, що вирішення спору щодо скасування наказу №3549/5 напряму стосується Дніпровської міської ради, а рішення суду, прийняте за результатом розгляду даного позову, буде впливати на Дніпровську міську раду та реалізацію нею права комунальної власності.
Щодо даної заяви, суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Отже, розгляд вказаного клопотання за встановленим судом порядком проведено в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заяві по суті справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної заяви з огляду на наступне.
Згідно із частинами другою, четвертою, п'ятою статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Тобто, за клопотанням учасників справи суд може залучити до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, лише у разі, коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.
Суд зауважує, що зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить визнати протиправними дії щодо винесення наказу від 22.12.2025 №3549 «Про задоволення скарги».
Водночас представник відповідача у своїй заяві зазначає, що дана справа стосується спору щодо скасування наказу №3549/5, що не відповідає змісту позовних вимог.
Суд зазначає, що предметом позову є саме оцінка правомірності дій Міністерства юстиції України під час розгляду скарги та прийняття відповідного наказу, зокрема дотримання встановленого порядку його винесення.
Питання скасування наказу не є самостійною позовною вимогою у цій справі.
Суд вважає, що обставини справи не впливають безпосередньо на права та обов'язки Дніпровської міської ради, оскільки предметом спору є саме правомірність дій суб'єкта владних повноважень, а не правові наслідки наказу від 22.12.2025 №3549 «Про задоволення скарги» для органу місцевого самоврядування.
Отже, у задоволені клопотання про залучення третьої особи також слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 49, 166, 241, 248, 256 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні заяв Міністерства юстиції України про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та про залучення третьої особи, - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.В. Дмитрук