Справа № 554/4099/23 Номер провадження 22-ц/814/1188/26Головуючий у 1-й інстанції Савченко Л.І. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
16 лютого 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.,
судді: Дорош А.І., Триголов В.М.
за участю секретаря судового засідання Грицак А.Я.
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Полтави від 28 жовтня 2025 року (час ухвалення судового рішення з 15:01:05 до 17:37:08; повний текст ухвали складено 31 жовтня 2025 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання спільним майном подружжя та розподіл спільного майна подружжя.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
11 травня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Шевченківського (Октябрського) районного суду м. Полтави з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Ухвалою Шевченківського (Октябрського) районного суду м. Полтави від 22 квітня 2024 року по справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, на вирішення якої поставлено питання: 1. Які можливі варіанти поділу майна (квартири АДРЕСА_1 ) в натурі на ізольовані рівноцінні об'єкти з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири (відповідно до часток у власності)? 2. Якщо поділ майна в натурі на ізольовані рівноцінні об'єкти з самостійними виходами технічно можливий із незначними відхиленнями від ідеальних часток, то які існують варіанти поділу, розрахунки, компенсації, перерозподіл часток та яким є розмір грошової компенсації одного із співвласників іншому щодо кожного варіанту виділу майна.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтави від 28 жовтня 2025 року заяву представниці позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , про застосування заходів процесуального примусу задоволено частково.
Застосовано до ОСОБА_1 захід процесуального примусу у виді штрафу.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави штраф у сумі 1 (одного) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн.
В іншій частині заявленого клопотання - відмовлено.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про застосування заходів процесуального примусу.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказував, що суд першої інстанції не навів в оскарженій ухвалі жодних доказів, які б підтверджували умисел у діях відповідача ОСОБА_4 .. Зауважив, що він не перешкоджав проведенню експертизи, а навпаки, неодноразово інформував Полтавський НДЕКЦ МВС України та експерта ОСОБА_5 про готовність надати доступ до квартири після узгодження дати та дотримання судовим експертом вимог чинного законодавства України про систему громадського здоров'я, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, яке підлягає обов'язковому застосуванню судовим експертом ОСОБА_5 на підставі ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судову експертизу" та п. 3. Положення про Полтавський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 31.01.2017 №77 (у редакції наказу МВС від 11.06.2019 №477).
Також вказував, що 02.09.2025 року перебував на медичному обстеженні, яке було призначено за 15 календарних днів до 02.09.2025 - дня проведення експертизи, що об'єктивно було підтверджено наданою разом із письмовими запереченнями довідкою сімейного лікаря та направленням на обстеження. Ці об'єктивні обставини унеможливили виконання ухвали саме цього дня, що виключає наявність умислу, що зумовлює відсутність встановлених законом підстав для стягнення штрафу в порядку процесуального примусу.
Вважає, що суд першої інстанції в оскарженій ухвалі не встановив: чи було відповідача ОСОБА_1 належним чином повідомлено про дату і час проведення експертного обстеження (поштові повідомлення, розписки чи інші документи, що підтверджують отримання повідомлення); чи мав судовий експерт Крутибіч О.В. усі вихідні матеріали (зокрема технічний паспорт на квартиру, яка була об'єктом його експертизи), про відсутність якого він сам зазначав у зверненні до суду; чи вживалися реальні заходи для узгодження дати огляду між сторонами.
Судом першої інстанції порушено принцип пропорційності, відповідно до ст.ст. 2, 11 ЦПК України, оскільки суд має застосовувати процесуальні заходи співмірно й пропорційно до порушення. Накладення штрафу навіть у розмірі одного прожиткового мінімуму без доведеного умислу, за наявності поважних причин у відповідача ОСОБА_1 (медичні обставини) є непропорційним і суперечить завданню цивільного судочинства - сприяти справедливому та неупередженому розгляду, а не карати сторону.
Стверджує, що клопотання позивачки ОСОБА_2 про накладення штрафу в порядку процесуального примусу мало каральний, а не спонукальний характер, що суперечить суті заходів процесуального примусу, яка фактично використовує цей механізм для тиску на відповідача та створення штучних підстав для ускладнення процесу, що не узгоджується з принципом змагальності сторін.
Тому вважає, що ухвала Шевченківського районного суду м. Полтави від 28.10.2025 постановлена без з'ясування всіх фактичних обставин справи, без належної оцінки доказів, з порушенням норм процесуального права та принципу пропорційності, без доведення наявного умислу.
Правом подачі відзиву ОСОБА_6 не скористалась.
Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав:
Відповідно до п.1 ч.1 ст.371, ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з вимогами ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що у травні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Шевченківського (Октябрського) районного суду м. Полтави з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя (т.1 а.с.2-87).
Ухвалою судді Шевченківського (Октябрського) районного суду м. Полтави від 06 червня 2023 року відкрито провадження у вказаній справі (т.1 а.с.110).
Ухвалою від 22 квітня 2024 року по справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, на вирішення якої поставлено питання: 1. Які можливі варіанти поділу майна (квартири АДРЕСА_1 ) в натурі на ізольовані рівноцінні об'єкти з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири (відповідно до часток у власності)? 2. Якщо поділ майна в натурі на ізольовані рівноцінні об'єкти з самостійними виходами технічно можливий із незначними відхиленнями від ідеальних часток, то які існують варіанти поділу, розрахунки, компенсації, перерозподіл часток та яким є розмір грошової компенсації одного із співвласників іншому щодо кожного варіанту виділу майна (том 2 а.с.251-253).
Постановою Полтавського апеляційного суду від 21 жовтня 2024 року вказану ухвалу залишено без змін (том 3 а.с.50-53).
26.11.2024 до суду надійшло клопотання судового експерта Полтавського НДЕКЦ МВС України Крутибіча О. від 25.11.2024 про надання додаткових матеріалів, а саме оригіналу технічного паспорту на квартиру станом на 08.07.2008 року, та забезпечення безперешкодного доступу до об'єкта дослідження квартири АДРЕСА_1 та належних умов праці 26.12.2024 року з 10.00 і присутність сторін (том 4 а.с.4-5).
27.11.2024 за вих. № 554/4099/23/136786/2024 Октябрським районним судом м.Полтави сторонам направлено повідомлення про надходження до суду вказаного клопотання судового експерта та викладено його зміст, також повідомлено про обов'язкове узгодження сторін з експертом деталей проведення обстеження за телефоном. Вказане повідомлення відповідач ОСОБА_1 отримав особисто в приміщення суду, підтвердив своїм підписом (том 4 а.с.6).
24.12.2024 за вх. № 12600 до суду надійшло повідомлення судового експерта Крутибіча О.В. про забезпечення безперешкодного доступу до об'єкта дослідження квартири АДРЕСА_1 та належних умов праці 26.12.2024. Також зазначено, що 23.12.2023 року на адресу Полтавського НДЕКЦ МВС надійшов лист громадянина ОСОБА_1 про те, що проведення натурного обстеження з фото фіксацією можливе лише за певних умов: судовий експерт Крутибіч О.В. не пізніше ніж за три дні до проведення експертизи повинен надати довідку медичного закладу про стан здоров'я та узгодити з ОСОБА_1 дату та час проведення експертизи (том 4 а.с.18).
24.12.2024 за вих. № 554/4099/23/149189/2024 2024 Октябрським районним судом м.Полтави було повідомлено ОСОБА_1 про необхідність забезпечення безперешкодного доступу та належних умов праці судового експерта для проведення натурного обстеження з фото фіксацією об'єкта дослідження (том 4 а.с.30).
31.12.2024 до суду надійшло повідомлення судового експерта Полтавського НДЕКЦ МВС України Крутибіча О. про неможливість проведення судової експертизи, у зв'язку із незабезпеченням доступу до проведення натурно-інструментального огляду об'єкта дослідження (том 4 а.с.32-35).
Ухвалою суду 02 січня 2025 року поновлено провадження по справі.
Ухвалою суду від 13 січня 2025 року ухвалу про призначення судової будівельно-технічної експертизи від 22 квітня 2024 року надіслано на виконання до Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України повторно, витребувано у ОСОБА_1 оригінал технічного паспорту по квартирі АДРЕСА_1 , виготовленого станом на 08.07.2008 року; зупинено провадження по справі (том 4 а.с.64-65).
04 березня 2025 року до суду надійшло клопотання експерта від 03.03.2025 за вих. № СЕ-19/117-25/4475-БТ про надання додаткових матеріалів, відповідно до ст. 72 ЦПК України, а саме оригіналу або якісної копії технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , виготовленого станом на 09.10.2023 року, а також забезпечення безперешкодного доступу та належних умов праці судового експерта для проведення натурного обстеження з фото фіксацією об'єкта дослідження квартири АДРЕСА_1 , яке відбудеться 28.03.2025 з 10.00, та присутність сторін у справі (том 4 а.с.73-74).
Судом за вих. № 554/4099/23/26901/2025 від 05 березня 2025 року було повідомлено сторони у справі про виконання клопотання експерта (том 4 а.с.75).
04 квітня 2025 року матеріали справи разом з ухвалою суду про призначення судово будівельно-технічної експертизи від 22 квітня 2024 року повернулися до суду з повідомленням про неможливість проведення судової експертизи у зв'язку із незабезпеченням експерту доступу до проведення натурно-інструментального огляду об'єкта дослідження (том 4 а.с.79-83).
Ухвалою суду від 07 квітня 2025 року поновлено провадження по справі.
Ухвалою суду від 09 травня 2025 року витребувано у ОСОБА_1 оригінал технічного паспорту або якісну його копію по квартирі АДРЕСА_1 , виготовленого станом на 09.10.2023 року, встановлено ОСОБА_1 строк для надання доказів п'ять днів з дня проголошення ухвали, надіслано повторно на виконання до Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ( 36004 м. Полтава, пров. Рибальський, 8) ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 22 квітня 2024 року про призначення судово будівельно-технічної експертизи разом із матеріалами цивільної справи № 554/4099/23, провадження № 2/554/515/2025. Зупинено провадження по справі до отримання експертного висновку (том 4 а.с.95).
08.08.2025 до суду надійшло клопотання судового експерта Полтавського НДЕКЦ МВС від 31.07.2025 року про надання додаткових матеріалів та забезпечення безперешкодного доступу до об'єкта дослідження, необхідних для складання висновку експерта за результатами судової будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою від 22.04.2024 року у цивільній справі № 554/4099/23, провадження № 2/554/2935/2024, а саме надання оригіналу або якісної копії технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , станом на 09.10.2023 та забезпечення безперешкодного доступу та належних умов праці судовому експерту для проведення натурного обстеження об'єкта дослідження квартири АДРЕСА_1 , яке відбудеться 02.09.2025 з 10 год 00 хв.. та присутність сторін по справі (том 4 а.с.122).
Ухвалою суду від 11 серпня 2025 року поновлено провадження по справі.
Ухвалою суду від 18 серпня 2025 року витребувано у ПП ПБТІ «Інвентаризатор», розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Романа Шухевича, 4 засвідчену належним чином копію технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , станом на 09.10.2023 року; зобов'язано ОСОБА_1 забезпечити безперешкодний доступ та належні умови праці судовому експерту для проведення натурного обстеження об'єкта дослідження квартири АДРЕСА_1 , яке відбудеться 02.09.2025 з 10 год 00 хв; зобов'язано сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_1 бути присутніми під час проведення натурного обстеження об'єкта дослідження квартири АДРЕСА_1 , яке відбудеться 02.09.2025 з 10 год 00 хв; надіслано повторно на виконання до Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (36004 м. Полтава, пров. Рибальський, 8) ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 22 квітня 2024 року про призначення судово будівельно-технічної експертизи разом із матеріалами цивільної справи № 554/4099/23, провадження № 2/554/515/2025; зупинено провадження по справі (том 4 а.с.141).
19.09.2025 з Полтавського НДЕКЦ МВС України до суду надійшло повідомлення судового експерта Крутибіч О.В. про неможливість проведення судової експертизи за ухвалою суду від 22.04.2024 року у зв'язку незабезпеченням доступу до проведення натурно-інструментального огляду об'єкта дослідження (том 4 а.с.158-161).
Ухвалою суду від 19 вересня 2025 року провадження по справі поновлено.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 28 жовтня 2025 року заяву представниці позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , про застосування заходів процесуального примусу задоволено частково; застосовано до ОСОБА_1 захід процесуального примусу у виді штрафу; стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави штраф у сумі 1 (одного) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн; в іншій частині заявленого клопотання - відмовлено (том 4 а.с.215-216).
Визнаючи дії позивача зловживанням процесуальними правами, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 допущено невиконання процесуальних дій та обов'язків встановлених законом та судом в ухвалах від 22.04.2024, 18.08.2025 року та повідомленнях від 27.11.2024, 24.12.2024 та 05.03.2025, а саме не забезпечено безперешкодний доступ до об'єкта обстеження 26.12.2024 з 10.00, 28.03.2025 з 10.00, 02.09.2025 з 10 год 00 хв, а саме квартири АДРЕСА_1 , власником якої він є, ні на виконання вимог судового експерта, ні на виконання вимог суду. Визначаючи розмір штрафу, судом враховано, що відповідач є особою, який досяг 60 річного віку, а тому вважав за необхідне застосувати до нього штраф у сумі 1 (одного) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до п.п.6,7 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов'язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно ч.3 ст. 43 ЦПК України у випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства (ч.1 ст. 143 ЦПК України).
Згідно п.5 ч.1 ст.144 ЦПК України заходом процесуального примусу є штраф.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово повідомлявся судом про дату проведення обстеження, необхідність безперешкодного доступу та належні умови праці судового експерта для проведення натурального обстеження з фотофіксацією квартири ( том 4 а.с.6, 30, 75), а тому посилання скаржника на неналежне повідомлення про обстеження квартири експертом суперечать матеріалам справи.
З матеріалів справи вбачається, що зворотній зв'язок між ОСОБА_1 і експертом ОСОБА_5 мав місце, що не перешкоджало ОСОБА_1 узгодити із експертом зручний час для проведення обстеження квартири, проте протягом тривалого часу експертиза, призначена судом не була проведена, оскільки ОСОБА_7 всупереч приписам п.2, п.11 ч.2 ст.2, п.1, п.2, п.6, п.7 ч.2 ст.43 ЦПК України не виявив сумлінності у виконанні своїх процесуальних обов?язків.
Щодо доводів ОСОБА_1 на ненадання судом першої інстанції оцінки доказів, наданих стороною захисту - зокрема медичним документам і письмовим поясненням на відсутність його при проведенні експертизи 02.09.2025, апеляційний суд зазначає, що згідно з виписок із медичної карти стаціонарного хворого №30992, №33264 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в Обласному урологічному центрі з 09.09.2024 по 10.09.2024 та з 26.09.2024 по 27.09.2024 (том 4 а.с.26-29), що не перешкоджало надати доступ до квартири в інший зручний для нього час. Окрім того, ОСОБА_7 стверджує, що дата лікування - 02.09.2025 року, була відома йому за два тижні, отже він не був позбавлений можливості завчасно поередити суд і експерта про цю обставину.
Суд першої інстанції надав правильну оцінку запереченням відповідача проти задоволення клопотання, визнавши таку позицію неузгодженою і суперечливою. Оскільки зазначає, що експертом не було надано йому підтвердження зроблених ним щеплень та вакцинацій, в той же час стверджує, що у вказані експертом дати для обстеження, а саме 26.12.2024, 28.03.2025, 02.09.2025, не зміг прибути , так як не був вчасно повідомлений або перебував на лікуванні чи вимушеному виїзді з міста Полтави. Тобто, причини неявки для обстеження є не конкретизованими та їх поважність не доведеною.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду, що нормативними актами України не встановлено обов'язку судового експерта пред'являти відомості про стан його здоров'я при проведенні судової експертизи.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що клопотання позивачки ОСОБА_2 про накладення штрафу в порядку процесуального примусу мало каральний, а не спонукальний характер, що суперечить суті заходів процесуального примусу, апеляційним судом не беруться до уваги, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях скаржника.
Суд першої інстанції дав вірну оцінку діям відповідача, визнавши зловживанням процесуальними правами, що полягали у ненаданні доступу до квартири для проведення обстеження та обґрунтовано застосував до нього захід процесуального примусу у виді штрафу.
Доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Полтави від 28 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 16 лютого 2026 року
Головуючий суддя О.А.Лобов
Судді: А.І.Дорош
В.М.Триголов