Рівненський апеляційний суд
Іменем України
12 лютого 2026 року м. Рівне
Справа № 569/20756/24
Провадження № 11-сс/4815/21/26
Колегія суддів Рівненського апеляційного суду у складі:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваної - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
захисника - адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 18 грудня 2025 року, якою застосовано запобіжний захід у виді застави стосовно ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні №42022180000000053,
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 18 грудня 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_9 ,
Застосовано стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Запоріжжя, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді застави у розмірі 34 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 102 952 грн.
Покладено на підозрювану ОСОБА_5 з моменту обрання запобіжного заходу у виді застави на строк в межах досудового розслідування обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати до слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні чи/або суду, за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні, про зміну місця проживання чи фактичного перебування та роботи; повідомляти слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні, про відлучення з місця проживання у разі необхідності, крім відвідування закладів охорони здоров'я; утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом обов'язків встановлено до 26 січня 2026 року.
Контроль за виконанням ухвали покладено на слідче управління ГУНП в Рівненській області.
Роз'яснено підозрюваній та заставодавцю що, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить вказане судове рішення скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання або особистої поруки під відповідальність адвоката ОСОБА_6 .
В обґрунтування цих вимог зазначено, що ні слідчим у поданому клопотанні, ні прокурором у судовому засіданні не наведено вмотивованих доводів на підтвердження заявленим ризикам. Вказує що підозрювана має постійне місце проживання, самостійна виховує малолітню дитину, перебуває у скрутному матеріальному становищі що не дозволяє їй внести визначену судом заставу. Також ОСОБА_5 проходить військову службу у Збройних силах України, що свідчить про відсутність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Окрім того адвокат ОСОБА_6 вважає за можливе передати підозрювану йому на поруки, оскільки він є учасником бойових дій, колишнім військовослужбовцем, що свідчить про його високий рівень правової відповідальності та поручається здійснювати контроль за виконання підозрюваною обов'язків визначених судом.
Заслухавши суддю-доповідача, підозрювану ОСОБА_5 та її захисника- адвоката ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги, міркування прокурора ОСОБА_4 про безпідставність апеляційних вимог та залишення ухвали слідчого судді без змін, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів приходить таких висновків.
За приписами ч.1 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно визначення статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
16.12.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 332 КК України.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 332 КК України, - незаконному переправленні осіб через державний кордон України, шляхом надання засобів та усунення перешкод для їх переправлення, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
За визначенням Європейського суду з прав людини, яке містить його рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра», означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
На переконання колегії суддів, зібрані органом досудового розслідування докази, зокрема протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_5 , отримані з Рівненської обласної державної (військової) адміністрації документи - листи благодійних організацій, якими ініціювалися внесення відомостей щодо осіб до системи «Шлях», відповідні накази Рівненської обласної державної адміністрації, а також інші докази, на даному етапі досудового розслідування дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в інкримінованому їй злочині.
Також під час розгляду клопотання слідчим суддею було встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і зокрема того, що підозрювана ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки за вчинення злочину, в якому вона підозрюється передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років. Тому суворість можливого покарання свідчить про цілком обґрунтований ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду. Окрім того ОСОБА_5 маючи паспорт для виїзду за кордон, та будучи обізнаною із способом та методами законного та незаконного перетину державного кордону України може покинути його з метою уникнення покарання.
Оскільки на даний час досудовим розслідуванням не встановлено весь механізм переправлення осіб через державний кордон України, то існує ризик того, що підозрювана може знищити, сховати або спотворити інші речі та документи, які мають відношення до вчинення кримінального правопорушення, зокрема чорнові записи, фіктивні документи щодо виїзду за кордон, грошові кошти отримані злочинним шляхом, печатки та банківські картки.
Водночас оскільки підозрюваній ОСОБА_5 відомі анкетні дані свідків, яких вона незаконно переправляла через державний кордон, відомі місця їх проживання, мобільні телефони, а також наразі не встановлені особи, які входять до групи осіб причетних до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, існує цілком обґрунтований ризик незаконно впливу підозрюваною на них шляхом залякування, чинення на них тиску з метою відмови від дачі показань, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Щодо розміру застави, який визначено підозрюваній ОСОБА_5 , то колегія суддів зазначає наступне.
Так, ч.4 ст. 182 КПК передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Тобто застава повинна бути обрана в такому розмірі, аби забезпечити попередження можливої протиправної поведінки підозрюваного або перешкодити її виникненню та запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК, під загрозою застосування фінансових санкцій. Зокрема, як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Мангурас проти Іспанії» від 08 січня 2009 року, сума застави має бути такою, аби забезпечити стримуючий ефект цього заходу.
Враховуючи особу підозрюваної, обставини цього кримінального правопорушення, тяжкість інкримінованого їй злочину, який за класифікацією ст. 12 КК є тяжким, кількість осіб призовного віку які покинули державні кордони України, а саме 64, яким ОСОБА_5 шляхом надання засобів та усунення перешкод сприяла переправлення за межі території України до країн Євросоюзу, будь-яких доказів про скрутне матеріальне становище підозрюваною надано не було, у сукупності дають підстави для висновку про те, що обраний місцем судом розмір застави, найбільш наближений до мінімальної межі, передбаченої п.2 ч.5 ст. 182 КПК, є необхідним і достатнім та зможе гарантувати у разі внесення нею чи будь-якою іншою особою заставодавцем виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків.
Згідно положень ч.1 ст. 180 КПК особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
Колегія суддів не погоджується з доводами адвоката ОСОБА_6 про можливість передачі підозрюваної йому на поруки, оскільки ОСОБА_5 на даний час проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 відповідно до наказу №371 від 16.12.2025, що унеможливить забезпечення виконання нею обов'язків, передбачених ст. 194 КПК та здійснення контроль за її поведінкою.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, постановленою з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а тому підстав для її скасування та задоволення апеляційних вимог не вбачається.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 18 грудня 2025 року, якою обрано запобіжний захід у виді застави підозрюваній ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.
Ця ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3