22.12.10р.Справа № К30/108-08
За позовом: ОСОБА_1, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
До відповідача-1: закритого акціонерного товариства фірми "Меблі", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
До відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
Третя особа: Дніпропетровська обласна рада в особі управління майном спільної власності територіальних громад області, м. Дніпропетровськ
Про: визнання незаконними дій щодо укладення договору купівлі-продажу №717 від 04.03.2004 року
Суддя: Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання: Ворошило О.М.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2, довіреність №1009 від 20.12.2010 року, представник
Від позивача: ОСОБА_3, довіреність №1009 від 20.12.2010 року, представник
Від відповідача-1: Амбразевич О.С., довіреність від 10.08.2008 року, представник
Від відповідача-2: не з'явився
Від третьої особи: не з'явився
ОСОБА_1 (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) звернувся до господарського суду із позовом, згідно якого просить:
- визнати незаконними дії закритого акціонерного товариства фірми "Меблі", щодо укладення договору від 04.03.2004 року №717 купівлі-продажу нежитлових приміщень №№1-57; І; ІІ (інвентаризаційна справа 1992 року), загальною площею 4148,8 м2, що знаходиться в нежитловому будинку літери А-2 (будинок "Дом Меблів"), розташованому за адресою: АДРЕСА_1;
- з метою забезпечення позову накласти арешт на нежитлові приміщення №№1-57; І; ІІ (інвентаризаційна справа 1992 року), загальною площею 4148,8 м2, що знаходиться в нежитловому будинку літери А-2 (будинок "Дом Меблів"), розташованому за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на ті обставини, що він є акціонером закритого акціонерного товариства фірми "Меблі" (відповідач-1). 04.03.2004 року між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладений договір купівлі-продажу майна №717, згідно якого відповідач-1 незаконно продав відповідачу-2 нерухомий об'єкт "Дом меблі" загальною площею 4148,8 м2. На думку позивача, відчуження майна відбулося шляхом зловмисної змови голови правління відповідача-1 із представником товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал". Голова правління закритого акціонерного товариства фірми "Меблі" ОСОБА_5 не маючи законних підстав і повноважень, уклала від імені відповідача-1 договір купівлі-продажу №717 за 65 160,00 грн. при його залишковій вартості 240 419,00 грн. Відповідно до положень частини 2 статті 98 Цивільного кодексу України, рішення про відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, приймаються більшістю не менш як у ѕ голосів. Позивач вважає, що вимоги Закону у цій частині були проігноровані відповідачем-1. Крім того, укладена угода не посвідчена нотаріально, не зареєстрована, що суперечить приписам чинного законодавства. Протиправними, незаконними діями відповідача-1 завдано шкоди акціонерам закритого акціонерного товариства фірми "Меблі" на суму 350 518,00 грн.
22.12.2010 року представниками позивача подано до суду клопотання, яким просять з метою захисту корпоративних прав позивача на управління товариством, вийти за межі позовних вимог, визнавши недійсним договір від 04.03.2004 року №717 як такий, що суперечить законодавству.
22.12.2010 року позивачем подано до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із розглядом в суді апеляційної інстанції справи №К39/3-09(К30/166-08(К39/182-08).
Відповідач-1 проти позову заперечує, вважає доводи позивача щодо необхідності укладення спірного договору виключно на підставі рішення загальних зборів акціонерів товариства безпідставними, оскільки положеннями статуту товариства, до компетенції загальних зборів віднесено лише затвердження договорів, укладених на суму, яка перевищує вказану в статуті. Відповідач-1 вважає безпідставним посилання позивача на Тимчасовий порядок державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 36.05.2004 року, оскільки спірний договір №717 укладений до набрання чинності вказаним нормативним актом -04.03.2004 року. Відповідач-1 просить суд при вирішенні даного спору застосувати строк позовної давності, оскільки договір купівлі-продажу № 717 було укладено 04.03.2004 року, а позовну заяву позивач вперше подав до суду 29.03.2007 року, тобто після спливу трирічного строку, що є підставою для відмови в позові згідно ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України. Крім того, рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 16.04.2004 року договір №717 від 04.03.2004 року, який є предметом розгляду справи №К30/108-08, визнано дійсним та визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Термінал" право власності на нежитлові приміщення загальною площею 4148,8 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно відмітки органу державної реєстрації на свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал" проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал" (а.с. 68 том 3). Таким чином, відповідач-2 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на час розгляду справи не значиться.
Третя особа, Дніпропетровська обласна рада в особі управління майном спільної власності територіальних громад області ( м. Дніпропетровськ ), у судові засідання не з'явилася, письмові пояснення не надала.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: автоматизованої системи "Документообіг господарських судів".
Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер НОМЕР_1.
В судовому засіданні 22.12.2010 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
ОСОБА_1 (м. Дніпродзержинськ) є акціонером закритого акціонерного товариства фірма "Меблі" (далі - Товариство), що підтверджується копією виписки із реєстру власників іменних цінних паперів ЗАТ фірма "Меблі", є власником простих іменних акцій у кількості 12 шт.
Рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 04.03.2004 року у справі №2-1157/2004 визнано укладеним та дійсним договір купівлі-продажу між Закритим акціонерним товариством фірма "Меблі" та Управлінням майном спільної власності територіальних громад області щодо нежитлових приміщень №№1-57; І; ІІ (згідно інвентаризаційної справи від 1992 року), загальною площею 4148,8 м2, які знаходяться в нежитловому будинку літери А-2, що розташований за адресою Дніпропетровська область, місто АДРЕСА_1 з моменту постановлення цього судового рішення. Цим же рішенням визнано за Закритим акціонерним товариством фірма "Меблі" право власності на зазначені вище приміщення з моменту набрання рішенням суду законної сили (рішення вступило в законну силу 05.04.2004 року, а.с.19-23, том 1).
04 березня 2004 року закрите акціонерне товариство фірма "Меблі", як продавець, в особі голови правління ОСОБА_5, яка діє на підставі статуту, та товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал" (м. Дніпродзержинськ), як покупець, в особі директора Лаптєва А.А., який діє на підставі статуту, уклали договір №717 купівлі-продажу (надалі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця майно: нерухомий об'єкт "Дом Меблів", розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 4148 м2, а покупець зобов'язується прийняти це майно і оплатити його.
Оплата за цим договором проводиться шляхом передплати двома частинами, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця (п.3.1 договору).
Продавець переоформлює документи на право власності на продане майно в 10-ти денний строк з моменту свого вступу в право власності. Передача майна оформлюється актом приймання-передачі, підписаного двома сторонами (п.4.1, п.4.2 Договору).
Предметом даного позову є вимоги позивача, акціонера ЗАТ "Меблі", про визнання незаконними дій господарського товариства щодо укладення договору з продажу нерухомого майна у зв'язку з невідповідністю цієї угоди вимогам закону та порушенням його корпоративних прав, оскільки договір було укладено з боку Товариства з перевищенням компетенції особи, яка його уклала (голови правління Товариства), рішення про відчуження майна мали прийняти збори акціонерів товариства більшістю не менш як у ѕ голосів, укладення договору без відповідного рішення загальних зборів учасників Товариства порушує права позивача, як учасника Товариства на управління справами Товариства, відсутність нотаріального посвідчення та реєстрації договору купівлі-продажу майна суперечить приписам чинного законодавства, укладення договору купівлі-продажу майна за 65 160,00 грн. при його залишковій вартості 240 419,00 грн. спричинило шкоди акціонерам товариства.
Тобто, фактично позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу майна, укладений між відповідачами, з підстав його невідповідності вимогам чинного на час укладення договору законодавству.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 98 Цивільного кодексу України рішення, про внесення змін у статут товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.
Отже, договори, які укладаються товариством про відчуження його майна на суму, що становить 50% і більше, можуть укладатися лише на підставі рішення загальних зборів учасників товариства
Матеріали справи не містять доказів в підтвердження вартості майна Товариства на час укладення Договору.
На дату укладення Договору рішення загальними зборами учасників Товариства про укладення Договору не приймалося, протилежне не доведене сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
У зв'язку з невиконанням відповідачем-1 вимог суду щодо надання статуту Товариства в редакції, яка діяла станом на день укладення договору, інших доказів на підтвердження повноважень голови правління ОСОБА_5, суд позбавлений можливості перевірити наявність повноважень особи, яка від імені Товариства підписала оспорюваний договір. Не надано таких доказів в підтвердження обставин викладених у позовній заяві і позивачем.
З огляду на те, що позивач оспорює Договір у зв'язку з порушенням укладенням Договору його корпоративних прав, суд зазначає наступне.
Позивач не є стороною Договору, не є власником проданого майна Товариства. Укладенням Договору ні в якій мірі не порушені права позивача на участь в управлінні справами Товариства.
Стаття 1 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість звернення до господарського суду тільки за захистом своїх порушених або оспорюван6их прав чи охоронюваних законом інтересів.
Законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. На цій підставі господарським судам належить відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства в задоволенні позову про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших право чинів, вчинених господарським товариством. Спори цієї категорії є підвідомчими (підсудними) господарським судам незалежно від їх суб'єктного складу на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України, якщо акціонер (учасник) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав (п. 51 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").
Як вбачається з матеріалів справи, позов заявлено позивачем безпосередньо в інтересах товариства, акціонером якого він є, оскільки йдеться про визнання недійсним господарського договору купівлі-продажу №717 від 04.03.2004р., укладеного між ЗАТ фірма "Меблі" та ТОВ "Термінал".
Згідно роз'яснень, наданих Верховним Судом України в постанові № 13 Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання (п.11 постанови). Учасники господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів самого господарського товариства поза відносинами представництва.
ОСОБА_1, як акціонер, не наділений повноваженнями щодо представництва товариства, а законом не передбачено право акціонера господарського товариства безпосередньо звертатися до господарського суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства.
Між позивачем та відповідачем-1 відносини представництва відсутні. Протилежне при розгляді справи не доведено позивачем.
Враховуючи викладені вище встановлені обставини справи, відсутність у позивача повноважень щодо представництва інтересів ЗАТ фірма "Меблі", яке є стороною за спірним правочином, та з мотивів недоведеності порушення корпоративних прав акціонера, суд вважає позовні вимоги неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню. З цих же підстав суд відхиляє клопотання відповідача-1 про застосування до спірних правовідносин позовної давності, встановленої законодавством.
Суд відхиляє клопотання представників позивача, яким просять з метою захисту корпоративних прав позивача на управління товариством, вийти за межі позовних вимог, визнавши недійсним договір від 04.03.2004 року №717 як такий, що суперечить законодавству, з огляду на наступне.
Відповідно до п.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право шляхом виходу за межі позовних вимог за власною ініціативою визнати недійсним пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству. Однак, в даному випадку предметом спору є саме визнання недійсним договору №717 купівлі-продажу від 04.03.2004 року, інші позовні вимоги (спір), з якими міг би бути пов'язаний вказаний договір, позивачем взагалі не пред'являлися у даній справі, а тому в даному випадку відсутні правові підстави для застосування господарським судом п.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України .
Клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв'язку із розглядом в суді апеляційної інстанції справи №К39/3-09(К30/166-08(К39/182-08) задоволенню не підлягає як необґрунтоване та не підтверджене відповідними доказами.
З огляду на матеріали справи, недоведеність відповідними доказами, суд відхиляє клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення №№1-57; І; ІІ (інвентаризаційна справа 1992 року), загальною площею 4148,8 м2, що знаходиться в нежитловому будинку літери А-2 (будинок "Дом Меблів"), розташованому за адресою: АДРЕСА_1.
У зв'язку з тим, що за станом на час розгляду справи проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал" суд вважає за доцільне відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал" провадження у справі припинити на підставі п.6 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі відносяться на позивача.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85, п.6 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В частині позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал" провадження у справі припинити.
В задоволенні позову до Закритого акціонерного товариства фірма "Меблі" -відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок позивача.
Суддя Н.М.Євстигнеєва
Повне рішення складено -24.12.2010 року