Справа № 550/977/25 Номер провадження 22-ц/814/745/26Головуючий у 1-й інстанції Михайлюк О. І. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.
04 лютого 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді Бутенко С. Б.
Суддів Обідіної О. І., Чумак О. В.,
розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»
на рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 05 вересня 2025 року, ухваленого у селище Чутове під головуванням судді Михайлюк О. І.
у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
29.07.2025 ТОВ «Юніт Капітал» звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 839647905 від 19.03.2021 у розмірі 14 739,52 грн, а також судовий збір в сумі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.
Позов мотивовано тим, що 19.03.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 839647905, згідно умов якого остання отримала у користування кредитні кошти в сумі 10 000 грн строком на 126 днів зі сплатою 0,65 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом.
Вказаний договір укладено у формі електронного документу з використанням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового персонального ідентифікатора.
Відповідач добровільно за допомогою мережі інтернет перейшла на офіційний сайт товариства www.moneyveo.ua, та ознайомилась із Правилами надання грошових коштів у позику та Паспортом споживчого кредиту, які є невід'ємною частиною кредитного договору.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання за договором виконало та перерахувало відповідачу грошові кошти, які останньою в порядку та на умовах, встановлених договором, повернуті не були.
Загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором № 839647905 від 19.03.2021 становить 14 739,52 грн, з яких: 7 366 грн заборгованості по кредиту та 7373,52 грн заборгованості по несплаченим процентам за користування кредитом.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 839647905 від 19.03.2021.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 839647905 від 19.03.2021.
04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю. Відповідно до Реєстру боржників № б/н від 04.06.2025 ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 14 739,52 грн, з яких: 7 366 грн сума заборгованості по тілу кредиту та 7 373,52 грн сума заборгованості по несплаченим процентам за користування кредитом.
ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» не здійснювали нарахувань за кредитним договором.
На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань, з огляду на що позивач звернувся до суду з відповідним позовом та просив стягнути вказану заборгованість та судові витрати.
Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 05 вересня 2025 року у задоволенні позову ТОВ «Юніт Капітал» відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, позивачем не доведено факту переходу до нього права вимоги до відповідача за спірним кредитним договором.
Не погодившись з вказаним рішенням, представник ТОВ «Юніт Капітал» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким позов ТОВ «Юніт Капітал» задовольнити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що за умовами договорів факторингу право вимоги переходить в момент підписання сторонами реєстру боржників, відтак, до позивача перейшло дійсне право вимоги в день підписання відповідних реєстрів та акту.
Вказує, що відсутність доказів на підтвердження оплати за договорами факторингу від 28.11.2018, 05.08.2020 та 04.06.2025 з урахуванням встановлених фактичних обставин даної справи, не спростовують факт набуття позивачем права вимоги за кредитним договором № 839647905 від 19.03.2021.
Таким чином, позивачем доведено факт переходу права вимоги, оскільки проведення оплати за договорами факторингу не має вирішального значення для справи, так як за умовами усіх договорів факторингу перехід права вимоги (набуття права вимоги) відбувається в момент підписання сторонами актів приймання-передачі відповідного Реєстру боржників і не пов'язаний з оплатою за договорами.
Зазначає, що неповідомлення боржника про відступлення права вимоги за кредитним договором не звільняє його від зобов'язання по сплаті заборгованості.
Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи до апеляційного суду не надходив.
Представник ТОВ «Юніт Капітал» - Хлопкова М. С. надала додаткові пояснення у справі, в яких просить вимоги апеляційної скарги задовольнити в повному обсязі.
Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина четверта статті 19, стаття 274 ЦПК України).
Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК України).
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина тринадцята статті 7 ЦПК України).
Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно пункту 2 частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України є невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
По справі встановлено, що 19.03.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 839647905 згідно з яким позичальник отримав кредит на суму 10 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 126 днів.
Відповідно до пунктів 1.4, 1.5, 1.6 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 237,25% річних, що становить 0,65% в день від суми кредиту за час користування ним, що є Дисконтною процентною ставкою, яка застосовується за умови, що кожен з чергових платежів по кредиту здійснений не пізніше строку, вказаного у Графіку платежів за цим договором.
У разі прострочення повернення будь-якого з платежів за цим договором умови нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою у розмірі 474,50% річних, що становить 1,30% в день від суми кредиту, починаючи з наступного дня, що слідує за датою платежу.
Вказаний договір кредитної лінії укладений в електронній формі та підписаний позичальником ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором MNV756JU, що є аналогом власноручного підпису.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно пункту 4.1. вказаного договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог за формою, встановленому у відповідному додатку до договору. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним Реєстром прав вимоги.
У подальшому до вказаного договору було укладено додаткові угоди № 19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, № 31 від 31.12.2022, № 32 від 31.12.2023, якими внесено зміни до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 у частині строку дії договору, який продовжено до 31 грудня 2024 року включно.
Згідно витягу з Реєстру прав вимоги № 143 від 20.07.2021, підписаного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» на виконання Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 839647905 від 19.03.2021 у розмірі заборгованості по тілу кредиту 7 366 грн та заборгованості по процентам за кредитом - 7 373,52 грн, а всього на суму 14 739,52 грн.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01 із змінами, внесеними Додатковими угодами № 2 від 03.08.2021 та № 3 від 30.12.2022 щодо строку його дії до 30 грудня 2024 року включно, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон плюс» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» право грошової вимоги до боржників, у тому числі згідно витягу з Реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 839647905 від 19.03.2021 у розмірі заборгованості по тілу кредиту 7 366 грн, заборгованості по процентам за кредитом 7 373,52 грн, а всього на суму 14 739,52 грн.
04.06.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» відступило ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2026 ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 839647905 від 19.03.2021 у розмірі заборгованості по тілу кредиту 7 366 грн, заборгованості по процентам за кредитом 7 373,52 грн, а всього на суму 14 739,52 грн.
На час розгляду справи в суді заборгованість за кредитним договором № 839647905 відповідачем ОСОБА_1 не сплачена.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції вважав, що позивачем не доведено факту переходу права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 839647905 від 19.03.2021, оскільки на момент укладення договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 28.11.2018, у первісного кредитора ще не виникло право вимоги до відповідача, а відтак, таке право не могло бути передано в порядку правонаступництва.
Проте, такі висновки суду не відповідають нормам матеріального права та встановленим фактичним обставинам справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України) (див. постанову Верховного Суду від 07 листопада 2018 року в справі № 243/11704/15-ц (провадження № 61-43067св18)).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
Тобто договір факторингу є договором відступлення права вимоги у грошовому зобов'язанні, на підставі якого відбувається відповідна заміна кредитора в обсязі прав, що належали первісному кредитору на момент переходу цих прав.
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Положеннями статті 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Отже, за договором факторингу може бути відступлене право майбутньої вимоги, строк виконання якої ще не настав. Для висновку щодо переходу прав від первісного кредитора до правонаступника має значення момент переходу цих прав.
Як вбачається з Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», із змінами, внесеними Додатковими угодами № 19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, № 31 від 31.12.2022, № 32 від 31.12.2023, що підписані його сторонами, даний договір діяв як на час укладення спірного кредитного договору з відповідачем № 839647905 від 19.03.2021, так і на час підписання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» Реєстру прав вимоги № 143 від 20.07.2021 на виконання Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до пункту 4.1. якого право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному Додатку.
Згідно Реєстру прав вимоги № 143 від 20.07.2021 на умовах Договору клієнт відступив фактору право вимоги, у тому числі до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 839647905 від 19.03.2021 на суму заборгованості 14 452,24 грн, що складається з 7 366 грн заборгованості по основному боргу (тіло кредиту) та 7 086,24 грн заборгованості про процентам (а. с. 83, 84).
Таким чином, права кредитора за спірним кредитним договором перейшли до ТОВ «Таліон плюс» 20.07.2021 - після виникнення права вимоги до боржника ОСОБА_1 у первісного кредитора - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідно в порядку подальшого правонаступництва таке право було набуте позивачем - ТОВ «Юніт Капітал» за договорами, презумпція правомірності яких відповідно до статті 204 ЦК України спростована не була, на що суд першої інстанції належної уваги не звернув, що призвело до помилкового вирішення справи.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18)).
Згідно зі статтями 526-530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, належними сторонами та в установлений строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До правовідносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (стаття 1054 ЦК України).
Право кредитодавця на одержання процентів за кредитом, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором, та відповідно обов'язок боржника сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами передбачено також частиною першою статті 1048, статтею 1056-1, статтею 536 ЦК України.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом статті 16 ЦК України, статей 4, 5 ЦПК України кожна особа має право на судовий захист у разі порушення, невизнання або оспорювання її цивільних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Одними з основних засад (принципів) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність (пункт 4 та 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони.
Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).
Принцип диспозитивності, закріплений у статті 13 ЦПК України, покладає на суд обов'язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі, та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, а суд розглядає справу виключно в межах заявлених ними вимог і наданих доказів.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
У справі, що переглядається апеляційним судом, на підтвердження факту надання відповідачу кредиту надано копію платіжного доручення від 19.03.2021 про перерахування на рахунок ОСОБА_1 коштів у розмірі 10 000 грн з відміткою в призначенні платежу, що дані кошти перераховуються на підставі договору № 839647905 від 19.03.2021, та електронне повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» про зарахування коштів на картки клієнтів через емітовані електронні платіжні засоби, зокрема, і на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , зазначений нею при укладенні договору (а. с. 27 зворот, 37, 110-111)
У свою чергу ОСОБА_1 не навела заперечень та не надала доказів, що рахунок у договорі № 839647905 від 19.03.2021 із зазначеними реквізитами їй не належить.
Також матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем зобов'язань за спірним кредитним договором.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованості за кредитом (тілом кредиту) у розмірі 7 366 грн та процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування у сумі 7 373,52 грн.
При визначенні розміру процентів за кредитом колегія суддів погоджується з наданими позивачем розрахунками, в яких нарахування процентів за кредитним договором здійснено відповідно до умов укладеного кредитного договору.
Здійснені платежі по договору 25.03.2021 на суму 1 674,78 грн, 17.04.2021 на суму 1 674,78 грн та 01.05.2021 на суму 1 674,78 грн згідно Графіку платежів дають підстави для нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою, що була застосована кредитором у період з 20.03.2021 по 14.05.2021 включно. В подальшому оплата по кредиту відповідачем не здійснювалась, тому нарахування процентів за Базовою процентною ставкою з часу прострочення чергового платежу 15.05.2021 до закінчення строку кредитування 23.07.2021 відповідають умовам укладеного кредитного договору та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням по справі нового судового рішення про задоволення позову ТОВ «Юніт Капітал».
Відповідно до частин першої, тринадцятої статі 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат, які покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з платіжних інструкцій від 18.07.2025 № 19490, від 23.09.2025 № 27985 та виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, за подання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» було сплачено 2422,40 грн судового збору, за подання апеляційної скарги - 3 633,60 грн судового збору, а всього сплачено 6 056 грн судового збору, які за результатами розгляду справи покладаються на відповідача.
Крім того, ТОВ «Юніт Капітал» заявило про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката на підставі договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025, укладеного між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал» у сумі 7 000 грн. Дана заява підлягає частковому задоволенню з урахуванням обсягу робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (частини друга, третя статті 137 ЦПК України), а також критерію реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та вимог добросовісності і справедливості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зазначено, що Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар та неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
Разом з тим, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
Враховуючи, що матеріали справи формуються самим позивачем, вивчення адвокатом матеріалів справи, що оцінюється у 1 000 грн, як окрема послуга, не є обґрунтованим та охоплюється послугою зі складання позовної заяви, а оцінка роботи адвоката зі складання стандартного позову у 5 000 грн не є справедливою по відношенню до іншої сторони, тому такі витрати не відповідають критерію реальності наданих адвокатських послуг та розумності їхнього розміру.
Складання адвокатом процесуальних документів в даній справі не потребувало значної кількості часу та вивчення судової практики, оскільки вказані позовні заяви в інтересах фінансових установ є стандартними та базуються на аналогічних обставинах справи, умовах кредитних договорів і нормах законодавства.
За таких обставин, керуючись принципами обґрунтованості, розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що компенсації позивачеві відповідачем підлягає 3 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» - задовольнити.
Рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 05 вересня 2025 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 839647905 від 19.03.2021 у розмірі 14 739,52 грн, з яких: 7 366 грн - основна сума боргу та 7 373,52 грн - проценти за кредитом.
Змінити розподіл судових витрат. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в сумі 6 056 грн та 3 000 грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. Б. Бутенко
Судді О. І. Обідіна
О. В. Чумак