Провадження № 33/821/150/26 Справа № 711/9989/25 Категорія: ч. 3 ст.172-20 КУпАПГоловуючий у І інстанції Биченко І. Я. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.
16 лютого 2026 року Суддя Черкаського апеляційного суду Поєдинок І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, від 18.11.2025 року, якою, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець, РНОКПП НОМЕР_1 , -
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КупАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 (сімнадцять тисяч) грн.
Відповідно до постанови суду першої інстанції, солдат ОСОБА_1 12 жовтня 2025 року близько 06 год. 00 хв. виконуючи обов'язки військової служби, був виявлений з ознаками алкогольного сп'яніння на території військової частини в межах АДРЕСА_2 . 12 жовтня 2025 року о 06 годині 15 хвилин був доставлений до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 та був доставлений до КЗ «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» де він відмовився від проходження від медичного огляду. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
Постановою судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, від 18.11.2025 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КупАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 (сімнадцять тисяч) грн.
Не погоджуючись з постаново суду першої інстанції, правопорушник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить:
Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, від 18.11.2025 року скасувати, а провадження в адміністративній справі закрити.
Вважає, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Судом не враховано, що він має безліч хронічних захворювань, житло залишилось на окупованих територіях, матеріальне становище недостатнє для існування.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Згідно ст. 280, 283 КУпАП постанова судді в адміністративній справі повинна бути законною та обґрунтованою.
Приймаючи до уваги викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно зробив висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст. 1, ч. 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - з моменту оголошення мобілізації в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період - тобто період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Мобілізація - комплекс заходів здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 172-20 КУпАП розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, віднесене до адміністративних правопорушень.
Згідно ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, передбачена відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що солдат ОСОБА_1 12 жовтня 2025 року близько 06 год. 00 хв. виконуючи обов'язки військової служби, був виявлений з ознаками алкогольного сп'яніння на території військової частини в межах АДРЕСА_2 . 12 жовтня 2025 року о 06 годині 15 хвилин був доставлений до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 та був доставлений до КЗ «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» де він відмовився від проходження від медичного огляду. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення КИЧК № 756 від 23.07.2025 року, де зазначено, що солдат ОСОБА_1 12 жовтня 2025 року близько 06 год. 00 хв. виконуючи обов'язки військової служби, був виявлений з ознаками алкогольного сп'яніння на території військової частини в межах АДРЕСА_2 . 12 жовтня 2025 року о 06 годині 15 хвилин був доставлений до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 та був доставлений до КЗ «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» де він відмовився від проходження від медичного огляду. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП.(а.с.3-4);
- висновком №948 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12 жовтня 2025 року, щодо ОСОБА_1 , діагноз - відмова.(а.с.5);
- військовим квитком серії НОМЕР_2 відповідно до якого, ОСОБА_1 є військовослужбовцем.(а.с.6);
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 13 жовтня 2025 року, де зазначено. що 12.10.2025 року, близько 07:15 год., він був присутнім в якості свідка в КЗ «ЧОНД» при огляді на стан алкогольного сп'яніння військовослужбовця ОСОБА_1 , який відмовився від проходження освідування. Від підписання протоколу також відмовився.(а.с.7);
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 13 жовтня 2025 року, де зазначено. що 12.10.2025 року, близько 07:15 год., він був присутнім в якості свідка в КЗ «ЧОНД» при огляді на стан алкогольного сп'яніння військовослужбовця ОСОБА_1 , який відмовився від проходження освідування. Від підписання протоколу також відмовився.(а.с.8);
Згідно з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Сумнівів в обґрунтованості складеного протоколу чи достовірності та належності долучених до протоколу доказів у суду не має, вони узгоджуються між собою та доводять винуватість солдата ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП «поза розумним сумнівом», а його вина у вчиненні вказаного правопорушення належним чином доведена.
Статус військовослужбовця підтверджується дослідженою в судовому засіданні копією військового квитка серії НОМЕР_2 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 комісаром чернігівської області від 24.03.2025 року.
Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суду не надано.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, у силу положень ст. 251 КУпАП.
Обгрунтовані обставини, які б вказували на упередженість свідків або будь-яку зацікавленість особи, що складала протокол у притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відсутні.
Жодних зауважень до змісту протоколу ОСОБА_1 не висловив, ним не оскаржувались дії військовослужбовців під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього в порядку КАС та до керівництва в/ч НОМЕР_3 , з метою проведення службової перевірки він не звертався.
Статтею 266-1 КУпАП визначено порядок проведення огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що доставлений на огляд ОСОБА_1 , який відмовився від огляду в присутності свідлків на стан алкогольного сп'яніння та процедура освідування проведена у відповідності до вимог ст. 266-1 КУпАП. яка регламентує порядок огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ознаками ч. 3 ст. 172-20 КУпАП кваліфіковані вірно, оскільки останній, будучи військовослужбовцем перебував на території військової частини в стані алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду, чим порушив вимоги ст. 11, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст. 11 Закону України «Про Збройні Сили України», ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Доводи апелянта, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою та підлягає скасуванню, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
Доводи апелянта з приводу того, що судом не враховано, що він має безліч хронічних захворювань, житло залишилось на окупованих територіях, матеріальне становище недостатнє для існування, є також необґрунтованими та такі доводи не звільняють військовослужбовця ОСОБА_1 від відповідальності за скоєне.
Відтак, доводи ОСОБА_1 є непереконливими, мають формальний характер, не спростовують доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності.
Будь яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, суду не надано.
Отже, апеляційному суду надані належні та допустимі докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції від 18.11.2025 року, є законним і обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, від 18.11.2025 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КупАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Поєдинок