Справа № 579/1171/25 Номер провадження 11-кп/814/914/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
12 лютого 2026 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025200510000096 за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Кролевецького районного суд Сумської області від 10 вересня 2025 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Добротове Кролевецького району Сумської області, громадянина України, освіта професійно - технічна, не одруженого, зареєстрованого за місцем проживання та проживаючого АДРЕСА_1 , не судимого,
засуджено за ч.2 ст.194 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат, арешту майна та речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
29 березня 2025 року, приблизно о 12 години 30 хвилин, ОСОБА_8 проходячи повз господарство ОСОБА_9 , що розташоване за адресою АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу через отвір у паркані потрапив у вказане господарство, підійшов до будинку, після чого за допомогою сірників, які мав із собою, підпалив руберойд, яким частково оббиті стіни будинку. Побачивши, що відбулося загорання будинку, ОСОБА_8 пішов із місця події.
В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_8 у будинку ОСОБА_9 розпочалася пожежа, якою пошкоджено покрівлю по всій площі, перекриття на площі 8 кв. м., стіни на площі 8 кв. м. будинку, що спричинило матеріальну шкоду ОСОБА_9 , яка становить 162678 гривень.
На вирок суду захисник подав апеляційну скаргу, у якій просить вирок суду змінити та звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що суд неповно врахував особу обвинуваченого, яким має психічні вади, легку розумову відсталість, раніше не притягувався до адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Також вказує, що будинок, який підпалив ОСОБА_8 в занедбаному стані, до того ж потерпілий не має підтвердження належності йому цього будинку.
Тому вважає, що призначене обвинуваченому покарання є занадто суворим, а покарання зі звільненням від відбування зможе в достатній мірі забезпечити виправлення обвинуваченого.
Інші учасники провадження вирок не оскаржували.
Заслухавши доповідача, захисника в підтримку апеляційної скарги, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України, за обставин, встановлених судом та кваліфікація кримінального правопорушення, є правильними, учасниками провадження не оскаржується та судом апеляційної інстанції не перевіряються.
Суд першої інстанції, при призначенні покарання виконав вимоги закону, передбачені ст. 50, 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення відповідно до ст.12 КК України, особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, негативну характеристику за місцем проживання, стан здоров'я обвинуваченого, наявність обставин, які пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Отже, судом першої інстанції враховані всі встановлені під час судового розгляду обставини. Інших обставин, які б давали підстави для пом'якшення покарання, учасниками провадження не зазначено та колегією суддів під час перегляду вироку суду, не встановлено.
При цьому, доводи сторони захисту щодо занедбаного стану будинку жодного значення для кримінального провадження не має та стан будинку ніяк не впливає на обставини провадження, встановлені судом та призначення покарання, як і наявність чи відсутність належним чином оформлених документів на право власності потерпілого ОСОБА_9 на вказаний будинок.
Також місцевий суд повно та всебічно вивчивши обставини вчинення кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, дійшов правильного висновку про неможливість виправлення ОСОБА_8 без ізоляції від суспільства.
Не знаходить таких підстав і суд апеляційної інстанції.
Колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_8 , відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 297 від 28.04.2025 страждає психічним захворюванням у виді легкої розумової відсталості (легкої дебільності), логоневроз, проте на час вчинення кримінального правопорушення він перебував у стані простого алкогольного сп'яніння, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На час проведення дослідження за своїм психічним станом застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.
Враховуючи викладене, зокрема те, що ОСОБА_8 під час вчинення кримінального правопорушення усвідомлював свої дії та керував ними, наявність у обвинуваченого психічного захворювання, є недостатньою обставиною для звільнення його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.
У зв'язку з цим суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_8 має бути призначене покарання з реальним його відбуванням в умовах виправної установи.
Таким чином, призначене ОСОБА_8 покарання, яке є мінімальним, що передбачено санкцією інкримінованої частини статті, в повній мірі відповідає вимогам кримінального законодавства, за своїм видом і розміром є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
З огляду на викладене вище, підстав, передбачених ст.409 КПК України, для зміни ухваленого по справі судового рішення щодо ОСОБА_8 в частині призначеного покарання, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає. Отже, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Кролевецького районного суду Сумської області від 10 вересня 2025 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4